Рішення № 57110645, 07.04.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/11683/15-ц

Провадження №2/263/119/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Маслюк К.О., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сімєю, усунення від права на спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом по відповідача, в якому вказала, що з 14.07.2000р. знаходилася у фактично шлюбних відносинах з ОСОБА_5 по день смерті останнього, 28.03.2015р: з 2000р. по 2007 р. вони мешкали за адресою: АДРЕСА_1, а з 2007р.- пр. Металургів,127-а, кв.№23. В період з 2012-2014р. у ОСОБА_5 були виявлені ряд захворювань, у зв'язку з якими він потребував медичного лікування, додаткових коштів на лікування та сторонньої допомоги. Батько ОСОБА_5- відповідач по справі, допомогу, яку потребував ОСОБА_5, не надавав, хоча мав можливість, оскільки отримував пенсію. Просила встановити факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 в період з 2000 року по день його смерті, 28.03.2015р., визнати її спадкоємцею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 28.03.2015р., усунути спадкоємця ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті його сина - ОСОБА_5, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.10.2015р. на ім'я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 та визнати за нею право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2, не отриману заробітну платню в ЗАТ «АзовЕлетроСталь» та не отриману пенсію в Жовтневому УПФУ.

ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та пояснили, що свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2 просять визнати недійсним з тих підстав, що цей правочин був вчинений для приховання іншого правочину, а саме для того, щоб ОСОБА_5 користувався спірною квартирою, про що в судовому засіданні пояснив сам ОСОБА_5 В іншій частині просили задовольнити вимоги з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та недоведеність, при цьому вказала, що жодного допустимого та належного доказу на підтвердження факту сумісного проживання позивачки з померлим ОСОБА_5 суду надано не було. Також, вважає, не знайшла підтвердження позовна вимога про усунення спадкоємця ОСОБА_4 від права на спадкування після смерті його сина - ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_5 не був особою похилого віку, не хворів тяжкою хворобою та не перебував у безпорадному стані. З приводу вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2015р. на ім'я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 зауважила, що вимога суперечить нормах матеріального права, є безпідставною, тому у задоволені позовних вимог просила відмовити.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 суду пояснили, що тривалий час були знайомі з позивачкою та ОСОБА_5, які проживали однією сім'єю. Також, їм було відомо, що ОСОБА_5 останній рік перед смертю хворів, потребував матеріальної допомоги, яку крім ОСОБА_3 йому ніхто не надавав.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13 суду пояснили, що їм відомо, що ОСОБА_5 зустрічався із ОСОБА_3, але вони не жили однією сім'єю, не мали спільного побуту та не вели спільного господарства.

Вислухавши позивачку та її представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.03.2015р. помер ОСОБА_6. /а.с.7/ Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_3 /а.с.18-19/. Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв його батько ОСОБА_4, оскільки у встановлений законом строк відповідно до вимог ст.ст. 1261, 1269 ЦК України звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини /а.с.91/. 06.10.2015р. ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 /а.с.122/.

Також, у судовому засіданні було встановлено, що з 2000р. по 2007 р. ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_3 однією сім'єю у АДРЕСА_5, потім стали проживати у кв.№23 в буд. № 127а по пр. Металургів в м. Маріуполі. Ці обставини підтверджуються наступними доказами: довідкою від 05.08.2015р. за № 392, в якій ОСОБА_5 вказаний як громадський чоловік ОСОБА_3, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14.07.2000р. по 09.08.2006р./а.с.12/; актом обстеження від 22.10.2015р., складеним представниками ЖКП «Жилкомплекс», згідно якого ОСОБА_3 проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з серпня 2007 р. по день смерті ОСОБА_5 /а.с. 64/; випискою №12 від 10.06.2014р. засідання цехового комітету ц. № 194 про направлення на оздоровлення ОСОБА_5, де вказано, що з ним разом слідує дружина ОСОБА_3 /а.с.79/; особовим рахунком №080/4908 за адресою: АДРЕСА_6, згідно якого з 2000р. по 09.08.2006р. ОСОБА_5 прописаний разом з власником ОСОБА_3 /а.с.155, 156, 179/; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, який виданий на запит ОСОБА_3 /а.с.9/; квитанціями від 30.03.2015р. про поховання, які видані на імя ОСОБА_3 /а.с.16-17/

Крім того, факт проживання однією сім'єю ОСОБА_5 із ОСОБА_3 був підтверджений, також, поясненнями допитаних у судовому засіданні свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали із спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини,судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК України про те, що сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. Зазначений пятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сімєю до набрання чинності цим Кодексом. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_6 у період з 2000 року по день його смерті, 28.03.2015р., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню з вищевказаних підстав.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України ОСОБА_3 слід визнати спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 28.03.2015р., оскільки, як вже було встановлено, вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У судовому засіданні не знайшли підтвердження позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення ОСОБА_4 від права на спадкування, оскільки ОСОБА_5 не знаходився у безпорадному стані, через похилий вік, каліцтво або тяжку хворобу. Надані суду медичні документи суд оцінює критично, оскільки з них вбачається, що ОСОБА_5 дійсно інколи знаходився на лікуванні у лікарні, але він не знаходився у безпорадному стані через хворобу. Більш того, ОСОБА_5 працював в ЗАТ «АзовЕлектросталь», а трудові відносини були припинені у зв'язку з його смертю /а.с.86-87/. Також, було встановлено, що ОСОБА_5 не потребував сторонньої матеріальної допомоги, оскільки згідно довідки ПАТ «ВТБ Банк» від 09.11.2015р. на його ім'я залишився грошовий вклад, сума якого станом на 09.11.2015р. складає 11907,46 грн. /а.с.152/

Позовні вимоги в частині про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2015р. на ім'я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_7, також не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на Законі. Так, відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 мав право на спадкування, як батько ОСОБА_5, який у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Дозвіл ОСОБА_4 на проживання у спірній квартирі, наданий його онуку - ОСОБА_5 є його правом, як власника квартири, але це не є підставою, передбаченою законом, для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.

Оскільки судом було встановлено, що свідоцтво про право на спадщину було видане на законних підставах спадкоємцю за законом першої черги, тому підстав для задоволення позову ОСОБА_3 про визнання за нею права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 не вбачається, а тому в цій частині позову також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 218, 256 ЦПК України, ст.ст. 1224, 1264, 1301 ЦК України, ч.2 ст.3 СК України, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування»,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_6 в період з 2000 року по день його смерті, 28.03.2015р.

Визнати ОСОБА_3 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 28.03.2015р.

У задоволені позову ОСОБА_3про усунення від права на спадкування за законом, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2015р. на ім'я ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 та визнання за ОСОБА_3 права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя