Постанова № 57125655, 13.04.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2764/16-а

Провадження № 2-а/750/188/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Жук М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

19.03.2016 року позивач поштою звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження під час перерахування розміру її пенсії за вислугу років, зобовязати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок її пенсії з 01.12.2015 року на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 02.02.2016 року за №18-36, виходячи з розрахунку 90% середнього заробітку та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

12 квітня 2016 року Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України надало письмові заперечення проти позову, в яких зазначило, що на даний час редакція ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" не містить вказівку на перерахунок пенсії в розмірі 90%.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України.

29.03.2016 року припинило свою діяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові і утворено Чернігівське обєднане управління Пенсійного фонду України шляхом злиття Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі.

Таким чином, Чернігівське обєднане управління Пенсійного фонду України є правонаступником управлінь, на базі яких воно створено.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З 29.01.1999 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру (в редакції Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХII) в розмірі 90% середнього заробітку, згідно довідки виданої прокуратурою Чернігівської області на посаді начальника відділу прокуратури Чернігівської області.

04.02.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахування її пенсії у звязку із підвищенням заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», долучивши до заяви довідку про заробітну плату від 02.02.2016 року № 18-36, яка видана прокуратурою Чернігівської області.

В лютому 2016 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 12.02.2016 року за № 3175/03.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст. 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ). Редакція зазначеної статті змінювалась.

Так, відповідно до частини першої ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_1 прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 18 ст. 50-1 даного Закону передбачалось, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Станом на день звернення позивача до УПФ у м. Чернігові із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.01.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавці актів України" № 76-VIII, який встановлює низку змін до законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення громадян.

Зокрема, з 01.01.2015 року розмір пенсії за віком та вислугою років, які призначаються за нормами Закону України «Про прокуратуру» становить 60% заробітної плати.

Таким чином, нова редакція ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, відповідно до ст. ст.22 та 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України "Про прокуратуру") є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Тому звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

Пенсія позивачеві була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру"в редакції від 05.11.1991, тобто до набрання чинності цими законами. Крім того, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений вищевказаними законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.

Враховуючи вищезазначене, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок дійсно має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 90% від заробітної плати.

Так, відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ держава взяла на себе обовязок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 внесено зміни в частину п'ятнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" замінити чотирма частинами такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії / щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується; у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми заробітної плати та зобовязання здійснити перерахунок призначеної пенсії за вислугу років виходячи з розміру 90% від місячної заробітної плати на підставі поданих документів про суму заробітної плати прокуратури області є законними і обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню з 01.02.2016, враховуючи положення ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії 04.02.2016.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.71,158,160 -163,167, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру її пенсії за вислугою років у зв'язку із підвищенням заробітної плати.

Зобовязати Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1, у звязку із підвищенням заробітної плати працівника прокуратури, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від місячного (чинного) заробітку, починаючи з 01.02.2016 року на підставі довідки прокуратури Чернігівської області № 18-36 від 02.02.2016 року, та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 1102 (одну тисячу сто дві) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя