Рішення № 57109902, 07.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/15407/15-ц

2-1669/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Меуш К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр охорони здоров'я тварин», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та

за зустрічним позовом Державного підприємства «Центр охорони здоров'я тварин» до ОСОБА_1, треті особи: Первинна профспілкова організація Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві, Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання днів прогулами,

в с т а н о в и в:

19 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ДП «Центр охорони здоров'я тварин» та Державної клініки ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги мотивує тим, що наказом № 21-к від 20 липня 2015 року ДП «Центр охорони здоров'я тварин» його звільнено з роботи з 20 липня 2015 року в зв'язку з прогулом без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України, з урахуванням ч. 4 ст. 40 КЗпП України, внаслідок його відсутності на роботі протягом періоду з 28 травня 2015 року по 01 червня 2015 року. Звільнення вважає незаконним, оскільки воно є необґрунтованим та безпідставним, а також таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

З моменту прийняття на роботу він працює по змінному робочому часі: дві доби з 19 години до 19 години, дві доби вихідні дні. Державна клініка ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва працює цілодобово. Кожного місяця складаються графіки змінності працівників - лікарів та фельдшерів.

Він є студентом першого курсу Житомирського національного агроекологічного університету та з 28 травня 2015 року по 20 червня 2015 року перебував на сесії у цьому навчальному закладі.

За кілька днів до початку сесії він передав завідуючому Державною клінікою ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва заяву з проханням надати йому додаткову відпустку на 30 календарних днів у зв'язку з початком сесії.

Згідно з графіком змінності 28 та 29 травня 2015 року в нього були вихідні дні. 29 травня 2015 року йому зателефонував завідуючий Державною клінікою ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва та почав з'ясовувати у нього причини відсутності на роботі 28-29 травня 2015 року.

Вважає, що його звільнення під час перебування на сесії є безпідставним. Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 140 КЗпП України в нього не відібрали письмові пояснення. При накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні його з роботи не було також враховано ступінь тяжкості вчиненого ним проступку.

Просить суд ухвалити рішення, яким: скасувати наказ № 21-к від 20 липня 2015 року про його звільнення з посади фельдшера ветеринарної медицини ДП «Центр охорони здоров'я тварин» у зв'язку з прогулом без поважних причин; поновити його на посаді фельдшера медицини ДП «Центр охорони здоров'я тварин»; стягнути з ДП «Центр охорони здоров»я тварин» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 липня 2015 року до часу поновлення на роботі.

Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року проведено заміну неналежного відповідача Державної клініки ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва, яка не є окремою юридичною особою на належного відповідача - ДП «Центр охорони здоров'я тварин».

Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву ДП «Центр охорони здоров'я тварин» до ОСОБА_1, треті особи: Первинна профспілкова організація Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві, Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання днів прогулами.

Вимога зустрічної позовної заяви мотивована тим, що 15 вересня 2015 року державному підприємству стало відомо, що ОСОБА_1, починаючи з 07 травня 2015 року по 17 липня 2015 року подав 6 листків непрацездатності, виданих у різних закладах охорони здоров'я та з різними діагнозами. При цьому первинний лікарняний лист закривався з позначкою працездатний, а наступний - відкривався як «первинний». При перевірці листів непрацездатності частина з них були необґрунтованими. У зв'язку з цим, підстави для звільнення ОСОБА_1 з роботи виникли не з 28 травня 2015 року, а з 18 травня 2015 року (а.с.54-56).

Просило суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру заявлених вимог, ухвалити рішення яким визнати прогулами роботи дні з 18 травня 2015 року по 27 травня 2015 року фельдшером ветеринарної медицини ДП «Центр охорони здоров'я тварин» ОСОБА_1 (а.с. 89-90).

У судовому засіданні представник позивача підтримав первісний позов та просив його задовольнити. Зустрічний позов вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки такого способу захисту порушеного права як просить ДП «Центр охорони здоров'я тварин» законом не передбачено. Надав суду письмові пояснення стосовно заявлених вимог (а.с. 146-153). Пояснив суду, що позивач на день звільнення перебував на навчанні, а потім на лікарняному, тому підстави для його звільнення за прогул були відсутні. Про своє навчання позивач на роботі повідомляв усно. Заяву про відпустку подавав разом з викликом на сесію. Зазначену заяву він залишив на столі керівнику клініки - ОСОБА_3 за декілька днів до цього, безпосередньо до відділу кадрів таку заяву не подавав. Про наявність наказу про відпустку перед від'їздом на навчання він не з'ясовував.

Представник ДП «Центр охорони здоров»я тварин» вважала, що первісний позов не підлягає задоволенню. Надала суду письмові заперечення (а.с. 32-35). Зустрічний позов підтримала з наведених у ньому підстав. Пояснила суду, що при звільненні ОСОБА_1 були дотримані всі вимоги трудового законодавства. ОСОБА_1 не звертався з заявою про надання йому додаткової відпустки на навчання, а допустив прогул з 28 травня по 01 червня 2015 року. Заяву про відпустку в зв'язку з навчанням він не подавав, про своє навчання не повідомляв. Довідка про навчання, на яку ОСОБА_1 посилається, видана 11 червня 2015 року, тобто вже після початку сесії. ОСОБА_1 неодноразово направлялися повідомлення про надання письмових пояснень з зазначенням причин неявки на роботу, проте він їх не надав. Первинна профспілкова організація Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві за участі ОСОБА_1 на своєму засіданні дала згоду на звільнення останнього з роботи за прогул.

Третя особа - ОСОБА_3 проти задоволення первісного позову заперечував, підтримав вимоги зустрічного позову. Пояснив суду, що він є керівником Державної клініки ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва та вважає звільнення ОСОБА_1 обґрунтованим. Останній будь-яких заяв про відпустку йому не надавав. Заяви про відпустку у них подаються до відділу кадрів, який знаходиться не адресою клініки, яка не є окремою юридичною особою, а входить складу ДП «Центр охорони здоров'я тварин». Оскільки ОСОБА_1 не вийшов на роботу, він був змушений виходити на роботу, щоб підстрахувати працівницю, яка вийшла працювати замість ОСОБА_1

Інші треті особи - ОСОБА_2, Первинна профспілкова організація Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві та Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлялись. Їх неявка розгляду справи не перешкоджала, тому суд за згодою учасників судового розгляду ухвалив проводити судові засідання без їх участі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16 лютого 2015 року ОСОБА_1 згідно наказу № 03-к було прийнято на роботу в Клініку ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва Державного підприємства «Центр охорони здоров»я тварин» (а.с. 27).

Наказом № 21-к від 20 липня 2015 року ДП «Центр охорони здоров'я тварин» ОСОБА_1 звільнено з роботи з 20 липня 2015 року в зв'язку з прогулом без поважних причин згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 28).

У наказі зазначено, що фельдшер ветеринарної медицини Солом'янської клініки ветеринарної медицини ОСОБА_1 був відсутній на роботі протягом періоду з 28 травня 2015 року по 01 червня 2015 року без поважних причин.

У судовому засіданні сторона ОСОБА_1 не оспорювала факт відсутності на роботі з 28 травня 2015 року по 01 червня 2015 року. Представник позивача посилався на те, що 28 травня та 29 травня 2015 року були вихідними днями для ОСОБА_1 згідно графіку роботу. З 28 травня 2015 року ОСОБА_1 поїхав здавати сесію в Житомирському національному агроекологічному університеті. Сесія продовжувалась з 28 травня 2015 року по 20 червня 2015 року.

У стадії доповнень представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_1 кожного дня після навчання повертався до м. Києва та виходив на роботу до клініки.

Заперечуючи проти первісного позову, представник ДП «Центр охорони здоров'я тварин» посилалась на те, що відповідач не був обізнаний про навчання позивача, і він не повідомляв, що в нього з 28 травня 2015 року починається навчальний процес. Заяву про надання додаткової оплачуваної відпустки в зв'язку з навчанням не подавав, про свою відсутність на роботі не повідомив. Фактично ОСОБА_1 просто не вийшов на роботу, тому і був звільнений за прогул.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Крім того, на підтвердження своїх доводів ДП «Центр охорони здоров'я тварин» надав графіки роботи позивача, з яких вбачається, що згідно графіків роботи позивач мав працювати 28 та 29 травня 2015 року (а.с. 140-142) та акти про відсутність його на робочому місці 28, 29, 30 і 31 травня 2015 року (а.с. 136-139).

У жодний з цих днів ОСОБА_1 не був на роботі.

Доводи ОСОБА_1 про безпідставність його звільнення ґрунтуються на тому, що він передав керівнику Державної клініки ветеринарної медицини Солом'янського району м. Києва заяву з проханням надати йому додаткову відпустку на 30 календарних днів у зв'язку з початком сесії.

Такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Сторона ОСОБА_1 стверджує, що заяву про відпустку він залишив разом з викликом на сесію на столі свого керівника ОСОБА_3Г за декілька днів до початку відпустки. До відділу кадрів з такою заявою він не звертався та чи є наказ про відпустку не з'ясовував.

На спростування цих доводів представник ДП «Центр охорони здоров'я тварин» пояснила, що 28 травня 2015 року ОСОБА_1 був на роботі, приносив лікарняний лист і мав поцікавитися про свій графік виходу на роботу, оскільки в графік вносилися зміни. Загальний і змінений графіки вивішувалися на дошці об'яв, і всі працівники з ними знайомилися та виходили на роботу згідно цих графіків. Окремо про зміну графіку ОСОБА_1 не повідомлявся.

Заява про додаткову відпустку та виклик на сесію ОСОБА_1 не подавалися ні ОСОБА_3, ні до відділу кадрів, а довідка про перебування позивача на навчанні датована лише 11 червням 2015 року.

Допитана судом якості свідка ОСОБА_4 показала суду, що знає позивача ОСОБА_1 як ветеринарного лікаря і зверталась до нього для лікування своїх собак. Працював він в клініці через 2 доби, починав роботу о 19.00. Так їй говорили, коли вона телефонувала до клініки. Останній раз була в клініці десь у лютому-березні 2015 року.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що ОСОБА_1 знає з 1995 року як лікаря для тварин. Він часто приїздив у гості до ОСОБА_1, коли той був на роботі, проте не звертав уваги чи вивішувались на стенді графіки роботи працівників.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 знає досить давно. Клініка працює цілодобово, графік роботи ОСОБА_1 був дві доби через дві доби. Він часто привозив до нього як своїх тварин, так і інших.

Свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_1 знає близько 15 років як ветеринарного лікаря, і зверталась до нього для лікування тварин. Клініка працює цілодобово, графік роботи ОСОБА_1 був дві доби через дві доби. Про графік роботи їй повідомляли, коли вона телефонувала до клініки.

Свідок ОСОБА_8 також знає ОСОБА_1 як лікаря та привозить до нього своїх тварин. Живе поряд, тому намагалась потрапити саме до нього. Чи вивішувався в клініці на стенді графік роботи працівників їй невідомо.

Сторона відповідача за первісним позовом також просила допитати свідка - працівника клініки.

Допитана судом ОСОБА_9 показала суду, що ОСОБА_1 знає як лікаря клініки, познайомилась з ним коли прийшла проходити практику в клініку. Зараз вона працює лікарем ветеринарної медицини. У клініці графік роботи вивішується на стенді. Вона виходила підміняти ОСОБА_1, коли той не виходив на роботу - з середини травня. Потім про його невиходи на роботу почали складати акти, при складенні вона була присутня. Акти підписувались в той же день, коли складались.

Суд вважає, що покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не спростовують факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, ні за основним, ні за зміненим графіком.

Вбачається, що ОСОБА_1 не надано доказів і не доведено факт отримання ним виклику на сесію та передачу заяви і виклику безпосередньо керівнику ОСОБА_3 та видання наказу про його додаткову відпустку в зв'язку з навчанням. Та обставина, що в наказі про звільнення зазначено прогулами дні з 28 травня по 01 червня 215 року не є підставою для визнання його незаконним.

Представник ОСОБА_1 зазначив, що 29 травня 2015 року відбулася телефонна розмова керівника клініки з позивачем, у якій останній зазначив, що не ознайомився зі змінами в графіку своєї роботи, тому для себе робочими днями вважав 30 та 31 травня 2015 року.

Згідно зі зміненим графіком позивач мав працювати 28 та 29 травня 2015 року, а згідно основного графіка - 30 та 31 травня 2015 року. Фактично на роботу в ці дні позивач не виходив, тому в наказі зазначено прогулами дні з 28 травня по 01 червня 2015 року.

Суд вважає, що лише ця обставина не є підставою для визнання наказу незаконним з урахуванням того, що позивач не приступив до роботи ні за основним графіком, ні за зміненим графіком, тобто допустив не вихід на роботу.

Стороною ОСОБА_1 на надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що після навчання, зокрема, і в оспорюваний період ОСОБА_1 приїздив до клініки та виходив працювати в нічну зміну.

Представник ДП «Центр охорони здоров'я тварин» також стверджує, що при звільненні ОСОБА_1 були дотримані норми трудового законодавства.

Перед тим як звільнити ОСОБА_1 з роботи за прогули, адміністрацією підприємства було направлено йому листи з проханням підтвердити поважність причини відсутності на роботі. Питання про можливість звільнення також розглядалось і на засіданні профспілкового комітету.

На підтвердження цього відповідач надав суду копії листів, направлених за місцем проживання позивача 18 червня 2015 року та 23 червня 2015 року з квитанціями про відправку та описом вкладень (а.с. 47, 48).

З наданого суду протоколу засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві від 14 липня 2015 року вбачається, що відбувся розгляд подання адміністрації ДП «Центр охорони здоров'я тварин» щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 З протоколу вбачається, що за наявності кворуму була надана згода на звільнення ОСОБА_1 за прогули (а.с. 52-53).

У судовому засіданні представник ДП «Центр охорони здоров'я тварин» зазначала, що на цьому засіданні був присутній і ОСОБА_1, та йому пропонувалося надати письмові пояснення про причини відсутності на роботі.

За таких обставин, порядок звільнення ОСОБА_1 порушений не був.

ОСОБА_1 посилається на те, що він був відсутнім на робочому місці з 28 травня 2015 року по 20 червня 2015 року з поважних причин, оскільки здавав сесію в Житомирському національному агроекологічному університеті. Крім того, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є надто суворим.

Згідно з ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу.

Закон надає право обирати вид дисциплінарного стягнення власникові, але зобов'язує його враховувати при цьому низку факторів: ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну порушенням шкоду, обставини за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Суд вважає, що такі фактори були враховані при звільненні ОСОБА_1

Відповідач виходив з того, що позивач не повідомив напередодні про свій невихід на роботу, про своє навчання та значний період відсутності на роботі, не надав довідку про виклик на навчання. Все це призвело до необхідності змінювати порядок виходу на роботу інших працівників і потягло за собою негативні наслідки.

На спростування таких висновків, позивач зазначає, що сам факт перебування його на навчанні є підставою вважати, що він не може бути звільнений за прогул.

Разом з тим, сам цей факт не є визначальним для задоволення позову. Суд оцінює його в сукупності з іншими фактами і приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Не вбачає суд правових підстав і для задоволення зустрічного позову ДП «Центр охорони здоров'я тварин» про визнання прогулами роботи ОСОБА_1 дні з 18 травня 2015 року по 27 травня 2015 року.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Позивач просить визнати прогулами дні, коли ОСОБА_1 перебував на лікарняному та надав, на думку позивача за зустрічним позовом, лікарняні листи, які видані йому з певними порушеннями. Встановленням таких обставин може бути підтверджено, що підстави для звільнення ОСОБА_1 з роботи виникли не 28 травня2015 року, а з 18 травня 2015 року.

Вбачається, що вимоги зустрічного позову спрямовані не на захист порушеного права ДП «Центр охорони здоров'я тварин», а фактично стосуються встановлення безпідставності видачі ОСОБА_10 лікарняних листів.

З огляду на наведене, в задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити.

Керуючись статтями 40, 43, 147, 149, 202, 231, 232, 233, 235 КЗпП України, ст. 15 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 367 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр охорони здоров'я тварин», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Центр охорони здоров'я тварин» до ОСОБА_1, треті особи: Первинна профспілкова організація Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві, Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання днів прогулами.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: