Рішення № 57107287, 11.04.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/1487/14-ц Номер провадження 22-ц/786/873/16Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко С. А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В..,

При секретарях: Кальник А.М., Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2016 року

по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2014 року позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у вигляді опалення та гарячого водопостачання, посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, користується послугами по теплопостачанню, але не розраховується за них, в звязку з чим утворилась заборгованість: за період з 01.01.2007 року по 01.03.2014 року в сумі 1 787 грн. 34 коп., за період з 01.02.2007 по 01.03.2014 року нараховано індекс інфляції в сумі 798 грн. 52 коп. та 3% річних в сумі 334 грн. 61 коп. Всього заборгованість склала 2920 грн. 47 коп., тому позивач просив суд стягнути її з відповідача та судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2016 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 1427 грн. 27 коп., та судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. а всього 1670 грн. 87 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу частково в сумі 500 грн.

З вказаним рішенням суду не погодилося ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та подало на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати.

Зокрема, доводи апеляційної скарги обґрунтовує безпідставністю відмови судом першої інстанції в задоволенні клопотання про залучення в якості співвідповідача до участі у справі ОСОБА_3, оскільки норма ч. 1 ст. 33 ЦПК України, є безальтернативною та не надає суду право вибору дій у випадку заявлення такого клопотання. Більше того, вказаний припис зобовязує залучити співвідповідача, не визнаючи жодних умов, необхідних для задоволення клопотання. В тому числі, вказана норма, на думку апелянта, не встановлює виключень з загального правила, як наприклад, наявність чи відсутність можливості звернень до одного з належних співвідповідачів з окремим позовом.

Разом з тим, апелянт вказує, що місцевий суд не приділив належної уваги дослідженню доказів щодо понесених відповідачем судових витрат, в результаті чого допустив неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за користування послугами по теплопостачанню у вигляді опалення і гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року утворилась заборгованість в сумі 1787 грн. 34 коп., за період з 01.02.2007 по 01.03.2014 року нарахований індекс інфляції в сумі 798 грн. 52 коп. та 3% річних в сумі 334 грн. 61 коп., а всього 2 920 грн. 47 коп..

Як вбачається з договору купівліпродажу від 15 липня 2008 року, ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони уклали даний договір відповідно до якого ОСОБА_3 передає у власність, а ОСОБА_2 приймає у власність однокімнатну квартиру № 35, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 11/21, житловою площею 17,9 кв.м., загальною площею 46,1 кв.м. та сплачує за неї обумовлену грошову суму (а.с.60).

22 липня 2008 року за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19642130 від 23.07.2008 року (справа № 553/1487/14-ц, провадження № 2-п/553/3/2016, а.с. 6) (справа про перегляд заочного рішення).

13 квітня 2010 року ОСОБА_2 сплатила за наданими послугами по теплопостачанню у вигляді опалення і гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1, за 2008 рік, 873 грн. 74 коп., що підтверджується відповідною копією квитанції (а.с.61).

Згідно копії витягу з рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 354 від 15.10.2008 року, надано дозвіл ОСОБА_2 на реконструкцію квартир № 35 та № 36 під офіс та магазин непродовольчих товарів по вул. Леніна, 11/21 з організацією вхідної групи за рахунок внутрішнього простору (справа № 553/1487/14-ц, провадження № 2-п/553/3/2016, а.с.7).

04 січня 2010 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2 було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3000, відповідно до якого теплопостачальна організація взяла на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі по вул. Леніна, 11/21офіс та магазин непродовольчих товарів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1063 грн. 55 коп., індексу інфляції за період з 01.02.2009 по 01.02.2014 року в сумі 216 грн. 43 коп. та 3% річних в сумі 147 грн. 29 коп., а всього 1 427 грн. 27 коп. Щодо позовних вимог за 2007 рік місцевий суд прийшов до висновку про відмову в них, оскільки ОСОБА_2 стала власником квартири в липні 2008 року.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У відповідності до ст.ст. 64, 66, 68 ЖК України, споживач зобовязаний своєчасно, в установлений договором термін, оплачувати надані послуги щомісяця.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції, було встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_2 набула ще у 2006 році.

З копії реєстру права власності на нерухоме майно від 16.03.2010 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення (офіс та магазин непродовольчих товарів, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Леніна, будинок 11/21, загальною площею 86,3 кв.м. Підставою набуття права власності є рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 09.03.2010 року, взамін договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4 14.09.2006 року за № 6081 і 15.07.2008 року за № 4793 (а.с. 140).

На пропозицію колегії суддів представнику відповідача надати правовстановлюючий документ на квартиру № 36, даного документу представлено не було.

З аналізу зазначеного, слідує, що обовязок оплачувати споживання теплової енергії, виник з договору купівлі-продажу квартири № 36 від 14.09.2006 року.

Статтею 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання», у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в сумі 1787 грн. 34 коп., що утворилася за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року., а за період з 01.02.2007 по 01.03.2014 року нарахований індекс інфляції в сумі 798 грн. 52 коп. та 3% річних в сумі 334 грн. 61 коп. Всього 2 920 грн. 47 коп..

Як вбачається з розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання по споживачу ОСОБА_2, така заборгованість за 2007 рік становила 723, 75 грн., за 2008 рік 873, 74 грн. та за 2009 рік 1063, 59 грн.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, 13 квітня 2010 року ОСОБА_2 сплатила за наданими послугами по теплопостачанню у вигляді опалення і гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_1, за 2008 рік, 873 грн. 74 коп.

Таким чином, позивач вірно просив стягнути заборгованість в сумі 1787 грн. 34 коп., тобто за 2007 рік та 2009 рік.

Отже, з урахуванням встановлених обставин і норм чинного законодавства позов ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» підлягає до задоволення повністю.

Однак, суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 213 і 214 ЦПК України невірно встановивши номер спірної квартири, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо незалучення в якості співвідповідача у даній справі, ОСОБА_3 як власника іншої квартири № 35, колегія суддів не бере до уваги, оскільки за встановлених в суді апеляційної інстанції обставин, є недоречними і на суть судового рішення не впливають.

Більше того, законодавцем не встановлено прямого обовязку суду залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Так, суд першої інстанції не може за власної ініціативи, без клопотання позивача, залучати до участі у справі співвідповідача, однак відмовити в задоволенні такого клопотання є правом суду.

Підстав застосування строків позовної давності не вбачається, оскільки такі строки переривалися видачею місцевим судом судових наказів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було ухвалене рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1. ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" задовольнити .

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 лютого 2016 року -скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»

1 787 грн. 34 коп. в рахунок заборгованості за теплопостачання, 798 грн. 52 коп. індексу інфляції та 334 грн. 61 коп. 3% річних, а всього 2920 грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. за подачу позову та 267 грн. 96 коп. за подачу апеляційної скарги, а всього 531 грн. 56 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_5 /підпис/ ОСОБА_6

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області _____ ОСОБА_1