Ухвала суду № 57107057, 12.04.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.04.2016 Справа № 554/2767/16-к

Справа № 554/2767/16-к

Провадження № 1-кс/554/3203/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Мальованій В.О.

прокурора - Вадімова А.П.

слідчого - Левун Є.Ф.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ПВП ГУ в Полтавській області майора поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженецям. Полтави, громадянина України, українеця, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 10.10.2012 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 186 ч. 1, 185 ч.2, 186 ч.2, 104 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 2 роки, 26.04.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 187 ч. 2, 69 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі; 03.06.2015 звільнений умовно достроково з не відбутим терміном 4 місяці 1 день,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за матеріалами досудового розслідування № 120151700030001218, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ ВП № 2 ПВП ГУ НП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що 10.11.2015, близько 01.00 години, ОСОБА_1, перебуваючи неподалік будинку № 56, що по вул. Леніна в м. Полтава, діючи повторно, маючи корисливий мотив, з метою заволодіння чужим майном, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, із погрозою застосування насильства відносно ОСОБА_3, яке виразилося в триманні своєї руки в кишені. Погрозу потерпілий ОСОБА_3 сприйняв реально, яка не є небезпечною для життя та здоровя потерпілого, відкрито заволодів речами, що належать ОСОБА_3, а саме: курткою марки «Reserved», вартістю 800 грн., мобільним телефоном марки «Нокіа Х-2-02», вартістю 800 грн., з сім-карткою «МТС», вартістю 20 грн., без коштів на розмови, з флеш-карткою памяті на 1 Гб, вартістю 50 грн., навушниками марки « Lenovo», вартістю 100 грн., кросівками фірми «Puma», вартістю 603 грн. 34 коп. та грошима в сумі 500 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 2873 грн. 34 коп.

16.02.2016 року ОСОБА_1 Октябрським районним судом м. Полтави обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою за підозрою Полтавського ВП за ч. 2 ст. 186 КК України по кримінальному провадженню № 12015170040003091.

Слідчий клопотання підтримав просив задоволити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, прохав його задовольнити з підстав, що в ньому наведені.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання не заперечив вину визнає в повному обсязі.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3, який показав про обставини вчинення відносно нього відкритого заволодіння його майном 10.11.2015 року близько 01.00 год.

- протоколом впізнаня від 16.02.2016 року , згідно якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав особу ОСОБА_1, як особу, яка відкрито заволоділа його майном 10.11.2015 року близько 01.00 год. по вул. Леніна в м. Полтава.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4, згідно якого останній показав, що в листопаді місяці 2015 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_1 в новому одязі, а саме в нових кросівках марки «Пума», курті. На запитання звідки новий одяг ОСОБА_1 повідомив, що зняв їх нещодавно по вул. Леніна в м. Полтава у невідомого йому хлопця. Потім ОСОБА_1 вказані кросівки «Пума» подарував йому в м. Світловодськ, які потім були у нього вилучені в березні місяі 2016 року ОСОБА_5

- протоколом впізнання від 31.03.2016 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав наплежні йому кросівки «Пума», які у нього відкрито заволоділи 10.11.2015 року по вул. Леніна в м. Полтава та які були вилучені у ОСОБА_4

- показами свідка ОСОБА_6, який показав, що в листопаді місяці 2015 року він придбав у ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Нокіа Х2-02».

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

01.04.2016 року ОСОБА_1 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоровя, міцність соціальних звязків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді тридцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під варто ю в Полтавській установі виконання покарань № 23 УДПТС України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 18 год. 00 хв. 12.04.2016 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 11.06.2016 року, до 18 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 41340 (сорок одна тисяча триста сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом пяти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська