Рішення № 57116088, 29.03.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4835/16-ц

2/201/947/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

при секретарі Ляховій І.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми «Домобуд» в особі ліквідатора ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріка Груп» про визнання угод недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації ,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 позивач ТОВ ПБФ Домобуд в особі ліквідатора ОСОБА_3 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до приватного нотаріуса ДМНО ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання угод недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2011 ТОВ ПБФ Домобуд визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Обєкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул Космічна, 9Б знаходиться в ліквідаційній масі. Право власності на вищезазначене приміщення, згідно довідки КП ДМБТІ зареєстровано за ОСОБА_4, на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-7799/11. Звернувшись до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.11.2013 з копією даного рішення, останній повідомив, що зазначене рішення судом не виносилось. 30.05.2013 ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу даного приміщення з ОСОБА_8 (посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_7В.). ОСОБА_8 в свою чергу 07.06.2013 уклала договір дарування, даного приміщення з ОСОБА_9 (договір посвідчений тим же нотаріусом). Позивач вважає, що оскільки право власності на нерухоме майно обєкт незавершеного будівництва, розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 9Б набуте ОСОБА_4 незаконно, на підставі неіснуючого рішення то просить визнати недійсними договір купівлі-продажу блоку допоміжних приміщень від 30.05.2013 та договір дарування нежитлового приміщення від 07.06.2013

10.07.2014 позивач уточнив свої позовні вимоги, та вважає, що майно набуто ОСОБА_9 безпідставно, на підставі нікчемного договору і має бути витребуване, а державна реєстрація скасована. Тому просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу блоку допоміжних приміщень, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, віл. Космічна, 9Б, укладений 30.05.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_7, реєстровий № 2420; визнати недійсним договір дарування блоку допоміжних приміщень, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, віл. Космічна, 9Б, укладений 07.06.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_7, реєстровий № 2562; витребувати у ОСОБА_9 нерухоме майно блок допоміжних приміщень, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, віл. Космічна, 9Б; зобовязати Реєстраційну службу ДМУЮ скасувати державну реєстрацію нерухомого майна за договором дарування блоку допоміжних приміщень, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, віл. Космічна, 9Б, укладений 07.06.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_7, реєстровий № 2562.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в уточненій редакції підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх доповнень та уточнень не визнала просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Треті особи в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як встановлено у судовому засіданні 30.05.2013 між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу блоку допоміжних приміщень, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 9Б. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2420 (а.с. № 17 т.№ 1).

07.06.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було укладено договір дарування блоку допоміжних приміщень, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 9Б. Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 2562 (а.с. № 16 т. № 1).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання даних договорів недійсними посилаючись на положення ч.1, 2 ст.228 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним і тому вважає, що договір купівлі-продажу блоку допоміжних приміщень загальною площею 216,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул.Космічна, 9Б, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_8, посвідчений 30.05.2013 приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_7 є нікчемним, тобто недійсним, оскільки він порушує публічний порядок тому, що спрямований на незаконне заволодіння майном і такий договір не може породжувати наслідків щодо передачі блоку допоміжних приміщень від ОСОБА_8 до ОСОБА_9, згідно договору дарування блоку допоміжних приміщень, укладеного 07.06.2013 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

В Постанові № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України розяснив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України:

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також судом встановлено, що при укладанні сторонами договору купівлі-продажу від 30.05.2013 та договору дарування від 07.06.2013 були додержані вимоги ст. 203 ЦК України, необхідні для чинності правочину, а саме: зміст договорів не суперечить актам цивільного законодавства і моральним засадам суспільства; сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало внутрішній волі; правочини було вчинено у письмовій формі, та нотаріально посвідчені, як того вимагає закон; правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; права малолітніх дітей та інших непрацездатних або недієздатних осіб не порушено.

Відповідно до частин 1,2 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

На думку позивача нікчемність договору купівлі-продажу від 30.05.2013 виражається у тому, що продавець ОСОБА_4 не була власником приміщення. Однак, власник блоку допоміжних приміщень, розташованих за адресою : м. Дніпропетровськ , вул. Космічна, 9Б є ОСОБА_9, який не був стороною цього оспорюваного правочину .

В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 розяснено, що реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, чи який визнано недійсним. У звязку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути предявлена тільки стороні недійсного правочину. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Відповідно до частини пятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Крім того, не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача в частині витребування нерухомого майна, а саме блоку допоміжних приміщень, що знаходиться за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 9Б, оскільки у відповідності до ст. 387 ЦК України тільки власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Позивач в розумінні ст.ст.328, 331 ЦК України не являється власником спірного майна, суду не надано жодного правовстановлюючого документу, який й би підтверджував право власності позивача на спірне нерухоме майно.

Той факт, що спірний обєкт нерухомого майна нібито знаходився на балансі позивача ніяким чином не підтверджує право власності позивача на спірне майно, оскільки баланс підприємств є документом бухгалтерського обліку, який в узагальненому грошовому виразі містить дані про фінансовий стан субєкта господарювання і ніяким чином не являється правовстановлюючим документом на нерухоме майно.

До висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача суд приходить також з огляду на те, що ОСОБА_4, на виконання договору № 1 від 21.02.2003 та додаткової угоди № 1 від 01.03.2007 про дольову участь в будівництві автогаражного комплексу по вул. Космічній, 9Б в м. Дніпропетровську сплатила всю вартість блоку допоміжних приміщень, що підтверджується копіями квитанцій. На виконання умов договору від 25.11.2008 ТОВ ПБФ Домобуд в особі директора ОСОБА_10 за актом приймання-передачі передав ОСОБА_4 на підставі договору № 1 про дольову участь в будівництві автогаражного комплексу від 21.02.2003 по вул.Космічній, 9Б в м. Дніпропетровську у власність допоміжні приміщення загальною площею 224 кв.м., що підтверджується копією акту приймання-передачі від 25.11.2008 (а.с. № 91-96 т. № 2).

Суд погоджується з позицією сторони відповідачів, про те, що дії ТОВ ПБФ Домобуд про включення до інвентаризаційного опису № 1 від 30.11.2011р. спірного приміщення є протиправні та незаконні, оскільки майновими правами на частку в обєкті інвестування володіла саме ОСОБА_4 і позивач ніяким чином не мав права включати до інвентаризаційного опису, тобто до ліквідаційної маси обєкт нерухомості, право на який у відповідності до закону станом на 30.11.2011 належало ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_4В повністю виконала свої обовязки за договором, сплативши вартість обєкту, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів необхідних для набуття майнових прав на блок допоміжних приміщень літ.А-2, сходи літ.а загальною площею 223,1 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Космічна, 9Б.

Так, моментом виникнення майнових прав є загальноприйнятий момент набуття права власності, визначений ст.328 ЦК України, на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Кожна із сторін договору виконала свої зобовязання, а тому ОСОБА_4 набула майнові права на обєкт інвестування, а саме блок допоміжних приміщень загальною площею 223,1 кв.м. за адресою вул. Космічна, 9Б в м. Дніпропетровську і розпорядилася своїми правами на свій розсуд , а саме передала приміщення за договором купівлі-продажу ОСОБА_8, яка в свою чергу, за договором дарування передала свої права ОСОБА_9, який на сьогоднішній день на законних підставах володіє цим приміщенням.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи наявний договір № 59-Лот 4 купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) від 06 березня 2015 року (а.с. 160, т.2), укладеного між продавцем ТОВ ПБФ «Домобуд» в особі ліквідатора ОСОБА_3 та покупцем ТОВ «Аріка Груп», предметом якого є передача права вимоги на витребування майна - блока допоміжних приміщень загальною площею 190 кв.м. за адресою вул. Космічна, 9Б в м. Дніпропетровськуіз чужого незаконного володіння на визнання угод недійсними.

За таких обставин суд приходе до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе розподілити їх наступним чином.

Враховуючи, що при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір за вимогами немайнового характеру в розмірі 229 грн. 41 коп. (а.с. № 1 т. № 1) та враховуючи, що в задоволені позовних вимог відмовлено, то дані витрати не підлягають компенсації позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 228, 328, 331, 387 ЦК України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009р., ст. 8, 10, 11, 57, 58, 60, 74-76, 88, 154, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельної фірми «Домобуд» в особі ліквідатора ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріка Груп» про визнання угод недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання судового рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська В.В.Батманова