Рішення № 57121843, 07.04.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15206/15-ц

Провадження № 2/127/69/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2016 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

07 квітня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.

при секретареві Тронт М.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

3-ї особи на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4,

3-ї особи ОСОБА_5,

Представника 3-ї особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_7 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , 3-ті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу не дійсним, повернення майна, скасування державної реєстрації, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 звернулась до суду в інтересах недієздатного ОСОБА_8, просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_2Д, 13.12.2011 року та посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального кругу ОСОБА_4 не дійсним, зобов»язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_8В нерухоме майно, отримане за договором купівлі-продажу, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , відшкодувати моральну шкоду, стягнувши ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 1000000 гр-н. В підтвердження позовних вимог ОСОБА_7 вказала, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2013 року ОСОБА_8 визнаний не дієздатним. Згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2013 року ОСОБА_7 опікуном недієздатного ОСОБА_8 В кінці квітня 2015 року в речах ОСОБА_8 вона виявила договір купівлі-продажу квартири 25 буди нку 18 по вул.. Зодчих в м. Вінниці, при цьому ОСОБА_8 пояснив їй , що гроші за договором купівлі-продажу він не отримував. Позивач вважає, що в силу душевного захворювання ОСОБА_8 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Згідно довідки КП КОПНЛ ім.. Акад. О.І, ОСОБА_10 № 20-2215 від 13.05.2015 року ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні в відділенні № 21 з 14.09.2011 року по 14.12.2011 року з діагнозом: шизофренія, параноїдальна форма, безперервний тим перебігу.. Тому позивач вважає, що ОСОБА_8 не міг укладати договір купівлі-продажу. Враховуючи обставини укладення оспорюванного правочину, його негативні наслідки, порушення норм матеріального права, порушення прав недієздатної особи, дії відповідача спрямовані на настання негативних наслідків, що виразились у не переданні ОСОБА_11 коштів передбачених договором купівлі-продажу, а також надання примірника договору купівлі-продажу ОСОБА_8 для підписання, позивач вважає , що відповідач був обізнаний про стан ОСОБА_8 , а тому моральну шкоду оцінив в суму 1000000 гр-н

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, зазначені в позові, посилався на висновки судово-психіатричної експертизи, ухвалу Вищого спеціалізованого суду від 10.02.2016 року.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог. ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_8 позичив гроші у її зятя ОСОБА_12 і спірну квартиру передав як забезпечення виконання своїх зобов»язань. В зв»язку з тим, що борг не був повернутий квартира була єдиною можливістю отримати назад гроші, але уже перебувала у іпотеці. За для можливості оформлення договору купівлі-продажу її зять сплатив банку 50000 доларів США боргу за ОСОБА_8. Після цього з квартири була знята заборона нотаріусом Цеделіною і у приватного нотаріуса ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу. ОСОБА_8 був присутнім у банку, в нотаріуса ОСОБА_13, у приватного нотаріуса ОСОБА_11, вів себе адекватно, керував автомобілем, сам підписав договір. Перед укладенням договору нотаріус упевнилась в його дієздатності. 25.06.2015 року вона продала спірну квартиру ОСОБА_5. Вважала визнання ОСОБА_8 не дієздатним аферою, за для уникнення відповідальності та повернення боргів, оскільки до теперішнього часу вона бачить ОСОБА_8 за кермом автомобіля.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, вказав, що передбачених законом підстав визнання договору купівлі-продажу не дійсним представник позивача та позивач не зазначили, доказів не надали

3-я особа нас стороні відповідача приватний нотаріус ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову, вказала, що нею приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу була посвідчена угода купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 13.12.2011 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 . Даний договір був підписаний сторонами і в її присутності. Вона впевнилась в дієздатності ОСОБА_8, який на момент вчинення правочин був нормально одягнений , доброзичливий, без відхилень в поведінці. Їй був наданий витяг з єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого вказана квартира не перебувала в іпотеці чи під забороною ( в цей же день було укладено договір між ОСОБА_8 і банком про припинення іпотечного договору). Дружина ОСОБА_8АВ., яка була присутня при укладенні угоди надала дозвіл на продаж квартири. Нотаріус попереджала сторони про наслідки вчиненого правочину.

3 -я особа на стороні відповідача ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення позову. ОСОБА_5М вказала, що 25.06.2015 року вона купила квартиру у ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що ОСОБА_8 особисто він не знає, бачив 2-чі в «Кредибпромбанку», де він працював начальником відділу. . Коли почались проблеми з поверненням кредитів ні ОСОБА_8 ні ОСОБА_16, поручителем якого був ОСОБА_8 до банку на виклики не з»являлись. Виникло питання про добровільну реалізацію заставного майна квартири АДРЕСА_1 майнового поручителя ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на яку Київ дав згоду. В касу банку було внесено покупцем квартири 50000 доларів США. За дорученням керівника він здійснював супровід з каси філії банку оригіналів документів на квартиру до нотаріуса на 50- річчя Перемоги для засвідчення договору про припинення іпотеки разом з покупцем ОСОБА_2. Дочка ОСОБА_2 внесла 50 000 доларів США в касу банку. ОСОБА_8 залишався у нотаріуса. Був виданий приходний касовий ордер. Касир повідомила, що все нормально. Він повідомив, що гроші внесені. Таким чином відбулась добровільна реалізація заставного майна.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що ОСОБА_2 ї тітка, дочка ОСОБА_2 ОСОБА_12 Оксана- її сестра, яка з чоловіком проживає в Ізраєлі. Дочка ОСОБА_2 з чоловіком хотіли переїхати на Україну. Зять ОСОБА_2 позичив ОСОБА_8 гроші і були проблеми з поверненням. Вирішили купити квартиру ОСОБА_8 ( це була єдина можливість забрати у нього гроші, надані в борг). Квартира, виявилось на той момент, була заставлена в банку. Дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_18 сплатила у банку заборгованість 50000 доларів США, з квартири зняли арешт і вони оформили на ОСОБА_2 договір-купівлі продажу. При цьому вона бачила ОСОБА_8, який був нормальний, адекватний, добре вдягнений, керував належним йому автомобілем. Вони їздили в банк на Фрунзе, де ОСОБА_19 внесла гроші в банк, потім їздили до нотаріуса для зняття арешту, а потів вже до нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу. Разом з ОСОБА_8 була його жінка.

Суд дослідив матеріали справи:

-договір купівлі-продажу ( на а.с. 8- 9), згідно якого 13.12.2011 року ОСОБА_8

продав, а ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 за 399 495 гр-н, що еквівалентно 50 000 доларів США ;

-рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2013 року( н аа.с. 10 ),

згідно якого ОСОБА_8 визнаний не дієздатним;

-рішення Вінницького міського суду Вінницької обл. від 21.11.2013 року ( н аа.с. 11) ,

згідно якого опікуном недієздатного ОСОБА_8 призначена ОСОБА_7;

-Довідку КЗ « ВОПНЛ ім.. акад.. ОСОБА_10» ( на а.с. 12, 57), згідно якої ОСОБА_8

перебував на стаціонарному лікування з 14.09.2011 року по 14.12.2011 року в відділенні № 21 з діагнозом: шизофренія параноїдальна форма ,Ю, безперервний тип перебігу;

-Акт стаціонарної судово - психітричної експертизи № 62 від 5.08.2013 року( на а.с. 50-

52) , згідно якого ОСОБА_8 страждає на психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїдальної форми, безперервного типу перебігу. В наслідок свого захворювання ОСОБА_8 не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Дати відповідь на питання не є можливим, оскільки здатність пацієнта усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними визначається момент обстеження або на конкретну дату, яка цікавить суд. Тому в зв»язку з вище вказаним, експертна комісія для відповіді на запитання № 3 повинна володіти інформацією що д конкретної дати та причини для проведення експертизи саме на цей момент, а також матеріали цивільної справи, якщо в цей час було здійснено якийсь правочин;

- Акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 07.08.2014 року ( на а.с. 55-56),

згідно якого ОСОБА_8 станом на 09.02.2007 року, 20.03.2007 року, 19.04.2007 року страждав на психічне захворювання у вигляді шизофренії параноїдальної форми, безперервного типу перебігу. ОСОБА_8 станом на 09.02.2007 року, 20.03.2007 року , 19.04.2007 року не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними;

-договір позики грошових коштів (на а.с. 58 - ), згідно якого ОСОБА_12 як

позикодавець передав ОСОБА_8 ( позичальнику) 939000 гривен, еквівалентних 50000 доларів США , які ОСОБА_8 повинен був повернути частинами до 01.09.2009 року;

-- розписку ОСОБА_8 від 24.02.2009 року про передачу своєї квартири за адресою

буд 18 кв. 25 по вул.. Зодчих в м. Вінниці ОСОБА_12 та зобов»язується погасити борг перед « Кредитпромбанком»

- Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2012 року ( н аа.с. 60 62) ,згідно якого з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_16 стягнуто борг за договором позики 585200 гр-н ;

- витяг з кримінального провадження № 120150 20010003771 ( на ас. 63) , згідно якого невідома особа, видаючи себе за ОСОБА_8 незаконно продала її ОСОБА_20;

- Квитанція про сплату 50000 доларів США еквівалентних 399495 гр-н « Кредитпромбанку» ( на. а.с.64) від 13.12.2011 року;

- свідоцтво про право власності ( на а.с. 73, витяг з реєстру про державну реєстрацію прав на а.с. 74, витяг з реєстру право власності на нерхо ме майно на а.с. 75) , згідно яких на момент вчинення угоди купівлі-продажу квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_8;

- довідку з місця проживання про склад сім»ї ( н аа.. 76), згідно якої в квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований;

- заяву ОСОБА_21 ( н а.с. 77) про надання згоди її чоловікові ОСОБА_8 на укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

- відомості з державного реєстру іпотек ( на а.с. 78-) про обтяження щодо майна ОСОБА_8 ;

- витяг з реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна ( на а.с. 79), згідно якого за пошуком арешт об»єкта за адресою м. Вінниця вул. Зодчих будинок 18 кв . 25 відсутні записи;

- відомості з реєстру заборон ( на а.с. 81) , згідно якого 13.12.2011 року реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_13 вилучено обтяження відносно квартири АДРЕСА_1;

- договір купівлі-продажу ( на а.с. 82- 83) , згідно якого 25.06.2015 року ОСОБА_2 продала , а ОСОБА_5 купила квартиру АДРЕСА_1;

- договір від 13.12.2011 року ( на а.с. 90-91) про розірвання іпотечного договору № 31.3ВН\61\10\07-к укладеного 19 04.2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_13 ;

- ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про надання доступу до документів ( на а.с. 98 ) , згідно якого за кримінальним провадженням № 120 15020010003771 встановлено, що ОСОБА_8 передував на стаціонарному лікуванні в відділенні № 21 КЗ « ВОПНЛ ім.. акад.. ОСОБА_10» та 13.12.2011 року був відпущений в супроводі матері на прогулянку;

- ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про надання дозволу на проведення обшуку в приміщенні (на а.с. 99),

- копію висновку експертів за результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у матеріалах кримінального провадження № 12015020010003771( на а.с. 122- 140) згідно якого підпис від імені ОСОБА_8 на третій сторінці договору купівлі- продажу квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_3 від 13.12.2011 року за друкованим написом « продавець» та над рукописним написом « Мазуренко Руслан Володимирович» виконаний самим ОСОБА_8;

- ухвалу ОСОБА_22 Спеціалізованого суду України від 10.02.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 в інтересах недієздатного ОСОБА_8 до ОСОБА_23, ПВАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «Дельтабанк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_24, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_13 про визнання договорів недійсними ( на а.с. 145-147 згідно якого касаційне провадження закрите.

Оцінивши докази, суд критично відноситься до ухвали ОСОБА_22 Спеціалізованого суду України від 10.02.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 в інтересах недієздатного ОСОБА_8 до ОСОБА_23, ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «Дельтабанк», приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_24, приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_13 про визнання договорів недійсними як до неналежного доказу, оскільки у вказаній увалі не зазначено докази на підставі яких суд прийняв рішення по справі, на яке подаеноа касаційну скаргу, та які б суттєво впливали на вирішення спору по справі, яка наразі розглядається.

Суд критично відноситься до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи ( на а.с. 55-56) оскільки об»єктом дослідження експертів були події з датами 09.02.2007 року, 20.03.2007 року, 19.04.2007 року, а стан здоров»я ОСОБА_8, можливість ним розуміти значенн своїх дій і керувати ними 13.12.2011 року не досліджувався.

Суд критично відноситься до протоколу допиту свідка ОСОБА_25 на а.с. 131, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 на а.с. 132 оскільки такі документи суд не витребовував та природа їх надходження до суду неналежна.

Решту доказів суд вважає належними, допустимими та приймає. Дослідивши докази суд встановив факт укладення ОСОБА_8 та ОСОБА_2 13.12.2011 року договору купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 (договір купівлі- продажу на а.с. 8- 9) ; факт підпису ОСОБА_8 вказаного договору ( висновок експертів ( на а.с. 122- 140); факт внесення грошових коштів в рахунок оплати договору купівлі- продажу ( пояснення свідків ОСОБА_15, ОСОБА_17, квитанція на а.с. 64), факт визнання ОСОБА_8 не дієздатним 02.09.2013 року ( рішення Вінницького міського суду Вінницької області на а.с. 10), факт призначення ОСОБА_7 опікуном ОСОБА_8 21.11.2013 року ( рішення Вінницького міського суду Вінницької області на а.с. 11).

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_8 13.12.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні в КЗ ВОПНЛ ім.. акад.. ОСОБА_10 ( довідка на а.а. 12, 57) . проте 13.12.2011 року ОСОБА_8 був відпущений з відділення на прогулянку в супроводі матері ( ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області на а.с. 98, 99).

Отже на момент вчинення правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_8 недієздатним визнаний не був. Кошти відповідно вартості майна були внесені в касу банку, як добровільна реалізація заставленого майна ( витяги з реєстрів на а.с. на а.с. 78 81).

Відповідно до ст.. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні умови дійсності, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені ст.. 203 ЦК України, та такими: зміст правочину не може суперечити ЦК , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; воле виявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин маж бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками( усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В супереч вимог ст.. 60 ЦПК України позивач та її представник не надали суду доказів не відповідності оспорюваного правочину вимогам ст.. 203 ЦК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Якщо від часу виникнення недієздатності визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною.

ОСОБА_8 визнано недієздатним з моменту набрання сили рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2013 праві № 127/13609/13-ц. При цьому оскаржуваний договір було укладено 13.12.20111 року, а отже на момент вчинення вказаного правочину ОСОБА_8 був дієздатним. З урахуванням викладеного, факт визнання ОСОБА_8 недієздатним через два роки після укладення оскаржуваного правочину не являється належним доказом того, що в момент його укладення останній не був усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Пунктом 1 ОСОБА_22 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10-1390/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов'язань, що виникають із договорів та інших правочинів» встановлено, що «відповідно до частили першої статті 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли ворона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших цивільні права або інтереси порушені.Висновок про тимчасову недієздатність учасника такого правочину слід робити перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в момент вчинення правочину. Хоча висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами (стаття 212 ЦПК України ), будь-які зовнішні обставини (показання свідки про поведінку особи тощо) мають лише побічне значення для встановлення того, ч и була здатною особа в конкретний момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Також вказується, що у випадку ,якщо судово-психіатричною експертизою не зроблено висновку про абсолютну неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними, а лише стверджено, що існуючі в той час порушення його психічної діяльності істотно впливали на його здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, що саме по собі не є підставою для визнання вчиненого в такому стані правочину недійсним з підстав, передбачених частиною першою статті 225 ЦК України.

Отже, підставою для визнання правочину недійсним за вказаної підстави може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними в основу рішення суду про недійсність правочину не може покладатися висновок експертизи, який грунтується на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України) (постанова від 29 лютого 2012 р. № 6-9цс12)».

При цьому суд роз»ясняв представнику позивача необхідність проведення судово-психіатричної експертизи по справі та наслідки не викання вказаної дії.

Отже, сам лише факт, що станом на дату вчинення оскаржуваного правочину ОСОБА_8 хворів на певне психічне захворювання, не являється належним доказом, що в момент вчинення правочину він був абсолютно неспроможним розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, доводи позивача грунтуються виключно на припущеннях, що є неприпустимим згідно вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України, та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст.. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов»язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідженими судом доказами суд встановив відповідність вчиненого правочину нормам права, факт сплати 50000 доларів США, що відповідає вартості квартири АДРЕСА_1 в касу « Кредитпромбанку» в виконання зобов»язань ОСОБА_8 про що свідчить укладення « Кредтпромбанком» та ОСОБА_8 договору про розірвання іпотечного договору ( відомості з єдиного реєстру заборон на а.с. 81, договір про розірвання іпотечного договору на а.с. 90-91).

Отже в супереч вимог ст.. 60 ЦПК України , позивач та її представник не надали суду доказів не виконання вимог договору відповідачем.

25.06.2015 року ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_26 Суд пропонував представнику позивача уточнити коло відповідачів по справі, про те ні позивач, ні її представник рекомендацій суду не виконали, суд за своєю ініціативою залучи ОСОБА_26 3-ю особою на стороні відповідача ( ухвала на а.с. 86) . Отже на разі квартира перебуває у власності ОСОБА_26 і витребувати ї у ОСОБА_2 неможливо.

ОСОБА_2 не є реєстратором єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно, тому вимога позивача про скасування реєстрації висунута до неналежного відповідача . Суд роз»ясняв представнику позивача необхідність уточнення вимог та кола відповідачів.

Суд не встановив протиправних дій відносно ОСОБА_8 при вчиненні правочину, доказів причинення йому моральної шкоди, причинно-наслідкового зв»язку між ними та вважає, що в задоволенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди належить відмовити

Тому в задоволенні всіх позовних вимог ОСОБА_7, яка діє в інтересах недієздатного з 02.09.2013 року ОСОБА_8 належить відмовити.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 16, 203, 204 , 655 ЦПК України, ст. 10.15, 60 , 88, 2013-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , 3-ті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу не дійсним, повернення майна, скасування державної реєстрації , відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з момент винесення.

Суддя О.В. Ан