Ухвала суду № 57120416, 13.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/434/16-к Головуючий суддя І інстанції Божко В.В.

Провадження № 11-сс/790/523/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.399 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про повернення апеляційної скарги)

13 квітня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., перевіривши апеляційну скаргу директора ПФ «Каштан» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28 березня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220000001016,

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28 березня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Зеленської Я.С. про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220000001016.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, директор ПФ «Каштан» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить ухвалу слідчого судді від 28 березня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити.

При перевірці апеляційної скарги директора ПФ «Каштан» ОСОБА_2 встановлені підстави для її повернення.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.171 КПК України, правом звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про арешт майна наділені прокурор або слідчий за погодженням з прокурором. Цивільний позивач має право самостійного звернення з клопотанням про арешт майна лише з метою забезпечення цивільного позову.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220000001016 звернувся старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Харківській області Зеленська Я.С. за погодженням із прокурором відділу прокуратури Харківської області Моцевим А.С.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя послався на невідповідність клопотання вимогам ч.ч.1-2 ст.170, ч.2 ст.173 КПК України.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя чи суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. Тобто, у розумінні зазначених положень, доведення обставин щодо наявності підстав для арешту майна у кримінальному провадженні покладається виключно на осіб, які звернулися з клопотанням, а не на інших учасників кримінального провадження.

П.10 ч.1 ст.393 КПК України передбачає, що апеляційну скаргу на судове рішення мають право подати особи у випадках, передбачених КПК України.

Пунктом 9 ч.1 ст.309 КПК України коло суб*єктів оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому прямо не визначено. Проте, виходячи із положень ч.1 ст.174 КПК України, правом оскаржити рішення слідчого судді про накладення арешту на майно наділені підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. А у разі відмови у задоволенні клопотання слідчого або прокурора про арешт майна правом оскаржити рішення слідчого судді, відповідно до п.20 ч.2 ст.36 КПК України, наділений прокурор.

Прокурор ухвалу слідчого судді від 28 березня 2016 року не оскаржив, що свідчить про його згоду із прийнятим слідчим суддею рішенням.

З огляду на положення ч.1 ст.171 КПК України, цивільний позивач має право оскаржити судове рішення у випадку відмови у задоволенні його клопотання про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову.

Посилання апелянта на положення ст.393 КПК України в обґрунтування можливості оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні потерпілим (цивільним позивачем) у даному випадку є недоречним, оскільки у розумінні зазначених положень процесуального закону такі особи набувають права оскарження судового рішення лише в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.

Цивільний позивач - ПФ «Каштан» до слідчого судді із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220000001016 з метою забезпечення цивільного позову не звертався, тобто жодних самостійних вимог не заявляв, до участі у розгляді клопотання слідчого про арешт майна не залучався.

З огляду на викладене, ПФ «Каштан» у даному випадку не є суб*ектом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, передбаченої п.9 ч.1 ст.309 КПК України, про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні, а відтак його апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п.2 ч.3 ст.399 КПК України, що не позбавляє права цивільного позивача звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову, а в подальшому, у разі незгоди із прийнятим слідчим суддею рішенням, оскаржити його в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 399 КПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу директора ПФ «Каштан» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 28 березня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220000001016, повернути особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати директору ПФ «Каштан» ОСОБА_2, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку .

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.В.Шевченко