Ухвала суду № 57109150, 01.03.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/18700/15-к

1-кс/755/945/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Небабі В.Ю., з участю прокурора Колесника О.О., слідчого Лаврука Я.В., підозрюваної ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Лаврука Я.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Київської області, м.Вишгород, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2016 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Лаврук Я.В. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О.

У клопотанні слідчого зазначено те, що Господарським судом міста Києва 18.09.2013 року ТОВ «М.Б.К.-Київ» (код ЄДРПОУ 33227976), визнано банкрутом. 11.12.2014 року ТОВ «М.Б.К.-Київ» постановою Господарського суду м. Києва - ліквідовано.

Так, ОСОБА_4 знайшов в мережі інтернет оголошення про те, що ЖК «Вишенки», що входить в ТОВ «М.Б.К.-Київ» здійснює продаж квартир в будинку, що в АДРЕСА_2

З метою придбання квартири, ОСОБА_4 того ж дня зателефонував за номером мобільного телефону, вказаним на сайті та йому відповіла ОСОБА_1, як не будучи працівником ТОВ «М.Б.К. - Київ», за попередньою змовою з ОСОБА_5, керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення шахрайських дій на заволодіння коштами ОСОБА_4, повідомила останньому неправдиві відомості про те, що являється бухгалтером вказаного товариства та те, що будівництво будинку проводиться і він буде зданий в експлуатацію до кінця 2015 року.

ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, вирішили шляхом обману заволодіти коштами ОСОБА_4 внаслідок укладання з останнім договору на придбання квартири в будинку АДРЕСА_2, при цьому не маючи на меті виконувати зобов'язання згідно вказаного договору та повертати отримані кошти.

Переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, спрямований на заволодіння коштами ОСОБА_4, ОСОБА_1, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 запросила ОСОБА_4 в офісне приміщення, розташоване по АДРЕСА_3, де ОСОБА_5, перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_1, продовжуючи вводити в оману ОСОБА_4, достовірно знаючи, що ТОВ «М.Б.К.-Київ» ліквідовано та те, що він являється директором вказаного товариства, діючи як співвиконавець злочину, для переконання його у правдивості слів ОСОБА_1, представився директором ТОВ «М.Б.К. - Київ» та спільно з ОСОБА_1 умовив ОСОБА_4 на купівлі квартири в ЖК «Вишенки».

Будучи введеним в оману, 23 квітня 2015 року ОСОБА_4, перебуваючи в офісному примішенні, що по АДРЕСА_3, в м. Києві, уклав з ОСОБА_5 договір №02/2015 від 23 квітня 2015 року про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку з наступною передачею його частки у вигляді квартири АДРЕСА_2, після чого, згідно умов укладеного договору, передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі еквівалентній 200000 гривень, в якості 100» сплати за квартиру, які остання перерахувала та передала ОСОБА_5

Згідно висновку експерта №46/тдд від 17 лютого 2016 року від імені ОСОБА_5 та рукописні записи в розділі «1. Предмет договору, загальні положення», розділі «2. Права та обов'язки сторін», розділі «3. Розмір пайових внесків і порядок його внесення», а також рукописні записи на зворотній стороні останньої сторінки договору № 02/2015 «Про спільну пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку» - виконано ОСОБА_5

Отриманими коштами в сумі 200 000 гривень ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не маючи на меті повертати, розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 200 000 гривень.

26 лютого 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 України.

Заслухавши думку прокурора та слідчого, які навели наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підозрюваної, яка просила застосувати до неї більш м'який запобіжний захід, слідчий суддя приходить до наступного.

Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України регламентується, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування/продовження заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, характер кримінального правопорушення та конкретні обставини провадження, які пов'язані не тільки з об'єктивною стороною вчиненого ОСОБА_1 злочину.

Слідчий суддя враховує і дані про особу підозрюваної, яка в силу ст. 89 КК України не судима, в тому числі про її сімейний, майновий стан та стан здоров'я, і інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_1 запевнила суд, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з'являтись за першим викликом до слідчого.

На підставі викладеного, оцінивши усі обставини в сукупності, враховуючи конкретні обставини вказаної справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлов проти України»), згідно якої навіть обгрунтованої підозри у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки прокурором не було доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, є недостатнім для запобігання вищезазначеним ризикам.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 193-196 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві Лаврука Я.В. - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та покласти на неї обов'язки, у відповідності до ч. 6 ст. 194 КПК України, строком до 29 квітня 2016 року, а саме:

1) прибувати до слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м.Києві за першою вимогою;

2) не покидати межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: М.Г.Сазонова