Постанова № 57104365, 12.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 квітня 2016 р. № 820/345/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченко А.В.,

Суддів - Спірідонова М.О., Тітова О.М.

при секретарі - Кікоян Г.О.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Гнатченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління державної фіскальної служби України в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби України в Харківській області, у якому просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.03.2015 року по 19.08.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі та зазначив, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 року у справі № 820/5016/15 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України № 193-о від 1603.2015 року та поновлено позивачку на посаді заступника начальника головного управління Міндоходів у Харківській області, отже їй з урахуванням положень КЗоТ має бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте наказом відповідача, який прийнятий на виконання постанови суду вказане питання не вирішено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував у повному обсязі, зазначивши, що саме суд при розгляді питання про поновлення позивачці на посаді мав вирішити питання виплати їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.03.15 № 193-0 звільнено 16 березня 2015 року ОСОБА_3 з посади заступника начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ГУ Міндоходів у Харківській області) з підстави, передбаченої п. 7 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ) та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про очищення влади", а саме з підстав, що у встановлений ч.2 ст.4 Закону України "Про очищення влади" позивачка у 10-ти денний термін не подала заяву у якій повідомити про те, що до неї застосовуються заборони, визначені ч. З або 4 ст. 1 цього Закону, або повідомити про те, що до нєї не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 року у справі № 820/5016/15 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України № 193-о від 1603.2015 року та поновлено позивачку на посаді заступника начальника головного управління Міндоходів у Харківській області. Постанова набула законної сили (а.с.59-62).

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 17 КАС України спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби відносяться до компетенції адміністративних судів. Справи про стягнення заробітної плати (грошового утримання) за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, за умови коли така вимога не заявлялася одночасно з вимогою про поновлення на роботі, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються проходження публічної служби.

А згідно статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 року Міністерством доходів і зборів України 31.08.2015 року винесено наказ за № 905-о (а.с.63), яким позивачку поновлено на посаді з 17.03.2015 року.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що у період з 16.03.2015 року по 19.08.2015 року мав місце вимушений прогул, тобто позбавлення працівника змоги працювати з вини уповноваженого органу і відповідно саме за вказаний період йому має бути відшкодований середньомісячний заробіток.

Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Згідно довідки відповідача про розмір середньоденної заробітної плати (а.с.79) розмір останньої складає 316,93 грн. Отже з урахуванням розрахунків норм тривалості робочого часу на 2015 рік, визначений листом Мінсоцполітики від 09.09.2014 року N10196/0/14-14/13, суд приходить до висновку що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачці середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 16.03.15 р. по 19.08.15 року у розмірі - 30425.28 грн. (96 р.д. х 316,93 грн. середньоденна заробітна плата).

Разом з тим, суд зазначає, що з долучених до матеріалів справи документів (а.с.64), судом встановлено, що в період вимушеного прогулу позивачка набула статусу безробітного та їй виплачена допомога по безробіттю у розмірі 18598,62 грн.

За змістом частини другої ст. 235 КЗпП України при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю тощо), який працівник мав в цей час.

Відтак, отримана допомога по безробіттю у розмірі 18598,62 грн. підлягає зарахуванню при присудженні позивачу заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, на користь позивачки слід стягнути всього 11826,66 грн. (30425,28 грн. - 18598,62 грн.)

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладе вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом прийняття постанови про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 11826,66 грн. за період з 16.03.2015 року по 19.08.2015 року.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 69-71, 94, 160 - 163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління державної фіскальної служби України в Харківській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Стягнути з Головного управління державної фіскальної служби України в Харківській області (код 39292197) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.03.2015 року по 19.08.2015 року в сумі 11826 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 66 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 13 квітня 2016 року.

Головуючий суддя А.В. Зінченко

Судді О.М. Тітов

М.О. Спірідонов