Вирок № 57119436, 13.04.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/204/16-к

Провадження №1-кп/621/75/16

ВИРОК

ІМЯМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарях: Лацько А.С., Єрмоленко О.О.

за участю: прокурорів: Гетьман С.А., Колот Н.М.

за участю сторін кримінального провадження: потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Зміївського районного суду

матеріали кримінального провадження № 12016220300000004 відносно ОСОБА_2

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Руставі Грузія,

громадянина України, з базовою середньою освітою ( 9 класів), не одруженого,

який не працює, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою:

Харківська область, Зміївський район, с. Таранівка, вул. Буценко, 14,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 1 КК

України при наступних обставинах.

03 грудня 2015 року у період часу з 15 години до 20 години, обвинувачений

ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходився в будинку

своєї знайомої ОСОБА_1 за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 84,

до якого потрапив шляхом вільного доступу, де в нього виник умисел на таємне

викрадення чужого майна.

Виконуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливими мотивами, діючи

навмисно та протиправно, перебуваючи у будинку за вищевказаною адресою, таємно

викрав майно, що належить ОСОБА_1, а саме:

- холодильник « Атлант» ХМ-4012-000, вартістю 3833 гр.09 коп.;

- мікрохвильову піч « LG» MS-1929G, вартістю 876 гр. 67 коп.;

- панельний електричний конвектор « SENSEI» SEC 1000В, вартістю 942 гр., а всього на

загальну суму 5 651 гр. 71 коп..

Після чого, обвинувачений ОСОБА_2 розпорядився викраденим майном

на власний розсуд, звернувши викрадене на свою користь.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою

винність у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, при вищевикладених

обставинах визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що з 02.12.2015 року на

03.12.2015 року він ночував у потерпілої ОСОБА_1, в будинку останньої за адресою:

Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 84.

03.12.2015 року він з ОСОБА_1 та своїм товаришем ОСОБА_4 з ранку

розпивали спиртні напої, внаслідок чого ОСОБА_4 заснув та залишився спати

в будинку ОСОБА_1.

Приблизно о 12 годині 30 хвилин 13 годині 30 хвилин він став уходити, сказавши

ОСОБА_1, що йому потрібно піти у своїх справах.

ОСОБА_1 також стала збиратись уходити, оскільки їй необхідно було

зарядити мобільний телефон.

Він також віддав останній свій телефон для зарядки та сказав, що через 2 години

прийде за телефоном.

Коли він уходив з будинку ОСОБА_1, остання залишалась в своєму будинку.

Приблизно через 2, 5 години від прийшов до будинку ОСОБА_1 за адресою:

Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 84, щоб забрати свій мобільний телефон після

зарядки.

Хвіртка у двір була відкрита.

Він постукав у вікно будинку ОСОБА_1. Вхідні двері у будинок останньої

йому відкрив ОСОБА_4, який залишався спати у будинку.

Він із собою приніс пляшку горілки та разом з ОСОБА_4 стали її розпивати.

Коли горілка закінчилась, він відправив ОСОБА_4, який ще купив пляшку

горілки та яку вони також вдвох вжили.

Після вживання спиртного, ОСОБА_4 пішов додому, а він залишився

очікувати ОСОБА_1 з телефоном.

Під час очікування, на телефон ОСОБА_4, який останній залишив в будинку

ОСОБА_1, зателефонував Козир. Оскільки він знав останнього, він відповів на

дзвінок та запросив на вживання спиртного.

Через деякий час до будинку ОСОБА_1В прийшов Козир разом з

ОСОБА_5 та стали розпивати спиртні напої.

Згодом, після вжиття спиртного, Козир та ОСОБА_5 пішли.

Оскільки грошей на придбання спиртного вже не було, у нього виник умисел на

викрадення майна ОСОБА_1.

Тоді він з телефона ОСОБА_4 подзвонив Козир та попросив останнього

знайти покупця на мікрохвильову піч та електричний конвектор, при цьому Козир

зясував у нього які він продає речі, на що він сказав, що проживає разом з

ОСОБА_1 та продає спільно нажите майно.

Козир знав ОСОБА_1 та не знав, що в нього є цивільна дружина та 2 дітей.

Козир приїхав з клієнтом на автомобілі ВАЗ -2109, який забрав вказані речі.

На виручені кошти у розмірі 300 гр. він придбав спиртне, яке вживав разом

з Козир та ОСОБА_5.

Після чого, він попросив Козир знайти покупця на холодильник.

Згодом приїхав чоловік на легковій автомашині з причепом, куди він, Козир

та ОСОБА_5 загрузили холодильник.

За холодильник ним було отримано 2000 гр.

Продавши холодильник, він купив алкогольних напоїв, та разом з Козир

і ОСОБА_5 вживав їх у парку, а потім прийшли у будинок ОСОБА_1, куди

близько 20 години 20 години 10 хвилин повернулась і остання.

ОСОБА_1 запитала де подівалось її майно, на що він сказав, що йому про це не

відомо.

Надалі, вони всі разом стали вживати спиртні напої.

На даний час він відшкодував завдану ОСОБА_1 матеріальну шкоду

у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що на протязі 4 років

вона знайома з обвинувачем Мачанкаладзе Д.Б.

З 02.12.2015 року на 03.12.2015 року останній ночував в її будинку за адресою:

Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 84, а 03.12.2015 року вона, обвинувачений

ОСОБА_2 та товариш останнього ОСОБА_4 з ранку розпивали спиртні

напої, внаслідок чого ОСОБА_4 заснув.

Приблизно о 12 годині 30 хвилин 13 годині 30 хвилин обвинувачений

ОСОБА_2 пішов з її будинку першим, залишивши свій телефон для

підзарядки.

Вони домовились, що останній прийде до неї за телефоном, при цьому вона

сказала, що піде з дому не на довго.

Також вона сказала обвинуваченому ОСОБА_2, що якщо він прийде

раніше неї, щоб очікував на неї вдома, тобто в її будинку, при цьому він мав постукати

у вікно, а ОСОБА_4 відкриє йому двері будинку.

Вона думала, що ОСОБА_4 весь час буде спати в її будинку, а вона піде

з дому лише на 2 години.

Вона також пішла з дому, закривши в будинку ОСОБА_4

На вхідних дверях вона ключами закрила врізний замок.

Хвіртку на ключ вона навмисно не зачиняла, а закрила лише на ручку.

Ключі від будинку були тільки у неї та її матері.

Коли вона повернулась додому, то побачила відчинену хвіртку, двері у будинку

також були відкриті, а в будинку нікого не було.

Не дивлячись на те, що в будинку була відсутня електроенергія, вона відразу

виявила відсутність холодильника, мікрохвильової печі та конвектора.

Вона бачила сліди від двору її будинку до траси.

Вона пішла на огород у туалет, а коли повернулась, то в будинку застала

обвинуваченого ОСОБА_2 разом з Козир та ОСОБА_5

На її питання останні сказали, що вони очікують на неї, а вхідні двері в будинок

були відчинені.

Цивільний позов не заявляє. Матеріальна шкода їй була відшкодована у повному

обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження,

судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким

не оспорюються.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 правильно розуміє зміст

цих обставин, відсутні сумніви у добровільності його позиції та розяснив, що у такому

випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Розгляд судового провадження провадився відносно обвинуваченого

ОСОБА_2 в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що

винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного злочину під

час судового провадження доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання

його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачений

ОСОБА_2 своїми умисними діями, скоїв таємне викрадання чужого майна

( крадіжку), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 1 КК

України.

Суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 відсутня кваліфікуюча

ознака проникнення у житло.

Приходячи до вказаного висновку, суд зясував, що обвинувачений

ОСОБА_2 у будинку ОСОБА_1 опинився з метою забрати свій мобільний

телефон, який залишав останній для здійснення його підзарядки, а умисел на заволодіння

майном останньої в нього виник під час перебування в будинку ОСОБА_1

та очікування на її повернення.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 опинився у житлі ОСОБА_1

без наміру вчинити злочин, а потім заволодів майном останньої, а тому його дії

не можна кваліфікувати як вчинені з проникненням у житло, внаслідок чого

кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ст. 185 ч.1 КК України є вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності зі

ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного

та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2

скоїв злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів

середньої тяжкості.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_2 є особою, яка раніше

не засуджувалась (а.с. 37 ), позитивно характеризується за місцем проживання.( а.с. 38)

Пом'якшуючими обставинами щодо обвинуваченого ОСОБА_2, суд

визнає його щире каяття, відшкодування потерпілій завданої матеріальної шкоди

у повному обсязі.

Обтяжуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає

вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням обставин, характеру, ступеню тяжкості скоєного злочину, особи

обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що його виправлення та перевиховання

можливе без ізоляції від суспільства.

Суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2

правила ст.ст.75,76 КК України, звільнивши його від відбуття покарання

з випробуванням.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню були понесені

витрати у звязку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 123 від 18.01.2016

року в розмірі 306 гр. 90 коп..

Суд вважає на необхідне зазначену суму віднести до судових витрат та стягнути

з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави ( розрахунковий рахунок

№ 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС

України в Комінтернівському районі м. Харкова) у розмірі 306 гр. 90 коп. ( триста

шість гр. 90 коп.)

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 370,374,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні злочину,

передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді

02 років позбавлення волі, а відповідно до ст.ст. 75,76 КК України, звільнити його

від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 рік, поклавши на

ОСОБА_2 обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально

виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично зявлятись для реєстрації в кримінально виконавчій інспекції.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь

держави ( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011,

УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) за проведення судової

товарознавчої експертизи № 123 від 18.01.2016 суму в розмірі 306 гр. 90 коп. (триста

шість гр. 90 коп..)

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через

Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.