Ухвала суду № 57104563, 13.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

Справа № 127/2082/16-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Венгрин О.О.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

13 квітня 2016 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Матохнюк Д.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України, про визнання незаконними дій Вінницького обласного військового комісаріату щодо невключення до довідки інших видів грошового забезпечення, відшкодування шкоди, стягнення грошової компенсації,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору та повернуто позовну заяву позивачу.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду І інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Також, ОСОБА_2 в прохальній частині апеляційної скарги просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі п. 1, п. 4, п. 12 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктом 4 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

Згідно із ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 р.).

У Рішенні у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчать матеріали справи, одна із вимог заявлених позивачем відноситься до переліку пільг, визначених ст. 5 Закону України "Про судовий збір", за яку не передбачено сплата судового збору.

Проте, враховуючи те, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду визначено сплата судового збору в сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто без розмежування позовних вимог, а тому для забезпечення позивачу права доступу до суду, суд апеляційної інстанції дійшов вважає, що в даному випадку клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 187 КАС України, вважаю, що вказана апеляційна скарга подана з додержанням вищезазначених вимог, та відсутні перешкоди для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 187, 189, 190 КАС України,

У Х В А Л И В :

1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Вінницького обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Міністерство оборони України, про визнання незаконними дій Вінницького обласного військового комісаріату щодо невключення до довідки інших видів грошового забезпечення, відшкодування шкоди, стягнення грошової компенсації.

2. Клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, інформацію про їхні права і обов'язки, а також відповідачам і третій особі - копію апеляційної скарги.

4. Запропонувати особам, які беруть участь у справі, надати суду письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідно до положень ст.191 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Матохнюк Д.Б.