Ухвала суду № 57121389, 19.02.2016, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1747/13-ц

Провадження по справі № 2/129/4/2016

УХВАЛА

попереднього судового засідання

"19" лютого 2016 р. р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ковчежнюка В.М.

з участю секретаря Хохлюк У.Ю.,

сторін та їх представників попередньо розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (третя особа концерн «Військторгсервіс») про припинення права власності, зустрічним позовом заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та самого Міністерства оборони України до ОСОБА_1 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору концерн «Військторгсервіс») про визнання права власності на нежитлову будівлю та витребування її з чужого незаконного володіння, -

Встановив:

04.06.2013 р. заступник Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі прокурор) звернувся з позовом до ОСОБА_1 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі МОУ) з третьою особою без самостійних вимог на предмет спору концерн «Військторгсервіс» (далі третя особа) про визнання правочину недійсним договору купівлі-продажу від 12.09.2005 р. між державним підприємством МОУ «Вінницький відділ військової торгівлі №52 Західного оперативного командування» (далі ВВВТ №52) та ОСОБА_1 з застосуванням наслідків недійсності правочину, клопотав про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

11.12.2013 р. адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав заперечення і заяву про застосування строку позовної давності, вимагаючи в позові відмовити через недоведеність та пропуск строку позовної давності, вказавши на визнання оспореного прокурором договору дійсним рішенням Замостянського районного суду м.Вінниці від 08.12.2006 р.

19.12.2013 р. прокурор позовні вимоги доповнив твердженням про те, що предметом купівлі-продажу за спірним договором є не будівельні матеріали, а будівля магазину по вул.К.Маркса-40 в м.Гайсині, яка незаконно без згоди МОУ відчужена ОСОБА_1

28.02.2014 р. прокурор уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.09.2005 р. нежитлового приміщення по вул.К.Маркса-40 в м.Гайсині вартістю 15000 грн. між ВВВТ №52 та ОСОБА_1

05.03.2014 р. заочним рішенням Гайсинського районного суду позовні вимоги задоволено повністю, а 20.10.2014 р. тим самим судом воно скасоване за заявою ОСОБА_1

12.02.2015 р. ОСОБА_1 заявив до МОУ з тією самою третьою особою зустрічний позов про припинення права власності за державою в особі МОУ на нежитлову будівлю по вул.К.Маркса-40 в м.Гайсині площею 102,05 кв.м.

02.03.2015 р. позов прокурора залишено без розгляду в звязку з повторною його неявкою, в частині вимог ОСОБА_1 провадження продовжено.

03.04.2015 р. прокурор заявив зустрічний позов з вимогами, аналогічними залишеним без розгляду 02.03.2015 р.

15.04.2015 р. ОСОБА_1 письмово заперечив проти прийняття позову прокурора як зустрічного з огляду на непередбачення такої процесуальної дії ЦПК України за наявності на розгляді його зустрічного позову, вважав за можливе звернення прокурора з цим самим позовом на загальних підставах поза межами цієї справи і за підсудністю в м.Вінниці через предмет купівлі-продажу будівельні матеріали.

06.05.2015 р. ухвалено зустрічний позов ОСОБА_1 та аналогічний первісному зустрічний позов прокурора об'єднати в одне провадження.

30.09.2015 р. МОУ в письмових поясненнях, які за змістом і формою фактично є позовною заявою, заявлено вимогу про визнання права власності держави в особі МОУ на нежитлове приміщення в м.Гайсині по вул.К.Маркса-40 загальною площею 102,05 кв.м. згідно зі свідоцтвом на право власності від 08.11.2004 р. серії САА№766588 та витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 це нежитлове приміщення.

30.09.2015 р. в заяві про уточнення позовної вимоги МОУ просило уточнити позовну вимогу про визнання правочину недійсним шляхом його заміни на визнання права власності держави в особі МОУ на нежитлове приміщення в м.Гайсині по вул.К.Маркса-40 загальною площею 102,05 кв.м. згідно зі свідоцтвом на право власності від 08.11.2004 р. серії САА№766588, а позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину на витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 цього нерухомого майна, ціни позову в ній не зазначено, судового збору не сплачено.

09.11.2015 р. прокурор подав аналогічну заяву про уточнення позовних вимог, в якій також ціни позову не зазначено та судового збору не сплачено.

Відповідно до ч.ч.1,2,3,6 ст.130 ЦПК України попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи; попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду; якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин;

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;

9) визначає час і місце судового розгляду.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

За ч.2 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.За змістом ч.1 ст.59 ЦПК України суд бере до уваги лише ті докази, які отримані відповідно до порядку, встановленого законом.

За змістом ч. 2 ст. 59, ст. 64 ЦПК України у визначених законом випадках допустимими доказами підтвердження певних обставин в судових справах є оригінали чи копії письмових доказів, зокрема, документів, що містять відомості про ці обставини.

Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості, що можуть бути збережені, зокрема, на матеріальних носіях, а достовірність (юридична вірогідність) інформації є одним з основних принципів інформаційних відносин.

Згідно з ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа; терміни та визначення понять»

-п.п.3.3 документ це інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі;

-п.3.11 службовий документ це документ, який створила або отримала установа (чи інший субєкт господарювання) в процесі діяльності;

-п.3.12 юридична сила (службового документа) це властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції;

-п.3.13 оригінал (службового документа) це примірник службового документа, що першим набуває юридичної сили;

-п.3.15 незасвідчена копія (службового документа) це копія службового документа, в якій немає реквізитів, що надають їй юридичної сили;

-п.3.16 засвідчена копія (службового документа) це копія службового документа, що містить реквізити, які в окремих випадках надають їй юридичної сили оригіналу;

-п.3.17 витяг (зі службового документа) це засвідчена копія частини тексту службового документа;

-п.4.14 реквізит (службового документа) це інформація, зафіксована в службовому документі для його ідентифікування, організування обігу і (або) надання йому юридичної сили.

За ст.ст. 1, 75-77 Закону України «Про нотаріат», главою 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Міністра юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5), п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» засвідчення вірності копій документів з метою надання їм юридичної вірогідності (достовірності) здійснюється нотаріусами, посадовими особами органів місцевого самоврядування, а також адвокатами у справах, які вони ведуть (ведення адвокатом справи клієнта починається з моменту взяття зобовязання про надання юридичної допомоги).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.218 ЦК України, абз.2 п.12 Постанови ПВСУ №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не може доводитися свідченнями свідків не лише заперечення факту вчинення правочину, а й факт його вчинення, а також виконання зобовязань, що виникли з правочину.

Згідно з п.2 ч.1, ч.2 ст.80 ЦПК України, підпунктом а) пункту 12 Постанови ПВС України №20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю спірного майна, під якою розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості, яка визначається за погодженням сторін чи експертним шляхом.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» прокурор і МОУ не мають пільг щодо сплати судового збору, тобто за звернення до суду з позовами, зокрема, майнового характеру, зобовязані сплатити судовий збір, виходячи з дійсної вартості відшукуваного майна.

За обовязковими для всіх субєктів правозастосування правовими висновками Верховного Суду України в справах від 01.07.2015 р. №6-178цс15, від 23.12.2014 р., від 27.05.2014 р. прокурор, який звернувся до суду за захистом порушених прав в інтересах держави чи інших осіб, не наділений правом порушувати питання про поновлення пропущеного строку позовної давності, це право має позивач, - особа, в інтересах якої діє прокурор.

З огляду на зазначені приписи закону та висновки Верховного Суду України у взаємозвязку з предметом і підставами взаємних позовних вимог сторін спонукали суд 25.12.2015 р. в попередньому судовому засіданні в рамках виконання передбаченого ч.4 ст.10 ЦПК України обовязку розяснити прокурору та МОУ про необхідність:

-навести в заявах, хто ще згідно з абзацом 2 п. 11 Постанови ПВС України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення в цивільній справі» має бути відповідачем за їх вимогами поряд з ОСОБА_1, тобто хто ще вчинив незаконні дії, які є підставою позову і є відповідальними за них;

-визначити дійсну вартість спірного майна нежитлової будівлі по вул.К.Маркса-40 (тепер Соборна-40) в м.Гайсині, зазначити в позові ціну позову і сплатити судовий збір за встановленими Законом України «Про судовий збір» ставками;

-зобовязати прокурора і представника МОУ для обєктивного і неупередженого встановлення існування спірних правовідносин, їх правової оцінки та дослідження надати оригінали спірних договору, акту здачі-приймання, накладної, платіжних документів;

-уточнити позов з урахуванням можливої наявності ознак удаваності правочину;

-уточнити позов з урахуванням усталено застосовуваного Європейським судом з прав людини принципу «належного урядування»;

-розяснити сторонам про необхідність подання суду оригіналів усіх письмових доказів чи належно (законно) засвідчених (завірених) їх копій, якими вони будуть обґрунтовувати правомірність своїх вимог і заперечень, вказати точний правовий статус концерну «Військторгсервіс», - на чиїй стороні він виступає і чи є правонаступником ВВВТ №52, надати про це докази;

-з урахуванням рекомендацій абз.1 п.15 Постанови ПВС України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» щодо об'єднання і роз'єднання позовів у точній відповідності з правилами, встановленими ст.ст.123-126 ЦПК України сторонам уточнити свій процесуальний статус, - хто з них є первісним позивачем і відповідачем по первісному позову, а хто є зустрічним позивачем і відповідачем по зустрічному позову;

-за наявності складнощів у отриманні доказів надати суду клопотання про їх забезпечення відповідно до ст.ст.133,134,137 ЦПК України зі сплатою судового збору за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір»;

-повідомити суд про всі існуючі судові рішення стосовно предмета і підстав їх позовів, надати їх належно засвідчені копії, в разі неможливості заявити клопотання про їх витребування з оплатою судовим збором;

Для виконання цих вимог надано строк до 29.01.2016 р. 10:00год., розяснено, що невиконання чи неповне їх виконання спричинить залишення позовів без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України.

На виконання вимог ухвали від 25.12.2015 р. представник МОУ 29.01.2016 р. через канцелярію суду подав заяву, в якій, зазначивши про цілковиту обґрунтованість та законність цієї ухвали і рівноправність МОУ як субєкта спірних цивільних правовідносин, навів таке:

-відповідачем в справі за його та прокурора вимогами є лише ОСОБА_1 як недобросовісний набувач спірного майна, а правонаступник його відчужувача концерн «Військторгсервіс» залучається третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору;

-з огляду на загальновідомі обставини антитерористичну операцію на сході України і відсутність в звязку з цим коштів на оплату проведення оцінки спірного майна та сплату судового збору, а також фізичну неможливість здійснення його оцінки внаслідок перебування майна у власності ОСОБА_1, просив призначити експертизу, витрати на її проведення розподілити порівну між МОУ та ОСОБА_1, зобовязати останнього забезпечити доступ експерта до спірної нерухомості, а сплату судового збору відстрочити до ухвалення судового рішення у справі;

-зважаючи на недобросовісність ОСОБА_1 як набувача спірного майна вважав, що обовязок доказування наявності спірних правовідносин лежить на останньому, а тому просив зобовязати його надати суду оригінали спірних договору, акту здачі-приймання, накладної, платіжних документів;

-уточнення позову з урахуванням можливої наявності ознак удаваності правочину призведе до зміни способу захисту прав, що є неприпустимим через правила ч.2 ст.11 ЦПК України про можливість сторони розпоряджатися своїми правами на власний розсуд;

-усталено застосовуваний Європейським судом з прав людини принцип «належного урядування» поширюється лише на випадки добросовісного заволодіння майном, а ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем;

-концерн «Військторгсервіс» залучається третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом як правонаступник ВВТТ № 52 ЗОК відповідно до наказу № 124 (уточнено в судовому засіданні) МОУ та Статуту концерну;

-МОУ є первісним відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом;

-предмета спору стосується рішення Замостянського районного суду м.Вінниці від 08.12.2006 р. про визнання права власності на спірне майно та ухвала апеляційного суду Вінницької області від 30.03.2015 р. про його скасування з відмовою в позові, належним чином засвідчені копії яких надав суду.

Прокурор жодної вимоги ухвали від 25.12.2015 р. не виконав.

ОСОБА_1 та його представник заявили, що дають дозвіл і доступ до спірного майна для його оцінки на замовлення МОУ, зазначені в ухвалі від 25.12.2015 р. оригінали спірних договору, акту здачі-приймання, накладної, платіжних документів зобовязуються надати суду для дослідження, первісним позивачем є ОСОБА_1 з вимогами до первісного відповідача МОУ, зустрічними позивачами за їх вимогами є прокурор та МОУ до зустрічного відповідача ОСОБА_1, концерн «Військторгсервіс» є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні МОУ; надали оплачену судовим збором заяву про забезпечення доказів, яку суд задовільнив ухвалою від 29.01.2016 р.

29.01.2016 р. головуючий звернув увагу представника МОУ та прокурора як рівноправних субєктів спірних цивільних правовідносин (з урахуванням дозволу ОСОБА_1 на доступ до спірного приміщення та наявності поточних середньоринкових цін на нежитлову (в т.ч. комерційну) нерухомість на відповідних інтернет-сайтах) на необхідність визначення дійсної вартості відшукуваного майна, ціни позову та сплати судового збору; для здійснення цього та узгодження правових позицій вони просили надати строк три тижні, ОСОБА_1 та його представник стверджували про наявність законних підстав позов МОУ та прокурора залишити без розгляду, але на надання строку для повного виконання ними ухвали від 25.12.2015 р. про визначення дійсної вартості спірного майна, ціни позову, сплати судового збору, подання оригіналів усіх письмових доказів про виконання ремонту спірної будівлі за кошти МОУ перед її списанням і відчуженням чи належно засвідчених їх копій, - погодились.

З цих підстав попередній розгляд справи перенесено на 19.02.2016 р. з зауваженням головуючого про неприпустимість зволікань у виконанні обґрунтованих вимог суду і відкладення попереднього розгляду справи ще раз 19.02.2016 р. на більш пізній час, - з огляду на необхідність її законного вирішення впродовж розумного строку.

19.02.2016р. через канцелярію суду представник МОУ заявив клопотання про приєднання до справи документа про сплату судового збору в сумі 244грн. та зупинення розгляду справи, ухвалою від 19.02.2016р. в зупиненні провадження відмовлено, ухвала оскарженню не підлягає згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України.

Станом на 19.02.2016 р. прокурор жодної законної вимоги ухвали від 25.12.2015 р. та від 29.01.2016 р. не виконав, а МОУ визначення дійсної вартості спірної нежитлової будівлі, ціни позову та сплати в законному розмірі судового збору (крім 244грн.) так і не здійснило, оригіналів доказів чи їх належно засвідчених копій про виконання, за їх доводами, ремонту цієї нерухомості за рахунок коштів МОУ перед її списанням і продажем ОСОБА_1 не надало, ухвали від 29.01.2016 р. про забезпечення доказів також не виконало, наполягаючи на відстроченні сплати решти суми судового збору до вирішення справи і визначенні дійсної вартості спірної нерухомості експертним шляхом Вінницьким ТОВ «Експертна юридична фірма «Соломон» з оплатою вартості експертизи МОУ, проти чого ОСОБА_1 і його представник адвокат ОСОБА_2 категорично заперечили через безпідставність і вимагали позови МОУ та прокурора залишити без розгляду згідно з ч.2 ст.82, п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України, залучити до справи за їх позовом третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні МОУ ОСОБА_3 МБТІ та витребувати з нього інвентарну справу на спірну нерухомість, просили прилучити до справи документи про пенсійний вік та інвалідність ОСОБА_1 Г.Г. 3-ї групи, висновок про вартість спірної будівлі 478900грн., зроблений за 560 грн., наказ №124 МОУ про правонаступництво ВВВТ №52 і концерну «Військторгсервіс»; оригінали спірного договору, акта здачі-приймання, накладної, платіжних документів, передавального акта та інших відносних до справи документів зобовязалися надати під час дослідження доказів, оскільки їх ксерокопії є у справі; ухвалою від 19.02.2016 р. у відстроченні сплати судового збору МОУ відмовлено, оскарженню вона не підлягає згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України.

З урахуванням позицій сторін, їх представників, матеріалів справи та вимог закону суд визнає за необхідне в задоволенні клопотання представника МОУ про призначення експертизи відмовити, клопотання адвоката ОСОБА_2 задовільнити, зустрічні позови прокурора в інтересах МОУ і самого МОУ до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю та витребування її з чужого незаконного володіння залишити без розгляду, - з таких міркувань.

За змістом ч.1 ст.79, ч.2 ст.82 ЦПК України неоплата у визначеному законом розмірі судового збору як складової судових витрат у встановлений судом строк зобовязує суд залишити позовну заяву без розгляду відповідно до п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, якщо провадження в справі здійснюється за заявою, поданою без додержання вимог ст.ст.124,119 ЦПК України, вимагає від суду постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду.

Оскільки прокурор та МОУ у встановлений судом первісний до 29.01.2016 р. та наданий за їх клопотанням додатковий до 19.02.2016 р. строки дійсної вартості спірного майна та ціни позову не визначили, судового збору за підпунктом 1 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір», (1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати -1218грн. на час заявлення вимог), - не сплатили, то суд зобовязаний їх зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлову будівлю в м.Гайсині по вул.К.Маркса-40 (тепер Соборна) та витребування її з незаконного володіння ОСОБА_1 залишити без розгляду зі скасуванням заходів забезпечення позову на підставі ухвали від 07.06.2013 р. (т.1 а.с.27).

Провадження за вимогами ОСОБА_1 належить продовжити згідно з установленим ЦПК України порядком, за його клопотанням залучити до участі в справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 МБТІ, оскільки провадження і рішення по справі зачіпає його права й обовязки, до дня судового розгляду справи витребувати в нього інвентарну справу на нежитлову будівлю по вул.К.Маркса (тепер Соборна)-40 в м.Гайсині.

Відмова в призначенні експертизи для визначення дійсної вартості спірної нежитлової будівлі обумовлена наявністю незапереченого представником МОУ та прокурором наданого ОСОБА_1 висновку про її вартість 478900грн., з якою суд також згоден, невжиттям представником МОУ та прокурором з 25.12.2015р. по 19.02.2016р. ніяких реальних і можливих дій для її визначення позаекспертним (як ОСОБА_1Г.) шляхом на виконання ухвали суду, з законністю якої вони погодились, і несплатою МОУ в установлений строк хоча б мінімальної законної вартості судового збору 1218грн.

За таких обставин невиконання судом встановленого п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України обовязку залишити позови без розгляду означатиме порушення права ОСОБА_1 на справедливий і безсторонній суд через порушення справедливого балансу у вимогливості суду до виконання сторонами своїх процесуальних обовязків, - а це неприпустимо.

Керуючись ст.ст.130,154,156,207,209,210 ЦПК України, -

Ухвалив:

Зустрічні позови заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та самого Міністерства оборони України до ОСОБА_1 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача концерн «Військторгсервіс») про визнання права власності на нежитлову будівлю в м.Гайсині по вул.К.Маркса-40 (тепер Соборна) та витребування її з чужого незаконного володіння залишити без розгляду в звязку з невиконанням у встановлений судом строк законних вимог по усуненню недоліків їх позовних заяв, розяснити їм право заявити свої вимоги подачею позовних заяв, що відповідають ст.ст. 119,120 ЦПК України.

Скасувати накладені ухвалою від 07.06.2013 р. заборони на нежитлову будівлю в м.Гайсині по вул.К.Маркса-40, копію ухвали надіслати Гайсинському МБТІ, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державному та приватним нотаріусам Гайсинського нотаріального округу, державній виконавчій службі Гайсинського районного управління юстиції.

Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору концерн «Військторгсервіс») про припинення права власності, залучити третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 міжрайонне бюро технічної інвентаризації, зобовязати його до дня розгляду справи надати Гайсинському районному суду інвентарну справу на нежитлову будівлю по вул.К.Маркса (тепер Соборна)-40 в м.Гайсині; судовий розгляд справи в відкритому судовому засіданні Гайсинського районного суду призначити на 17.03.2016 10:30 год, повістки вручити сторонам та їх представникам.

Ухвала в частині залишення без розгляду зустрічних позовів заступника Вінницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та самого Міністерства оборони України до ОСОБА_1 (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача концерн «Військторгсервіс») про визнання права власності на нежитлову будівлю та витребування її з чужого незаконного володіння може бути оскаржена протягом пяти днів до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: