Рішення № 57106225, 12.04.2016, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6142/15-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.

з участю секретаря Григорян Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди (збитків),

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що Державною фінансовою інспекцією в Київській області на виконання п. 11.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на 1 квартал 2015 року проведено ревізію щодо використання Київським обласним центром зайнятості коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.10.2011 по 01.01.2015 року. За результатами перевірки складено ОСОБА_2 ревізії використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Київського обласного центру зайнятості за період з 01.10.2011 по 01.01.2015 роки № 04-08/44 від 14.04.2015 року. Відповідно до ОСОБА_2 в ході проведення ревізії були виявлені порушення законодавства, що призвело до завдання позивачу збитків на загальну суму 33820,64 гривень.

Позивач вказує, що порушення чинного законодавства були допущені начальником господарсько-договірного відділу ОСОБА_1, яка відповідно до наказів від 28.09.2011 № 183/0/6-11 та від 03.12.2012 № 202/0/6-12 Про закріплення службових автомобілів здійснювала контроль за цільовим використанням службового автотранспорту позивача, які полягають в наступному: - використання посадовими особами позивача службових автомобілів під час перебування їх на навчанні (подорожні листи без відміток маршруту), чим порушено п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та призвело до зайвого списання 243,76 л бензину марки А-95 на загальну суму 5058,02 тис. гривень; під час проведення перевірки відповідачем було надано письмові пояснення від 06.03.2015 року; - використання службових автомобілів протягом 2011-2014 років ОСОБА_3 позаштатним працівником, консультантом (договір 29.09.2011) не на виконання функцій позивача. Відповідно до умов договору консультант мав право користуватись службовим автомобілем для вирішення виробничих питань у м. Києві та Київській області з своєчасним (не пізніше ніж за добу) поданням заявки до господарсько-договірного відділу, однак використання службового позивача здійснювалось без подання відповідних заявок, чим порушено умови договору та п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, що призвело до зайвого списання 1386,15 л бензину марки А-95 ( у 2011 році 18,64 л, у 2012 році 993,82 л, у 2013 році 350,58 л та у 2014 році 23,11 л) на загальну суму 28762,62 гривень.

Крім того, між позивачем та відповідачем 05 червня 2006 року на підставі ст. 135-1 Кодексу законів про працю України був укладений договір про повну матеріальну відповідальність завірені їй під звіт товарно-матеріальні цінності. Вказує, що відповідачем було допущено порушення та завдано позивачу матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 33820,64 гривень, з них: зайве списання палива при використанні автомобілів особами, що знаходились на навчанні 5058,02 гривень; зайве списання палива при використанні автомобілів не на виконання функцій позивача 28762,62 гривень. У звязку із цим відповідачу було вручено під особистий підпис претензію від 18.06.2015 № 1904/09/12-15 з вимогою протягом місячного строку сплатити суму коштів щодо покриття матеріальної шкоди, вказана претензія відповідачем відхилена повністю, кошти на розрахунковий рахунок позивача не надійшли.

В звязку із викладеними обставинами позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості матеріальну шкоду (збитки) в сумі 33820,64 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, пояснив, що він визнає ті обставини, що відповідачка не була ознайомлена із наказом № 464-к про навчання директора та його заступника, а також із трудовим договором з консультантом від 29.09.11 року. Просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення та просила у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_1, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу Київського обласного центру зайнятості № 578-к від 25.10.2006 року З особового складу призначено за переведенням ОСОБА_1, заступника начальника господарсько-договірного відділу Київського обласного центру зайнятості на посаду начальника господарсько-договірного відділу того ж центру зайнятості, як таку, що перебувала в кадровому резерві, з 26 жовтня 2006 року, з посадовим окладом 1000 гривень на місяць із збереженням раніше встановлених рангу та надбавки.

Встановлено, що 05 червня 2006 року між Київським обласним центром зайнятості в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений Договір про повну матеріальну відповідальність. Пунктом 1 даного договору визначено, що працівник, який безпосередньо повязаний з отриманням грошових коштів на імя Адміністрації, а також із збереженням матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за невнесення до каси Адміністрації або на рахунки Адміністрації в установах банку виручки (повністю або частково), передбаченої Договором, за незабезпечення збереженості приміщення, обладнання, грошових коштів, а також матеріальних цінностей, переданих йому під розписку Адміністрацією.

Встановлено, що 29 вересня 2011 року між Київським обласним центром зайнятості в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (консультант) був укладений трудовий договір з позаштатним працівником-консультантом з питань надання соціальних послуг та додержання законодавства про зайнятість населення. Пунктом 2.3.8 даного договору передбачено, що директор зобовязаний забезпечувати консультанта службовим автомобілем при необхідності виїзду у вирішенні виробничих питань у м. Києві, по Київській області з своєчасним (не пізніше ніж за добу) поданням заявки до господарсько-договірного відділу.

Також встановлено, що 28.09.2011 року директором Київського обласного центру зайнятості був виданий наказ № 183/0/6-11 Про закріплення службових автомобілів, пунктом 5 якого визначено, що начальнику господарсько-договірного відділу ОСОБА_1, як відповідальній за автопарк обласного центру зайнятості здійснювати постійний контроль за цільовим використанням службового автотранспорту Київського обласного центру зайнятості. Також, 03.12.2012 року директором Київського обласного центру зайнятості був виданий наказ № 202/0/6-12 Про роботу автотранспорту, пунктом 2 якого визначено начальнику господарсько-договірного відділу ОСОБА_1 довести даний наказ до водіїв Київського обласного центру зайнятості. Згідно наказу директора Київського обласного центру зайнятості від 02.10.2012 року № 464-к Про направлення на навчання направлено для функціонального навчання до навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області з 8 по 12 жовтня 2012 року ОСОБА_5 директора Київського обласного центру зайнятості; ОСОБА_6 заступника начальника відділу взаємодії з роботодавцями Броварського міськрайонного центру зайнятості Київської області; ОСОБА_7 першого заступника директора Київського обласного центру зайнятості та з 22 по 26 жовтня 2012 року ОСОБА_8 головного спеціаліста Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості.

В судовому засіданні встановлено, що із Трудовим договором з позаштатним працівником-консультантом з питань надання соціальних послуг та додержання законодавства про зайнятість населення від 29 вересня 2011 року, укладеним між Київським обласним центром зайнятості в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (консультант), із наказом директора Київського обласного центру зайнятості від 02.10.2012 року № 464-к Про направлення на навчання відповідачка ОСОБА_1 як начальник господарсько-договірного відділу Київського обласного центру зайнятості ознайомлена не була, що визнано в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_4, а тому відповідно до положень ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що згідно ОСОБА_2 ревізії використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Київського обласного центру зайнятості за період з 01.10.2011 по 01.01.2015 роки від 14.04.2015 року Державною фінансовою інспекцією в Київській області відповідно до п. 1.1.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Київській області на 1 квартал 2015 року та на підставі направлень Держфінінспекції в Київській області від 09.02.2015 № 160, від 10.02.2015 № 167, № 168 та від 16.02.2015 № 194 проведено ревізію використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Київського обласного центру зайнятості за період з 01.10.2011 по 01.01.2015 року. У даному ОСОБА_2 зазначено, що ревізією встановлено використання посадовими особами Центру службових автомобілів під час перебування їх на навчанні (згідно наказу від 02.10.2012 № 464-к Про направлення на навчання, договору від 02.10.2012 № 68 між КОЦЗ та Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області, а також акту здачі-прийому від 12.10.2012 № 1), а саме: директор Центру ОСОБА_5 в період навчання з 08.10.2012 по 12.10.2012 в м. Бровари користувався автомобілем Шевроле Епіка, державний номер НОМЕР_1, який був закріплений за водієм ОСОБА_9 (подорожні листи від 08.10.2012 № 567892, від 09.10.2012 № 567895, від 10.10.2012 № 567898, від 11.10.2012 № 567892 та від 12.10.2012 № 567903 без відміток маршруту) та перший заступник директора ОСОБА_2 в період навчання з 08.10.2012 по 12.10.2012 в м. Бровари користувався автомобілем Шевроле Епіка, державний номер НОМЕР_2, який був закріплений за водієм ОСОБА_10 (подорожні листи від 08.10.2012 № 567891, від 09.10.2012 № 567894, від 10.10.2012 № 567897, від 11.10.2012 № 567901 та від 12.10.2012 № 567905 без відміток маршруту), чим порушено п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та призвело до зайвого списання 243,76 л бензину марки А-95 на загальну суму 5058,02 гривень. Внаслідок допущеного порушення, у формі № 2 ФССБ Звіт про виконання кошторису видатків Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2012 рік завищено касові та фактичні видатки за КЕКВ 1131 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 5058,02 грн., що є порушенням ч.1 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ. Порушення допущено колишнім заступником начальника господарсько-договірного відділу ОСОБА_1, яка згідно наказів від 28.09.2011 № 183/0/6-11 та від 03.12.2012 № 202/0/6-12 Про закріплення службових автомобілів здійснює контроль за цільовим використанням службового автотранспорту Центру; внаслідок допущеного порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 5058,02 гривень.

Крім того, у вищезазначеному ОСОБА_2 ревізії зазначено, що згідно трудового договору від 29.09.2011, укладеного між Центром в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з іншої сторони, ОСОБА_3 приймається на роботу позаштатного працівника консультанта КОЦЗ з питань надання соціальних послуг та додержання законодавства про зайнятість населення. Відповідно до умов цього договору директор зобовязаний забезпечувати консультанта службовим автомобілем при необхідності виїзду у вирішенні виробничих питань у м. Київ, по Київській області з своєчасним ( не пізніше ніж за добу) поданням заявки до господарсько-договірного відділу. У ході ревізії було надано вимогу про забезпечення надання необхідних документів, а саме заявок на користування службовими автомобілями Центру для виїзду у вирішенні виробничих питань позаштатними працівниками Центру за період з 01.01.2011 по 01.01.2015; відповідно до пояснення заступника начальника відділу господарсько-договірної роботи та капітального будівництва ОСОБА_11 заявки на користування службовими автомобілями Центру позаштатними працівниками до відділу не надходили. Ревізією встановлено використання службових автомобілів не на виконання функцій Центру консультантом протягом 2011-2014 років в порушення умов договору Центру та п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та призвело до зайвого списання 1386,15 л бензину марки А-95 ( у 2011 році 18,64 л, у 2012 році - 993,82 л, у 2013 році 350,58 л та у 2014 році 23,11 л) на загальну суму 28762,62 гривень. Внаслідок допущеного порушення у формі № 2 ФССБ Звіт про виконання кошторису видатків Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2011-2014 роки завищено касові та фактичні видатки за КЕКВ 1131 (2210) Предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 28762,62 грн., що є порушенням ч.1 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ. Порушення допущено колишнім заступником начальника господарсько-договірного відділу ОСОБА_1, яка згідно наказів від 28.09.2011 № 183/0/6-11 та від 03.12.2012 № 202/0/6-12 Про закріплення службових автомобілів здійснює контроль за цільовим використанням службового автотранспорту Центру; внаслідок допущеного порушення Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 28762,62 гривень.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 06.04.2015 року за період роботи з 08 жовтня 2012 року по 12 жовтня 2012 року щодо використання службового автотранспорту директором Київського обласного центру зайнятості ОСОБА_5 під час навчання в навчально-методичному центрі її як начальника відділу на той період, яка відповідала за автотранспорт не ознайомили з наказом про навчання директора. Водій, який возив директора кожний ранок отримував путівку та в кінці робочого дня здавав.

Встановлено, що згідно витягу з наказу Київського обласного центру зайнятості від 25.07.2014 року № 290-к З особового складу ОСОБА_1, начальника господарсько-договірного відділу Київського обласного центру зайнятості переведено на посаду заступника начальника відділу організаційної та інформаційної роботи цього ж центру зайнятості у звязку із змінами в організації виробництва і праці, з 25 липня 2014 року з посадовим окладом 1522 грн. на місяць, зі збереженням 9 рангу державного службовця.

Крім того, 18.06.2015 року Київським обласним центром зайнятості на імя відповідача ОСОБА_1 була направлена претензія на суму 33820,64 гривень.

Наведені обставини підтверджуються поясненнями представника позивача ОСОБА_4, відповідачки ОСОБА_1, матеріалами справи.

У відповідності до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності до ст. 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

У відповідності до ст. 133 КЗпП України у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: 1) працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 2) керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

У відповідності до ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

У відповідності до ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

У відповідності до ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

У відповідності до п.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін, згідно ОСОБА_2 ревізії використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Київського обласного центру зайнятості за період з 01.10.2011 по 01.01.2015 роки від 14.04.2015 року Державною фінансовою інспекцією в Київській області відповідно до п. 1.1.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Київській області на 1 квартал 2015 року та на підставі направлень Держфінінспекції в Київській області від 09.02.2015 № 160, від 10.02.2015 № 167, № 168 та від 16.02.2015 № 194 проведено ревізію використання коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Київського обласного центру зайнятості за період з 01.10.2011 по 01.01.2015 року та даною ревізією встановлено використання посадовими особами Центру службових автомобілів під час перебування їх на навчанні (згідно наказу від 02.10.2012 № 464-к Про направлення на навчання, договору від 02.10.2012 № 68 між КОЦЗ та Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області, а також акту здачі-прийому від 12.10.2012 № 1), а саме: директор Центру ОСОБА_5 в період навчання з 08.10.2012 по 12.10.2012 в м. Бровари користувався автомобілем Шевроле Епіка, державний номер НОМЕР_1, який був закріплений за водієм ОСОБА_9 (подорожні листи від 08.10.2012 № 567892, від 09.10.2012 № 567895, від 10.10.2012 № 567898, від 11.10.2012 № 567892 та від 12.10.2012 № 567903 без відміток маршруту) та перший заступник директора ОСОБА_2 в період навчання з 08.10.2012 по 12.10.2012 в м. Бровари користувався автомобілем Шевроле Епіка, державний номер НОМЕР_2, який був закріплений за водієм ОСОБА_10 (подорожні листи від 08.10.2012 № 567891, від 09.10.2012 № 567894, від 10.10.2012 № 567897, від 11.10.2012 № 567901 та від 12.10.2012 № 567905 без відміток маршруту), чим порушено п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та призвело до зайвого списання 243,76 л бензину марки А-95 на загальну суму 5058,02 гривень, а також встановлено використання службових автомобілів не на виконання функцій Центру консультантом протягом 2011-2014 років в порушення умов договору Центру та п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та призвело до зайвого списання 1386,15 л бензину марки А-95 ( у 2011 році 18,64 л, у 2012 році - 993,82 л, у 2013 році 350,58 л та у 2014 році 23,11 л) на загальну суму 28762,62 гривень; внаслідок допущеного порушення у формі № 2 ФССБ Звіт про виконання кошторису видатків Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2012 рік завищено касові та фактичні видатки за КЕКВ 1131 Предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 5058,02 грн. та у формі № 2 ФССБ Звіт про виконання кошторису видатків Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2011-2014 роки завищено касові та фактичні видатки за КЕКВ 1131 (2210) Предмети, матеріали, обладнання та інвентар на суму 28762,62 грн., що є порушенням ч.1 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІУ. У даному ОСОБА_2 ревізії зазначено, що порушення допущено колишнім заступником начальника господарсько-договірного відділу ОСОБА_1, яка згідно наказів від 28.09.2011 № 183/0/6-11 та від 03.12.2012 № 202/0/6-12 Про закріплення службових автомобілів здійснює контроль за цільовим використанням службового автотранспорту Центру.

Разом із цим, в судовому засіданні беззаперечно встановлено та визнано представником позивача, що із Трудовим договором з позаштатним працівником-консультантом з питань надання соціальних послуг та додержання законодавства про зайнятість населення від 29 вересня 2011 року, укладеним між Київським обласним центром зайнятості в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (консультант) та із наказом директора Київського обласного центру зайнятості від 02.10.2012 року № 464-к Про направлення на навчання відповідачка ОСОБА_1 як начальник господарсько-договірного відділу Київського обласного центру зайнятості ознайомлена не була.

Крім того, 05 червня 2006 року між Київським обласним центром зайнятості в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений Договір про повну матеріальну відповідальність. Пунктом 1 даного договору визначено, що працівник, який безпосередньо повязаний з отриманням грошових коштів на імя Адміністрації, а також із збереженням матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за невнесення до каси Адміністрації або на рахунки Адміністрації в установах банку виручки (повністю або частково), передбаченої Договором, за незабезпечення збереженості приміщення, обладнання, грошових коштів, а також матеріальних цінностей, переданих йому під розписку Адміністрацією. Таким чином, у договорі про повну матеріальну відповідальність визначено вичерпний перелік підстав, згідно яких ОСОБА_1 несе повну матеріальну відповідальність при виконанні своїх службових обовязків. При цьому, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що посада відповідачки відноситься до посад працівників, із якими у відповідності до ст. 135-1 КЗпП України повинні укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність та які безпосередньо повязані з отриманням грошових коштів на імя Адміністрації, а також із збереженням матеріальних цінностей та що відповідачкою відповідно до умов даного договору були вчинені винні протиправні дії або бездіяльність, повязана із невнесенням до каси Адміністрації або на рахунки Адміністрації в установах банку виручки (повністю або частково), передбаченої Договором, незабезпеченням збереженості приміщення, обладнання, грошових коштів, а також матеріальних цінностей, переданих їй під розписку Адміністрацією.

Враховуючи вищевикладене, суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючі надані докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що оскільки відповідно до положень ст. 138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу, однак в судовому засіданні не знайшли свого беззаперечного підтвердження доводи позивача про те, що саме із вини відповідачки ОСОБА_1 Київському обласному центру зайнятості завдано матеріальної шкоди (збитків) в сумі 33820,64 гривень.

Таким чином, суд не вбачає передбачених законом підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського обласного центру зайнятості матеріальної шкоди (збитків) в сумі 33820,64 гривень та для задоволення позову.

На підставі ст. ст. 130-134, 135-1, 136-138, 232, 233 КЗпП України, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд:

в и р і ш и в :

Позов Київського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди (збитків) залишити без задоволення.

Повне рішення буде виготовлене протягом пяти днів з дня закінчення розгляду справи 12.04.2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_12