Рішення № 5712355, 12.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" червня 2009 р.Справа № 12/86-09-1741 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про стягнення 8764,85 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Собітнюк Н.О. довіреність від 26.12.2008р.

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 5447,79 грн., пені - 185,56 грн. та 3131,50 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позову в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.01.2009р. наданими суду позивачем, а також поштовими повідомленнями, але у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі - Орендар), згідно з договором оренди № 838/А/2 від 23.01.2006 р., укладеним з Приморською районною адміністрацією, надано в строкове платне користування об'єкт комунальної власності нежиле приміщення 1-го поверху, загальною площею 21.5 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56-У «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси»функції орендодавця по вказаному приміщенню перейшли Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво).

Як зазначає в своїх позовних вимогах Позивач, всупереч взятих на себе зобовязань Відповідач неналежно виконував свої обов'язки по договору оренди. Тому Представництво змушене було звернутися за захистом свого права до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди, виселення, та стягнення заборгованості з орендної плати та пені.

Відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 26.01.2009 р. вищезазначений договір було розірвано, зобов'язано виселити ФОП ОСОБА_1 із вищевказаного приміщення та зобов'язано оплатити заборгованість.

Проте, за Відповідачем, окрім заборгованості, яку було стягнуто рішенням суду від 26.01.2009 р., числиться заборгованість з орендної плати за період з 01.11.2008 р. по 16.02.2009 р, (до моменту вступу в законну силу рішення господарського суду Одеської області ) в сумі 5447,79 грн. та пені в сумі 185,56 гри.

Однак, Відповідач, на момент вступу рішення Господарського суду Одеської області в законну силу, не передав Представництву за актом прийому-передачі ключі та приміщення.

Представництво змушене було звернутися до виконавчої служби із заявою про виконання наказів, виданих на виконання рішення господарського суду Одеської області.

30.03.2009 р. ОСОБА_1 в примусовому порядку було виселено із нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт державного виконавця.

На момент подачі позову згідно з розрахунком, наданим фінансовим відділом Представництва, Відповідач має заборгованість за фактичне користування об'єктом оренди за період з 07.02.2009 р. (момент вступу в законну силу рішення суду про виселення та розірвання договору оренди) по 30.03.2009 р. (тобто до моменту передачі приміщення Представництву за актом приймання-передачі) у сумі 3131,50 грн.

За таких обставин, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості, та не спростовано відповідачем, останній має заборгованість за фактичне користування обєктом оренди з моменту вступу в законну силу рішення суду до моменту передачі приміщення Позивачу за актом приймання передачі в сумі 3131,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.2. Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню. Відповідно до розрахунку наданого Представництвом, сума пені складає 185,56 грн.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в сумі 5447,79 грн., пені - 185,56 грн. та 3131,50 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 118 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 МФО 828011 банк ГУДКУ в Одеській області ЗКПО 26302595) - 5447 (пять тисяч чотириста сорок сім) грн. 79 коп. заборгованість з орендної плати, 3131 (три тисячі сто тридцять одна) грн. 50 коп. плата за фактичне користування, 185 (сто вісімдесят пять) 56 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат на оплату державного мита; 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.