Рішення № 57119739, 18.03.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/16576/15-ц

Провадження № 2/643/928/16

18.03.2016 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ференчук О.В.,

при секретарі: Петрової О.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1, в інтесах якого діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на квартиру № 3, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців,буд. 11. В обгрунтування позовних вимог вказав, що з 12 грудня 2011 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, яка померла 5 вересня 2015 року. Під час шлюбу з метою придбання ізольованої квартири 19 грудня 2013 року ним було продано квартиру АДРЕСА_1 за 451000,00 грн., належну йому на праві власності ще до шлюбу з ОСОБА_4. В цей же день за вилучені від продажу грошові кошти ним придбано за 351153,00 грн. ізольовану квартиру АДРЕСА_2. Після смерті ОСОБА_4 її син - ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважає, що вказана квартира була придбана під час шлюбу, а тому є об'єктом спільної сумісної власності.

Посилаючись на те, що квартиру було придбано за його особисті кошти, позивач просив визнати право його особистої приватної власності на квартиру.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. Пояснив, що саме за особисті кошти, вилучені від продажу особистої квартири, ОСОБА_1 придбав спірну квартиру. ОСОБА_1 отримує тільки пенсію, інші джерела прибутку у нього відсутні. Тому саме на кошти, які він вилучив після продажу трикімнатної квартири АДРЕСА_1, а саме 451000,00 грн., він купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, вартістю 351153,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що спірна квартира придбана ОСОБА_1 на спільні кошти в шлюбі, посилаючись на Договір купівлі-продажу, в якому зазначено, що спірну квартиру було придбано на сумісні кошти подружжя.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовпідлягає задоволенню.

Судом першої інстанції правильно встановлено наступніфактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 12.11.2011 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_4, що вбачається зі свідоцтва про шлюб (а. с. 6).

З договору купівлі-продажу від 19.12.2013 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за № 2851 вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_2 була придбана під час перебування позивача ОСОБА_1 в шлюбітана його ім'я ( а. с. 13).

Відповідно до пункту 6 вказаного Договору вбачається, що купівля квартири вчиняється покупцем (ОСОБА_1С.) у період знаходження у зареєстрованому шлюбі, на гроші, які є спільною власністю. Дружина покупця надала згоду на купівлю вищезазначеної квартири її чоловіком, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за № 2850.

Відповідно до ст. 60, 64 СК України майно набуте подружжям за час щлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку( доходу). Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільноїсумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно з рекомендаціями, наданими судам в п.23 Постанови № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. 57 СК України, ст. ст. 10, 11, 27, 57-60, 209, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, в інтесах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя О.В. Ференчук