Рішення № 57120616, 07.04.2016, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3439/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

07 квітня 2016 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого суддi Якiвчика I.В.

при секретарi Чокан Д.В.

за участю: позивача ОСОБА_3 та представника відповідачів ОСОБА_4

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків в твердій грошовій сумі

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до своїх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення аліментів посилаючись на те, що він досяг 64 років і є пенсіонером за віком. Його пенсія складає 800 гривень, а інших доходів у нього не має. Проживає в літній кухні так як в будинку проживає колишня дружина. Отримувана пенсія не забезпечує йому необхідного мінімуму проживання так як є меншою ніж мінімальний прожитковий мінімум. Йому ледве вистачає грошей на харчування, на придбання предметів першої необхідності. На інші ж потреби, пов'язані із купівлею одягу, ліків, палива (дров) на зиму, йому грошей не вистачає. Не вистачає також грошей і на оплату комунальних послуг та на найм осіб які б йому прибрали в будинку, попрасували одяг, приготували їжу та попорались по господарству. На всі зазначені потреби позивачу потрібно шість тисяч гривень, які він просив стягнути із своїх дітей по 3000 гривень з кожного, щомісячно і довічно.

В судовому засiданнi позивач позовнi вимоги пiдтримав посилаючись на викладенi вище обставини, зазначивши також, що його діти мають можливість сплачувати йому зазначені аліменти, оскільки їх дохід є дуже значним. Син тримає станцію техобслуговування автомобілів і у нього повні кишені грошей так як отримує по вісімнадцять тисяч гривень в місяць, а донька працює за кордоном і отримує тільки чайових в місяць по півтора тисячі Євро. Він Чорнобилець але пільгами не користується бо не має бажання ходити по всяких кабінетах, хоча йому потрібно їхати в санаторій. Оформлювати субсидії, по цій же причині, він також не може. З дітьми не спілкується бо не хоче, так як вони забрали у нього будинок.

Представник відповідачів ОСОБА_4, в судовому засiданнi позовнi вимоги позивача не визнав i пояснив, що немає пiдстав до стягнення алiментiв так як позивач не потребує ніякої допомоги, а його звернення до суду є виключно помстою своїм дітям за те, що вони оформили на себе будинок який він вважає своїм. Жоден із дітей не має належного доходу, яким міг би поділитися з батьком. У кожного є сім'ї. Батько ж здоровий і не потребує ніякої допомоги, а викладені в позові потреби є надуманими і недоказаними. Представник просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені фактичні обставини справи і відповідні правовідносини, виходячи з яких, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При вирiшеннi цього спору суд виходить iз вимог ст.51 Конституцiї України, які передбачають, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, що проживає в АДРЕСА_1, являється пенсіонером і його пенсія складає 999 гривень, що знайшло своє підтвердження дослідженими в суді документами. В ОСОБА_3, є двоє повнолітніх дітей (а.с.8,9), а саме ОСОБА_5, що проживає в с.Іжівці та ОСОБА_6, що проживає в с.Нижні Петрівці, Сторожинецького району, Чернівецької області.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5, внаслідок укладення шлюбу, змінила своє прізвище на «ОСОБА_5», що підтверджено в суді належними і допустимими доказами (а.с.34) і, що судом враховується при ухваленні рішення по справі.

Позивач, ініціюючи стягнення аліментів на своє утримання, фактично просить утримання від своїх дітей у вигляді аліментів та надання грошових коштів на оплату додаткових витрат на купівлю одягу, ліків, дров, на оплату комунальних послуг та на найм осіб які б прибрали йому в будинку, прасували одяг, готували їжу та порались по господарству.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. При цьому доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ставлячи перед судом питання про стягнення аліментів, позивач посилається на те, що його пенсія складає менший розмір ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб і вказана обставина знайшла в суді своє підтвердження

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність з 01.01.2016 року становить 1074 гривні, а з 01.05.2016 року складає 1130 гривень, що у співставленні із отримуваною позивачем пенсією в розмірі 999 гривень, свідчить про потребу в матеріальній допомозі, а тому з вiдповiдачів необхiдно стягувати алiменти на утримання їх батька.

Вказане узгоджується і з правовими позиціями викладеними в ст. 202 СК України, які передбачають, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. При цьому, суд вважає, що непрацездатними є громадяни, які досягли встановленого законом пенсійного віку, яким в даному випадку являється і позивач.

При вирiшеннi питання про визначення виду стягуваних алiментiв, суд виходить з вимог ст.205 СК Украiни згiдно якої алiменти на користь позивача можуть бути стягнутi у твердiй грошовiй сумi, а вказана сума, на думку суду має складати різницю між прожитковим мінімумом для осіб які втратили працездатність та пенсією позивача.

При цьому суд, зважаючи на відсутність заперечень з боку сторін та виходячи із внутрішнього переконання, що ґрунтується як на вимогах законодавства так і на принципах справедливості, гуманності та шанування батьків, знаходить правильним застосування до вказаних правовідносин, розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом станом на 01 травня 2016 року.

Крім цього суд враховує також і матерiальний та сiмейний стан відповідачів, виходячи з якого суд знаходить, що в суді не була доказана наявність у ОСОБА_5 постійного місця роботи чи на території України чи за її межами, а пояснення позивача щодо отримання вказаним відповідачем великої місячної суми доходу у вигляді чайових, суд вважає видумкою, яка до того ж не узгоджується із національною дійсністю.

Не представлено суду і доказів оговореного позивачем в суді розміру доходу відповідача ОСОБА_6 в сумі 18 тисяч гривень в місяць, оскільки офіційний річний дохід цього відповідача, який займається підприємницькою діяльністю, складав 18500 гривень і то за 2014 рік (а.с.46). Вказаний дохід , на думку суду, не набагато більший за розмір пенсійного забезпечення позивача, а з урахуванням того, що він одружений (а.с.41), його дружина не працевлаштована (а.с.45) і у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина (а.с.37-38), різниця між доходами відповідача ОСОБА_6 і позивача є взагалі незначною.

Вирішуючи питання щодо інших вимог позивача, які пов'язані із додатковими витратами, суд вважає вказані вимоги не доказаними, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.203 СК України, дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Виходячи з цього та зважаючи на вимоги ст.60 ЦПК України, позивач, на думку суду, зобов'язаний був доказати суду, що хворіє, або є інвалідом або в силу своєї немічності має потребу в додаткових витратах. Натомість позивач обмежився тільки висловленням вказаних потреб словами не представивши суду жодних доказів цього.

Зазначаючи про те, що йому потрібно шість тисяч гривень в місяць, позивач не представив суду відповідних розрахунків пов'язаних із потребою в цих грошах. Вказівка на те, що особі яка буде здійснювати за ним та за його господарством догляд необхідно платити 3000 гривень в місяць, на думку суду є надуманою обставиною, яка не може бути судом взята за основу при ухваленні цього рішення.

Наявність тяжкого захворювання чи інвалідності або взагалі будь-який стан свого здоров'я в т.ч. і немічність, відповідачем не доведено, а відповідно неможливо встановити потребу в ліках та санаторному лікуванні. Виходячи з цього, неможливо також встановити і потребу позивача в догляді сторонньої людини, як за ним так і за його господарством, яке з його слів складається із декількох курей та 2-3 соток огороду.

Суд вважає, що потреба позивача в опаленні приміщень де він проживає в зимовий період часу є явною, однак об'єм цієї потреби, наявність опалювальних установок, їх кількість, суду не представлено, що свідчить про недоведеність позовних вимог в цій частині. Суд знаходить, що отримуючи мінімальну соціальну пенсію, відповідач міг би користуватися як субсидіями так і пільгами для осіб які являються учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році, наявність яких визначена судом по відповідних посвідченнях (а.с.6), які представлені суду в копіях, однак їх отримання є неможливим через небажання позивача писати відповідні заяви про застосування до нього пільг та компенсацій.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині всіх додаткових витрат задоволенню не підлягають.

На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст.202, 203, 205 СК України та керуючись ст.ст. 3, 57, 60, 61, 62, 208, 215, 223 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовнi вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків в твердій грошовій сумі задовольнити частково.

Стягувати із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, що проживає в с. Іжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, що проживає в с.Буденець, Сторожинецького району, Чернівецької області, аліменти на утримання непрацездатного батька ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі по 65 (шістдесят п'ять) гривень, щомісячно з кожного, що в загальній сумі складає різницю між прожитковим мінімумом для осіб які втратили працездатність та пенсією позивача.

В іншій частині позову відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, мешканки с. Іжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області, на користь держави, судовий збір пропорційно задоволеної частини позовних вимог в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, перерахувавши вказану суму отримувачу: УДК в Сторожинецькому районі Чернівецької області КОД ЄДРПОУ 23246235, банк отримувача: УДК в Чернівецькій області, МФО 856135, р/р 31216259700227.

Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, мешканця с. Буденець, Сторожинецького району, Чернівецької області, на користь держави, судовий збір пропорційно задоволеної частини позовних вимог в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, перерахувавши вказану суму отримувачу: УДК в Сторожинецькому районі Чернівецької області КОД ЄДРПОУ 23246235, банк отримувача: УДК в Чернівецькій області, МФО 856135, р/р 31216259700227.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ