Постанова № 57104343, 05.04.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 р. Справа №805/152/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області; 2. Заводського районного суду м. Запоріжжя; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі по тексту- Відповідач 1 або ТУ ДСА), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі по тексту - третя особа або ГУ ДКУ) про визнання незаконною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині невиплати щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації та зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації.

Ухвалою від 09 лютого 2016 року, суд задовольнив клопотання сторін у справі та залучив до участі у справі другого відповідача- Заводський районний суд м. Запоріжжя (далі по тексту - Відповідач 2 або Заводський суд).

Заявою, яка надійшла до суду 26 лютого 2016 року (а.с. 99), Позивач збільшила позовні вимоги та остаточно просила суд визнати незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області та Заводського районного суду м. Запоріжжя в частині невиплати судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації; зобов'язати Заводський районний суд м. Запоріжжя видати наказ про встановлення судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації; зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області нарахувати та виплатити судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу зквітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на те, що новий Закон «Про судоустрій і статус суддів» не розповсюджується на тих осіб, яким на момент набрання чинності цим законом вже виплачувалась надбавка. Звуження прав на отримання 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року, на думку Позивача, є протиправним і порушує норми Конституції України. У зв'язку з чим, її безпідставно позбавили права на отримання доплати до посадового окладу в розмірі 15% посадового окладу з квітня 2015 року.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що в Законі України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII, який набрав чинності 28 березня 2015 року відсутні норми щодо збереження за суддями, які на момент набрання цим законом чинності мали стаж роботи на посаді судді менше трьох років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на момент набрання чинності цим законом. Також зазначено, що Заводським районним судом м. Запоріжжя наказ про встановлення ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу не видавався, тому у теруправління не має підстав для нарахування та виплати позивачці щомісячної доплати за вислугу років.

У зв'язку з викладеним, вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та розглянути справу у відсутності представника ТУ ДСА України в Запорізькій області.

Представник Заводського районного суду м. Запоріжжя до суду не прибув та заперечень на позовну заяву не надав, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи в його відсутності. По суті заявлених вимог повідомив суд, що не володіє ніякими фактичними даними щодо предмету спору, тому не заперечує проти винесення рішення по справі на розсуд суду.

Сторони у справі та третя особа до судового засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 ОСОБА_1 було призначено суддею Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області строком на п'ять років (а.с.19-20). В подальшому, Указом Президента України від 14.02.2015 року № 83/2015 Позивача було переведено на посаду судді Заводського районного суду м. Запоріжжя, та наказом голови суду від 05 березня 2015 року №1-К зараховано до складу зазначеного суду (а.с.21, 6).

Наказом ТУ ДСА України в Запорізькій області від 05.03.2015 року № 28-ос «Про матеріальне забезпечення судді ОСОБА_1», Позивачу встановили посадовий оклад згідно штатного розпису та щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу за стаж роботи до 5-ти років (а.с.5).

Наказомв.о. голови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 липня 2015 року № 9-К «Про зміну розміру доплати за вислугу років суддів Заводського районного суду м. Запоріжжя», у зв'язку з набранням з 28 березня 2015 року чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII та на підставі п.п.2, 5 ст.133, ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 12 лютого 2015 року, окремим суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя встановлено з 28 березня 2015 року щомісячну доплату за вислугу років в розмірах відповідно стажу роботи на посаді судді, пунктом 3 зазначеного наказу судді ОСОБА_1 затверджено стаж роботи на посаді судді станом на 28 березня 2015 року у кількості01 рік 04 місяці 15 днів, та наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області проводити суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя з 28 березня 2015 року виплату посадових окладів згідно штатного розпису та відповідних щомісячних доплат, які складають суддівську винагороду (а.с. 88)З аналізу вказаного наказу встановлено, що щомісячну доплату за вислугу років в розмірах відповідно стажу роботи на посаді судді визначено суддям, які мають стаж роботи на посаді судді більше п'яти років, іншим, зокрема позивачу, встановлено лише стаж роботи на посаді судді без призначення щомісячної доплати за вислугу років.

Наказом голови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2015 року № 14 «Про зміну розміру доплати за вислугу років» визначено, що відповідно до ч.2 ст.24, ч.6 ст.48, ст.ст. 133, 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись п.8 рішення XIIIз'їзду суддів України від 13.11.2015 року «Щодо здійснення функцій судової влади України в умовах судової реформи» стосовно неприпустимості прийняття законодавчих актів та/або внесення до них змін, які обмежують гарантії незалежності судів та суддів, у тому числі зміни порядку нарахування стажу судді (статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), враховуючи правові позиції щодо обчислення стажу суддів, викладені Головою Державної судової адміністрації України у виступі на XIIIз'їзді суддів України (в частині відсутності підстав для перерахунку стажу роботи у зв'язку з прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»), наказано суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя встановити з 28 березня 2015 року щомісячну доплату за вислугу років в розмірах відповідно до стажу, що дає право на отримання такої доплати, у зв'язку з чим,окремим суддям Заводського районного суду м. Запоріжжя встановлено з 28 березня 2015 року щомісячну доплату за вислугу років в розмірах відповідно стажу роботи на посаді судді, а також, пунктом 1 судді ОСОБА_1 затверджено стаж роботи на посаді судді станом на 28 березня 2015 року у кількості 01 рік 04 місяці 15 днів. Крім того, пунктом 4 вказаного наказу визначено вважати такими, що втратили чинність накази № 9-К від 20.07.2015 року «Про зміну розміру доплати за вислугу років суддів Заводського районного суду м. Запоріжжя», наказ № 7-К від 12 червня 2015 року «Про встановлення надбавки ОСОБА_2», наказ №12-К від 23 жовтня 2015 року «Про встановлення надбавки ОСОБА_3»(а.с. 89).

Згідно Наказу ТУ ДСА України в Запорізькій області від 30 березня 2015 року №28, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» та внесенням змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», керуючись правовими позиціями, викладеними у рішенні Ради суддів України від 12.03.2015 №20 наказано, зокрема, скасувати з 01 квітня 2015 року обмеження максимального місячного розміру суддівської винагороди для суддів місцевих загальних судів Запорізької області; встановити, що суддям, які не здійснюють правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), суддівська винагорода з 28 березня 2015 року виплачується без доплат до посадового окладу на підставі відповідних наказів.Пунктами 4, 5 зазначеного наказу визначено передати на постійне зберігання особові справи та трудові книжки суддів місцевих загальних судів Запорізької області до апаратів відповідних судів; керівникам апаратів місцевих загальних судів Запорізької області забезпечити, зокрема, з 01 квітня 2015 року своєчасне надання до територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області наказів про встановлення суддям доплати за вислугу років та (у разі наявності підстав) - про виплату суддівської винагороди без доплат до посадового окладу (або про скасування такого обмеження). (а.с.86)

Повідомленням від 30 березня 2015 року Заводський районний суд м. Запоріжжя повідомив ОСОБА_1 про можливі зміни істотних умов оплати праці (систем та розмірів оплати, тощо)(а.с. 7).

З отриманих розрахунків нарахованої суддівської винагороди, викладених у довідці №08-03/51 від 08 лютого 2016 року, Позивач дізналась, що протягом року їй не нараховувалась доплата за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу за стаж роботи до 5-ти років, незважаючи на те, що повідомлення про припинення її нарахування вона не отримувала. (а.с. 90-92) Тому, Позивач звернулась до ДСА України, ТУ ДСА України в Запорізькій області та Заводського суду з заявою про нарахування та виплату їй з 05 березня 2015 року недоотриманої доплати за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу за стаж роботи до 5-ти років (а.с. 25), яка була залишена без задоволення Відповідачем 1 листом від 22.12.2015 року № 08-05/8150 (а.с. 8-9).

Вобґрунтування відмови в задоволенні заяви Позивача ТУ ДСА посилається на те, що судді, стаж роботи яких становить менше 3-х років, з 28 березня 2015 року не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років. Зокрема, у листі від 26.03.2015 р. № 11-5615/15 (а.с. 80-83), який був доданий до відмови у задоволенні заяви про нарахування доплати за вислугу років, Державною судовою адміністрацією України зазначено, що згідно вимог чинного законодавства України, з 01 квітня 2015 року суддівська винагорода судді, який здійснює правосуддя, має нараховуватись та виплачуватись відповідно до ст. 133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192-VIII), оскільки прикінцеві та перехідні положення Закону України від 12.02.2015 року №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» не містять положення стосовно збереження за суддями, які були призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим законом, права на отримання щомісячної доплати за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом. Тому, Відповідач 1 ґрунтує свої заперечення проти позову саме на позиціях Державної судової адміністрації України, викладених у вищезгаданому листі та у листі від 30.11.2015 року № 10-18321/15 (а.с. 84-85).

Приймаючи рішення по справі суд керується наступним.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під час прийняття постанови суд, згідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та які докази надані на їх підтвердження; яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити у їх задоволенні; як розподілити судові витрати; чи є підстави для допущення негайного виконання постанови; чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що Позивач була призначена на посаду судді у встановленому чинним законодавством порядку. Даний факт не оспорюється сторонами та є доведеним. Щомісячну доплату за стаж роботи до 5-ти років в розмірі 15 % їй було встановлено Наказом ТУ ДСА України в Запорізькій області від 05 березня 2015 року № 28-ос (а.с.5). Наказами ТУ ДСА від 20.07.2015 року № 9-к (а.с. 88) та Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2015 року № 14 (а.с. 89) судді ОСОБА_1 було затверджено лише стаж роботи у кількості 1 рік 04 місяці 15 днів, при цьому, суд звертає увагу на те, що зазначені накази видані відповідачами після встановлення доплати за вислугу років. З наявних у справі доказів вбачається, що спір між сторонами виник після виявлення Позивачем факту недоплати їй з квітня 2015 року встановленої раніше щомісячної доплати в розмірі 15 % посадового окладу за стаж роботи на посаді судді до 5-ти років. Тобто, факт встановлення даної надбавки 05 березня 2015 року сторонами також не оскаржується та визнається судом встановленим.

З набранням чинності 28 березня 2015 року Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015р. №192-VIII, було викладено у новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, врегульовані статтями 133 і 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі по тексту - Закон).

Частиною 1 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугуроків; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 Закону, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботибільше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотківпосадового окладу.

На момент призначення Позивача на посаду судді, діяла редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотківпосадового окладу (частина 5 статті 129).

Отже, спірним у даній справі є питання обмеження прав Позивача в отриманні з дня набрання чинності Закону України №192-VІІІ доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу, яку вона отримувала до набрання чинності вказаним Законом.

Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є зокрема, відсутність права обіймати будь-якіінші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також, суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно, держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень, соціального забезпечення.

З огляду на викладене, частиною 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» було встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків - за наявності стажу роботи до 5 років.

Прикінцеві та перехідні положення Закону №192-VIII дійсно не містять положення стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше 3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання ним чинності. Проте,на думку суду, відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже, судді стаж роботияких на посадісудді, на момент набраннячинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» складавменше 3 років, але якіотримувалищомісячну доплату за вислугуроків у розмірі 15 % від посадового окладу, ізнабуттямчинностівказаним законом, право на отриманнятакої щомісячної доплати не втрачають, та мають право їїотримувати до набуття ними стажу роботи на посадісудді до 3-х років.

Тобто, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, наказом ТУ ДСА України в Запорізькій області від 05.03.2015 року № 28-ос «Про матеріальне забезпечення судді ОСОБА_1», Позивачу встановлено посадовий оклад згідно штатного розпису та щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу за стаж роботи до 5-ти років (а.с.5).

Крім того, дослідивши фактичні обставини спірних правовідносин, суд зазначає, що ТУ ДСА України в Запорізькій області не наведено підстав невиконання власного наказу від 05 березня 2015 року № 28-ос, яким позивачеві було встановлено з 05 березня 2015 року посадовий оклад та щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 %, з огляду на те, що суду не надано відомостей про скасування цього наказу.

Також, враховуючи попередження позивача за місцем її роботи про можливі зміни умов праці 30.03.2015 р., суд вважає, що відповідачами не дотримані вимоги ст. 29 Закону України «Про оплату праці» та ст. 103 КЗпП України, відповідно до яких про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Таким чином, протягом розгляду справи встановлена наявність протиправної бездіяльності з боку ТУ ДСА України в Запорізькій області, пов'язаної з відсутністю нарахування та виплати позивачеві доплати за вислугу років, оскільки до моменту передачі особових справ суддів до Заводського районного суду міста Запоріжжя питання встановлення та виплати суддям доплати за вислугу років ТУ ДСА України в Запорізькій області вирішувало самостійно.

Посилання ТУ ДСА України в Запорізькій області на роз'яснення ДСА України суд не бере до уваги, оскільки у вказаних відповідачем листах від 26 березня 2015 року та від 30 листопада 2015 року не міститься вимога про припинення виплати доплати за вислугу років суддям, які мали право на таку доплату до набрання чинності Законом України від 12.02.2015 №192-VIII, та викладається протилежна правова позиція, з якою ДСА України звернулась до Верховної Ради України.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши надані з боку ТУ ДСАУ в Запорізькій області копії наказів Заводського районного суду міста Запоріжжя зі спірного питання, суд зазначає, що зміст наказу від 25.11.2015 р. № 14 не відповідає наведеним вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Також, суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України, при прий нятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Радою Суддів України у своєму рішенні від 22 липня 2015 року № 73 було зроблено висновок, що судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VIII (28.03.2015 року) складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним Законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді у 3 роки.

Відповідно до п. 8 Рішення XIII з'їзду суддів України від 13.11.2015 року, визнано неприпустимим прийняття законодавчих актів та/або внесення до них змін, які обмежують гарантії незалежності судів та суддів, в тому числі зміни порядку нарахування стажу судді (стаття 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»).

Водночас, рішення Ради суддів України від 22.07.2015 р. № 73 щодо збереження доплати за вислугу років, яка була встановлена до набрання чинності Законом України від 12.02.2015 №192-VIII, безпідставно не застосоване відповідачами до судді ОСОБА_1, незважаючи на її письмове звернення.

При цьому суд зауважує, що за приписами ст. 131 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в діючий редакції, Рада суддів України, в тому числі, розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих питань. Рішення Ради суддів України може бути скасовано з'їздом суддів України або в судовому порядку.

За таких обставин висновки, викладені у листі голови Заводського районного суду міста Запоріжжя від 22.12.2015 р. на звернення позивача щодо встановлення доплати за вислугу років про те, що рішення Ради суддів України суперечить положенням закону, є протиправними.

Висновок Ради Суддів України повністю узгоджуєтьсяз вимогами чинного законодавства України, та підтверджує законність і обґрунтованість вимог Позивача щодо нарахування та виплати їй щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків від посадового окладу з квітня 2015 року по день ухвалення судом рішення з урахуванням індексації. Тому, бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області та Заводського районного суду м. Запоріжжя, яка призвела до невиплати зазначеної щомісячної доплати Позивачу є незаконною.

Крім того, Наказом ТУ ДСА України в Запорізькій області від 30 березня 2015 року №28,місцевим загальним судам Запорізької області делеговано повноваження щодо видання наказів про встановлення суддям доплати за вислугу років та (у разі наявності підстав) - про виплату суддівської винагороди без доплат до посадового окладу (або про скасування такого обмеження).

Тому, суд вважає необхідним зобов'язати Заводський районний суд м. Запоріжжя видати наказ про нарахування та виплату судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 з квітня 2015 року щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу .

На підставі викладеного суд робить висновок, що заявлені у справі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126, 127, 130, 133-135, 138-140, 143, 150-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів: 1. Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області; 2. Заводського районного суду м. Запоріжжя; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині невиплати судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року по 05 квітня 2016 року з урахуванням індексації.

Визнати незаконною бездіяльність Заводського районного суду м. Запоріжжя в частині невиплати судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року по 05 квітня 2016 року з урахуванням індексації.

Зобов'язати Заводський районний суд м. Запоріжжя видати наказ про встановлення судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року.

Зобов'язати Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити судді Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з квітня 2015 року по 05 квітня 2016 року з урахуванням індексації.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.