Постанова № 57115284, 27.11.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2015 Справа №607/6972/15-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря судового засідання Матвійчук В.П., Стус К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м.Тернополі про визнання дій неправомірними, скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов»язання призначити пенсію за вислугу років,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов»язання призначити пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров»я.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, щовона працювала на посаді медсестри хірургічного відділення з 18.03.1981 р. по 17.08.1984 р., на посаді дезінфектора з 09.02.1987 р. по 01.02.1988 р., на посаді дезінструктора з 01.02.1988 р. по 28.01.1998 р., на посаді лаборанта з 28.01.1998 р. по 29.12.2012 р., на посаді медсестри з 21.10.2013 р. по 12.01.2015 р. Звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров»я їй було відмовлено у зв»язку із недостатністю трудового стажу для призначення відповідного виду пенсії, незважаючи на те, що її спеціальний стаж роботи станом на січень 2015 року складає більше 25 ти років. Відтак, відповідач відмовився зарахувати позивачу дотрудового стажу, період перебування на посаді дезінструктора з 01.01.1992 р. по 28.01.1998 р., мотивуючи тим, що з 01.01.1992 року стаж на посаді дезінструктора зараховується до трудового стажу за умови якщо проводилася атестація робочого місця, видавалось посвідчення та при умові видачі довідки, яка засвідчує, що дана посада відноситься до середнього медичного персоналу. Позивач вважає, що має право на пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров»я, оскільки посада дезінструктора відноситься до середнього медичного персоналу і час роботи на цій посаді зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Крім того, жодний нормативний акт у сфері пенсійного забезпечення не зобов»язує проводити атестацію робочого місця для встановлення права на пенсію за вислугу років. Позивач як середній медичний працівник проходила підготовку по підвищенню кваліфікації на базі санепідстанції Львівської залізниці протягом 1994-1995 років та 14.12.1995 року їй присвоєно першу кваліфікаційну категорію як дезінструктору відділу профілактичної дезінфекції Тернопільської лінійної санепідемстанції про що було видано довідку, яка була надана для призначення пенсії відповідачу. Тому, позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови їй у призначенні пенсії за вислугу років неправомірними, та зобов'язати відповідача здійснити розрахунок пенсії за вислугою років як працівнику охорони здоров»я.

Уточнивши позовні вимоги позивач просить визнати неправомірними дії управління ПФУ в м.Тернополі щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», скасувати рішення управління ПФУ в м.Тернополі про відмову у призначенні пенсії за вислугу років прийняте на засіданні комісії управління ПФУ в м.Тернополі та оформлене протоколом №24 від 10.04.2015 року, а також просить зобов»язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення до управління ПФУ в м.Тернополі із заявою про призначення такого виду пенсії, а саме з 13 січня 2015 року.

Позивач уточненні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідача позову не визнав, подав заперечення на позовну заяву в обґрунтування якого зазначив, що пенсії за вислугу років працівників охорони здоров»я призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1, вона працювала на посаді дезінструктора з 01.02.1988 р. по 28.01.1998 р., яка не значилася у «номенклатурі спеціальностей» середніх медичних працівників, що діяло на час перебування позивача на даній посаді. Посада дезінфектора зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років тільки по 31.12.1991 р. З 01.01.1992 р. стаж дезінфектора зараховується при умові, якщо проводилася атестація працівника, видавалось посвідчення та при умові видачі довідки, яка засвідчує що дана посада відноситься до середнього медичного персоналу. Проте, позивачем не було представлено таких документів. Тому, стаж роботи позивача на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років становить 24 роки 5 місяців 19 днів., що не відповідає вимогам законодавства та не надає право позивачу на отримання пенсії за вислугу років як медичному працівнику. Представник позивача просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

28 лютого 1981 року ОСОБА_1 закінчила Чортківське медичне училище, що стверджується дипломом, виданим на її дошлюбне прізвище Чайка ( витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 15.01.2015 р. №00014929783) серії Э-І №279272, та останній присвоєно кваліфікацію акушерки.

Згідно записів копії трудової книжки ОСОБА_1 вона працювала в закладах охорони здоров'я: на посаді медсестри хірургічного відділення з 18.03.1981 р. по 17.08.1984 р., на посаді дезінфектора з 09.02.1987 р. по 01.02.1988 р., на посаді дезінструктора з 01.02.1988 р. по 28.01.1998 р., на посаді лаборанта з 28.01.1998 р. по 29.12.2012 р., на посаді медсестри з 21.10.2013 р. по 12.01.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечений за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Відповідно до ст.52 вказаного Закону право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, відповідно до пункту «е» статті 55.

Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров»я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи 25 років у закладах і на посадах, затверджених КМУ.

15.01.2015 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 ПФУ в м.Тернополі із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров»я.

Із протоколу №24 від 10.04.2015 р. засідання комісії ОСОБА_2 ПФУ в м.Тернополі на якому розглядалася заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років вбачається, що комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років. Вказане рішення мотивоване тим, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховується робота на посаді дезінструктора з 01.01.1992 року по 28.01.1998 року, оскільки з 01.01.1992 року стаж дезінструктора зараховується при умові, якщо проводилася атестація робочого місця, видавалось посвідчення та при умові видачі довідки, яка засвідчує що дана посада відноситься до середнього медичного персоналу.

Перелік закладів і установ охорони здоров»я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено постановою КМУ від 04.11.1993 р. №909, згідно з яким до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років зараховуються, зокрема, періоди роботи у санітарно епідеміологічних закладах. ( дія вказаної редакції постанови до 27.12.2012 р.) на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад).

Позивач проходила підготовку по підвищенню кваліфікації на базі санепідстанції Львівської залізниці протягом 1994-1995 років, що підтверджується відповідним посвідченням №13014 та 14.12.1995 року їй було присвоєно першу кваліфікаційну категорію як дезінструктору відділу профілактичної дезінфекції Тернопільської лінійної санепідемстанції, що стверджується довідкою №48/01 від 14.01.2015р.

Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, яка затверджена наказом МОЗ України від 23.11.2007 № 742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» передбачена спеціальність «медико-профілактична справа», за якою атестуються молодші спеціалісти з медичною освітою, що працюють, зокрема, на посадах інструкторів-дезінфекторів.

Професійна назва «інструктор-дезінфектор» передбачена розділом «Фахівці» галузевим випуском 78 «Охорона здоров'я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що затверджений наказом МОЗ України від 29.03.2002 № 117, кваліфікаційними вимогами до якої є неповна вища освіта (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Медико-профілактична справа». У зазначеному розділі затверджені професійні назви спеціалістів, які належать до середнього медичного персоналу (з неповною вищою медичною освітою, раніше - середньою медичною освітою).

Відповідно до раніше діючого законодавства посада «інструктор-дезінфектор» також, належала до середнього медичного персоналу («Збірник штатних нормативів і типових штатів закладів охорони здоров'я» під редакцією ОСОБА_3, 1986 р.).

Згідно з наказом МОЗ України від 25.12.1992 № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» диплом про набуття спеціальності «санітарний фельдшер» після закінчення санітарно-фельдшерського відділення середнього спеціального медичного навчального закладу дає право обіймати посади середнього медичного персоналу всіх найменувань в санітарно-профілактичних установах.

Пунктом 1 розділу II «Лікарі та інший медичний персонал» Переліку установ, організацій та посад, робота в яких, дає право на пенсію за вислугу років затвердженого постановою Ради Міністрів СССР від 17.12.1959р. № 1397 передбачено, що час роботи в санітарно-профілактичних закладах на посаді дезінфекційного інструктора зараховується до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.

Порядок атестації середніх медичних працівників в період з 01.01.1992 р. по 28.01.1998 р., встановлювався наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.10.1991р. №146 «Про атестацію середніх медичних працівників». Зазначена атестація середніх медичних працівників проводилася з метою підвищення кваліфікації, професійного рівня, ефективності медичної допомоги населенню та підвищення матеріальної зацікавленості. Згідно з вимогами вказаного Положення атестації підлягають середні медичні працівники всіх спеціальностей, що одержали підготовку в середніх учбових закладах або мають незакінчену вищу освіту і в установленому порядку допущені до медичної діяльності на посадах, які вони обіймають, зі стажем роботи по атестованій спеціальності не менше 5 років. Середні медичні працівники, що виявили бажання пройти атестацію, подають керівнику установи охорони здоров'я заяву та звіт за останні три роки роботи з спеціальності. У звіті відображається виконана за цей час робота, її обсяг, основні показники, проведені санітарно-освітні заходи та інформація про підвищення кваліфікації.

Відповідно до листа Міністерства охорони здоров»я України від 17.10.2014 р., посада дезінфекційного інструктора як відповідно до чинного, так і раніше діючого законодавства може бути віднесена до середнього медичного персоналу і час роботи на цій посаді у санітарно профілактичних закладах зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Із довідки Державного закладу «Тернопільська лінійна санітарно епідеміологічна станція на Львівській залізниці» №6 від 03.04.2015 р. посаду дезінструктора може займати фахівець з неповною вищою медичною освітою (середня спеціальна медична освіта). Посада : інструктор дезінфектор введена класифікатором характеристик професій працівників, що затверджена наказом МОЗ України від 29.03.2002 року №117 та Наказом Держстандарту України від 27.07.1995 р. №257. Вказані посади є тотожними за функціональними завданнями та обов»язками, виконання яких потребували і потребують середньої (неповної вищої) медичної освіти. Запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про зміну назви посади не внесено.

Враховуючи викладенні обставини, враховуючи те, що до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи у санітарно-епідеміологічних закладах, на посадах середнього медичного персоналу незалежно від найменування посад, з огляду на те, що позивач у період з 01.01.1992 р. по 28.01.1998 року працювала на посаді дезінструктора відділу профілактичної дезінфекції Тернопільської лінійної санепідемстанції на Львівські залізниці, яка відповідно до чинного, так і раніше діючого законодавства віднесена до середнього медичного персоналу і час роботи на цій посаді у санітарно-профілактичному закладі зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років, тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити визнати неправомірними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», скасувати рішення управління ПФУ в м.Тернополі про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 прийняте на засіданні комісії управління ПФУ в м.Тернополі відповідно до протоколу №24 від 10.04.2015 року та зобов»язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення до управління ПФУ в м.Тернополі, а саме з 13 січня 2015 року.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, із державного бюджету в користь позивача слід стягнути 73,08 грн. судового збору.

Керуючись ч.2 ст.11, ст.ст. 17, 50, 72, 86, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст.46 Конституції України, ст.1, ст.51, п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою КМУ від 04.11.1993 р. №909 « Про затвердження Переліку закладів і установ охорони здоров»я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, яка затверджена наказом МОЗ України від 23.11.2007 № 742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - неправомірними.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі від 10 квітня 2015 року, протоколу №24 засідання комісії управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Зобов»язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; АДРЕСА_1) пенсію за вислугу років відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 13 січня 2015 року .

Стягнути із державного бюджету в користь ОСОБА_1 ( м.Тернопіль вул.Підкови, 1кв.14; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) 73,08 грн. судового збору.

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний судз дня проголошення постанови.Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Дзюбич В.Л.