Постанова № 57104332, 28.01.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року № 813/5659/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О.,

представників позивача Ломаги Ю.Т., Різника О.Р.,

представників відповідача Хомин Л.П., Лопати О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій,-

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" (далі - позивач, ТОВ "Львівська тютюнова фабрика") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому згідно уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 29.09.2015 № 618, виданий Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області по проведенню перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" (ЄДРПОУ 36929539) на підставі наказу від 29.09.2015 № 618, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ГУ ДФС у Львівській області на підставі п. 1- п. 3 ст. 345, п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України було прийнято наказ від 29.09.2015 року № 618 "Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки за період з 01.01.2013 року по 01.09.2015 року, згідно із програмою проведення документальної позапланової виїзної перевірки законодавства України з питань державної митної справи юридичної особи за період діяльності з 01.01.2013 року по 01.09.2015 року. Пояснює, що оскаржений наказ на перевірку виданий на підставі п.2 ч.7 ст.346 Митного Кодексу України, яка як підставу для позапланової перевірки зазначає виявлення фактів або отримання документальної інформації, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, і якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту. Однак, про існування будь-яких фактів чи інформації про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи позивачу невідомо, більше того, жодних обов'язкових запитів органу доходів і зборів позивач не отримував, а тому був позбавлений можливості надати пояснення та документальні підтвердження. Також зазначає, що з 28.08.2015 на Товаристві триває комплексна планова документальна перевірка ДФС України з питань фінансово-господарської діяльності за 2014 рік. Вважає, що у відповідача не було правових підстав для проведення відносно позивача документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного спірного наказу про її проведення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просили суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що ГУ ДФС у Львівській області скеровано підприємству лист від 04.09.2015 № 4301/10/13-014-22-05-15 "Про надання інформації та її документального підтвердження", однак станом на 28.09.2015 посадовими особами ТОВ "Львівська тютюні фабрика" не надано пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит. Стверджує, що планові перевірки, на які звертає увагу позивач були заплановані ДФС України на третій квартал 2015 року, в той же час необхідність в проведенні позапланової перевірки позивача з приводу дотримання законодавства з питань державної митної справи виникла лише після ненадання позивачем відповіді на запит ГУ ДФС у Львівській області. З метою проведення перевірки наказом від 29.09.2015 № 618 була призначена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" (ЄДРПОУ 36929539) щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи. Крім того, зазначає, що орган доходів і зборів не позбавлений права здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи відповідно до ч. 3 ст. 345 МК України.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, викладених у письмових запереченнях та просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у Львівській області звернулось до ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" із запитом від 04.09.2015 за № 4301/10/13-01-22-05-15 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому, з метою отримання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, контролю за фінансово-господарськими операціями платників податків, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог законодавства, здійснення за яким покладено на контролюючі органи, просило надати за період 2013-2015 років завірені у встановленому порядку копії документів згідно з переліком.

ГУ ДФС у Львівській області винесено наказ від 29.09.2015 року № 618 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" (код ЄДРПОУ 36929539), щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2013 по 01.09.2015, згідно преамбули відповідач керувався п. 1 - п. 3 ст. 345, п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями), на підставі доповідної записки заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 28.09.2015 року № 110/13-01-22-05-13, листа ДФС України від 11.09.2015 року № 33690/7/99-99-22-07-02-17 "Про відрядження" та з врахуванням листа Львівської митниці ДФС від 25.09.2015 року № 11255/8/13-70-25/37 щодо залучення працівників митниці до складу робочої групи.

Крім того судом встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області з метою виконання плану графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2015 року відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 Податкового Кодексу України від 02.12.201 № 2755-V видано наказ від 17.08.2015 року № 570 "Про проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" (ЄДРПОУ 36929539) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2014-31.12.2014".

Наказом ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 16.09.2015 № 637 додатково залучено до складу перевіряючих під час проведення планової перевірки ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" ГДРІ відділу спеціальних перевірок Управління перевірок з окремих питань Департаменту податкового та митного аудиту ДФС України Загороднюк Н.В., начальника відділу контролю за виробництвом та обігом акцизного податку Департаменту контролю їй обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДФС України Дорош С.О. з 16.09.2015 по 24.09.2015.

Наказом ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 24.09.2015 № 654 позивачем було продовжено проведення планової перевірки терміном на 10 робочих днів.

Не погоджуючись з наказом відповідача від 29.09.2015 року № 618 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Водночас, згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Приписи п. 41.3 ст. 41 Податкового кодексу України визначають, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Приписи п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 345 МК України передбачають право органів доходів і зборів здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Статтею 346 Митного кодексу України визначено підстави та порядок проведення органами доходів і зборів документальних виїзних перевірок.

Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

За змістом п. 7 ст. 346 Митного кодексу України документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку контролю здійснено перевірку матеріалів документальної перевірки, проведеної органом доходів і зборів, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи. Проведення такої позапланової документальної виїзної перевірки може ініціюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тільки за умови, що стосовно посадових осіб органу доходів і зборів, які проводили таку перевірку, розпочато службове розслідування або кримінальне провадження. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає орган доходів і зборів, що проводитиме таку перевірку;

2) виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту;

3) підприємством не подано в установлений строк митну декларацію;

4) розпочато процедуру припинення підприємства (крім перетворення), порушено провадження у справі про визнання підприємства банкрутом;

5) підприємством подано в установленому порядку органу доходів і зборів заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки чи скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і зазначаються обставини, які не були досліджені під час перевірки та об'єктивний розгляд яких неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Приписами Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо, зокрема отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ винесено на підставі п. 1 - п. 3 ст. 345, п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, доповідної записки заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 28.09.2015 року № 110/13-01-22-05-13, листа ДФС України від 11.09.2015 року № 33690/7/99-99-22-07-02-17 "Про відрядження" та з врахуванням листа Львівської митниці ДФС від 25.09.2015 року № 11255/8/13-70-25/37 щодо залучення працівників митниці до складу робочої групи.

Суд звертає увагу, що пункт 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України як підставу для позапланової перевірки обумовлює наявність сукупності двох обставин одночасно: 1) виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи; 2) якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Відповідно до п. 5 ст. 334 Митного кодексу України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Порядок складання та оформлення запитів контролюючими органами врегульовано Податковим кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок № 1245).

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

У свою чергу пунктами 9, 10 Порядку № 1245, визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації.

В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно з пунктом 12 цього ж Порядку письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як видно зі змісту запиту ГУ ДФС у Львівській області від 04.09.2015 року за № 4301/10/13-01-22-05-15 «Про надання інформації та її документального підтвердження» контролюючий орган звернувся до ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" на підставі п. 5 ст. 334 Митного кодексу України, з метою отримання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, контролю за фінансово-господарськими операціями платників податків, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, просив надати за період 2013-2015 років вичерпний перелік документів (договори, додаткові угоди та інші документи) та попередив про право на проведення позапланової документальної перевірки у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження.

Отже, контролюючий орган сформував запит без посилання на факти, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи та без зазначення інформації, яка це підтверджує.

У вказаному запиті відповідачем лише зазначено, що запитувана інформація необхідна для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, контролю за фінансово-господарськими операціями платників податків, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, що очевидно не відповідає наведеним вище приписам чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що саме лише посилання відповідачем на п. 5 ст. 334 Митного кодексу України не є беззаперечним свідченням отримання контролюючим органом інформації про порушення ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" вимог законодавства з питань державної митної справи.

Оскільки, запит ГУ ДФС від 04.09.2015 року за № 4301/10/13-01-22-05-15 не відповідає зазначеним вище приписам законодавства, суд приходить до висновку, що позивач був вправі не надавати на такий запит відповідь.

Крім того, пунктом 2.4.2 Наказу Міністерства доходів і зборів від 16.01.2014 № 23 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку оформлення документів у ході проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, а також реалізації її матеріалів» встановлено, що при організації проведення документальної позапланової виїзної або документальної невиїзної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення доцільно оформлювати доповідною запискою за підписом керівника відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу доходів і зборів, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової виїзної або документальної невиїзної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Наявна в матеріалах справи доповідна записка заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 28.09.2015 року № 110/13-01-22-05-13 також не містить фактів, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи чи інформації, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Суд вважає безпідставними посилання представників відповідача на лист директора Департаменту податкового та митного аудиту Н.І. Рубан від 09.09.2015 № 33204/7/99-99-22-06-02-17 «Щодо вжиття заходів» та Акт про результати перевірки Львівської митниці ДФС від 01.07.2015 № 16/99-99-14-04-21, оскільки ні в запиті, ні в доповідній записці, ні в оскаржуваному наказі не міститься посилань на вказаний лист та акт. Крім того лист № 33204/7/99-99-22-06-02-17 «Щодо вжиття заходів» сформований 09.09.2015, тобто на 5 днів пізніше ніж запит від 04.09.2015 № 4301/10/13-01-22-05-15 «Про надання інформації та її документального підтвердження».

Все вищенаведене виключає наявність правових підстав для винесення наказу від 29.09.2015 № 618 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" (код ЄДРПОУ 36929539)", у зв'язку з чим позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу від 29.09.2015 № 618 виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області підлягає задоволенню.

Також суд враховує, що відповідно до приписів п. 81.1, п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необгрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового чи митного контролю щодо себе.

Протиправний за своєю суттю наказ від 29.09.2015 № 618 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" (код ЄДРПОУ 36929539)", що було встановлено вище не може слугувати правомірною підставою для проведення перевірки та свідчить про протиправність дій по проведенню перевірки, яка породжується і є безпосереднім наслідком неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає обгрунтованою вимогу позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Львівська тютюнова фабрика", у зв'язку з визнанням протиправним і скасуванням наказу від 29.09.2015 № 618 про її здійснення, а тому, така вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У силу вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 29.09.2015 № 618 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика (ЄДРПОУ 36929539)".

3. Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області по проведенню позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" (ЄДРПОУ 36929539) на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 29.09.2015 № 618"Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика (ЄДРПОУ 36929539)".

4. Судові витрати в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" (ЄДРПОУ 36929539)за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.