Ухвала суду № 57126629, 05.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14020/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» Єрмака Валерія Олександровича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» Єрмака Валерія Олександровича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» Єрмака Валерія Олександровича про:

- визнання неправомірними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» Єрмака В.О. щодо:

1) неповного акцептування кредиторських вимог позивача, що виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011 було викладено в новій редакції, частково, в сумі 231 529,20грн.;

2) неправомірного віднесення кредиторських вимог позивача, що виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011 було викладено в новій редакції, до 7 (сьомої) черги задоволення вимог кредиторів в Реєстрі акцептованих вимог кредиторів, в той час як позивач має право на позачергове задоволення своїх вимог;

3) не наданні позивачу погодження на проведення списання грошових коштів з рахунку Гарантійного грошового покриття №16023125 відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль», в рахунок задоволення акцептованих грошових вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль», що виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011 було викладено в новій редакції, в процедурі ліквідації АТ «Банк Золоті Ворота»;

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» Єрмака В.О. акцептувати та включити до позачергової черги задоволення вимог кредиторів у Реєстрі акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» грошові вимоги позивача у сумі 287 659,22 грн., які виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011 було викладено в новій редакції, про що внести відповідні зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Золоті Ворота» та подати їх на затвердження виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота», пов'язані з акцептуванням та включенням до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» грошових вимог публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 287 659,22грн. та віднесенням їх до позачергової черги задоволення вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» Єрмака В.О. щодо:

1) неповного акцептування кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011 було викладено в новій редакції, частково, в сумі 231 529,20грн. (двісті тридцять одна тисяча п'ятсот двадцять дев'ять гривень, 20 копійок);

2) протиправного віднесення кредиторських вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011р. було викладено в новій редакції, до 7 (сьомої) черги задоволення вимог кредиторів в Реєстрі акцептованих вимог кредиторів;

3) не наданні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» погодження на проведення списання грошових коштів з рахунку Гарантійного грошового покриття №16023125 відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль», в рахунок задоволення акцептованих грошових вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль», що виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011 було викладено в новій редакції, в процедурі ліквідації АТ «Банк Золоті Ворота».

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» Єрмака Валерія Олександровича акцептувати та включити до позачергової черги задоволення вимог кредиторів у Реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Золоті Ворота» грошові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 287 659,22 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять гривень, 22 копійки), які виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011 було викладено в новій редакції, про що внести відповідні зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Золоті Ворота» та подати їх на затвердження виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовну відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позву відмовити повністю.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року позивачем в частині відмови в задоволенні позову не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.2004 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Кредитор) та ПАТ «Банк Золоті Ворота» (Боржник) укладено Договір «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84, який відповідно до Договору від 21.02.2011 №11/07-24/84 «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» було викладено в новій редакції (далі по тексту - Договір).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Договором, між Кредитором та Боржником укладено Договір застави майнових прав, який є невід'ємним Додатком №4 до Договору, предметом якого є майнові права, що належать Боржнику за Договором відносно Гарантійного грошового покриття, розміщеного на рахунку Гарантійного грошового покриття, відкритому у Кредитора відповідно до Договору.

Пунктом. 2.1 Договору встановлено, що Кредитор прийняв на себе зобов'язання з надання Боржнику послуг, спрямованих на підтримку діяльності Боржника у якості афіліативного члена Міжнародної платіжної системи (далі по тексту МПС) MasterCard International та відповідно до п. 3.1.5. Договору взяв на себе зобов'язання забезпечувати розрахунки за трансакціями Боржника на основі інформаційних повідомлень (визначених як «файли» в п. 1.17. Договору), що надаються Кредитору ПАТ «Український процесинговий центр» в електронному вигляді.

Для належного виконання умов Договору Кредитор відкрив Боржнику мультивалютний рахунок № 16003315, за яким проводяться розрахунки з Міжнародною платіжною системою та іншими банками за здійсненими трансакціями Боржника та в інших випадках, передбачених у Договорі (далі по тексту - Рахунок).

Пунктом 4.1.1. Договору зазначено, що для проведення розрахунків за трансакціями Боржника Кредитор набув право здійснювати договірне списання коштів з Рахунку Боржника та/або рахунку Гарантійного грошового покриття.

Згідно п. 5.1 Договору розрахунки за міжнародними трансакціями боржника здійснюються Кредитором у доларах США та Євро, за внутрішньо українськими та локальними трансакціями - у національній валюті України шляхом виконання бухгалтерських проводок по Рахунку Боржника.

Відповідно до п. 5.2 Договору у разі списання МПС та/або банками-членами з рахунку Кредитора, з посиланням на Боржника сум за трансакціями Боржника, плат за послуги та в інших випадках (квартальні плати МПС, плати за послуги, надані Боржнику МПС, штрафи МПС тощо), передбачених операційними правилами МПС, Кредитор здійснює списання відповідних сум з Рахунку Боржника.

Кредитор щомісячно розраховує суму таких плат за попередній місяць на основі даних, отриманих від МПС, УПЦ та/або Боржника з урахуванням встановлених МПС методів розрахунку, та надсилає Банку офіційним листом повідомлення про суми, належні до списання з Рахунку Боржника за 10 календарних днів до здійснення такого списання.

Пунктом 5.3 встановлено, що розрахунки за трансакціями Боржника виконуються Кредитором на основі файлів з розрахунковими звітами про трансакції, що генеруються МПС та/або УПЦ і надходять до Кредитора від УПЦ. Розрахунки проводяться Кредитором не пізніше наступного робочого дня після надходження до Кредитора зазначеного файла від УПЦ.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 31.07.2014 №456 «Про віднесення ПАТ «Банк Золоті Ворота» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.08.2014 прийняте рішення №67 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Золоті Ворота», згідно з яким з 04.08.2014 по 04.11.2014 запроваджена тимчасова адміністрація та призначена уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Золоті Ворота».

Правлінням Національного банку України 04.12.2015 прийнята постанова №781 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота». На виконання вимог ст.45 Закону Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в газеті «Голос України» №238(5988) від 10.12.2014 було опубліковане оголошення про ліквідацію банку ПАТ «Банк Золоті Ворота».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 N781 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 05.12.2014 N 142 «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк Золоті Ворота» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота».

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк Золоті Ворота» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Єрмака Валерія Олександровича строком на 1 рік з 05.12.2014 по 04.12.2015 включно.

З огляду на вказані норми, Кредитор був позбавлений можливості здійснювати договірне списання належних йому коштів з Рахунку Гарантійного грошового покриття Боржника, в результаті чого у останнього виникла перед Кредитором заборгованість за Договором у загальному розмірі 500,50 доларів США, 14 828,57 Євро, 302,19 грн., що підтверджується матеріалами справи.

06 січня 2015 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування з заявою №81-12-1/3 про визнання грошових вимог публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ПАТ «Банк Золоті Ворота» на суму 302,19 грн.; 0,50 доларів США; 14 820,57 Євро, що виникли за Договором та включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів, які забезпечені заставою та підлягають задоволенню позачергово, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону про систему гарантування вкладів; погодження проведення АТ «Райффайзен Банк Аваль» списання грошових коштів в розмірі 302,19 грн., 0,50 доларів США, 14 820,57 Євро, з рахунку Гарантійного грошового покриття Публічного АТ «Банк Золоті Ворота» №1602315 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», в рахунок задоволення акцептованих грошових вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» в процедурі ліквідації АТ «Банк Золоті Ворота» (відповідно до ч. 3 ст.52 Закону про систему гарантування вкладів.).

Крім того, 16.03.2015 позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування з заявою №81-12-1/13108 про визнання додаткових грошових вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 500 доларів США, 8,00 Євро до ПАТ «Банк Золоті Ворота», які виникли за Договором під час проведення ліквідаційної процедури; погодження проведення АТ «Райффайзен Банк Аваль» списання грошових коштів в розмірі 500 доларів США, 8,00 Євро з рахунку Гарантійного грошового покриття АТ «Банк Золоті Ворота» № 1602315 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», в рахунок задоволення акцептованих грошових вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» в процедурі ліквідації АТ «Банк Золоті Ворота» (відповідно до ч. 3 ст.52 Закону про систему гарантування вкладів).

07 квітня 2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено «Оголошення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк «Золоті Ворота», в якому зазначено, що 30.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» (протокол 078/15).

Інформація аналогічного змісту була розміщена 31.03.2015 на офіційному сайті АТ «Банк Золоті Ворота». У вказаному повідомленні також було зазначено, що починаючи з 31.03.2015 року, кредитори можуть звернутися за отриманням інформації про акцепт їх кредиторських вимог за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 36.

Листом від 20.04.2015 №1016 відповідач повідомив позивача про те, що грошові кошти ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» акцептовані та включені до реєстру кредиторів на суму 231 529,20 грн.

З метою з'ясування до якої черги акцептованих вимог кредиторів включені вимоги позивача та не погоджуючись з частковим акцептуванням грошових коштів, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до уповноваженої особи Фонду з листом від 14.05.2015 №81-12-1/934.

Листом від 09.06.2015 №1355 відповідач повідомив, що у відповідності до норм ч.1 ст.52 Закону про гарантування, грошові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» акцептовані та включені до Реєстру кредиторів ПАТ «Банк Золоті Ворота» до 7 черги задоволення.

Вважаючи, що уповноваженою особою Фонду неправомірно, в порушення вимог чинного законодавства прийняті рішення, щодо неповного акцептування кредиторських вимог Банку, віднесено вказані вимоги до 7 черги, не наданні погодження на проведення списання грошових коштів з рахунку та необхідністю у зв'язку із цим зобов'язати відповідачів вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI). Також, цим Законом регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно частини другої цієї правової норми, на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку (пункт 8).

Відносини, пов'язані з ліквідацією банків, врегульовані розділом VIII (статті 44 - 54) цього Закону.

Відповідно до частин другої - п'ятої статті 45 Закону № 4452-VI фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити, зокрема, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Статтею 48 Закону № 4452-VI визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, які вона здійснює з дня свого призначення, до яких, зокрема, відноситься складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.

Заходи з підготовки задоволення вимог кредиторів визначені статтею 49 Закону.

Так, цією нормою права передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до частини третьої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до частини шостої статті 49 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Таким чином, з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку вважається таким, що настав. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Після закінчення 30 днів з дня опублікування вказаних відомостей уповноважена особа припиняє приймання вимог кредиторів. При цьому, протягом 90 днів з дня опублікування зазначених відомостей уповноважена особа повинна визначити суму заборгованості кожному кредитору, що вчасно заявив про свої вимоги, та віднести їх до певної черги погашення, або ж відхилити такі вимоги, в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявити в установленому законодавством порядку заперечення щодо них, і скласти реєстр акцептованих вимог, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Після затвердження вказаного реєстру на протязі 20 днів уповноважена особа Фонду зобов'язана сповістити кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, та у його приміщеннях у доступному для відвідувачів місці.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, кредиторських вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» були заявлені 06.01.2015, тобто в порядку процедури ліквідації ПАТ «Банк Золоті Ворота» та ґрунтуються на зобов'язанні, яке виникло з укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Банк Золоті Ворота» Договору «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 укладеним між Сторонами 21.02.2011 було викладено в новій редакції.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, такими підставами є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, безпосередньо акти цивільного законодавства; також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (тобто, йдеться про випадки, коли цивільні права та обов'язки до прийняття судового рішення не виникли).

З огляду на викладене вбачається, що додаткові грошові вимоги в розмірі 500 доларів США, 8,00 Євро, з якими позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування з заявою від 16.03.2015 №81-12-1/13108 це кредиторські вимоги позивача, які в установленому порядку заявлені в процедурі ліквідації відповідача та відносяться до зобов'язань, які виникли з укладеного між позивачем та відповідачем Договору від 21.02.2011.

Відповідно до пункту 4.21 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 № 2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за N 1581/21893 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно із пунктом 4.22 Положення, вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим НБУ на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Вимоги кредиторів зі сплати процентів (відсотків) за кредитами, депозитами, за незавершеними розрахунковими операціями тощо переносяться на відповідний рахунок кредитора.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Золоті Ворота» - 04.12.2014 (Постанова Правління НБУ №781) офіційний курс валют, встановлений НБУ становив: за 1 долар США - 15,296657 грн.; 1 євро - 18,862308 грн.

Відповідно сума заборгованості АТ «Банк Золоті Ворота» по Договору в еквіваленті в національну валюту, за офіційним курсом установленим НБУ на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Банк Золоті Ворота» становить: 287 659,22 грн. яка визначена наступним чином:

(500,50 доларів США*15,296657 грн.) + (14 828,57 Євро* 18,862308 грн.) + 302,19 грн. = 7 655,977+279 701,055+302,19 = 287 659,22грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов'язання відповідача по сплаті позивачеві заборгованості, що виникла за Договором, укладеним до початку проведення процедури ліквідації відповідача, підлягають включенню до Реєстру акцептованих вимог кредиторів у всій сумі заборгованості, що виникла за Договором від 21.02.2011, а саме - 500,50 доларів США, 14 828,57 Євро, 302,19 грн., що в еквіваленті в національну валюту становить 287 659,22 грн.

Щодо доводів апелянта відносно протиправності зобов'язання відповідача включити позивача до позачергової черги задоволення вимог кредиторів та надання погодження списати грошові кошти, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону № 4452-VI під час здійснення ліквідації у Банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як передбачено ст. 576 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У відповідності до ч. 3 ст. 52 Закону № 4452-VI, з якими кореспондується пункт 12.14 Положення №2, майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право за погодженням з уповноваженою особою Фонду звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна. У разі якщо обсяг коштів від реалізації заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню у порядку черговості, встановленої цим Законом.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що майно боржника, яке є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 березня 2015 року по справі №32/17-352-2011, яка відповідно до положень статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Отже, майно банку яке є предметом застави використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя, однак були неправомірно включені відповідачем до 7 черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, задоволення такої вимоги здійснюється шляхом переказу обтяжувачу грошової суми, достатньої для повного задоволення цієї вимоги. Такий переказ може здійснюватися банком у порядку договірного списання. Якщо на момент звернення стягнення грошові кошти, які є предметом забезпечувального обтяження, знаходяться у володінні обтяжувала і їх сума перевищує розмір вимоги, обтяжував зобов'язаний повернути надлишок боржнику.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, станом на момент звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, на рахунку гарантійного грошового покриття знаходиться 78 510,00 доларів США.

Відповідно до п. 2.2, 2.3 Договору застави Заставодержатель набуває право стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадках порушення Заставодавцем своїх грошових зобов'язань відповідно до умов цього Договору та/або Договору про підтримку членства. При припиненні (реорганізації, ліквідації) Заставодавця, Заставодержатель набуває право стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно з п. 4.1 Договору застави за рахунок заставлених майнових прав, Заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі свої вимоги, які виникають у разі прострочення виконання або невиконання Заставодавцем своїх грошових зобов'язань відповідно до умов Договору про підтримку членства, шляхом договірного списання грошових коштів з рахунку Гарантійного грошового покриття Заставодавця №1602315 в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до п. 4.2 Договору застави заставодавець набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадках, передбачених умовами Договору про підтримку членства та цього Договору. Сторони погоджуються, що укладення (підписання) додаткових документів для підтвердження стягнення на предмет застави та його реалізації, крім цього Договору не потрібно.

Пунктом 4.3 Договору застави передбачено, що заставодержатель в будь-якому випадку на власний розсуд обирає прийнятний для себе спосіб звернення стягнення на предмет застави, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 4452-VI заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право звернути стягнення на предмет застави, а саме на майнові права, відносно Гарантійного грошового покриття, розміщеного на рахунку Гарантійного грошового покриття, шляхом договірного списання коштів з вказаного рахунку в порядку передбаченому п. 4.1 Договору застави, п. 12.3 Договору та у сумі, яка включена до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Боржника.

Крім того, 15.03.2016 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем були подані додаткові пояснення, відповідно до яких, 24.09.2015 на засіданні Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів, було погоджено здійснити: продаж готівкових валютних коштів в сумі 78 510 дол. США за національну валюту та позачергового задовольнити вимоги заставодержателя - AT «Райффайзен Банк Ават в сумі 231 529, 29 грн., шляхом надання дозволу AT «Банк Золоті ворота» здійснити продаж валютних коштів в доларах США, що перебувають на гарантійному депозиті в Банку, за національну валюту України та за рахунок отриманих на накопичувальний рахунок коштів в гривні позачергово задовольнити кредиторські вимоги Банку в акцептованій сумі 231 529, 29 грн.

Однак, при ухваленні вказаного рішення Фондом гарантування вкладів не враховано, що Законом «Про заставу», положенням про гарантування та умовами Договору застави майнових прав встановлений особливий порядок звернення стягнення на предмет застави, який передбачає можливість звернення стягнення без попереднього обов'язкового зарахування коштів і накопичувальний рахунок боржника, шляхом договірного списання коштів з paxунку гарантійного депозиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» Єрмака В.О. акцептувати та включити до позачергової черги задоволення вимог кредиторів у Реєстрі акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» грошові вимоги позивача у сумі 287 659,22грн., погодити проведення списання грошових коштів з рахунку Гарантійного грошового покриття №16023125 відкритого в АТ «Райфайзен Банк Аваль», в рахунок задоволення акцептованих грошових вимог АТ «Райфайзен Банк Аваль», які виникли за Договором «Про підтримку членства банку в платіжній системі MasterCard International» №11/07-24/84 від 01.10.2004, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Банк Золоті Ворота», який Договором «Про підтримку членства банку в асоціації MasterCard International» №11/07-24/84 від 21.02.2011р. було викладено в новій редакції, про що внести відповідні зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Золоті Ворота» та подати їх на затвердження виконавчій дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» Єрмака В.О. слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» Єрмака Валерія Олександровича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.