Ухвала суду № 57119029, 13.04.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 419/232/15-к

Провадження № 11-кп/782/75/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: О.В.Чобур,

суддів: А.В.Юрченко, В.Ф.Люклянчука,

секретаря: Д.В.Попової,

за участю прокурора: Р.В.Кім,

захисника: ОСОБА_1,

обвинуваченої: ОСОБА_2,

розглянула у приміщенні апеляційного суду Луганської області у м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційні скарги прокурора Новоайдарського відділу Сєвєродонецької міської прокуратури Кононова В.М. та обвинуваченої ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12015130500000540 на вирок Старобільського районного суду Луганської області від 05.02.2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м.Сєвєродонецьк Луганської області, громадянку України, не працюючу, раніше судиму 07.08.2012 року Новоайдарським районним судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі і звільнено від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; 05.12.2013 року Новоайдарським районним судом Луганської області іспитовий строк скасовано і направлена для відбуття покарання в місця позбавлення волі; 19.06.2014 року ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області невідбута частина строку скорочена на 1 рік 3 місяці 23 дні; яка мешкає без реєстрації у буд.АДРЕСА_1,

визнано винною та засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_2 постановлено рахувати з 16.08.2015 року, відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 16.08.2015 року по день винесення вироку, що становить 11 місяців 10 днів.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено у вигляді утримання під вартою до набрання вироком законної сили.

В с т а н о в и л а :

Оскаржуваним вироком суду ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4 за наступних обставин.

15.08.2015 року приблизно о 21 годині 20 хвилин, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_2 під час розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи сама у стані алкогольного сп'яніння, вступила у сварку із ОСОБА_4, під час якої жінки намагалися нанести удари одна одній, штовхалися, хапали одна одну за волосся. Маючи умисел на вбивство, ОСОБА_2 схопила зі столу кухонний ніж та нанесла ним ОСОБА_4 один удар в область грудної клітини зліва, причинивши колото-різане ушкодження грудної клітини з пошкодженням лівої легені, що проявилося масивною крововтратою та ускладнилося травматичним шоком і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4

В зміненій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченої, правильність кваліфікації злочину та розмір призначеного покарання, просить змінити вирок суду, а саме рахувати початок відбування покарання з моменту фактичного набрання вироком чинності. Зарахувати в строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 16.08.2015 року по день набрання вироком законної сили.

Посилається на те, що згідно ч.1 ст.17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено вироком, тобто, на думку прокурора, покарання може бути призначене лише засудженому. Відповідно до ч.2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок щодо якого набрав законної сили. Вважає, що суд припустився помилки, визначаючи початком строку відбування покарання ОСОБА_2 момент її затримання, коли вона мала статус підозрюваної і покарання їй ще не було призначене.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду і застосувати до неї ст.69 КК України.

Посилається на те, що ОСОБА_4 перша почала її бити і душити, спричинила тілесні ушкодження і вирвала волосся, внаслідок чого вона була вимушена захищатися. Вона вдарила ОСОБА_4 не навмисне, а захищаючи себе, і не бачила, чим наносила удар з причини відсутності світла в приміщенні. Вона не втекла з місця злочину і співпрацювала зі слідством. Крім того, слідчий не взяв до уваги, що вона знаходилася в стані душевного хвилювання.

В доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_2 просить знизити призначене покарання хоча б на 1 рік, посилається на те, що негативні характеристики за місцем проживання необ'єктивні і пов'язані зі сваркою з головою сільради. Також просить врахувати стан -здоров'я і що вбивство вона вчинила не навмисне, а під час бійки, яку розпочала ОСОБА_4.

Заслухавши доповідача; прокурора, який підтримав доводи своєї зміненої апеляційної скарги, надав аналогічні її змісту пояснення і просив відмовити в задоволенні апеляційних вимог обвинуваченої; обвинувачену та її захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченої з доповненнями і надали аналогічні її змісту пояснення; дослідивши матеріали справи та провівши судові дебати, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті другій людині, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, свідок ОСОБА_7 пояснив, що 15.08.2015 року після 22 години він почув стук до хвіртки і побачив ОСОБА_2, яка повідомила, що вбила ОСОБА_4 і просила викликати швидку допомогу, а вранці він дізнався, що в будинку ОСОБА_5 дійсно вбита жінка.

Під час огляду 16.08.2015 року місця події - подвір'я та будинку АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_5, були оглянуті залишки спиртного, використаний посуд, а в зальній кімнаті оглянутий труп ОСОБА_4, зафіксована його поза і локалізація плям бурого кольору, схожих на кров.

Згідно висновку судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_4 виявлене колото-різане ушкодження грудної клітини з пошкодженням лівої легені, що проявилося масивною крововтратою та ускладнилося травматичним шоком і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4

Під час додаткового огляду місця події за тією ж адресою виявлено кухонний ніж, на лезі якого виявлено нашарування плям темно-червоного кольору, схожих на кров.

Згідно висновку дактилоскопічної експертизи на поверхні вказаного ножа виявлено слід пальця руки, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_2, а згідно висновкам імунологічної експертизи на цьому ж ножі виявлено кров, походження якої можливо від ОСОБА_4

Згідно висновкам судово-медичної експертизи не виключена можливість спричинення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_4, ножем, вилученим з місця вчинення злочину.

Під час медичного огляду ОСОБА_2 16.08.2015 року встановлено, що вона перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

В ході слідчого експерименту ОСОБА_2 в присутності свого захисника та понятих пояснила, за яких обставин вчинила вбивство ОСОБА_4 Зокрема, підозрювана пояснила, що 15.08.2015 року вона разом зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вживала спиртні напої у буд. АДРЕСА_2. Після того як ОСОБА_5 зі ОСОБА_4 пішли до будинку, вона ще деякий час залишалася на вулиці, де перечитувала листування з ОСОБА_5 у період, коли вона знаходилася у місцях позбавлення волі, а потім з невідомих причин теж зайшла до будинку. Там на неї кинулася битись ОСОБА_4, хапала за волосся, у відповідь вона штовхалася, а потім, ймовірно зі столу, схопила предмет, яким нанесла ОСОБА_4 удар в область верхньої частини тулубу з лівого боку. Після чого ОСОБА_4 припинила будь-які дії, а вона, ОСОБА_2, побачила в своїй руці ніж, зрозуміла, що спричинила ножове ушкодження.

Такі ж самі свідчення ОСОБА_2 надала і в судовому засіданні, повністю визнаючи свою вину.

Крім того, у ОСОБА_2 було вилучено одяг, в який вона була одягнена під час сварки із ОСОБА_4, і згідно висновкам імунологічної експертизи на куртці і шортах виявлено кров людини, походження якої можливо від ОСОБА_4

Суд належним чином проаналізував зазначені докази, дав їм правильну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні умисного вбивства та відсутність у її діях стану необхідної оборони.

Зокрема, про відсутність стану необхідної оборони свідчить те, що як ОСОБА_2, так і ОСОБА_4 знаходилися у стані алкогольного сп'яніння під час сварки, обопільно штовхали одна одну, намагалися вдарити та хапали за волосся. При цьому під час медичного огляду не виявлено легких тілесних ушкоджень чи слідів побоїв як у ОСОБА_2, так і на трупі ОСОБА_4, тобто, ситуація не складала реальної загрози здоров'ю чи життю учасників сварки і суд дав цій обставині вірну оцінку. Також обґрунтовано суд дійшов висновку, що направленість та динаміка дій обвинуваченої, яка в подальшій ході сварки застосувала ніж, нанесла ним удар у життєво важливий орган - грудну клітину, свідчить про усвідомлення нею настання негативних наслідків своїх дій і бажання спричинення смерті.

Всупереч доводам апеляції обвинуваченої висновки амбулаторної судово-психіатричної експертизи свідчать, що ОСОБА_2 на момент вчинення кримінального правопорушення не страждала психічним захворюванням і не перебувала у тимчасово хворобливому стані, була здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України колегія суддів вважає правильною.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, тобто у межах санкції ч.1ст.115 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням ступені тяжкості злочину, особи винної та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, судом обґрунтовано враховано в якості обставин, що обтяжують покарання, рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, а в якості обставин, що пом'якшують покарання, щире каяття у вчиненому, повне визнання вини та сприяння розкриттю злочину.

Всупереч доводам апеляції обвинуваченої судом в повній мірі враховані всі дані про обставини вчинення злочину та особу обвинуваченої, зокрема, її негативні характеристики та вчинення особливо тяжкого злочину через три дні після звільнення з місць позбавлення волі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_2 покарання необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів і не вбачає підстав для скасування вироку та призначення ОСОБА_2 більш м'якого покарання, в тому числі із застосуванням вимог ст.69 КК України, отже в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої слід відмовити.

Разом з тим, суд припустився помилки, визначаючи початок строку відбування покарання.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 409, ст.413 КПК України підставою для зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно вимог п.2 ч.4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається початок строку відбування призначеного цим вироком покарання.

Дані вимоги закону не виконані судом у повному обсязі.

Ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 18.08.2015 року до підозрюваної ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначаючи у резолютивній частині вироку початком строку відбування покарання дату затримання ОСОБА_2 16.08.2015 року, суд припустився помилки, тому що на день обрання запобіжного заходу покарання ще не було призначене.

Суду належало вказати початком строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі день проголошення вироку, а попереднє ув`язнення зарахувати у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі згідно вимог ч.5 ст.72 КК України.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з апеляційними доводами прокурора щодо необхідності обчислювати строк покарання з моменту набуття вироком законної сили. Всупереч твердженням прокурора, покарання призначається не засудженому, а обвинуваченому, який набуває статус засудженого саме після призначення йому покарання і, відповідно, з цього моменту і повинен обчислюватися строк покарання.

За таких обставин змінену апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 407 та 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 з доповненнями залишити без задоволення.

Змінену апеляційну скаргу прокурора Новоайдарського відділу Сєвєродонецької міської прокуратури Кононова В.М. задовольнити частково.

Вирок Старобільського районного суду Луганської області від 05.02.2016 року щодо ОСОБА_2, засудженої за ч.1 ст.115 КК України змінити.

Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з 05.02.2016 року.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 16.08.2015 року по 04.02.2016 року включно.

Обчислювати ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення в період з 05.02.2016 року по 13.04.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В іншій частині вирок Старобільського районного суду Луганської області від 05.02.2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційних скарг безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженою ОСОБА_2 - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

СУДДІ:

______ _______ ___

О.В.Чобур А.В.Юрченко В.Ф.Люклянчук