Постанова № 57114560, 14.12.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2015 Справа №607/6655/15-а

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Текстерно» про зобов»язання призначити пенсію на пільгових умовах,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 ПФУ в м.Тернополі, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Текстерно» про зобов»язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.Є ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з часу звернення до відповідача, а саме з 16.10.2012 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувшись до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії за віком на пільгових умовах їй було відмовлено у зв»язку із недостатністю трудового стажу для призначення відповідного виду пенсії. Відтак, відповідач відмовився зарахувати їй допільгового трудового стажу, період перебування у чергових відпустках та період перебування на лікарняному, а саме три роки, мотивуючи тим, що по професії мотальниці за період з 24.07.1978 р. по 31.12.1991 р. та з 01.01.1992 р. по 05.03.2009 р. вона фактично відпрацювала 19 років 3 місяці 12 днів. Позивач вважає, що вона має право на пільгову пенсію, оскільки пропрацювала на посаді мотальниці у ВАТ «Текстерно» в період з 24.07.1978 р. по 31.12.1991 р. та з 01.01.1992 р. по 05.03.2009 р.із врахуванням періоду перебування у чергових відпустках та період перебування на лікарняному після 1991 р. 22 роки 3 місяці 12 днів, а тому має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Уточнивши позовні вимоги позивач просить визнати неправомірними дії ОСОБА_2 ПФУ в м.Тернополі щодо відмови у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «Є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов»язати відповідача призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.Є ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з часу звернення до відповідача, а саме з 16.10.2012 року.

У судове засідання позивач не з»явилася, проте подала заяву про підтримання позовних вимог з клопотанням про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні з приводу задоволення позову заперечив, подав заперечення на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - ВАТ «Текстерно» з приводу задоволення позову заперечив, просив здійснювати розгляд справи у відсутності їх представника, про що подав заяву.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно записів копії трудової книжки ОСОБА_1 працювала мотальницею Тернопільського бавовняного комбінату з 24.07.1978 року по 05.03.2009 рік.

Із довідки ВАТ «Текстерно» №23 від 26.07.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 за період роботи з 24.07.1978 р. по 31.12.1991 р. на ВАТ «Тернопільське об»єднання «ОСОБА_3 стерно» по професії мотальниці фактично відпрацювала 9 років 1 місяць 29 днів. За період роботи з 01.01.1992 р. по 05.03.2009 р. по професії оператор мотальних машин фактично відпрацювала 17449 днів, що становить 6 років 10 місяців 6 днів. Сумарна тривалість пільгового стажу роботи ОСОБА_1 зайнятої на верстатах і машинах повний робочий день становить 16 років 5 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечений за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 16.10.2012 року звернулася до ОСОБА_2 ПФУ в м.Тернополі із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.«Є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Із протоколу №14 від 11.02.2013 р. засідання комісії ОСОБА_2 ПФУ в м.Тернополі на якому розглядалася заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «Є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що комісія вирішила відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, мотивуючи тим, що ВАТ «Текстерно» представлено пільгову довідку згідно якої спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, які дають право на пенсію як робітниці текстильного виробництва становить 16 років 5 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Тернополі проведено перевірку по місцю роботи, якою встановлено, що пільгова довідка видана без врахування часу перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку.

З 01.01.1992 року ВАТ «Текстерно» працювало в режимі неповного робочого часу, тому, згідно колективних договорів між адміністрацією підприємства та профспілковим комітетом, до пільгового стажу зараховується період роботи за фактично відпрацьований час, згідно уточнюючих довідок.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У позивача ОСОБА_1 12.06.1983 року народилася дочка ОСОБА_3, а 16.02.1988 року народився син ОСОБА_4 ( арк.10).

Відповідно до ст.181 КЗпП України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ( частина третя та шоста ст.179 цього кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.

Тобто, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Поняття відпустка виключає будь-який запис в трудову книжку, тому період відпустки зараховується до загального стажу роботи, а також до соціального стажу роботи, який дає право особі на пенсію за вислугу років. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв»язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов»язків.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трьохрічного віку.

Із довідки ВАТ «Тернопільське об»єднання «Текстерно» №06/714 від 26.10.2015 р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 під час роботи на ВАТ «Текстерно» перебувала у додатковій частково оплачуваній відпустці до досягнення дітьми віку одного року, а на наступні пів року без збереження зарплати з 07.08.1983 р. по 12.12.1984 р.; додатковій частково оплачуваній відпустці до досягнення дітьми віку одного року, а на наступні пів року без збереження зарплати з 12.04.1988 р. по 16.08.1989 р.,; додатковій відпустці без збереження зарплати по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років з 01.12.1989р. по 16.02.1991 р.

Відповідно до ст. 11 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Тому, з урахуванням того, що зібраними у справі доказами встановлено порушення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах по суті, суд вважає, що для повного захисту права позивача на пенсію необхідно вийти за межі позовних вимог і задовольнити позов, а також скасувати рішення ОСОБА_2 ПФУ у місті Тернополі від 11.02.2013 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи викладенні обставини, суд вважає, що позивач із врахуванням перебування у відпустці по догляду за дітьми віком до трьох років має право на одержання пенсії на пільгових умовах, оскільки її стаж за спеціальністю перевищує 20 років, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, визнати неправомірними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «Є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; скасувати рішення ОСОБА_2 пенсійного фонду України у місті Тернополі від 11.02.2013 року щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», протоколу №14 засідання комісії управління ПФУ в м.Тернополі по розгляду питань, пов'язаних із призначенням пенсій, відповідно до закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а також зобов»язати ОСОБА_2 ПФУ в м.Тернополі призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 16.10.2014 року відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Керуючись ч.2 ст.11, ст.ст. 17,50, 72, 86, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст.46 Конституції України, ст.1, п. «є» ст.13, ст.56, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», ст.181 КЗпП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «Є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Скасувати рішення ОСОБА_2 пенсійного фонду України у місті Тернополі від 11 лютого 2013 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», протоколу №14 засідання комісії управління ПФУ в м.Тернополі по розгляду питань, пов'язаних із призначенням пенсій, відповідно до закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Зобов»язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м.Тернополі призначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; АДРЕСА_1) пенсію за віком на пільгових умовах з 16 жовтня 2014 року відповідно до пункту «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Постанову суду першої інстанції може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний судз дня проголошення постанови.Якщо постанову було ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, а також у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Дзюбич В.Л.