Ухвала суду № 57126587, 13.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

13 квітня 2016 р. справа № 519/391/12

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В. розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2016 року у справі №519/391/15 за позовом Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої суми одиноким матерям, -

ВСТАНОВИВ :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа з апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2016 року у справі №519/391/15.

Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 186, 187 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

В цій справі ухвала судом першої інстанції прийнята у відкритому судовому засіданні, положення частини третьої статті 160 КАС України судом не застосовувались, тому початок перебігу строку на апеляційне оскарження слід обраховувати з дати її проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду прийнята 18 березня 2016 року.

В матеріалах адміністративної справи відсутні відомості щодо фактичного отримання апелянтом копії ухвали Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2016, крім того Управління не надало доказів того коли було отримано цю ухвалу, чи був присутній представник апелянта при ії проголошенні.

Апеляційну скаргу Управління подало 30 березня 2016 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції) до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції (а.с.75), тобто з пропущенням строку встановленого ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження від апелянта не надходила.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору на строк визначений судом, в зв'язку з тим, що Управлінню необхідний час для вжиття юридичних та фінансових зобов'язань. Отримання в подальшому фінансування та перерахування коштів згідно призначення. 30.03.2016 Управлінням до Департаменту фінансів було надано заявку на фінансування коштів для сплати судового збору.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

За приписами статті 8 Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору, не свідчіть про тяжке матеріальне становище апелянта яке позбавляє його можливості сплатити судовий збір, як зазначено в клопотанні.

Також, апелянтом не надано до матеріалів справи доказів, здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду, а саме звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

Таким чином, зважаючи на визначену судом розмір судового збору та оскільки скаржником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин в підтвердження неможливості сплати судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.

Суддя вважає за необхідне також зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим ст. 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме: рівності усіх учасників судового процесу перед законам і судом.

Закон № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378 гривень).

Відповідно до викладеного, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 1378 грн.

З урахуванням викладеного, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору в сумі 1378 грн.

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: рахунок - 31211206781059, код ЄДРПОУ - 37944338, МФО банку - 834016 , отримувач - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030001, банк - ГУДКСУ у Донецькій обл., код класифікації доходів бюджету - 22030101, символом звітності 206 з параметром RR (81), призначення платежу - "судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за апеляційною скаргою (ПІБ скаржника), Донецький апеляційний адміністративний суд".

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме, надати заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження та вказати підстави для поновлення строку та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду.

Керуючись ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 березня 2016 року у справі №519/391/15 - залишити без руху.

Роз'яснити скаржнику, що якщо недоліки не буде усунено протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач Сіваченко І.В.