Ухвала суду № 57115086, 13.04.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/13389/14-к

Провадження № 1-кс/461/1842/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф., при секретарі Куц Н.З., з участю прокурора Нанівського В.І., захисника ОСОБА_1 підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м.Львові клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області Пшенички А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м.Ківерці, Волинської області, українця, з незакінченою вищою освітою, раніше не судимого, військовозобов'язаного, неодруженого, працюючого на посаді директора ТзОВ "Автоконцепт", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в:

В провадженні старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області Пшенички А. знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №.42013150030000089 від 17.06.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Старший слідчий слідчого відділу прокуратури Львівської області Пшеничка А., за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області Нанівського В., звернувся до суду із клопотанням, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 11.04.2016 р. ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном, вчиненим шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними доказами, а саме: актом позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП «Львівелектротранс» за період 01.01.2007 р. по 30.09.2015 р. №08-23 від 18.11.2015 р.; висновком судово-економічної експертизи № 164 від 25.02.2016 р.; вилученими документами, а саме: контрактом №17-10/07 від 17.10.2007, укладеного між ТзОВ «Сармат» в особі директора ОСОБА_5 (Україна, м. Львів) та компанією «Erfurter Verkehrsbetrieb AG» в особі голови правління ОСОБА_3 (Німеччина, м. Ерфурт); контрактом №12-07 від 20.12.2007 р., укладеного між ТзОВ «Сармат» в особі директора ОСОБА_5 (Україна, м. Львів) та компанією «Geraer Verkehrsbetrieb GmbH» в особі ОСОБА_6 (Німеччина, м. Гера); договором поставки №143 від 08.07.2008 р., укладений між ЛКП «Львівелектротранс» та ТзОВ «Автоконцепт» трамвайних вагонів KT-4D; договором поставки № 96 від 05.10.2007 р.; аналогічним договором поставки №143 від 08.07.2008 р., укладеним між ЛКП "Львівелектротранс" та ТзОВ "Автоконцепт"; іншими матеріалами кримінального провадження.

При оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, слідчий прийшов до висновків, що: наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_2 особливого тяжкого кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим ОСОБА_2 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років; вік та стан підозрюваного ОСОБА_2 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування; репутація ОСОБА_2 істотно погіршена у зв'язку з підозрою його у вчиненні особливо тяжкого злочину з ознаками корупції; раніше ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався; раніше до ОСОБА_2 запобіжні заходи не застосовувались.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинений ним злочин, слідчий стверджує про наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків невиконання ОСОБА_2 процесуальних обов'язків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вказані твердження за кожним з ризиків слідчий обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що стимулюватиме підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення ним злочинних дій, слідчий просить обрати підозрюваному ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти проголошеним ризикам не в силі з огляду на тяжкість висунутої підозри та з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконними засобами впливати на свідків, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та вчиняючи інші кримінальні правопорушення.

Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідчий стверджує, що ОСОБА_2 працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі, не хворіє.

Разом з тим, при виконанні судом вимог ч.5 ст.183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч.4 ст.182 КПК України обставини, зокрема, наявність стійких соціальних зв'язків підозрюваного, його майновий та сімейний стан, слідчий стверджує, що такий повинен перевищувати вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати та бути не меншим аніж 2 000 000 гривень, з урахуванням розміру завданих збитків інтересам територіальної громади м. Львова, оскільки застава, в передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах, не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, а також результати вивчення особи підозрюваного, слідчий стверджує про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу - тримання під вартою, тому що уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, оскільки, ОСОБА_2 перебуваючи на волі буде вчиняти вищезазначені протиправні дії, що негативно відобразиться на досудовому розслідуванні вказаного кримінального правопорушення та його подальшому судовому розгляді.

Враховуючи наведене просить клопотання задоволити.

Розглянувши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, який клопотання слідчого заперечив, захисника, який клопотання слідчого також заперечив, просив обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, висновок прокурора на підтримання клопотання, вивчивши матеріали клопотання, приходжу до наступноговисновку.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч.1 ст. 194 KПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжною заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Згідно частини 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжній захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеною прокурором обгрунтовання клoпотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, шо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обгрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 кПк України та практики Європейською суду з прав людини, крім наявності даних обставин, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненії якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно пунктів 3. 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практпкі Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися віл органів влади) поведінки підозрюваного під мас попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Отже, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до двадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

При обранні запобіжного заходу, враховую особу ОСОБА_2 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до двадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім цього, враховую тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, обставини вчинення злочинної дії, його процесуальну поведінку під час досудового розслідування в якості підозрюваного, те, що він протягом всього часу проведення досудового розслідування не ухилявся від слідства, характер його індивідуальних дій, у скоєнні яких він підозрюється, матеріальний стан підозрюваного, позитивну репутацію підозрюваного, раніше не судимого, розлученого, наявність на його утриманні малолітньої дтитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, часткове утримання та догляд за пенсійного віку матірью, маючого постійне місце проживання на території України, приходжу до висновку, шо даних, які б в сукупності давали підстави для застосування запобіжною заходу у вигляді тримання під вартою немає, а тому вважаю можливим не застосовувати відносно підозрюваного винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Разом з тим, враховуючи тривалість досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, те. що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та з конфіскацією майна, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_2, вважаю можливим обмежитись застосовуванням відносно підозрюваного більш м'якого запобіжною заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, у виді домашнього арешту з визначенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Враховуючи усталений спосіб життя підозрюваного, те, що він є керівником підприємства, час, обмежений запобіжним заходом у виїляді домашнього арешту, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слід визначити з 20.00 год. по 09.00 год .

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 183, 184, 186, 193, 194-196 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

В задволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Львівської області Пшеничка А. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить два місяці, тобтодо 13.06.2016 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не залишати місця постійного проживання: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора або суду з 20.00 год. по 09.00 год.;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи:

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, шо дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, шо на підставі ч.5 ст. 181 КГІК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшою слідчого СВ прокуратури Львівської області Пшеничку А.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя В.Ф. Романюк