Вирок № 57111592, 04.04.2016, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9080/15-к

Провадження № 1-кп/234/30/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.

при секретарі Овчаровій Ю.Д.,

за участю прокурора Драчевської Т.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42014050000000787 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Сосновка, Червоноградського району, Львівської області, громадянина України, такого, що має вищу освіту, одруженого, який має неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

обвинуваченого за ст.368 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке виявилося в наступному:

ОСОБА_2, являючись працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займала відповідальне становище, перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, відповідно до п.8 ч.1 ст.3 КПК України являючись керівником органу досудового розслідування, який відповідно до ст.39 КПК України уповноважений:

- визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих;

- відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування;

- ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора;

- вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;

- погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом;

- здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого,

11.12.2014 року приблизно о 12-00 годині ОСОБА_2, перебуваючи біля автосалону «Талисман», розташованого за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Дніпропетровська, 3-а, розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи настання протиправних наслідків, діючи з прямим умислом, метою якого було його особисте збагачення, отримав від громадянки ОСОБА_5, що діяла під контролем працівників правоохоронних органів, неправомірну вигоду у великому розмірі, а саме: грошові кошти в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень, за вчинення в інтересах ОСОБА_5 та в інтересах третіх осіб (службових осіб ТОВ «Волмі») дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за вчинення ним дій, спрямованих на сприяння у прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження №32014050390000028 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, відносно службових осіб ТОВ «Волмі», де ОСОБА_5, будучі заступником директора, виконувала функції головного бухгалтера.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину не визнав та показав, що розслідування кримінальних справ до його повноважень не входило та ніяких процесуальних рішень він не приймав, оскільки все знаходилося в компетенції слідчого та процесуального керівника-прокурора. За посадою міг надавати лише поради та методичну допомогу слідчим на нарадах, міг відсторонити слідчого та призначити іншого.

З ОСОБА_5 знайомий з 2009 року, особисто розслідував кримінальну справу відносно неї про ухилення від сплати податків, щодо останньої був постановлений обвинувальний вирок. В подальшому вона та її чоловік також неодноразово притягалися до кримінальної відповідальності.

За наявними доказами по ТОВ «Волмі», зібраними в ході досудового розслідування, для нього було очевидним, що вина в ухиленні від сплати податків буде доведена, у зв'язку з чим не вбачав ніяких можливостей для ОСОБА_5 уникнути відповідальності. Зі слідчим ОСОБА_18 обговорював план розслідування, кінцевим результатом якого планувався обвинувальний акт. Теж саме доповідав процесуальному керівнику прокурору ОСОБА_10 та зазначав у статистичних звітах.

Зустрічей з ОСОБА_5 не шукав, саме остання звернулася до нього на особистому прийомі та була ініціатором наступних контактів. Розмова між ними зводилася до обговорювання розміру донарахованих податків, у випадку добровільного погашення яких можливе закриття кримінального провадження за ч.4 ст.212 КК України, про що він роз'яснив ОСОБА_5 Також обговорювали шляхи внесення цих податків, а саме: можливість внесення частини - готівкою, а іншої частини - шляхом взаємозаліку інших засобів підприємства. При визначенні суми готівки ОСОБА_5 роздумувала про позичку, у зв'язку з чим виникло питання про курс валют. Суму еквівалентну 30тис.доларів США ОСОБА_5 визначила самостійно. Надавати роз'яснення з цього приводу він був змушений, оскільки правоохоронні органи орієнтували на вжиття заходів для реального погашення податків, які йдуть на поповнення державного бюджету. Таким чином з його боку всі розмови із ОСОБА_5, які відбувалися не тільки у службовому кабінеті, не стосувалися неправомірної вигоди, а мали іншу мету. Строки, які згадувалися у розмовах, стосувалися строків досудового розслідування та банківських операцій. Коли ОСОБА_5 визначилася із сумою грошових коштів, які може направити на погашення податків, він вирішив узяти ці гроші та по-перше: самостійно внести їх на погашення податків, поки остання не передумала, забезпечуючи таким чином хороші показники в своїй роботі, а по-друге: отримати певний «бонус» на різниці в курсі валют, який витратити на матеріально-технічне забезпечення слідчого відділу. 11.12.2014 року в денний час під час зустрічі на стоянці автосалону «Талисман» у м.Краматорську ОСОБА_5 переклала зі своєї сумки до його білого полімерного пакету грошову суму з її слів в розмірі 300 000 грн., цей пакет він поклав до свого автомобілю «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1, попрощався з останньою та пішов у власних справах до приміщення автосалону.

Там було проведене його затримання, в ході якого йому були заподіяні тілесні ушкодження. У нього були вилучені ключі з брелоком від автомобілю, у зв'язку з чим не виключає можливості неправомірного проникнення до салону автомобілю до моменту його процесуального огляду, а також через неналежне опечатування - до моменту обшуку. З боку ОСОБА_5 та працівників СБУ вбачає провокацію хабара, оскільки саме від них виникла пропозиція передачі йому грошей, він же їх не вимагав. В наданих за результатами НСРД матеріалах відео та звукоспостереження не виключає монтажу, оскільки певні свої фрази вважає перекрученими, наданими з іншим смислом.

Данні показання обвинувачений підтвердив під час перехресного допиту зі свідком ОСОБА_5

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена дослідженою в судовому засіданні сукупністю доказів, а саме:

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду показала, що з обвинуваченим знайома приблизно з 2009 року у зв'язку з розслідування податковою поліцією щодо неї, як приватного підприємця, кримінальної справи. Під кримінальну відповідальність підпадала декілька разів, але справи вели різні слідчі, у зв'язку з чим особисто до ОСОБА_2 у неї не малося неприязні.

По суті даної справи пояснює, що у вересні 2014 року у неї вдома податківцями був проведений обшук та вилучені документи ТОВ «Волмі». Приблизно через 3-4 дня за вказівкою слідчого ОСОБА_18 вона зустрілася з начальником ОСОБА_2, який повідомив про внесення до ЄРДР відомостей відносно посадових осіб ТОВ «Волмі» про ухилення від сплати податків та поцікавився, що з цім будемо робити. В ході неодноразових телефонних та особистих спілкувань, останній запропонував посприяти у перекваліфікації злочину з ст.212 ч.3 КК України на більш м'який, припиненні або корегуванні результатів податкової перевірки, обіцяв поміняти слідчого та закрити кримінальне провадження, за що запросив винагороду в 15тис.доларів США, а пізніше - всього 30тис.доларів США. Особисто вона хабара обвинуваченому не пропонувала, саме ОСОБА_2 наполіг на такому вирішенні питання, погрожуючи, що домовиться з аудиторами та погіршить висновки перевірки. З цього приводу вона у листопаді 2014 року звернулася із заявою до СБУ, які надали їй процесуальне супроводження. Вона домовилася зі ОСОБА_2, що сума дуже велика та вона передасть йому спочатку 20тис.доларів США або еквівалентну суму у гривнях, а залишок пізніше. Для цього їй в СБУ були видані 300 000 грн., які вона поклала до своєї жіночої сумки, а також на ній були влаштовані спец.засоби (відеокамера). По телефону вона та ОСОБА_2 домовилися про зустріч, яка відбулася 11.12.2014 року приблизно о 12-00 годині біля автосалону «Талисман» м.Краматорська. На місце вона під'їхала на автомобілі, де біля свого авто її чекав ОСОБА_2 Вона підійшла та розкривши сумку показала та повідомила про гроші. ОСОБА_2 приніс з салону полімерний білий пакет з написом «Талисман», куди вона переклала гроші. Пакет ОСОБА_2 поклав на заднє сидіння свого авто. Обвинувачений підтвердив свою обіцянку вирішити на її користь долю кримінальної справи та нагадав про залишок грошей, на що вона пообіцяла протягом тижня донести 10тис.доларів США, після цього залишила місце події.

Пізніше під час перехресного допиту з обвинуваченим свідок ОСОБА_5 у присутності адвоката ОСОБА_6 свою позицію змінила та показала, що незаконна угода між ТОВ «Волмі» та ТОВ «Ремприватстрой» була проведена з відома аудитора ОСОБА_7 та представника податкової поліції ОСОБА_33, які отримали 20тис.доларів США за приховування цієї угоди. Однак пізніше розпочалося досудове розслідування щодо ухилення від податків ТОВ «Волмі» по взаємовідносинам з ТОВ «Ремприватстрой». Коли вона звернулася до вищевказаних осіб, останні стали уникати зустрічей та узятої відповідальності. За порадою ОСОБА_33 та його друга ОСОБА_8, які мали зв'язки в СБУ, вона звернулася до СБУ, де їй запропонували «підставити» ОСОБА_2 в обмін на закриття кримінального провадження. Працівники СБУ склали заяву, яку вона підписала, надали їй направлення розмов, які вона повинна була вести зі ОСОБА_2, забезпечили технічними засобами для відео, аудіо фіксації, та грошовими коштами, яки вона передала обвинуваченому. Особисто ОСОБА_2 неправомірної винагороди від неї не вимагав, фактично схилився до отримання хабара в наслідок її наполегливості, нав'язаної працівниками СБУ. Вона же діяла через безвихідь, бо бажала уникнути кримінальної відповідальності.

На перших судових засіданнях вона давала інші показання, викриваючи ОСОБА_2 у скоєнні злочину, оскільки розраховувала на дотримання обіцянок з боку СБУ про закриття кримінального провадження щодо неї за ст.212 ч.3 КК України, однак цього не відбулося та в даний час кримінальна справа щодо неї розглядається судом.

Даючи оцінку останнім показанням свідка ОСОБА_5 у сукупності з показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 та іншими доказами у справі, суд вважає, їх надуманими, неправдивими та наданими з метою задоволення власних інтересів та амбіцій, уникнення відповідальності.

Так, зміну показань свідок ОСОБА_5 обґрунтувала нібито наявними обіцянками з боку представників СБУ, яких останні не дотрималися. Однак слід зазначити, що кримінальне провадження №32014050390000028 за ст.212 ч.3 КК України відносно посадових осіб ТОВ «Волмі», де посаду заступника директора та функції головного бухгалтера виконувала ОСОБА_5, здійснював не підрозділ СБУ, а відділ кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, тобто інший правоохоронний орган. Також, з показань свідка ревізора-інспектора ОСОБА_9, що наведені нижче, слідує, що в лютому 2015 року податковою перевіркою, проведеною по матеріалам досудового розслідування, була виявлена недоїмка податків по ТОВ «Волмі» на суму більше півтора міліонна гривень, що було відомо ОСОБА_5 Зазначене в подальшому призвело до складання обвинувального акту відносно неї та находження кримінальної справи на розгляд суду. Таким чином, надаючи свої первинні показання у справі щодо ОСОБА_2 у судовому засіданні у серпні 2015 року ОСОБА_5 була чітко обізнана про виявлену недоїмку, яка погашена не була, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування ст.212 ч.4 КК України, інших же законних підстав для закриття кримінального провадження не наведено.

Посилання свідка ОСОБА_5 на зацікавленість працівників СБУ у даній справі та бажання схилити до злочину ОСОБА_2 об'єктивно нічим не підтверджується.

Озвучені свідком прізвища сторонніх осіб - ОСОБА_7, ОСОБА_33, ОСОБА_8, які учасниками по даній кримінальній справі не проходять, нею не ідентифіковані. Свідок не змогла назвати їх ім'я та по батькові, місце роботи, місце проживання, засоби зв'язку. Сторони обвинувачення та захисту на запитання суду не заявили про встановлення цих осіб та їхній допит в підтвердження своїх доводів та заперечень.

Незважаючи на наполягання ОСОБА_2 на тому, що він отримав гроші від ОСОБА_5 не як неправомірну винагороду, а з метою самостійного погашення ним її податкового боргу, свідок під час перехресного допиту однозначно заявила, що таких розмов між ними ніколи не велося та гроші останній узяв від неї виключно з метою сприяння у закритті кримінального провадження. Вона багато років працювала в сфері господарської діяльності підприємств та займалася бухгалтерським обліком, у зв'язку з чим їй достеменно відомий механізм погашення заборгованості по податкам. Недоїмку вона погашати не збиралася та не мала для цього грошей, у зв'язку з чим спілкування між нею та ОСОБА_2 відбувалося виключно в руслі його повноважень закінчити кримінальне переслідування на її користь.

На відсутність провокації ОСОБА_2 до неправомірної вигоди з боку свідка ОСОБА_5 та держави в особі правоохоронних органів вказують поведінка та висловлення обвинуваченого, зафіксовані під час НСРД, приведені у доказах, викладених та оцінених судом нижче, які вказують на наявність прямого умислу обвинуваченого ОСОБА_2 на отримання неправомірної винагороди з метою особистого збагачення, який він довів до кінця.

Показаннями свідка ОСОБА_3, який суду показав, що з обвинуваченим не знайомий, неприязні не має. Через матеріальні труднощі він погодився на пропозицію своєї знайомої ОСОБА_5 зареєструвати на нього підприємство та мати від цього певний прибуток. Посаду директора ТОВ «Волмі» він займав формально, оскільки фактично всією господарською діяльністю, бухгалтерськими та іншими документами займалася ОСОБА_5, для чого він видав їй довіреність на повне управління підприємством, а також підписав наказ про призначення її заступником директора. Чим конкретно займалося підприємство він не знає, орієнтовно це будівництво та ремонти. Всі документи по ТОВ «Волмі» знаходилися у ОСОБА_5 Про кримінальну справу з приводу ухилення від податків він дізнався приблизно у вересні 2014 року, коли до нього прийшов слідчий з обшуком, але нічого вилучено не було за відсутністю документів. У зв'язку з розслідуванням його та ОСОБА_5 викликали до ДПІ для опитування, вручення документів по проведенню податкової перевірки, вимагали надати бухгалтерські документи тощо. Також він приходив для дачі показань до слідчого ОСОБА_18 та в прокуратуру. Ніхто від нього хабарів не вимагав. ОСОБА_5 запевнила його, що буде розбиратися та все вирішить, з приводу неправомірної винагороди нічого йому не розказувала.

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка суду показала, що станом на листопад 2014 року вона працювала головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків. У зв'язку з надходженням постанови слідчого про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ «Волмі» були видані наказ та направлення на проведення позапланової податкової перевірки. Слідчий організував прибуття до ДПІ керівних осіб підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_3, де їм були вручені документи про перевірку, при цьому останні повідомили, що оригінали бухгалтерських документів втрачено через АТО та до 17.11.2014 року вони можуть надати роздруківки з електронних носіїв. Однак не надали, а з постанови слідчого вона дізналася, що під час обшуку у ОСОБА_5 були вилучені якісь господарські документи. Проведення перевірки було вирішено перенести до надходження матеріалів кримінальної справи, затримка в наданні яких була пояснена очікуванням результатів розкриття банківської таємниці. Приблизно 29.01.2015 року вказані матеріали надійшли до Слов'янської ОДПІ, у зв'язку з чим була визначена дата перевірки. 30.01.2015 року був виданий наказ та телефонограмою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запрошені до ДПІ для його отримання, однак останні з власних причин відмовилися. Під час виїзду за юридичною адресою ТОВ «Волмі» до м.Красний Лиман, з'ясувалося, що фактично підприємство за цією адресою відсутнє. З цього приводу був складений акт та 02.02.2015 року повторно телефоном посадові особи запрошені до ДПІ, але не з'явилися. 03.02.2015 року був направлений запит до оперативного відділу для розшуку посадових осіб ТОВ «Волмі», у зв'язку з чим 09.02.2015 року у супроводі прибув директор ОСОБА_3 Йому було вручено наказ, направлення на податкову перевірку та вимогу про надання фінансово-господарських документів в строк до 11.02.2015 року, що виконано не було. Таким чином перевірка була проведена по матеріалам досудового розслідування та виявлена недоїмка податків на суму більше півтора міліонна гривень. Копія акту перевірки отримана ОСОБА_3, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції. Інший примірник акту переданий слідчому.

Зі ОСОБА_2 знайома виключно по роботі, ніяких прохань чи заохочень з приводу перевірки ТОВ «Волмі» останній не пропонував. Зі слідчим ОСОБА_18 спілкувалася виключно з приводу забезпечення доставки посадових осіб підприємства для вручення їм документів про перевірку.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який суду показав, що з 2012 року працював в органах прокуратури м.Краматорська, з 2013 року здійснював нагляд за податковою поліцією, у зв'язку з чим знайомий зі ОСОБА_2 Йому було відомо про внесення відомостей до ЄРДР про порушене кримінальне провадження відносно посадових осіб ТОВ «Волмі» за ст.212 ч.3 КК України, по якому він здійснював повноваження процесуального керівника. Які саме вказівки надавалися ним, як процесуальним керівником, він не пам'ятає. Розслідуванням справи займався ст.слідчий ОСОБА_18 Про підозру нікого повідомлено не було, оскільки на той час не всі процесуальні дії були виконані, зокрема ще не була завершена податкова перевірка, не проведена судово-економічна експертиза, хоча перспективи у справі вже вбачалися. Здійснюючи перевірку всіх податкових кримінальних справ, зокрема щодо ТОВ «Волмі», з питання їх необґрунтованої тяганини, за результатами півріччя він склав подання прокурору Донецької області, у зв'язку з чим ст.слідчий ОСОБА_18 отримав дисциплінарне стягнення. У грудні 2014 року дізнався про затримання ОСОБА_2 за отримання ним неправомірної вигоди, пов'язаної з вказаним кримінальним провадженням. Прокурорський нагляд за цим провадженням було передано прокуратурі Донецької області, у зв'язку з чим про результати закінчення досудового розслідування йому не відомо. Ніяких розмов зі ОСОБА_2 з приводу винагороди не мав. Про закриття кримінальної справи міг спілкуватися виключно в руслі повного погашення податків та збитків державі, що передбачено ст.212 ч.4 КК України та є доцільним. За своєю посадою ОСОБА_2 кримінальні справи особисто не розслідував, хоча міг це робити та процесуальні рішення приймати, якщо узяв би справу до свого провадження.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який суду показав, що разом з ОСОБА_12 працює у технікумі м.Дружківки, взаємовідносин з правоохоронними органами не мав, з обвинуваченим раніше не знайомий. Наприкінці 2014 року їх з технікуму запросили до прокуратури м.Дружківки, де запропонували прийняти участь в якості понятих у процесуальних слідчих діях, на що вони погодилися. В їх присутності слідчим були оглянуті грошові кошти купюрами по 500, 200, 100 грн. на загальну суму 300 000 грн., зроблені їх ксерокопії. Гроші передані жінці ОСОБА_5 для контрольованого вручення їх громадянину ОСОБА_2 в якості хабара, який останній нібито вимагав. У протоколі та на ксерокопіях вони розписалися, зауважень не поступило. Зазначені дії зайняли приблизно півтори години. Того ж дня пізніше на службовому автомобілі правоохоронних органів він з іншим понятим прибули до будівлі автосалону, розташованої на виїзді з м.Краматорська. Чоловік, якого представили ОСОБА_2, вже був затриманий та лежав на підлозі автосалону зі скованими за спиною руками, на чолі малося садно. Слідчий провів особистий обшук затриманого, дістаючи речи з його карманів та «барсетки», зокрема документи, візитки, ключі та інше. Вказані дії фіксувалися на відео. Далі слідчий, затриманий, поняті, правоохоронці пройшли на автостоянку біля автосалону, де стояв автомобіль ОСОБА_2 темного кольору марки «Ford Kuga» з метою його обшуку, але ОСОБА_2 дозволу на це не дав. Тоді слідчий вчинив дії по опечатуванню автомобіля за допомогою шпагату, просунутого через дверні ручки навколо авто. Позаду шпагат був зафіксований наклейкою з печаткою, при цьому враховані зауваження затриманого - місце на автомобілі протерте від бруду, а потім опечатано, додатково паперові талони заклеєні скотчем. Погода була похмурою, прохолодною, дощу не було. Вказані дії відображені в протоколі, де він розписався. Додатково здійснювалася відеофіксація.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_12, який суду показав, що працює у технікумі м.Дружківки, взаємовідносин з правоохоронними органами не мав, з обвинуваченим раніше не знайомий. В грудні 2014 року на початку робочого дня він був запрошений до директора технікуму, де була озвучено пропозиція слідства прийняти участь у слідчих діях в якості понятого. Він погодився та на початку 9-ої годині прибув до прокуратури м.Дружківки. Іншим понятим був запрошений ОСОБА_11 В кабінеті знаходився слідчий, який представився ОСОБА_13, та жінка-підприємець, прізвища якої він не пам'ятає. Було повідомлено, що у цієї жінки особа вимагає хабара, у зв'язку з чим цей злочин буде контролюватися прокуратурою. У їх присутності були оглянуті та підраховані грошові кошти купюрами по 500, 200 та 100 грн. на загальну суму 300 000 грн., зроблені ксерокопії, які вони разом з протоколом засвідчили своїми підписами. Зазначені дії зайняли приблизно дві години. Вищевказані гроші були вручені жінці, яка у супроводі правоохоронців уїхала вчиняти їх передавання обвинуваченому. Його та іншого понятого відпустили, а приблизно через пів години вони на службовому автомобілі поїхали до м.Краматорська, де чекали ще приблизно дві години, далі після телефонного дзвінку під'їхали до автосалону «Талисман». По прибуттю чоловік, який зараз присутній у судовому засіданні (обвинувачений ОСОБА_2) вже був затриманий, перебував у приміщенні автосалону на підлозі обличчям вниз, руки в наручниках за спиною, на обличчі малося садно. Інших тілесних ушкоджень у обвинуваченого він не побачив. Слідчим ОСОБА_13 під відеофіксацію був проведений обшук затриманого, огляд змісту його барсетки, перелік речей він не пам'ятає. Далі всі прослідували на стоянку перед автосалоном до автомобіля обвинуваченого марки «Ford». Щоб хтось відчиняв авто, він не бачив. Проводити обшук автомобілю обвинувачений не дозволив, у зв'язку з чим автомобіль був опечатаний, при цьому слідчий звернув увагу присутніх на те, що через скло у салоні автомобілю на задньому сидінні видно білий пакет, та це відповідало дійсності. Для опечатування автомобілю шпагат був протягнутий через всі чотири ручки двері та закріплений позаду на багажнику паперовою наклейкою з печаткою, попередньо ділянка була протерта від бруду. Незважаючи на вогку погоду, наклейка трималася та він впевнений, що відчинити автомобіль без пошкодження печаті неможливо.

Показаннями свідка ОСОБА_14, який суду показав, що працює заступником директора ТОВ «СП Гевіс». Зі ОСОБА_2 знайомий біля року, на підприємстві проводилася податкова перевірка, у зв'язку з чим й познайомилися зі ОСОБА_2, який діяв як слідчий, перевірка порушень не встановила. Неприязних відносин немає. Події 11.12.2014 року добре пам'ятає, оскільки в цей день був день народження брата. В цей день приблизно у період з 11-00 годин до 13-00 годин він заїхав на автосалон «Талисман», де в приміщенні побачив знайомого ОСОБА_2, який розмовляв по телефону, потім останній вийшов на вулицю та повернувся приблизно через пару хвилин. В цей момент в автосалон заскочили 3-4 чоловіка в камуфляжі з автоматами, які збили ОСОБА_2 з ніг, поклали на підлогу обличчям донизу, руки за спину. Коли останній став підніматися на колені, то нанесеним вдаром його примусили лежати. Вважає, що такі силові заходи були зайві та застосовані з перебільшенням фізичної сили. Від цих дій у ОСОБА_2 з'явилася гематома на обличчі. Йому (свідку) та ще одному парню приказали стати до стіни та підняти руки на голову, на зауваження погрожували затриманням. Коли прибув слідчий та став проводити із застосуванням відеофіксації процесуальні дії, його (свідка) відпустили. Перебуваючи на стоянці приблизно в 14-ті метрах від автомобіля ОСОБА_2 він бачив, що до вказаного автомобіля підійшли слідчий та ще приблизно 4 чоловіка, які стали проводити його огляд, оскільки відкривали передні пасажирські двері. Після чого він уїхав.

До показань свідка ОСОБА_14 про те, що огляд автомобілю був розпочатий відкриттям його дверей, суд відноситься критично, оскільки вони спростовуються показаннями обох понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_15, які показали, що коли вони разом зі слідчим та обвинуваченим підійшли до його автомобілю, то обвинувачений відмовився надати добровільний дозвіл на його огляд, у зв'язку з чим автомобіль не відкривався та був опечатаний. Також, під час даної процесуальної дії вівся відеозапис, який разом із протоколом огляду досліджений судом.

Показаннями свідка ОСОБА_16, який суду показав, що з правоохоронними органами взаємовідносин не має, з обвинуваченим раніше не знайомий. У грудні 2014 року в якості понятого приймав участь при проведенні обшуку автомобіля обвинуваченого на стоянці автосалону «Талисман». Під час обшуку був присутній другий понятий, проводилася відеофіксація. В салоні автомобілю на задньому сидінні був виявлений поліетиленовий пакет з грошима купюрами по 500, 200 та 100 грн. на загальну суму 300 000 грн., які були оглянуті з оголошенням серії та номерів купюр під відеозапис. Всі учасники засвідчили протокол своїми підписами, гроші були упаковані в пакет та опечатані, зауважень не поступило.

Показаннями свідка ОСОБА_17, який суду показав, що є студентом ДІТМ м.Краматорська, взаємовідносин з правоохоронними органами не має, з обвинуваченим раніше не знайомий. На запрошення правоохоронців в грудні 2014 року у вечірній час приймав участь в якості понятого при обшуку автомобілю темного кольору марки «Ford Kuga», розташованого на автостоянці перед автосалоном «Талисман» м.Краматорська. В обшуку також брали участь інший понятий, якого він раніше не знав, слідчий, оператор з відеокамерою та ще 1-2 правоохоронця. Малася санкція суду на проведення обшуку. Коли вони підійшли до автомобілю, то він був опечатаний за допомогою шпагату, паперових талонів, поверх яких був наклеєний скотч. Пошкоджень виявлено не було та, не дивлячись на дощ, все трималося міцно. Слідчий відкрив автомобіль, де на задньому сидінні на дитячому автокріслі знаходився білий пакет, в якому виявилася крупна сума грошей. Через дощ слідчий, оператор з відеокамерою та поняті сіли до цього автомобілю, а інші - залишилися назовні. В автомобілі під відеофіксацію слідчий провів огляд грошових коштів, оголошуючи їх номінал, серію, номер. Малися купюри по 500, 200, 100 грн. Освітлення забезпечувалося світлом в салоні авто, фарами поряд розташованого автомобілю, зовнішнім освітленням автостоянки та цього було достатньо. Особисто він сидів на передньому сидінні, розвернувшись назад та все чітко бачив. Протокол був складений тут же та всіма підписаний. В протоколі номера та серії купюр не писали, оскільки до протоколу долучили відеозапис. Гроші були упаковані в пакет та опечатані. Зауважень не малося.

Показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та попередніх понятих спростовуються доводи обвинуваченого ОСОБА_2 щодо можливості незаконного стороннього проникнення до його автомобілю, оскільки вказаний автомобіль не відчинявся, був опечатаний, перед обшуком перевірена незайманість контрольних талонів, що також підтверджується дослідженим у суді відеозаписом процесуальних дій.

- згідно матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_5, щодо останньої неодноразово порушувалися кримінальні справи з приводу порушення податкового законодавства, за результатами яких:

вироком Краматорського міського суду від 21.12.2010 року ОСОБА_5 визнано винною за ст.212 ч.2 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 9350 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з управлінськими функціями, керівництвом, виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю, веденням бухгалтерського обліку, строком на 1 рік,

постановою Краматорського міського суду від 21.12.2010 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ст.366 ч.1 КК України закрито за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто за нереабілітуючих підстав,

вироком Калінінського районного суду м.Донецька від 25.01.2013 року ОСОБА_5 засуджено за ст.ст.27 ч.3, 27 ч.4, 27 ч.5, 212 ч.3, 69, 27 ч.3, 27 ч.4, 27 ч.5, 366 ч.1, 70 ч.1 КК України до штрафу з позбавленням права займати посади, пов'язані зі здійсненням управлінських функцій, організацією та веденням бухгалтерського обліку та податкової звітності строком на 1 рік 1 місяць, (а.с.211-214 т.1)

- згідно листа-довідки Слов'янської ОДПІ ГУ Міндоходів України в Донецькій області від 04.02.2015 року, в якому зазначається про отримання постанови від 07.11.2014 року ст.слідчого першого ВКР СУФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_18 про призначення перевірки ТОВ «Волмі» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість і податку на прибуток за період з 01.10.2013 року по 28.02.2014 року у межах кримінальної справи №32014050390000028, порушеної відносно посадових осіб ТОВ «Волмі», по взаємовідносинам з ТОВ «Ремприватстрой» - постачальником будівельно-монтажних послуг; хід її проведення, розпочатий за Наказом №752 від 14.11.2014 року; підстави затримки через ненадання первинних бухгалтерських документів з питань обчислення і сплати податків та зборів ТОВ «Волмі» та ТОВ «Ремприватстрой» або доступу до них. (а.с.153-156 т.3)

- згідно письмової вимоги Слов'янської ОДПІ від 14.11.2014 року на адресу керівника ТОВ «Волмі» ОСОБА_3 була направлена вимога про надання для проведення виїзної позапланової перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку та інших, (а.с.160 т.3)

Затверджено План перевірки ТОВ «Волмі» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині достовірності нарахування податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ремприватстрой» за період з 01.10.2013 року по 28.02.2014 року, (а.с.161 т.3)

Наказом начальника Слов'янської ОДПІ №752 від 14.11.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Волмі» визначена така перевірка, наказом №763 від 18.11.2014 року обґрунтовано рішення про її перенесення. (а.с.162, 163-164 т.3)

- згідно наказу директора ТОВ «Волмі» ОСОБА_3 від 14.10.2014 року №3 ОСОБА_5 призначено на посаду заступника директора з 14.10.2014 року, (а.с.166 т.3)

- згідно Контракту від 14.10.2014 року, останній укладено із заст.директора ТОВ «Волмі» ОСОБА_5 з приводу її посадовий обов'язків, прав та відповідальності, забезпечення режиму та оплати праці, соціальних гарантій, (а.с.167-168 т.3)

- згідно листа-довідки першого ВКР СУ ФР ДПІ у м.Краматорську від 04.11.2015 року, у кримінальному провадженні №32014050390000028 ОСОБА_5 27.10.2015 року повідомлено про підозру у скоєнні злочину за ст.212 ч.3 КК України. 30.10.2015 року обвинувальний акт відносно останньої спрямовано до Краматорського міського суду для розгляду по суті. Інкримінована ОСОБА_5 сума прихованого ПДВ в розмірі 1 967 554 грн. визначена в ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Волмі», проведеної фахівцями Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, на підставі акту №488/22-1-38445878 від 17.02.2015 року. (а.с.204 т.3)

- згідно ухвали слідчого судді Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 29.11.2014 року наданий дозвіл слідчим прокуратури Донецької області, зокрема ОСОБА_20, а також співробітникам УСБУ в Донецькій області, на проведення обшуку службових приміщень адмінбудівлі Слов'янської ОДПІ, розташованої за адресою: м.Словянськ, пл.Революції, 3, з метою відшукання та вилучення грошових коштів, отриманих від противоправної діяльності ОСОБА_2, а також мобільних телефонів, сім-карток, банківських карток та інших джерел, що мають значення для з'ясування у справі №42014050000000787, (а.с.67 т.1)

- згідно протоколу обшуку від 11.12.2014 року, проведеного на підставі вищевказаного дозволу суду, у службовому кабінеті ОСОБА_2 ст.слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_20 виявлено та вилучено металевий сейф; журнал обліку заяв, повідомлень про кримінальні правопорушення, розпочатий 20.11.2012 року, на 52 арк.; журнал реєстрації руху досудових розслідувань, розпочатий 20.11.2012 року, на 149 арк.; підшивку копій наказів; особисті документи та договори щодо відводу земельної ділянки на ім'я ОСОБА_2 та обслуговування кредитних карток; папку з супровідними листами по кримінальним провадженням та матеріалам на 97 арк.; ноутбук «Самсунг» Р29 з флеш-накопичувачем з ключами від ЄРДР; аркуші з нотатками; дві карти пам'яті microCD на 4 та 32 гб, (а.с.68-72 т.1)

- згідно протоколу огляду речей та документів від 29.12.2014 року, проведеного вказаним слідчим, серед оглянутих: папки з супровідними листами та журналу обліку заяв, повідомлень про кримінальні правопорушення будь-яких документів, які мали відношення до кримінального провадження №42014050000000787 відносно ОСОБА_2, не виявлено. При огляді журналу реєстрації і руху досудових розслідувань встановлений запис на арк.64 і 65 щодо кримінального провадження №32014050390000028, внесеного до ЄРДР 15.08.2014 року, про ухилення службових осіб ТОВ «Волми» в період 2013 року від сплати податків в сумі 3836731 грн. та попередню правову кваліфікацію за ст.212 ч.3 КК України. Ксерокопії аркушів журналу додані до протоколу та досліджені судом. (а.с.72-75 т.1)

- згідно протоколу огляду речей та документів від 05.02.2015 року, проведеного вказаним слідчим, серед оглянутих інших вилучених 11.12.2014 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_2 речей та документів будь-якої інформації, яка б мала відношення до кримінального провадження №42014050000000787 відносно ОСОБА_2, не виявлено, окрім: підшивки копій наказів ДПА України в Донецькій області, які стосуються кадрових призначень ОСОБА_2, з яких зроблено копії; при огляді інформації, що міститься на ноутбуку «Самсунг» Р29, виявлено декілька документів стосовно ТОВ «Волми», з яких зроблено роздруківки.

До протоколу додані зазначені роздруківки, які досліджені судом.

Інформація щодо ТОВ «Волми» полягає в тому, що наявне кримінальне провадження №32014050390000028, внесене до ЄРДР 15.08.2014 року, про ухилення службових осіб ТОВ «Волми» в період 2013 року від сплати податків в сумі 3836731 грн., діям яких надана попередня правова кваліфікація за ст.212 ч.3 КК України. Вказане провадження входить до залишку проваджень на кінець грудня 2014 року, триває призначена позапланова документальна перевірка товариства. Досудове розслідування здійснює слідчий ОСОБА_18, процесуальне керівництво - прокурор ОСОБА_10 В поясненнях ОСОБА_2 на ім'я начальника СУФР ГУ ДФС у Донецькій області викладається обсяг виконаних слідчих дій в рамках кримінального провадження та реальні перспективи у виді оголошення підозри службовим особам ТОВ «Волми», перспективи на закриття провадження відсутні. (а.с.70-110 т.1)

- згідно ухвали слідчого судді Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 29.11.2014 року в рамках кримінального провадження №42014050000000787 наданий дозвіл слідчим прокуратури Донецької області, зокрема ОСОБА_13, ОСОБА_21, на тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення оригіналів та засвідчених копій, які знаходяться у Слов'янській ОДПІ, розташованої за адресою: м.Словянськ, пл.Революції, 3. (а.с.111 т.1)

- згідно протоколу тимчасового доступу до документів від 11.12.2014 року, проведеного на підставі вищевказаного дозволу суду, у приміщенні Слов'янській ОДПІ ст.слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_21 вилучені матеріали кримінального провадження №32014050390000028 відносно службових осіб ТОВ «Волмі» у двох томах. (а.с.112-113 т.1)

- згідно протоколу огляду від 23.01.2015 року, проведеного ст.слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_13, оглянуті вищевказані вилучені матеріали кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Волмі», з частини яких зроблені ксерокопії, а саме: витяг з кримінального провадження №32014050390000028 від 15.08.2014 року, доручення про проведення досудового розслідування від 15.08.2014 року, постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 15.08.2014 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_22, ОСОБА_3, ОСОБА_23, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.09.2014 року, ухвала про проведення обшуку від 09.10.2014 року, протокол обшуку від 15.10.2014 року, пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_3, копія довіреності директора ТОВ «Волмі» ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5 на вчинення певних дій від імені та в інтересах товариства, супровідний лист від 07.11.2014 року, постанова про призначення документальної виїзної перевірки від 07.11.2014 року, вимога про судимості ОСОБА_5, план спільних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню, довідка по кримінальному провадженню.

До протоколу додані вище перелічені копії документів, які разом з протоколом досліджені судом. (а.с.114-157т.1)

- згідно засвідченої копії статистичного звіту СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області за листопад 2014 року, наданої прокуратурою м.Краматорська на запит слідчого ОСОБА_13, відомості щодо кримінального провадження №32014050390000028 відносно службових осіб ТОВ «Волмі» за ст.212 ч.3 КК України вказані в розділі залишків проваджень на початок та кінець звітного періоду (а.с.168, 170, 177 т.1) Статистична звітність засвідчена підписами заступника начальника СУФР ОСОБА_2 та прокурора м.Краматорська. (а.с.158-179 т.1)

- згідно засвідчених копій статистичного звіту СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області: додатки 5_1, 5_2, 5_3 за листопад 2014 року, наданих начальником СУ ФР ДПІ у м.Краматорську на запит слідчого ОСОБА_13, відомості щодо кримінального провадження №32014050390000028 відносно службових осіб ТОВ «Волмі» за ст.212 ч.3 КК України вказані в додатку проваджень, які «заплановано направити до суду з обвинувальним актом…». Орієнтовний строк закінчення досудового розслідування 29.12.2014 року. Встановлено збитку на 1500тис.грн. В додатку «кримінальні провадження заплановані до закриття» відомості станом на грудень 2014 року відсутні. Додатки звітності складені за підписом заступника начальника СУФР ОСОБА_2 (а.с.180-183 т.1)

- аналогічного змісту статистичні звіти за листопад 2014 року (а.с.171-185 т.3) та роздруківку в форматі «Скрін Шот» робочого екрану комп'ютеру з покроковим відображенням доступу до файлів та 13-ти файлів у почтовому відправленні «звіт Краматорськ», яке було здійснено 27.11.2014 року в 17-38 годин з електронної поштової скриньки СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області на електронну скриньку СУ ФР ГУ Міндоходів у Донецькій області (а.с.186-199 т.3) долучені до судової справи та досліджені судом за клопотанням захисника,

- згідно висновку №2/15 про результати службової перевірки у відношенні посадових осіб ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області від 05.01.2015 року за фактом затримання начальника першого ВКР СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ОСОБА_2 за ознаками в його діях ст.ст.15 ч.1, 368 ч.3 КК України та фактом вилучення під час обшуку особистого автомобіля останнього грошових коштів у виді неправомірної вигоди, отриманої від ОСОБА_5, за сприяння у закритті кримінального провадження №32014050390000028 стосовно посадових осіб ТОВ «Волмі», був опитаний ст.слідчій ОСОБА_18, який проводив досудове розслідування зазначеного кримінального проводження, який пояснив про хід та вчинені дії в ході розслідування. Вказані висновки та додані до них письмові пояснення ОСОБА_18 не містять будь-яких відомостей про дачу ОСОБА_2 розпоряджень про закриття кримінального провадження. (а.с.185-193 т.1)

- із заяви ОСОБА_5 від 20.11.2014 року до ГУ БКОЗ СБУ вбачається повідомлення з приводу неодноразового пропонування керівником першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ДПІ Слов'янської ОДПІ ОСОБА_2 своєї допомоги у позитивному вирішенні кримінального провадження №32014050390000028 стосовно ухилення від сплати податків посадових осіб ТОВ «Волмі» шляхом перекваліфікації ст.212 КК України із ч.3 на ч.1, не проведення або проведення в її інтересах позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Волмі», закриття кримінального провадження, за що зажадав передачі йому грошових коштів в розмірі 15тис.долларів США. У зв'язку з наведеним заявниця просила відреагувати на вказаний факт корупції, підтвердивши свою обізнаність зі ст.383 КК України щодо відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. (а.с.157-159 т.3)

- згідно розсекречених матеріалів за результатами проведення НСРД в рамках кримінального провадження №42014050000000787 від 26.11.2014 року -

слідчим першого слідчого відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_24 були спрямовані клопотання від 27.11.2014 року про надання дозволу на проведення НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільних телефонів, якими користується ОСОБА_2 з сім-картами НОМЕР_2 та НОМЕР_3; мобільного телефону, яким користується ОСОБА_5 з сім-картою НОМЕР_4; про надання дозволу на проведення НСРД у виді аудіо, відео контролю особи відносно ОСОБА_2, які ухвалами від 27.11.2014 року слідчого судді Апеляційного суду Донецької області задоволені, (а.с.60-71 т.2)

постановою слідчого першого слідчого відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_24 від 27.11.2014 року ОСОБА_5 залучена до проведення НСРД у кримінальному провадженні №42014050000000787, (а.с.72-73 т.2)

згідно заяви ОСОБА_5 від 27.11.2014 року, остання не заперечувала проти її залучення до проведення НСРД та негласного зняття інформації з її мобільного телефону (а.с.165 т.3)

постановою процесуального керівника - прокурора прокуратури Донецької області ОСОБА_25 від 28.11.2014 року у кримінальному провадженні №42014050000000787, визначено проведення контролю за скоєнням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням грошових коштів, шляхом передачі заявником ОСОБА_5 неправомірної винагороди ОСОБА_2, а саме: заздалегідь ідентифікованих грошових коштів (помічених хімічною речовиною або з яких зроблено копії купюр), строком до 60 діб. Контроль за скоєнням злочину доручено ст.слідчому прокуратури Донецької області ОСОБА_13, слідчим ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_34, спільно з оперативними працівниками УСБУ в Донецькій області, (а.с.74-76 т.2)

згідно протоколам дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, від 02.12.2014 року, складеним ст.оперуповноваженим в ОВС 2 ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_26, проведено дослідження інформації, отриманої при застосуванні цифрового відеореєстратора та цифрового диктофону, яка являє собою зафіксовану 01.12.2014 року розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 По суті - жінка починає з того, що подібна розмова малася між ними і раніше, скаржиться на вимоги іншої особи «ОСОБА_18» (слідчий ОСОБА_18) щодо подання документів для проведення перевірки (податкової перевірки) та підтверджує свою готовність співпрацювати для закриття перевірки або неможливості її проведення, на що ОСОБА_2 погоджується, пропонує визначитися по цифрам, запевняє в дійсності своїх намірів посприяти в цьому питанні, радить жінці, як слід спілкуватися з іншою особою (слідчим ОСОБА_18), а також сам визначає час наступної розмови або зустрічі, (а.с.77-80 т.2)

згідно протоколам дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, від 05.12.2014 року, складеним ст.оперуповноваженим в ОВС 2 ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_26, проведено дослідження інформації, отриманої при застосуванні цифрового відеореєстратора та цифрового диктофону, яка являє собою зафіксовану 04.12.2014 року розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 По суті - жінка повідомляє, що розуміє, що ОСОБА_3 (директор ТОВ «Волмі») вряд лі пройде перевірку та попередня домовленість з приводу «поміняти частини» не підходить та є «один варіант - закрити повністю», на що ОСОБА_2 стверджено відповідає, пропонує жінці зробити все протягом тижня, у зв'язку з чим він «закриє питання». Жінка хвилюється, бажає мати гарантії, оскільки «це не зовсім 3 копійки» та пропонує такий варіант, що «я приходжу до вас, ви мне акт перевірки, про те, що перевірка закінчена. І я вам приношу все, щоб закрити вже», алегорично додатково пояснює «Вранці - стільці, в вечорі - забрав гроші». У відповідь ОСОБА_2 пропонує не торгуватися, запевняє, що він сам вирішить всі питання з прокурором та наполягає «Значить, давайте так. Вирішуйтесь» та повторює, що це потрібно зробити швидше, бажано до звіту, щоб справа не переходила на наступний рік, (а.с.81-88 т.2)

Дослідженим у судовому засіданні шляхом перегляду відеозаписом зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за 01.12.2014 року та 04.12.2014 року об'єктивно підтверджується зміст вищевказаних протоколів та наочно вбачаються обставини цих зустрічей, розмови, що відбулися у службовому кабінеті обвинуваченого у Слов'янській ОДПІ.

згідно протоколам дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, від 06.12.2014 року, складеним ст.оперуповноваженим в ОВС 2 ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_26, проведено дослідження інформації, отриманої при застосуванні цифрового відеореєстратора та цифрового диктофону, яка являє собою зафіксовану 05.12.2014 року розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 По суті - жінка скаржиться на те, що вона «в шоці від цифри», уточнює по якому курсу їй слід визначатися, що вона тільки що відшукала «15», а «тепер ще 15 потрібно знайти», а це зробити за тиждень важко. Співрозмовники обговорюють по якому курсу слід визначити грошову суму, оскільки жінка хвилюється, що «зелень купити зараз нереально просто взагалі». На що ОСОБА_2 заспокоює жінку, що це все дрібниці, можна узяти середній (курс) та округлити. Також на питання жінки відповідає, «Ви віддасте все, я потім вам скажу що, де, які показання давати. Щось ми підкорегуємо, все інше», «Я вам особисто дам в руки копію постанови про закриття», «Мені потрібно відразу щоб ви 20 віддали, щоб я туди віддав. А решта все, що там на всіх розкинути, на дівок, ще тиждень». Закінчуючи розмову ОСОБА_2 запевняє, що він не підведе, «Я поміняю слідчого та визначу вас», коли вона «вирішить питання», то він «Документи всі я у слідчого візьму і все швиденько вам зроблю» та вимагає, щоб жінка з даного питання ні з ким не вела розмови, зокрема коли остання згадує про ОСОБА_18 (слідчий ОСОБА_18), ОСОБА_2 пропонує до нього не ходити, пославшись на хворобу. На кінець розмови ОСОБА_2 пропонує жінці, що коли вона буде готова, щоб зателефонувала йому. (а.с.89-96 т.2)

Відомості, викладені у вказаному протоколі, об'єктивно підтверджуються переглянутим у судовому засіданні відеозаписом події за 05.12.2014 року, з якого вбачається зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зрозуміла їх розмова, чітко видно обвинуваченого.

згідно протоколам дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, від 12.12.2014 року, складеним ст.оперуповноваженим в ОВС 2 ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_26, проведено дослідження інформації, отриманої при застосуванні цифрового відеореєстратора та цифрового диктофону, яка являє собою зафіксовану 11.12.2014 року розмову між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 По суті - зустріч ОСОБА_2 ті жінки відбувається на вулиці, в ході бесіди жінка підтверджує, що виконала свою обіцянку, та на питання щодо кількості відповідає «Тут триста гривнями», далі обговорюють суму з огляду на курс валют. Чітко зрозумілим є звук шагів, вимкнення сигналізації та звук відкриваючої двері автомобіля. Жінка звертає увагу на дитяче автомобільне сидіння та запитує туди лі класти, на що ОСОБА_2 відсилає жінку посидіти в її автомобілі, а сам направляється в сторону автосалону. Жінка йде до свого автомобілю, чекає, а потім за телефонним дзвінком обвинуваченого сторони знову зустрічаються біля автомобілю ОСОБА_2, де перекладають гроші з сумки жінки до білого пакету ОСОБА_2 Останній залишає їх в своєму автомобілі та пропонує жінці протягом тижня принести залишок, щодо якого домовлялися. Розмова закінчується обіцянкою ОСОБА_2 зателефонувати жінці та надати їй подальші інструкції. (а.с.97-100 т.2)

Викладена в протоколі інформація щодо суті розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 об'єктивно підтверджується переглянутим у судовому засіданні відеозаписом за 11.12.2014 року, з якого чітко видно як ОСОБА_5 зустрілася біля автосалону «Талисман» зі ОСОБА_2 Поспілкувалися про гроші. ОСОБА_2 відчинив задні двері свого автомобілю. ОСОБА_5 звернула увагу на дитяче автокрісло, відкрила свою сумку, показуючи ОСОБА_2 гроші. Його не влаштувало, що гроші не в пакеті, та він просить її посидіти в своєму (її) автомобілі, а сам йде до автосалону «Талисман». Зустрівшись через декілька хвилин біля автомобілю ОСОБА_2, він достає новий білий пакет, який шелестить, розкриває та тримає його, а ОСОБА_5 перекладає туди із своєї сумки гроші, які обвинувачений залишає на задньому сидінні свого автомобілю.

згідно протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, від 04.01.2015 року, складеним ст.оперуповноваженим в ОВС 2 ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_26, проведено дослідження інформації, знятої з транспортних телекомунікаційних мереж - зафіксованих на DVD-R №1т телефонних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у період з 30.11.2014 року по 11.12.2014 року. По суті - телефоні контакти ініційовані жінкою, але ОСОБА_2 добровільно погоджується на зустрічі чи розмови, підшукуючи більш зручний час або сам пропонує передзвонити йому. Так, в розмові 30.11.2014 року ОСОБА_2 просить передзвонити наступного дня зранку, 01.12.2014 року - погоджується зустрітися в певний час, 02.12.2014 року - пояснюю свою зацікавленість, вже вчинені ним дії та сам визначає час для наступного телефонного контакту, 04.12.2014 року - погоджується зустрітися та визначає час, 05.12.2014 року - узгоджує зустріч, її час та місце, 11.12.2014 року - погоджується на зустріч, пропонує прискоритися «чекати не можу», визначає місце зустрічі на «Талисмані» та при останній розмові пропонує жінці підійти до нього, пояснюючі біля якого автомобілю він чекає її. (а.с.101-105 т.2)

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший оперуповноважений в ОВС УСБУ в Донецькій області ОСОБА_26 показав, що особисто він не приймав участь у відеоконтролі за ОСОБА_2 при його спілкуванні з ОСОБА_5 До його повноважень входило проведення дослідження наданих за результатами НСРД електронних носіїв інформації, які він переглянув, прослухав та застенографував у протоколах дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів. Електроні носії інформації додаються до протоколів. Далі ці протоколі реєструються в режимно-секретному підрозділі, про що свідчить штамп та відповідний гриф. Протоколи та додатки після складання надаються прокурору, який здійснює процесуальне керівництво, а після розсекречування - слідчому для використання в якості доказів у кримінальному провадженні. Певне порушення строків передання протоколів прокурору пояснює завантаженістю в роботі. Будь-яке незаконне втручання в досліджувані носії інформації чи їх монтаж категорично заперечує.

- згідно листа-довідки УСБУ в Донецькій області від 02.12.2015 року, засвідченої підписами начальника управлінні та начальника фінансового відділу, за даним кримінальним провадженням №42014050000000787 фінансовим відділом УСБУ в Донецькій області були видані співробітнику ГВБКОЗ Управління ОСОБА_26 наступні грошові кошти: 08.12.2014 року - 119800 грн., 09.12.2014 року - 127700 грн., 10.12.2014 року - 72500 грн., тобто всього 320 000 грн. (а.с.247 т.3)

На виконання доручення ст.слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_13 від 26.11.2014 року грошові кошти в сумі 300 000 грн. сектором ГВБКОЗ УСБУ в Донецькій області (виконавець ОСОБА_26) 11.12.2014 року були направлені слідчому для їх подальшого використання в рамках кримінального провадження №42014050000000787. (а.с.107-109 т.2)

- згідно протоколу огляду від 11.12.2014 року, проведеного ст.слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_13 в службовому кабінеті прокуратури м.Дружківки за участю заявника (свідка) ОСОБА_5, двох понятих ОСОБА_27 і ОСОБА_28, були оглянуті грошові кошти на загальну суму 300 000 грн., зазначені номінал купюр (500, 200, 100 грн.), їх кількість, серії та номер, зроблені світлокопії на аркушах паперу формату А-4, частина грошових купюр перемотана п'ятьма контрольними стрічками НБУ. Грошові кошти передані під розписку від 11.12.2014 року ОСОБА_5 для їх використання в якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час передачі їх як неправомірної вигоди при контрольованому злочині. Протокол, світлокопії засвідчені підписами учасників даної процесуальної дії, світлокопії долучені до протоколу. (а.с. т.2-3)

- згідно ухвали слідчого судді Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 29.11.2014 року наданий дозвіл слідчим прокуратури Донецької області, зокрема ОСОБА_13, а також співробітникам УСБУ в Донецькій області, на проведення особистого обшуку ОСОБА_2 з метою відшукання та вилучення грошових коштів від протиправної діяльності, зокрема неправомірних винагород, а також мобільних телефонів, сім-карток, банківських карток та інших джерел, що мають значення у справі №42014050000000787. (а.с.221 т.1)

- згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 11.12.2014 року, складеного співробітником УСБУ в Донецькій області ОСОБА_29 за участю ст.слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_13 та понятих у приміщенні прокуратури м.Дружківка, фактичне місце затримання ОСОБА_2 відбулося біля автосалону «Талисман» м.Краматорська 11.12.2014 року о 12-20 годин. Затриманий зазначив про незаконність своєї затримки, запросив конкретного захисника, протокол підписав. (а.с.222-225 т.1)

Затримання та особистий обшук ОСОБА_2 з вилученням у нього певних речей та документів проведено під відеозапис на цифрову відеокамеру «Sony HDR-CX 255», електронний носій з якої долучений до протоколу, який безпосередньо досліджений судом шляхом перегляду у судовому засіданні.

- згідно протоколу огляду речей та документів від 11.12.2014 року, проведеного слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_21 у службовому приміщенні прокуратури м.Дружківка, пакет та бирки на ньому пошкоджень не мають, в пакеті наявні речі та документи, вилучені 11.12.2014 року під час особистого обшуку ОСОБА_2, - чоловіча сумка зі шкіри чорного кольору, всередині якої мається паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2 та дублікат картки ФСПД на ім'я останнього; свідоцтво про реєстрацію ТЗ «Skoda Octavia AA5 Ambiente» реєстр.номер НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_30 з правом керування ОСОБА_2; свідоцтво про реєстрацію ТЗ «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_30 з правом керування ОСОБА_2; грошові кошти в сумі 840 грн.; паспорт громадянки України на ім'я ОСОБА_30 з дублікатом ФСПД на її же ім'я; портмоне шкіряне чорного кольору із ощадною книжкою на ім'я ОСОБА_2 за №рах.НОМЕР_6; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2; сертифікат відповідності на плівковому покриттю «джонсон» з дублікатом картки ФСПД на ім'я ОСОБА_2; сім-картка «Київстар» з номером НОМЕР_7; квитанції на сплату адмінштрафу на ім'я ОСОБА_30; квитанція про сплату податку з власників ТЗ на ім'я ОСОБА_30; пластикова картка страхування «Автокард Плюс»; пластикова картка страхування «РZU Україна»; службове посвідчення НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_2; пластикові банківські картки НОМЕР_9 та НОМЕР_10 «Енергобанк» на ім'я ОСОБА_30; пластикові банківські картки НОМЕР_11 «Приватбанк», НОМЕР_12 та НОМЕР_13 «ВБР» на ім'я ОСОБА_2; зв'язки ключів у кількості 3-х та 2-х штук, футляр для ключів в кількості 5 штук, металевий жетон номер НОМЕР_14; USB-носій на 16 гб; мобільний телефон «Sigma», імеі НОМЕР_15 та НОМЕР_16 з сім-картою «МТС» моб.номер НОМЕР_17. (а.с.1-20 т.2)

- згідно протоколу огляду місця події від 11.12.2014 року, проведеного ст.слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_13 у м.Краматорську за участю співробітників УСБУ в Донецькій області, понятих ОСОБА_27 і ОСОБА_28, обвинуваченого ОСОБА_2, з фіксацією процесуальної дії на відеокамеру «Soni HDR-CX250», у зв'язку з відмовою останнього від надання дозволу на огляд салону автомобіля «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1, даний автомобіль було опечатано за допомогою нитки та контрольних талонів у спосіб, який виключає вільний доступ всередину. При опечатуванні враховані заперечення обвинуваченого, більш ретельно підготовлене місце для опечатування та застосовано додатковий контрольний талон. Інших зауважень не надійшло. Матеріал відеозапису на microCD доданий до протоколу, який у сукупності з іншими доказами досліджений судом шляхом перегляду у судовому засіданні. (а.с.137-140 т.3)

- за клопотанням слідчого від 11.12.2014 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 11.12.2014 року надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля ОСОБА_2 марки «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1, (а.с.141-143 т.3)

- згідно протоколу обшуку транспортного засобу від 11.12.2014 року, проведеного ст.слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_13 у м.Краматорську за участю співробітників УСБУ в Донецькій області, понятих ОСОБА_17 і ОСОБА_16, з фіксацією процесуальної дії на відеокамеру «Soni HDR-CX250», був оглянутий автомобіль «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1, розташований біля автосалону «Талисман» за адресою: м.Краматорськ, вул.Дніпропетровська, 3-а, в салоні якого на дитячому автомобільному кріслі було виявлено та вилучено білий пакет, в якому знаходилися грошові кошти номіналом 500, 200 та 100 грн., частина з яких перемотана контрольними стрічками НБУ, загальною сумою 300 000 грн., які після огляду упаковані в пакет та опечатані. Також з салону автомобілю вилучено мобільний телефон «Vertu» модель Т-053063. Автомобіль після завершення процесуальної дії з місця вилучено. Матеріал відеозапису на микроСД доданий до протоколу, який у сукупності досліджений судом шляхом перегляду у судовому засіданні. (а.с.144-148 т.3)

- згідно протоколу огляду речей та документів від 12.12.2014 року, проведеного слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_21 у службовому приміщенні прокуратури м.Дружківка, пакет та бирки на ньому пошкоджень не мають, в пакеті наявний вилучений в ході обшуку 11.12.2014 року автомобіля ОСОБА_2 «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1 - мобільний телефон «Vertu» у шкіряному чохлі. При огляді телефону зафіксовані його модель Т-053063, імеі НОМЕР_18, моб.номер НОМЕР_2, (а.с.226 т.1)

- листом ПП «Талисман» від 16.12.2014 року на запит ст.слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_13 від 12.12.2014 року був наданий електронний носій інформації (флеш-накопичувач) з копією відеозапису з камери відеонагляду, розташованої на фасаді будівлі автосалону «Талисман» м.Краматорська за 11.12.2014 року період часу з 10-00 годин до 22-00 годин, (а.с.204-205 т.1)

- згідно протоколу огляду речей та документів від 22.12.2014 року, проведеному слідчим прокуратури Донецької області ОСОБА_21, під час огляду вищевказаного флеш-накопичувача, наданого ПП «Талисман», встановлена наявність на ньому 12-і відеофайлів за 11.12.2014 року. (а.с.206-207 т.1)

Зазначений флеш-накопичувач досліджений в судовому засіданні шляхом візуального перегляду наявного на ньому відеозапису з камери спостереження ПП «Талисман» за 11.12.2014 року, при цьому встановлено, що камера охоплює значну частину місцевості перед головним входом до автосалону «Талисман», розташована на великій відстані або знімає в такій якості, що в цілому відображає пересування людей, автомобілів, але без реальної можливості візуально деталізувати персони, речі, марки чи номера автомобілів тощо.

При перегляді відеозапису, який має часовий таймер, з врахуванням наданих у судовому засіданні пояснень сторін з'ясовано, що приблизно об 11-10 годин на стоянку біля автосалону «Талисман» під'їхав на автомобілі марки «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1 ОСОБА_2; в 11-15 годин біля вказаного автомобілю відбулася зустріч ОСОБА_2 та ОСОБА_5, при цьому двері автомобілю відкривалися, оскільки мигнули світлові покажчики авто, далі ОСОБА_5 відійшла до розташованого в стороні свого автомобілю, а ОСОБА_2 пішов у бік входу до автосалону; об 11-46 годин ОСОБА_2 повернувся до свого автомобілю, куди також підійшла ОСОБА_5, відбувається якесь спілкування, після чого розходяться - ОСОБА_2 у бік автосалону, а ОСОБА_5 уїжджає на своєму автомобілі; об 11-49 годин на місце під'їхав темний автомобіль з групою захоплення, частина яких направилася до автосалону, а інші стали на певному віддаленні від автомобілю обвинуваченого; о 12-10 годин від автосалону в сторону автомобіля обвинуваченого пройшов якійсь чоловік з білим пакетом в руках, постояв біля автомобілю та пішов, при цьому об'єктивно можна стверджувати, що двері вказаного авто не відчинялися та світлові покажчики не вмикалися; у період з 13-00 годин до 13-44 годин автомобіль ОСОБА_2 закритий від обзору рядом зупинившимся іншим автомобілем; приблизно о 15-30 годин включилося зовнішнє вуличне освітлення; о 18-50 годин декілька людей підійшла до автомобіля обвинуваченого (початок обшуку), обійшли його навколо; о 18-57 годин відкрили двері автомобіля, оскільки увімкнулися фари; приблизно о 21-00 години після завершення обшуку автомобіль «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1 працівниками правоохоронних органів переміщений зі стоянки,

- згідно висновку судової експертизи відеозвукозапису №7330/8228/8229/15-35 від 25.05.2015 року, -

за сукупними результатами лінгвістичного дослідження усного мовлення та ідентифікаційного дослідження з фізичними параметрами голосу усного мовлення - у зафіксованих на картці пам'яті SD HC з інв.№337, серійним №032GS42 MAD3101290 (№4) відеофайлах «FNNF 0415_01122014144209», «FNNF 0415_04122014150617», «FNNF 0415_05122014110043» та фонограмах у розмовах 13, 14, 15 брав участь ОСОБА_2 (розмови за 01.12.2014 року, 04.12.2014 року та 05.12.2014 року);

у зафіксованих на DVD-R-диску «RIDATA» 4,7 Gb 120 min з інв.№327т, серійний №DR5FA1-00636 (№1) у папці «НОМЕР_4» аудіофайлах

«НОМЕР_4-2014.11.30-15.15.35-4320», «НОМЕР_4-2014.12.01-10.15.53-8»,

«НОМЕР_4-2014.12.01-14.54.7-291», «НОМЕР_4-2014.12.02-15.21.37-961»,

«НОМЕР_4-2014.12.04-10.40.40-1854», «НОМЕР_4-2014.12.04-17.31.3-2097_1»,

«НОМЕР_4-2014.12.05-10.05.22-2292», «НОМЕР_4-2014.12.05-10.39.43-2322»,

«НОМЕР_4-2014.12.05-11.04.25-2355», «НОМЕР_4-2014.12.11-10.16.15-29»,

«НОМЕР_4-2014.12.11-10.53.55-138», «НОМЕР_4-2014.12.11-11.13.57-174»

у досліджуваних розмовах №№ 1-12,

та у зафіксованих на картці пам'яті SD HC з інв.№337, серійним №032GS42 MAD3101290 (№4) відеофайлах «FNNF 0415_11122014110926», «FNNF 0415_11122014113428»,

у досліджуваних розмовах №№ 16, 17

встановити із застосуванням лінгвістичних методів дослідження, чи брав ОСОБА_2 участь у цих розмовах, і якщо так, то які слова та висловлювання промовлено саме ним, неможливо;

фонограми №№ 1-12 також є непридатними для ідентифікаційних досліджень, оскільки тривалість мовленого сигналу диктора, який порівнюється, складає менше 10 секунд (у кожній із зазначених фонограм). Мовленнєвий сигнал диктора, який порівнюється та зафіксований у фонограмах №№16, 17, також непридатний для технічних досліджень, у зв'язку із суттєвим обмеженням за тривалістю та спотворенням параметрів, які обумовлені значним перенасиченням корисного сигналу у зазначених фонограмах;

питання щодо наявності в досліджуваних аудіо та відео файлах ознак монтажу не вирішувалось, у зв'язку з тим, що технічні засоби відеозвукозапису, які використовувалися при фіксації записів, направлених на дослідження, в розпорядження експертизи надано не було. (а.с.215-232 т.3)

- згідно отриманих на запит суду: факс-листа ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області від 11.02.2016 року, за яким надати обладнання, на якому проводився відеоконтроль особи в процесі проведення НСРД стосовно ОСОБА_2, неможливо, у зв'язку з наявним на спеціальних технічних засобах грифом «таємно» та перебуванням цих засобів у поточній роботі в різних підрозділах СБУ (а.с.7 т.4); електронною поштою листа ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області від 16.02.2016 року, за яким тип обладнання, на якій проводилася відео фіксація обшуку 11.12.2014 року автомобіля марки «Ford Kuga» реєстр.номер НОМЕР_1 зазначено у протоколі огляду місця події (відеокамера «Soni HDR-CX250»). Надати це обладнання неможливо, у зв'язку з тим, що фіксація проводилася в 2014 році та на теперішній час відеокамера знаходиться у непрацездатному стані. (а.с.46 т.4)

Вищенаведене обґрунтовує об'єктиви причини неможливості вирішення експертним шляхом питання щодо наявності чи відсутності в аудіо та відео файлах ознак монтажу. При цьому суд враховує, що вирішення такого питання не відноситься до випадків обов'язкового призначення експертизи згідно ч.2 ст.242 КПК України та такі докази можуть бути оцінені судом у сукупності з іншими за загальними принципами оцінки доказів згідно ст.ст.84-86 КПК України.

Так, оцінюючи висновок судової експертизи відеозвукозапису разом із дослідженим стороннім відеозаписом з камер спостереження автосалону «Талисман», показаннями свідка ОСОБА_5, понятих ОСОБА_27 і ОСОБА_12 про обставини та хід негласних слідчих розшукових дій, показаннями ст.оперуповноваженого в ОВС УСБУ в Донецькій області ОСОБА_26, який категорично заперечував незаконне втручання в досліджувані носії інформації чи їх монтаж, суд безпосередньо переглянувши у судовому засіданні зазначені аудіо та відео файли, приходить до висновку про відсутність підстав для їх виключення за ст.89 КПК України з числа доказів у справі, вважаючи, що це не призведе до несприятливого впливу на справедливість рішення у даній справі.

- з копії Положення про перший відділ кримінальних розслідувань СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, затвердженого начальником ДПІ у м.Краматорську 25.02.2014 року, вбачається, що:

за цим відділом закріплено зону обслуговування зокрема - ДПІ у м.Краматорську, м.Слов'янська (п.1.4.),

очолює цей відділ начальник, який є заступником начальника СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області (п.1.3.),

права начальника першого відділу передбачені п.4 Положення, згідно якому вони не є вичерпними, оскільки надаються інші права, що не суперечать вимогам Регламенту роботи ГУ Міндоходів у Донецькій області (п.4.13.), а також - на посаду начальника призначається особа, яка має досвід з розслідування кримінальних проваджень, володіє чинним кримінальним та кримінально-процесуальним законодавством України (п.3.2.), основним завданням першого відділу є кваліфіковане, своєчасне та повне розслідування кримінальних проваджень про злочини, віднесені до компетенції слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (п.2.1.1., 3.167.), у своїй діяльності перший відділ керується зокрема Конституцією України та законами України (п.1.2.) (а.с.237-246 т.3)

Так Законом України №4651-VI від 13.04.2012 року затверджено КПК України (із змінами та доповненнями), статтею 39 якого передбачено, що керівник органу досудового розслідування окрім повноважень визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування, ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування та давати слідчому письмові вказівки та інших, також уповноважений здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. Згідно ч.4 ст.284 КПК України саме слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини 1 цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Згідно ч.6 ст.284 КПК України після прийняття постанови про закриття кримінального провадження слідчій направляє її копію прокурору, який має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованість.

Наведеним аналізом нормативно-правових документів, а також раніше приведеними показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_10, спростовуються доводи обвинуваченого ОСОБА_2, який займав посаду заступника начальника управління - начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, про відсутність у нього повноважень на здійснення досудового розслідування та прийняття самостійних процесуальних рішень, зокрема про закриття кримінального провадження.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.368 ч.3 КК України із застосуванням такої кваліфікуючої ознаки як одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з її вимаганням.

Відповідно до положень п.5 примітки до ст.354 КК України у статтях 354, 368, 368-3 і 368-4 цього Кодексу під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Із законодавчого визначення випливає, що така ознака як вимагання неправомірної вигоди може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа - вигодонабувач; 2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують особу, яка надає неправомірну вигоду, в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою вимагача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду.

Правильне визначення меж вимагання неправомірної вигоди пролягає через зміст прав та інтересів особи (їх законність чи незаконність), можливість реалізації (захисту) цих прав та інтересів за допомогою неправомірної вигоди, законність чи незаконність дій службової особи, якими вона погрожує, у разі відмови від давання неправомірної вигоди, а також через спрямованість погроз службової особи на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду.

Правова позиція з цього питання неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах, зокрема №5-124 кс15 від 21.01.2016 року.

Так, Верховний Суд України констатував: «Якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього. На відміну від цього, вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.»

Як вбачається з обвинувачення, ОСОБА_2 інкримінується зокрема те, що він, являючись службовою особою, яка займала відповідальне становище, перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у м.Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, у період часу вересень-листопад 2014 року, розуміючи протиправність своїх дій та баючи настання протиправних наслідків, діючи з прямим умислом, з метою особистого збагачення, вимагав у ОСОБА_5 неправомірну вигоду за вчинення в її інтересах та в інтересах третіх осіб (службових осіб ТОВ «Волмі») дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за вчинення дій, спрямованих на сприяння у прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження №32014050390000028 за ознаками ст.212 ч.3 КК України відносно службових осіб ТОВ «Волмі», де ОСОБА_5, будучи заступником директора, виконувала функції головного бухгалтера.

Однак у судовому засіданні встановлено, що для порушення кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Волмі», до кола яких входила й ОСОБА_5, були наявні законні приводи та підстави, а проведеною податковою перевіркою виявлена сума прихованих податків, що за результатами досудового розслідування призвело до складання відносно ОСОБА_5 обвинувального акту за ст.212 ч.3 КК України та справу передано до суду.

Про факт вчинення умисного ухилення від сплати податків ОСОБА_5 було достеменно відомо, у зв'язку з чим остання, даючи неправомірну вигоду ОСОБА_2 за вчинення ним з використанням своєї влади та службового становища дій, спрямованих на сприяння у закритті кримінального провадження, хоча і діяла на вимогу обвинуваченого, не мала наперед визначених законних підстав на це, не бажала добровільно сплачувати податки та відшкодовувати шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (ст.212 ч.4 КК України), і переслідувала мету обійти закон, уникнути кримінальної відповідальності завдяки бажаної неправомірної поведінки службової особи.

На підставі наведеного, таку кваліфікуючу ознаку ч.3 ст.368 КК України як «вимагання неправомірної вигоди» слід виключити з обвинувачення, висунутого ОСОБА_2

Надаючи оцінку доводам обвинуваченого стосовно завдання перебільшеної шкоди під час його затримання, судом досліджені представлені копії медичних документів, з яких вбачається, що

11.12.2014 року о 16-30 годин ОСОБА_2 був оглянутий у травмпункті м.Краматорська з приводу забиття м'яких тканин склепіння черепа, лобу, обличчя; 12.12.2014 року оглянутий терапевтом Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 м.Краматорська з приводу скарг на головний біль; згідно витягу з медичної карти №1375 стаціонарного хворого ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КЛПУ «Міська лікарня №1» м.Словянська з 17.12.2014 року по 31.12.2014 року з приводу гострої черепно-мозкової травми від 11.12.2014 року, струсу головного мозку, астенічного синдрому та супутніх захворювань на гіпертонічну хворобу 1 ступеня, синців правого плеча, передпліччя та стегна, ангіопатії сітківки (а.с.201-202 т.3).

Об'єктивні обставини затримання обвинуваченого ОСОБА_2 у автосалоні «Талисман» м.Краматорська вбачаються з дослідженого у судовому засіданні протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 11.12.2014 року та переглянутого відеозапису вказаної процесуальної дії, а також показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14

Судом враховано, що затримання ОСОБА_2 відбувалося в денний час, у людному місці. Обвинувачений - людина чоловічої статі, середнього віку, фізично розвинутий та міцний, як працівник правоохоронного органу має певну фізичну підготовку, може мати при собі зброю.

Таким чином отримані обвинуваченим при його затриманні та падінні на підлогу забиття в області голови, на думку суду, не свідчать про перевищення працівниками СБУ заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин, оскільки відсутні об'єктивні дані про умисне заподіяння обвинуваченому тяжкої шкоди, яка явно не відповідала обстановці затримання (ст.38 КК України). Правомірність затримання слідчому судді обвинуваченим не оскаржена.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про неналежність та недопустимість протоколу огляду грошових коштів від 11.12.2014 року через необґрунтовано малий час витрачений на їх огляд, суд вважає безпідставними.

Так, згідно протоколу огляду від 11.12.2014 року вказана процесуальна дія зайняла одну годину п'ять хвилин. Поняті ОСОБА_27 і ОСОБА_32 тривалість огляду визначили приблизно у півтори - дві години. Обшук транспортного засобу, під час якого проводився й огляд грошових коштів, згідно протоколу від 11.12.2014 року зайняв дві години. Поняті ОСОБА_17 і ОСОБА_16 підтвердили проведення огляду грошей підчас обшуку автомобілю ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає, що сприйняття людиною часу є ознакою суб'єктивною, яка залежить від обставин, при яких подія відбувається, зокрема огляд грошей у кабінеті слідчого проводився у більш сприйнятливих умовах, у зв'язку з чим потребував меншого часу.

Також суд вважає необґрунтованими доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що у зв'язку з вилученням у нього при затриманні ключів від автомобілю, не виключається сторонній доступ до його салону.

Зазначені доводи спростовуються сукупністю досліджених доказів, а саме: відеозаписом з камери спостереження автосалону «Талисман», який містить запис подій 11.12.2014 року у період часу з 10-00 годин до 22-00 годин, з якого вбачається, що від моменту затримання обвинуваченого до часу огляду автомобілю до нього ніхто не підходив; згідно протоколу огляду автомобілю та показанням понятих ОСОБА_27 і ОСОБА_32 автомобіль не відчиняли та за відсутністю добровільної згоди ОСОБА_2 на огляд салону автомобіль опечатали; факт опечатування разом з даними відеозапису з камери спостереження автосалону «Талисман» підтверджує те, що в автомобіль до початку його обшуку ніхто не проникав; перед початком обшуку учасники даної процесуальної дії впевнилися в тому, що нитка та наклейки з печатями не пошкоджені, що вказує на відсутність стороннього доступу до салону автомобілю, що підтвердили у судовому засіданні поняті ОСОБА_17 і ОСОБА_16 За цих же підстав суд критично відноситься до показань в частині несанкціонованого проникнення до автомобілю обвинуваченого свідка ОСОБА_14

Надаючи оцінку доводам захисника про ознаки провокації злочину - провокації з боку працівників СБУ до отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди, які виразили в активних діях слідства, виходах на контакт, неодноразових зустрічах та нагадуваннях, у зв'язку з чим застосовуючи практику Європейського Суду з прав людини, викладену у справах «Раманаускас проти Литви», «Банніков проти Російської Федерації», слід всі докази, отримані внаслідок провокації, визнати недопустимими доказами, суд вважає, що такі доводи неприйнятні по даній справі, оскільки викладені факти не мали місця.

Так, згідно ч.3 ст.271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, ст.17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди вправі застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…».

Так у справі «Раманаускас проти Литви» ЄСПЛ зазначив, що про активну поведінку слідства, яку може бути розцінено як провокацію, може свідчити самостійне звернення до особи, повторні пропозиції після відмови особи, наполягання, а також визначив підбурювання як «Підбурювання з боку поліції має місце там, де задіяні посадові особи - співробітники служб безпеки або особи, що діють за їх розпорядженням - не обмежувані фактично необхідною пасивною слідчою діяльністю, а такі, що здійснюють такий вплив на особу, як підбурювання до вчинення злочину, що в іншому випадку не був би вчинений, з метою забезпечити докази й почати карне переслідування».

У справі «Баннікова проти Російської Федерації» заявниця у своїй скарзі в ЄСПЛ стверджувала, що її визнали винною у вчиненні злочину, спровокованого правоохоронними органами через агента-провокатора й що вона не вчинила би злочину без їхнього втручання.

Однак у справі, що розглядається, свідок ОСОБА_5 самостійно звернулася до правоохоронних органів з приводу підготовлюваного ОСОБА_2 злочину; її заява, в якій остання підтвердила обізнаність зі ст.383 КК України, стала законною підставою для застосування оперативно-розшукових заходів, які були санкціоновані прокуратурою та судом; ОСОБА_5 є сторонньою особою, а не агентом-інформатором СБУ; ОСОБА_5 надала свою добровільну згоду на участь у НСРД; хоча більшість контактів ініційована ОСОБА_5, яка переслідувала мету уникнення від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, разом з тим ОСОБА_2 жодного разу в категоричній формі не припинив обговорення з нею досягнення такої мети, навпаки самостійно визначав час та місце наступної зустрічі, виказував особисту зацікавленість в отриманні неправомірної вигоди погрожуючі домовитися з аудиторами та погіршити висновки податкової перевірки, квапив до скорішого передання йому обумовленої суми неправомірної вигоди; у зв'язку з тим, що контакти ОСОБА_5 та ОСОБА_2 мали достатньо тривалий строк, а грошова сума запрошена обвинуваченим достатньо велика, не можна казати, що останній не вчинив би цей злочин без контролю з боку правоохоронних органів або відмовився від нього, оскільки у нього було достатньо часу щоб усвідомити протиправний характер своєї поведінки та припинити замах на злочину, однак ОСОБА_2 цього не зробив, а довів свій злочинний намір до кінця, отримавши від ОСОБА_5 неправомірну вигоду; при цьому останній самостійно визначив розмір неправомірної вигоди; останній розумів як неправомірний характер своїх дій при отриманні цієї вигоди, так і неправомірність інтересів ОСОБА_5, яка бажала уникнути кримінальної відповідальності у незаконний спосіб.

По даній справі суд вважає можливим застосувати наступні висновки ЄСПЛ, а саме: «використання спеціальних слідчих методів, зокрема негласних заходів, саме по собі не може порушити право на справедливий судовий розгляд справи» (справа «Раманаускас проти Литви» п.51); використання матеріалів НСРД судом для обґрунтування обвинувального вироку буде правомірним «коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживання, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями» (справа «Раманаускас проти Литви» п.53)

Висновки які відповідають обставинам справи, що зараз розглядається, можна почерпнути з рішення ЄСПЛ у справі «Мілінііне проти Литви» (п.п.37, 38), де суд не визнав провокаційними дії правоохоронних органів та зазначив, що в даній справі відсутні відомості про вчинення заявницею злочинів раніше, зокрема, пов'язаних з корупцією. Однак ініціатива в даній справі належала виключно приватній особі. З урахуванням того, що особа мала поліцейську підтримку, роблячи заявниці пропозицію про виплату значної суми, і була забезпечена технічними засобами для запису їхньої розмови, можна дійти висновку, що поліція чинила вплив на хід подій. Проте ЄСПЛ не знаходить, що поліція допустила зловживання, зважаючи на її обов'язок перевіряти повідомлення про вчинення злочину і важливості протидії негативного впливу судової корупції на верховенство права в демократичному суспільстві. Вирішальним фактором є не роль поліції, а поведінка вказаної особи і заявниці. Тому ЄСПЛ визнає, що в підсумку можна стверджувати, що поліція «приєдналася» до злочинної діяльності, а не ініціювала її. Дії поліції, таким чином, можна охарактеризувати як таємну роботу, але не як провокацію, яка порушувала б п.1 ст.6 Конвенції. Така модель боротьби була законно прийнята і застосована. Крім того, прокуратура здійснювала належний нагляд, хоча судовий контроль був би більш доречний при такій прихованій системі розслідування.

В п.56 рішення у справі «Баннікова проти Російської Федерації» ЄСПЛ зазначив, що «якщо обвинувачений стверджує, що його спровокували вчинити злочин, суди при розгляді кримінальних справ повинні ретельно досліджувати матеріали справи для забезпечення справедливості розгляду у значенні п.1 ст.6 Конвенції». «Якої б процесуальної форми національні суди не дотримувалися, Європейський Суд вимагає, щоб така була б змагальною, детальною, комплексною і незаперечною у питанні провокації злочину з метою його викриття» (справа «Баннікова проти Російської Федерації», п.57).

Одним з прикладів такої процедури, яка була визнана Європейським Судом задовільною, описаний в рішення ЄСПЛ у справі «Шеннона проти Сполученого Королівства», де зазначено «В ході (скарги про виключення доказів на підставі того, що вони були отримані внаслідок провокації злочину з метою його викриття), в якій заявник був представлений захисником, свідків обвинувачення викликали для дачі показання і вони були піддані перехресному допиту, а заявник надав докази від себе і викликав свідка в підтримку своєї справи. Після п'ятиденного слухання суддя, що розглядав справу, відмовив у виключенні доказів, постановив, що визнання даних доказів не призвело би до такого несприятливого впливу на справедливість любого судочинства, яке могло би бути. У своїй ухвалі, заснованій на всіх матеріалах, які малися в наявності, в тому числі на самих відеозаписах і аудіозаписах, суддя, що розглядав справу, прийшов до висновку, що заявник не піддавався провокації злочину з метою його викриття…».

У даній справі, що зараз розглядається, судом проведено ретельне дослідження всіх доказів, представлених стороною обвинувачення та стороною захисту, проведено перехресний допит обвинуваченого та свідка, безпосередньо переглянуті матеріали аудіо та відеозапису, запропоновано судом та реалізовано сторонами право надання додаткових доказів, за сукупністю яких суд вважає, що контроль держави в особі правоохоронних органів за скоєнням злочину у формі імітації обстановки злочину із застосуванням грошових коштів шляхом їх передачі ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_2, не призвела до провокації злочині та придушення чи обмеження волі обвинуваченого таким чином, що він не міг не вдатися до протиправних дій.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведеною, а його дії вірно кваліфікованими за ст.368 ч.3 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, хабарництво є однією з найбільш небезпечних форм корисливого зловживання владою чи службовим становищем. Це негативне явище перебуває в антагоністичному протиріччі з певними критеріями, установками та соціальними цінностями нашого суспільства. Злочини, пов'язані з неправомірною вигодою, особливо його кваліфіковані форми, підривають демократичні інститути нашої держави, їх авторитет, дезорганізують нормальну роботу органів влади і управління, негативно впливають на суспільство, загрожують процесам реформування економіки та становлення української державності.

Злочини з використанням службовими особами неправомірної вигоди породжують уявлення стосовно можливості досягнення бажаного шляхом підкупу посадових осіб, грубо порушують права і законні інтереси громадян, підривають гарантії реалізації конституційних прав.

Україна є правовою демократичною соціальною державою, головним обов'язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Тобто утвердження соціальних цінностей є першочерговим на шляху розвитку демократичності режиму Української держави. Випадки посягань на встановлений порядок функціонування в сфері реалізації особами своїх службових повноважень призводить до підриву економічної безпеки країни, а отже й підриву авторитету України на міжнародній арені. На боротьбу із зазначеними протиправними проявами спрямована політика усіх демократичних країн, у тому числі й України. На підтвердження цьому слід навести приєднання України в 2006 році до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та прийняття в 2011 році Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», у 2014 році Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

Злочини з використанням службовими особами неправомірної вигоди згідно примітки до ст.45 КК України є корупційними кримінальними правопорушеннями, особливою суспільну небезпеку яких складають прояви хабарництва, вчинені працівниками правоохоронних органів.

Обвинуваченим ОСОБА_2 отримано неправомірну вигоду у великому розмірі, тобто в такому розмірі, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, при цьому суд враховує -

Відповідно до п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України для норм кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, встановленої пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розд.ІV ПК України для відповідного року.

Податкова соціальна пільга, передбачена пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розд.ІV ПК України, дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня звітного року.

Пунктом 1 розд.ХІХ ПК України встановлено, що податкова соціальна пільга, передбачена пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розд.ІV ПК України, набирає чинності з 01.01.2015 року. А до 31.12.2014 року податкова соціальна пільга надається в розмірі 50% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних, який встановлено на 1 січня звітного року.

Враховуючи те, що злочин скоєно 11.12.2014 року, то для його кваліфікації слід виходити з того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на січень 2014 року становив 1218 грн.; податкова соціальна пільга становить 609 грн. (1218х50%).

Згідно п.1 примітки до ст.368 КК України неправомірна вигода у великому розмірі - така, що в 200 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто від 121 800 грн. (200х609), а в особливо великому розмірі - така, що у 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто від 304 500 грн.

Навівши зазначені розрахунки, суд звертає увагу на те, що обвинуваченим ОСОБА_2, яким отримано неправомірну вигоду в розмірі 300 000 грн., вчинено злочин, який вірно кваліфіковано за розміром неправомірної вигоди за ч.3 ст.368 КК України, однак цей розмір майже граничить з більш тяжким злочином, передбаченим ч.4 вказаної статті КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Не судимий.

Одружений, має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_35, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, має постійне місце проживання та реєстрацію.

Займав посаду заступника начальника - начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, з 03.12.2012 року присвоєне спеціальне звання полковника податкової міліції, в органах податкової міліції працював з березня 2000 року, де позитивно характеризується.

Наказом ГУ Міндоходів у Донецькій області від 15.01.2015 року №5-о звільнений з 15.01.2015 року з органів податкової міліції у запас за п.п.«ж» п.64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

З квітня 2015 року перебуває на пенсійному обліку, отримує пенсію за вислугу років.

Згідно наданих медичних документів страждає на гіпертонічну хворобу 2 ступеня, гіпертонічну ангіопатію судин очного дна. З цього приводу у червні 2015 року проходів стаціонарне лікування.

На обліку в медичних диспансерах чи у психіатричній лікарні не перебуває. Інвалідності не має.

При обранні покарання суд враховує зміну меж санкції інкримінованої обвинуваченому статті КК України у часі.

Так, станом на момент вчинення ОСОБА_2 злочину (11.12.2014 року) санкція ст.368 ч.3 КК України передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

26.11.2015 року набрали чинності положення Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» від 10.11.2015 року №770-VІІІ, яким з абзацу другого ч.3 ст.368 КК України були виключені слова «та зі спеціальною конфіскацією». Змінена редакція ст.368 ч.3 КК України діє до цього часу.

Таким чином, до ОСОБА_2 слід застосувати покарання в межах санкції ч.3 ст.368 КК України (у редакції закону №770-VІІІ) з урахуванням положень ч.1 ст.5 КК України, оскільки на момент постановлення вироку новий закон поліпшив становище обвинуваченого.

З урахування викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого, а також на підставі ст.54 КК України - з позбавленням спеціального звання - офіцерського звання полковника податкової міліції (поліції), оскільки обвинувачений ОСОБА_2 являючись службовою особою правоохоронного органу СУ ФР ДПІ у м.Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, яка займає відповідальне становище, здійснюючі функції представника влади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, використав надану йому владу та службове становище для отримання неправомірної вигоди з метою особистого збагачення, своїми протиправними діями дискредитував авторитет даного правоохоронного органу, підірвав впевненість громадян у неупередженості слідчих органів при розслідуванні злочинів, викритті винних і невідворотності покарання, встановленого законом, для винних осіб.

При визначенні розміру покарання суд виходить з меж, установлених у санкції інкримінованої частини статті КК України, та має на меті досягти разом з метою кари одночасного забезпечення досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним чи іншими особами нових злочинів.

Суд враховує те, що Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 року №1698-VІІ, яким була виключена можливість застосування до корупційних злочинів положень ст.ст.69, 75 КК України, набрав чинності 25.01.2015 року. Враховуючи те, що вказаним законом була посилена відповідальність, то згідно з вимогами ч.2 ст.5 КК України він не має зворотної дії у часі.

Таким чином, до обвинуваченого ОСОБА_2, який скоїв злочин 11.12.2014 року, юридично можливе застосування положень ст.ст.69, 75 КК України. Однак з урахуванням всіх обставин у справі, тяжкості вчиненого злочину, не встановлення пом'якшуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був обраний відносно ОСОБА_2 з 11.12.2014 року з правом внесення застави в розмірі 97440 грн. Обвинувачений був звільнений з-під варти 15.12.2014 року у зв'язку з внесення застави 13.12.2014 року. Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 05.01.2015 року вищенаведена ухвала слідчого судді була скасована та відносно ОСОБА_2 обрано тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 243600 грн. Доплата суми застави проведена 06.01.2015 року.

Таким чином, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді застави слід залишити на час до набрання вироком законної сили.

На підставі ст.72 ч.5 КК України строк попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з 11.12.2014 року по 15.12.2014 року включно, що становить 5 (п'ять) дні, слід зарахувати до строку призначеного йому покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто 10 (десять) днів.

Речові докази - флеш-накопичувач білого кольору з відеозаписом з камери спостереження ПП «Талисман» за 11.12.2014 року, долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_21 від 22.12.2014 року до матеріалів кримінального провадження, слід зберігати в матеріалах судової справи,

мобільний телефон «Sigma», імеі НОМЕР_15 та НОМЕР_16 з сім-картою «МТС», долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_21 від 12.12.2014 року до матеріалів кримінального провадження, слід звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна обвинуваченого,

мобільний телефон «Vertu» модель Т-053063, імеі НОМЕР_18, у шкіряному чохлі, долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_21 від 12.12.2014 року до матеріалів кримінального провадження та переданий на зберігання до слідчого управління прокуратури Донецької області, слід повернути власнику ОСОБА_30, (а.с.8 т.4)

грошові кошти в сумі 300 000 грн. та п'ять контрольних стрічок в білому полімерному пакеті з написом «Талісман», передані за постановою ст.слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_13 від 22.01.2015 року на зберігання до УСБУ в Донецькій області згідно квитанції №180 від 31.03.2015 року, слід: грошові кошти та стрічки передати до фінансового відділу УСБУ в Донецькій області, а пакет - знищити.

Слід скасувати ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду від 12.12.2014 року про арешт майна - мобільного телефону «Vertu» модель Т-053063, імеі НОМЕР_18, у шкіряному чохлі.

На підставі ст.ст.122 ч.2, 124 ч.2, 126 ч.1, 374 ч.4 п.2 абз.8 КПК України приймаючі рішення щодо процесуальних витрат, з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта - проведення Київським НДІСЕ Мінюсту України судової експертизи відеозвукозапису №7330/8228/8229/15-35 від 25.05.2015 року в розмірі 11088 грн., що підтверджується відповідним актом здачі-приймання висновку від 25.05.2015 року.

Цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст.366-368, 373-374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд: -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у виді восьмі років позбавлення волі, з ізоляцією обвинуваченого та поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого, а також на підставі ст.54 КК України - з позбавленням спеціального звання - офіцерського звання полковника податкової міліції (поліції).

На підставі ст.72 ч.5 КК України строк попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з 11.12.2014 року по 15.12.2014 року включно, що становить 5 (п'ять) дні, зарахувати до строку призначеного йому покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто 10 (десять) днів.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання та взяття під варту.

Затримання та поміщення ОСОБА_2 до ІТУ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області покласти на Краматорський ВП ГУНП в Донецькій області, далі доставку до Артемівської УВП УДПтСУ в Донецькій області - на взвод КСП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді застави залишити на час до набрання вироком законної сили.

Речові докази - флеш-накопичувач білого кольору з відеозаписом з камери спостереження ПП «Талисман» за 11.12.2014 року, долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_21 від 22.12.2014 року до матеріалів кримінального провадження, зберігати в матеріалах судової справи,

мобільний телефон «Sigma», імеі НОМЕР_15 та НОМЕР_16 з сім-картою «МТС», долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_21 від 12.12.2014 року до матеріалів кримінального провадження, звернути на користь держави в рахунок конфіскації майна обвинуваченого,

мобільний телефон «Vertu» модель Т-053063, імеі НОМЕР_18, у шкіряному чохлі, долучений постановою слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_21 від 12.12.2014 року до матеріалів кримінального провадження та переданий на зберігання до слідчого управління прокуратури Донецької області, повернути власнику ОСОБА_30,

грошові кошти в сумі 300 000 грн. та п'ять контрольних стрічок в білому полімерному пакеті з написом «Талісман», передані за постановою ст.слідчого прокуратури Донецької області ОСОБА_13 від 22.01.2015 року на зберігання до УСБУ в Донецькій області згідно квитанції №180 від 31.03.2015 року: грошові кошти та стрічки передати до фінансового відділу УСБУ в Донецькій області, а пакет - знищити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду від 12.12.2014 року про арешт майна - мобільного телефону «Vertu» модель Т-053063, імеі НОМЕР_18, у шкіряному чохлі.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта - проведення Київським НДІСЕ Мінюсту України судової експертизи відеозвукозапису №7330/8228/8229/15-35 від 25.05.2015 року в розмірі 11088 грн., (одинадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 00 коп.)

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії даного судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в Краматорському міському суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Л. М. Марченко