Ухвала суду № 57126197, 11.04.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/3363/14 Провадження № 22-ц/795/668/2016 Головуючий у I інстанції -Кобилецький І. Ф. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Мамонової О.Є., Острянського В.І.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю заявника ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника боржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 16 лютого 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішень суду, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 16 лютого 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішень суду відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити її заяву в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тій обставині, що стягувач та боржник є співвласниками в рівних частках нерухомого майна - квартири, в якій зареєстровані та проживають двоє малолітніх дітей, у зв'язку з чим нерухомість не може бути реалізована в рахунок погашення грошової заборгованості.

Заявник зазначає, що передача їй у власність квартири є єдиним способом, у відповідності до ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства», запобігти порушенню прав малолітніх дітей на проживання у даному приміщенні.

В своїх письмових запереченнях ОСОБА_4, вважаючи оспорювану ухвалу законною та обґрунтованою, просить відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуюче наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що боржником запропоновано відділу ДВС для реалізації майно, на яке можливо першочергово звернути стягнення, і станом на день винесення ухвали це майно описано державним виконавцем та проводиться його оцінка для подальшої реалізації в рахунок погашення існуючої суми боргу.

По справі встановлено, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Ніжинського МРУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 46023443, до якого входять виконавчі провадження №№ 44960704, 45182757, 46373607, 47441945, 4742150, стягувачами за якими є управління Пенсійного фонду, податкова інспекція та ОСОБА_1, а боржником - ОСОБА_4 (а.с. 84-89).

Стягувач ОСОБА_1, посилаючись на приписи ст. 373 ЦПК України, звернулась до суду із заявою про зміну способу виконання рішень суду щодо стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на її користь, зокрема, в рахунок погашення боргів просила звернути стягнення на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом передачі нерухомого майна їй у власність; різницю між вартістю майна та сумою боргу віднести в рахунок сплати майбутніх платежів ОСОБА_4 на утримання сина до досягнення ним повноліття.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року врегульовані питання вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень.

Так, п. 17 даної постанови визначено, що згідно зі ст. 26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

З матеріалів справи, зокрема, постанов про об'єднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 03 листопада 2014 року та від 26 лютого 2015 року вбачається, що стягувачем у примусовому виконанні вимоги про сплату боргу № ф 541, виданої 01 березня 2013 року, та рішення № 2194 від 09 серпня 2013 року, є управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі, проте, вказана установа під час розгляду справи за заявою ОСОБА_1 не залучалась до участі у справі в якості заінтересованої особи. В той же час, визначення процесуального становища сторони виконавчого провадження та залучення її до участі у справі на стадії апеляційного провадження діючим законодавством не передбачено.

Відсутність будь-якого процесуального статусу установи, яка є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні, при розгляді даної справи унеможливлює вирішення питання про зміну способу виконання рішень суду, оскільки прямо впливає на права та інтереси стягувача та призведе до порушення його прав під час виконання судових рішень.

Таким чином, виходячи з принципу рівності, змагальності сторін цивільного судочинства, необхідності забезпечення права на судовий захист всіх сторін виконавчого провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права.

Крім цього, ч. 2 п. 3 Постанови ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» визначено, що юрисдикцію судів щодо вирішення спорів з приводу, рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів одної юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження. Вирішуючи вказаний спір по суті, суду першої інстанції слід звернути увагу на вказані норми закону.

Викладені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення даної справи, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

При скасуванні ухвали суду з наведених підстав, аналіз інших доводів апеляційної скарги є передчасним, оскільки вони можуть стати предметом розгляду суду першої інстанції при повторному розгляді справи по суті.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315, 317, 319, 324, 373 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 16 лютого 2016 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: