Вирок № 57114393, 11.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2140/14-к Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.

Провадження № 11-кп/783/17/16 Доповідач: Тенюх В. П.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого - Тенюха В.П.,

суддів: - Урдюк Т. М., Танечника І.І.,

секретаря - Щербая В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження за апеляційною скаргоюпрокурора прокуратури Львівської області Дячука Володимира Володимировича на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 31 січня 2015 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Синьковичі Жовківського району, проживаючого в АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

з участю прокурора - Сороківського М.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

його захисника - адвоката - Зелінської С.В.,

в с т а н о в и л а

вищезазначеним вироком ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки, без конфіскації майна та без спеціальної конфіскації. У відповідності до ст.. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 3 (три) роки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язано засудженого ОСОБА_4 не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Вирішено питання з речовими доказами.

Запобіжний захід у вигляді застави після набрання вироком суду законної сили - скасовано.

Згідно з вироком місцевого суду, ОСОБА_4 визнаний винним за те, що, працюючи на посаді голови Липницької сільської ради Жовківського району Львівської області, 23.07.2014р., знаходячись на проїжджій частині дороги, що неподалік його місця проживання в АДРЕСА_1, вчинив одержання неправомірної вигоди для себе в розмірі 3500 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 40740 грн., за вчинення в інтересах гр. ОСОБА_6 дії, а саме надання останньому картографічних матеріалів розташування земельних ділянок на території Липницької сільської ради неподалік АДРЕСА_3, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Вказані дії обвинуваченим ОСОБА_4, були вчинені за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 працюючи на посаді голови Липницької сільської ради Жовківського району Львівської області, будучи керівником та посадовою особою органу місцевого самоврядування, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, виконуючи свої повноваження на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", будучи посадовою особоюорганів місцевого самоврядування 4 категорії, усвідомлюючи свій обов'язок виготовлення та надання громадянам викопіювань з проекту роздержавлення та формування території, з метою особистого збагачення, діючи з корисливих мотивів та використовуючи надані йому повноваження сільського голови, в липні 2014 року висловив вимогу ОСОБА_6 щодо необхідності надання неправомірної вигоди в розмірі 3500 доларів США за виготовлення і надання йому картографічних матеріалів (викопіювань з проекту роздержавлення та формування території), розташування земельних ділянок загальною площею 15га, на території Липницької сільської ради та подальше погодження меж вказаних ділянок.

ОСОБА_6, усвідомлюючи порушення його законних інтересів у випадку невиконання вимоги ОСОБА_4 щодо передачі неправомірної вимоги був змушений погодитись та 23 липня 2014 року неподалік місця проживання ОСОБА_4 на проїжджій частині за адресою АДРЕСА_2 передав йому неправомірну вигоду в розмірі 3500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 40740 гривень, отримавши взамін від ОСОБА_4 картографічні матеріали (викопіювання з проекту роздержавлення та формування території), розташування земельних ділянок загальною площею 15га, на території Липницької сільської ради неподалік АДРЕСА_3.

На вирок суду подав апеляційну скаргу прокурор прокуратури Львівської області Дячук В.В., який не оспорюючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини в суді, проситьскасувати вирок Жовківського районного суду Львівської області від 31.01.2015 року та ухвали новий вирок, яким визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки з конфіскацією майна та без спеціальної конфіскації.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що вирок суду є незаконним з огляду на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

На переконання прокурора, призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 65 КК України повною мірою не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані, що характеризують особу та інші обставини кримінального провадження.

На подану прокурором апеляційну скаргу адвокатом Зелінською С.В. та обвинуваченим ОСОБА_4 подано до апеляційного суду заперечення, в яких, покликаючись на безпідставність, необґрунтованість й необ'єктивність такої, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Жовківського районного суду Львівської області від 31 січня 2015 року - без змін.

В запереченнях посилаються на те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем роботи, від часу, коли його було засуджено на 5 років позбавлення волі із звільненням від покарання із випробуванням, він сумлінно виконує покладені на нього судом обов'зки та не вчиняє жодних правопорушень. Міра покарання, яку вимагає прокурор у вигляді реального позбавлення волі, на їх думку, є занадто суворою, належним чином не мотивована не відповідає його особистості, а тому є безпідставною .

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_4 та його адвоката, які вважають, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і перевірених в судовому засіданні доказів, є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі не оспорюється.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Враховуючи вказану мету й принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення заподіяним наслідкам та особі обвинуваченого.

На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги прокурора щодо м'якості призначеного ОСОБА_4 покарання та про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі винного й безпідставне застосування положень ст. 75 КК України, є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, встановлених санкцією статті особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Поряд з тим, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд першої інстанції не в повному обсязі дотримався вимог зазначеної статті.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 від основоного покарання з іспитовим строком, місцевий суд покликався на те, що такий раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, врахував його вік, стан здоров'я, відношення до вчиненого, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття і те, що останній позитивно характеризується за місцем праці, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Проте, місцевим судом не було враховано в повній мірі ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення і те, що таке скоєне обвинуваченим з метою власного збагачення, з використанням наданого йому службового становища і влади, а також зумовлену цим залежність ОСОБА_6 від дій та рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставин, які б давали підстави для застосування ст. 75 КК України до ОСОБА_4, немає, відтак доводи апеляційної скарги прокурора Дячука В.В. щодо м'якості покарання є слушними.

З огляду на зазначене оскаржуваний вирок в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про його особу, який раніше не судимий, хворіє, являється інвалідом другої групи, позитивно характеризується за місцем роботи.

Його щире каяття у вчиненому є обставиною, яка помякшує покарання. Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.

На думку колегії, таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задоволити .

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора прокуратури Львівської області Дячука Володимира Володимировича - задоволити.

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 31 січня 2015 року відносно ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити покарання ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5(пять) років з позбавленням права обіймати керівні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки з конфіскації всього майна, яке є його власністю, без спеціальної конфіскації.

Обрати запобіжний захід ОСОБА_4 до дня звернення вироку до виконання у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання в селі Равське Жовківського району Львівської області з 22 год до 6 години ранку.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання.

У решті вирок районного суду залишити без змін.

На вирок суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Судді:

В.П.Тенюх Т.М. Урдюк І.І.Танечник