Вирок № 57119453, 13.04.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

13.04.2016

622/113/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.,

за участю: прокурора Моргая А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, що відбулося у Золочівському районному суді Харківської області кримінальне провадження №12016220310000021 від 11.01.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дергачі Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого: останній раз 22 лютого 2016 року вироком Золочівського районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді 1 року обмеження волі, із застосуванням положень ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року (точна дата та час не встановлені) у ОСОБА_1 винник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме бензопилою марки «Partner Р 351 X CHROME», яка знаходилась у його знайомого ОСОБА_2 і яку він запланував віддати ОСОБА_3 в рахунок боргу. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_1 подзвонив ОСОБА_2 по телефону та спитав чи дасть він йому бензопилу на тимчасове користування, пообіцявши повернути її наступного дня. ОСОБА_2 погодився і вони домовились про зустріч на ставку, розташованому у с. Петрівка Золочівського району Харківської області, де він передасть ОСОБА_1 бензопилу.

Після чого, цього ж дня, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2, на вищевказаному ставку, де останній за попередньою домовленістю з ОСОБА_1, передав йому свою бензопилу ««Partner Р 351 X CHROME» у тимчасове користування, розраховуючи, що надає її тимчасово. При цьому ОСОБА_1, не маючи на меті повернення пили, зловживаючи довірою потерпілого, запевнив його та пообіцяв, що поверне бензопилу наступного дня і з місця вчинення кримінального правопорушення разом з вищевказаною бензопилою зник. В подальшому ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний замисел по зловживанням довірою ОСОБА_2, віддав ОСОБА_3 вказану пилу в рахунок погашення боргу, таким чином, розпорядився вказаним майном на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 ОСОБА_2 було завдану матеріальну шкоду в розмірі 2899, 00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_1 27 січня 2016 року укладена угода про примирення. Згідно з угодою ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та щиро розкаявся у ньому, публічно вибачився перед потерпілим ОСОБА_2 за свої протиправні дії до укладення цієї угоди, а також зобов'язався повністю відшкодувати потерпілому завдану матеріальну шкоду в розмірі 6000, 00 грн. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком.

Обвинуваченому та потерпілому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні повідомив, що між потерпілим на обвинуваченим укладено вищевказану угоду про примирення, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Пояснив суду, що дійсно десь у липні 2015 року шляхом зловживання довірою заволодів бензопилою, що належала ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні просив угоду затвердити, застосувати до обвинуваченого узгоджену міру покарання. Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 27 січня 2016 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 визнаний потерпілим за його заявою 12.01.2016 року у кримінальному провадженні № 12016220310000021 від 11.01.2016 року.

27 січня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно з положеннями ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим є злочином середньої тяжкості. Угода, сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпілий ОСОБА_2 розуміє наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше судимий, останній раз: 22 лютого 2016 року Золочівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням положень ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, з середньою спеціальною освітою, непрацюючий, розлучений.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами узгоджено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 роки, із застосуванням положень ст. 75 КК України з призначенням іспитового строку.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах, встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про примирення за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про примирення укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним, суд, маючи правові підстави затверджує угоду і призначає обвинуваченому за ч. 2 ст. 190 КК України узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Одночасно враховуючи, що ОСОБА_1 засуджується за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку Золочівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2016 року, остаточне покарання ОСОБА_1 має бути призначено відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Беручи до уваги вищевикладене суд також вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без фактичного відбуття покарання шляхом звільнення його від відбуття призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з призначенням іспитового строку 1 рік.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався. Судові витрати мають бути стягнуті з обвинуваченого. Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення від 27 січня 2016 року по кримінальному провадженню № 12016220310000021 від 11.01.2016 року укладену між потерпілим ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 190 КК України, призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

Із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Золочівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2016 року, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження у сумі 245 гривень 52 копійки.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О. С. Шабас