Вирок № 57119484, 12.04.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/5197/16-к

н/п 1-кп/640/374/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2016 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Якуші Н.В.

при секретарі Пічугіної А.Г.

за участю:

прокурора Калюжко А.А.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.12.2015 за №12015220490006749 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, який має вищу освіту, не працюючого, холостого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31 грудня 2015 року приблизно о 00 годині 15 хвилин ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, маючи прямий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання злочинних наслідків, перебуваючи на паркувальному майданчику біля ТЦ «Караван», який розташований за адресою: м. Харків, вул.. Героїв Праці, 7, незважаючи на зауваження працівників ТЦ «Караван», відкрито заволодів візком для покупців «Wanzl P130» вартість якого згідно товарознавчої експертизи №1589 від 23.03.2016 року складає 690 грн., помістивши його до багажнику свого автомобіля, після чого покинув місце вчинення злочину, завдавши таким чином ТОВ «Група рітейл Україна» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та суду пояснив, що дійсно 31.12.2015, перебуваючи на паркувальному майданчику біля ТЦ «Караван» за адресою: м. Харків, вул.. Героїв Праці, 7, незважаючи на зауваження працівників ТЦ «Караван» помістив візком для покупців до багажнику свого автомобіля та поїхав.

Дуже шкодує, що так сталось. Просив суд суворо не карати, зазначив, що відповідні висновки для себе зробив.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги , що обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченим, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив відкрите викрадення чужого майна - грабіж, і його дії правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесене до злочину середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, на період скоєння інкримінованого йому злочину офіційно не працював, має постійне місце проживання, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, має на утриманні неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_3,ІНФОРМАЦІЯ_4

На підставі ст. 66 КК України як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виразилось в усвідомленні ним своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки.

Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З урахуванням вищезазначених обставин суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваного ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді штрафу в розмірі, встановленому в межах санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, оскільки на думку суду призначення йому вказаного покарання буде достатнім та зможе у повній мірі вплинути на подальшу поведінку ОСОБА_3

При призначенні покарання суд зважає на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, потерпіла сторона не наполягала на суворій мірі покарання, а тому виправлення ОСОБА_2 можливе без реального відбуття призначеного покарання.

Цивільний позов, який відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КПК України потерпілою стороною заявлено не було, а тому суд роз'яснює потерпілій, що вона має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства на загальних підставах.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 грн.

Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України не обирався.

Речові докази по справі: візок для покупців «Wanzl P130», який повернутий представнику потерпілої сторони під схоронну розписку - залишити за належністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково - дослідного експертно- криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області витрати за проведення товарознавчої експертизи №1589 від 23.03.2016 року у сумі 263 (двісті шістдесят три) грн. 88 коп. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку - УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя Якуша Н.В.