Ухвала суду № 57116407, 11.04.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

11 квітня 2016 року

Справа № 203/159/16-ц

2/0203/632/2016

УХВАЛА

11 квітня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви Колективного підприємства «Дніпросантехмонтаж» до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2 служби Дніпропетровського міського управління юстиції про скасування постанови державного виконавця, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області після скасування ухвали судді про відмову у відкритті провадження у справі від 14 січня 2016 року надійшли матеріали цивільної позовної заяви КП «Дніпросантехмонтаж» до ОСОБА_2 служби ДМУЮ про скасування постанови, запису в Державному реєстрі речових прав нерухомого майна, зобовязання вчинити певні дії. Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2016 року даний позов було залишено без руху з оглядну на зміст ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2016 року, якою скасовано згадану вище ухвалу районного в місті суду від 14 січня 2016 року та надано строк до 08 квітня 2016 року для усунення недоліків позову.

В межах всього наданого суддею строку для усунення недоліків позову до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 29 березня 2016 року надійшла уточнена позовна заява КП «Дніпросантехмонтаж» до ОСОБА_1 ДВС Євпаторійського МУЮ АРК, ОСОБА_2 служби ДМУЮ про скасування постанови державного виконавця державного виконавця, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про зобовязання вчинити певні дії.

Ознайомившись із матеріалами уточненої цивільної позовної заяви, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, як слідує зі змісту уточненого позову, КП «Дніпросантехмонтаж» звернулось до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою для розгляду її в порядку цивільного судочинства, заявивши три позовні вимоги: про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно та про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (випливає та ґрунтується на першій вимозі) до відповідача ОСОБА_1 ДВС Євпаторійського МУЮ АРК, а також про зобовязання вчинити певні дії здійснити державну реєстрацію припинення обтяження (арешту) нерухомого майна до відповідача ОСОБА_2 служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Стосовно перших двох позовних вимог, предявлених до ОСОБА_1 ДВС Євпаторійського МУЮ АРК, то як вказувалось, позивач звернувся до суду із позовом для його розгляду судом в порядку цивільного судочинства, посилаючись на порушення свого цивільного права та інтересу щодо нерухомого майна (дитячий оздоровчий комплекс «Троянда», розташований в АРК, м.Євпаторія, смт Заозерне, вул. Алея Дружби, буд.19) у вигляді існування не знятого дотепер арешту цього нерухомого майна, накладеного спірною постановою державного виконавця. Відтак, підсудність цивільного позову в частині вказаних двох позовних вимог має визначатись на підставі норм ст.ст.109, 110, 114 ЦПК України.

Відповідно до ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням, за винятком випадків виключної підсудності та підсудності за вибором позивача, визначених нормами ст.ст.110, 114 ЦПК України. При цьому правила виключної підсудності, передбачені ст.114 ЦПК України, мають перевагу в застосуванні порівняно із правилами підсудності та за вибором позивача (ст.110 ЦПК України).

Місцезнаходження ж відповідача, якого і стосуються перші дві позовні вимоги, ОСОБА_1 ДВС Євпаторійського МУЮ АРК, знаходиться за адресою: 97412, АРК, м. Євпаторія, пр. Ленан, 54. Відтак, за правилами загальної підсудності позов в частині перших двох позовних вимог підсудний одному із місцевих загальних судів АРК.

Разом з тим, враховуючи предмет спору та мотивування вказаних двох перших повних вимог, очевидним є те, позов виник з приводу нерухомого майна дитячого оздоровчого комплексу «Троянда», який розташований в АРК, м.Євпаторія, смт Заозерне, вул. Алея Дружби, буд.19. Таким чином, за правилами виключної підсудності цивільний позов в частині вимог до ОСОБА_1 ДВС Євпаторійського МУЮ АРК про скасування постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно та про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підсудний місцевому загальному суду АРК, а не Кіровському районному суду м.Дніпропетровська.

В той же час, враховуючи тимчасову окупацію території АРК, що виключає можливість позивача звернутись до судів, розташованих на території цього півострову, для визначення підсудності поданого КП «Дніпросантехмонтаж» цивільного позову в частині перших двох позовних вимог, предявлених до ОСОБА_1 ДВС Євпаторійського МУЮ АРК, слід керуватись положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Так, нормою ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, визначено змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Нормою ст.115 ЦПК України передбачено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання належному суду, про що постановляється ухвала. Дана норма закону дублюється положенням ст.121 ч.3 ЦПК України, яка також передбачає обовязкове повернення суддею позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, якщо справа не підсудна цьому суду.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що розгляд поданої позивачем цивільної позовної заяви в частині позовних вимог до ОСОБА_1 ДВС Євпаторійського МУЮ АРК про скасування постанови державного виконавця та про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в Кіровському районному суді м.Дніпропетровська є неможливими внаслідок недотримання позивачем правил виключної підсудності при зверненні до суду із цивільним позовом в частині вказаних двох позовних вимог, приходжу до висновку цивільна позовна заява в частині означених двох позовних вимог підлягає поверненню позивачу для подання до належного суду, яким є місцевий загальний суд м. Києва, що визначається Апеляційним судом міста Києва.

Що стосується позовної заяви КП «Дніпросантехмонтаж» в частині третьої позовної вимоги до ОСОБА_2 служби ДМУЮ про зобовязання вчинити певні дії, то позивачем предявлено дану вимогу до вказаного відповідача з приводу вирішення виниклого між даними сторонами спору, зумовленого відмовою згаданого відповідача скасувати запис про реєстрацію обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за вказаним позовом в означеній частині, слід виходити з того, що відповідно до ст.ст.15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за нормами КАС України (ст.17), ГПК України (ст.ст.1, 12), КПК України або КУпАП віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

З метою реалізації конституційних прав кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, захисту виборчих прав, права на доступ до публічної служби тощо в Україні в системі судів загальної юрисдикції утворено адміністративні суди. Питання юрисдикції адміністративних судів визначається в першу чергу положеннями КАС України.

Статтею 3 ч.1 п.1 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Нормою ст.17 ч.2 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В свою чергу п.1 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що субєкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

За змістом ст.ст.6, 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» безпосередньо функції із державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також скасування таких записів, внесення до них змін здійснюються державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав.

Згідно ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, субєкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Пунктом 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» №8 від 20 травня 2015 року судам розяснено, що спори, які виникають з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора в межах реалізації останнім своїх, повноважень передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.122 ч.2 п.1 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги субєктний склад сторін за позовом в частині позовної вимоги про зобовязання вчинити певні дії, а саме те, що відповідачем за цією вимогою є ОСОБА_2 служба Дніпропетровського міського управління юстиції, на яку законом покладено реалізацію функції держави з офіційного визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (функція з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), в звязку із чим такий відповідач при виконанні означеної функції виступає як субєкт владних повноважень, реалізуючи покладену на нього законом владну управлінську функцію, а також враховуючи, що викладений в позові спір позивача із вказаним відповідачем є публічно-правовим, оскільки безпосередньо повязаний із виконанням цим відповідачем вищевказаної управлінської функції, приходжу до висновку, що поданий КП «Дніпросантехмонтаж» до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська для розгляду в порядку цивільного судочинства позов в частині позовної вимоги до ОСОБА_2 служби ДМУЮ про зобовязання вчинити певні дії є адміністративним, а відтак і підлягає розгляду саме в порядку адміністративного судочинства. Останнє, в свою чергу, зумовлює необхідність відмови у відкритті провадження у справі за позовом КП «Дніпросантехмонтаж» в частині позовної вимоги до ОСОБА_2 служби ДМУЮ про зобовязання вчинити певні дії на підставі ст.122 ч.2 п.1 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.109, 110, 114, 115, 121, 208-210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Колективного підприємства «Дніпросантехмонтаж» в частині позовних вимог до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про скасування постанови державного виконавця, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повернути позивачеві.

Розяснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

У відкритті провадження у справі за позовом Колективного підприємства «Дніпросантехмонтаж» в частині позовної вимоги до ОСОБА_2 служби Дніпропетровського міського управління юстиції про зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Розяснити позивачу, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали.

Суддя Ф.Ф. Маймур