Постанова № 57114070, 08.04.2016, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/953/15-а

Провадження № 2-а/456/22/2016

ПОСТАНОВА

іменем України

"08" квітня 2016 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Шрамка Р. Т.

з участю секретаря Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити компенсацію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2014р., -

встановив:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити компенсацію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2014р. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ліквідатор 2 категорії, отримав на оздоровлення за 2014 рік 100 грн., з чим незгідний. Вважає, що на його користь слід стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2007 до 2014 року в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за кожен рік, оскільки на час виникнення спірних правовідносин ст.48 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні, позивач уточнив позовні вимоги, та просив зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити компенсацію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2014р., зобов'язавши при тому відповідача проводити такі виплати щорічно до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплат.

Представник відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні в задоволенні позову заперечила, покликаючись на викладені в запереченні обставини.

Судом дослідивши письмові докази у справі, встановлено наступні обставини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1

Згідно листа від 18.11.2015р. за №30, відповідачем згідно Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік нарахована позивачу в сумі 100 грн. відповідно до постанови КМУ №562 «,Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 48 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофипередбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії п'ять мінімальних заробітних плат.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України необхідно розуміти таким чином, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Згідно ст.63 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплати, передбачені статтею 48 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, відповідно до п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян, метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.

Таким чином, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, що кореспондується з положеннями статті 95 Конституції України.

З 01.01.2014 року набрав чинності Закон України ,,Про Державний бюджет України на 2014 рік, яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.

Закон України ,,Про Державний бюджет України на 2014 рік в редакції від 16 січня 2014 року не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема статті 48 даного Закону, якою визначено розмір щорічної допомоги на оздоровлення.

Проте, 01 липня 2014 року Законом України ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2014 рік були внесені зміни до Закону України ,,Про Державний бюджет на 2014 рік й Прикінцеві положення цього Закону доповнено п.6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вищезазначені зміни до Закону України ,,Про Державний бюджет на 2014 рік набули чинності 03 серпня 2014 року.

Тобто, починаючи з 03 серпня 2014 року, для проведення таких виплат встановлений інший порядок, визначений законодавством.

Встановлено, що при нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 100 грн., відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України №562.

Таким чином, враховуючи, що станом на час виникнення спірних правовідносин дія ст.48 Закону України ,,Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не призупинялась та не змінювалася, тому нарахування виплаченої позивачу 23.07.2014 року одноразової допомоги на оздоровлення повинно було здійснюватися у відповідності до ст.48 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи оскільки, відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення від 18.11.2015р. за №30 виплата спірної одноразової допомоги позивачу проведена 24 липня 2014р..

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії, у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 48 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є неправомірними.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 р. в розмірі, встановленому ст.48 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 27 січня 2015 року у справі № К/800/50075/14.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки виплата є щорічною та одноразовою, а не щомісячною, позивачем не пропущено строк на звернення до адміністративного суду.

Оскільки суд не є тим органом, що наділений повноваженнями щодо зобов'язання проводити такі виплати в майбутньому, суд вважає за необхідне відмовити у вимогах позивача про стягнення конкретної грошової суми.

Керуючись ст.ст.9,71,86, 99-102, 159-161 КАС України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд, -

постановив:

Позов задоволити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії разову щорічну допомогу на оздоровлення за 2014р. у розмірі п'яти мінімальних зарплат станом на 2014р. з врахуванням проведеної виплати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради в частині зобов'язання проводити такі виплати щорічно до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати особисто позивачу або до зміни законодавства, що регулює виплату допомоги на оздоровлення відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стрийської міської ради в користь держави судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя Р. Т. Шрамко