Постанова № 57104218, 06.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2016 р. Справа № 814/4144/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доМиколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в особі Миколаївської філії, третя особа за участю: представника позивача: ОСОБА_3; представників відповідачів: Єнтіс М.Є., Кравченко Н.В.Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", прозобов"язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції з вимогами зобов'язати реєстраційну службу задовольнити її заяву, виконати не вчинену дію, припинити чинність арештів на її рухому та нерухоме майно, зокрема, квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги представник позивачки обґрунтував тим, що у зв'язку з наявністю заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Приватбанк» в сумі 41152,42 гривень на її квартиру державним виконавцем накладено арешт. В подальшому позивачкою було в повній мірі погашено заборгованість перед стягувачем та надано лист ПАТ «Приватбанк» до державного реєстратора, але відповідачем було відмовлено у знятті арешту.

Судом було замінено відповідача на його правонаступника на Миколаївське міське управління юстиції, залучено в якості другого та третього відповідача Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Миколаївської філії, залучено в якості третьої особи ПАТ «Приватбанк».

Відповідач-1 позов не визнав, пояснив, що державний реєстратор не має право самостійно знімати арешти на майно, які були накладені іншими органами. В задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач-2 просив в задоволенні позову відмовити, пояснивши, що на час прийняття державним виконавцем рішення про арешти майна ОСОБА_1 існували всі підстави.

Відповідач-3 також просив відмовити в задоволенні позову, оскільки ДП «Інформаційний центр» не накладався арешт на майно позивачки.

Третя особа заперечень проти позову не надіслала, свою позицію не висловила.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 13.06.08 володіє на праві приватної власності 1/3 квартири за адресою: АДРЕСА_1 (арк.спр.70).

22.08.08 ОСОБА_1 уклала кредитний договір з ПАТ «Приватбанк» №246200-CRED.

В 2010 році Центральним районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист по цивільній справі №ц-12-3490/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованість за кредитом в сумі 41152,42 гривень та судових витрат 265,76 гривень.

09.02.11 державним виконавцем Центрального відділу ДВС було відкрито виконавче провадження №24312114 та накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1, у зв'язку з чим реєстратором Миколаївської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено запис НОМЕР_3 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

06.12.12 державним виконавцем Центрального відділу ДВС було відкрито виконавче провадження №31474440 та накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1, у зв'язку з чим реєстратором Миколаївської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено запис НОМЕР_2 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В липні 2015 р. ОСОБА_1 погасила заборгованість перед ПАТ «Приватбанк» у повному обсязі, внаслідок чого банком було видано довідку №172 від 21.08.15 про погашення заборгованості та можливості припинення чинності арештів (арк.спр.4).

21.08.15 ОСОБА_1 звернулась до Центрального відділу ДВС з клопотання про припинення арештів.

04.09.15 ОСОБА_1 звернулась до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції з заявою про припинення арештів.

04.09.15 рішення державного реєстратора було відмовлено у припиненні обтяжень - арештів всього нерухомого майна ОСОБА_1 (арк.спр.4).

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Обов'язку державного виконавця знімати накладені арешти в межах виконавчого провадження в разі повернення виконавчого документу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.47 Закону, не передбачено.

Зазначена норма необхідна для забезпечення прав стягувача, у разі його повторного пред'явлення виконавчого документу протягом строків, визначених ст.ст.22, 23 Закону України «Про виконавче провадження».

За поясненням Центрального відділу ДВС, в провадженні державного виконавця знаходилось зведене виконавче провадження №31474440 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» в сумі 41418,18 гривень.

12.12.13 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення (арк.спр.48).

За поясненням Центрального відділу ДВС станом на 01.02.16 у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження на підставі виконавчого листа №ц-12-3490/10 від 22.12.10 стосовно ОСОБА_1 (арк.спр.48).

Про наявність щодо ОСОБА_1 інших виконавчих проваджень, за іншими зобов'язаннями, виконання яких можливо забезпечує арешт квартири позивачки, Центральний відділ ДВС суд не повідомляє (арк.спр.48, 88).

Таким чином, в теперішній час склалася ситуація, що на майно ОСОБА_1 накладений арешт державним виконавцем по виконавчим провадженням, яких в теперішній час вже не має в провадженні державної виконавчої служби.

За відсутності в провадженні органів ДВС виконавчих проваджень по стягненню з ОСОБА_1 наявність у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про накладені обтяження на її майно, порушують права позивачки.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, власник, якій має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Щодо заперечень відповідачів про правомірність реєстрації обтяжень, то суд виходить з того, що у цьому випадку, позов належить задовольнити не з підстав протиправності рішень суб'єкта владних повноважень, а з підстав поновлення порушених прав позивачки, навіть з урахуванням правомірності вчинених суб'єктом владних повноважень рішень, оскільки в іншій спосіб їх поновлення неможливо.

Разом з тим, позов не може бути задоволений у тій формі, у якій просить позивачка, оскільки неможливо зобов'язати державного реєстратора зняти обтяження (арешт) на нерухоме майно, який накладався іншим органом. Також, неможливо в теперішній час зобов'язати це зробити державного виконавця, оскільки завершені виконавчі провадження, в межах яких накладались ці обтяження (арешти), а поза межами конкретного виконавчого провадження державний виконавець не має право вчиняти будь-які дії.

Відповідно до п.2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.11 внесення записів про їх скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Тобто, належним способом захисту у цьому випадку буде скасування записів про обтяження майна позивачки саме судовим рішенням.

Використовуючи повноваження, передбачені ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту правам, свободам та інтересам позивача, про захист яких він просить, суд вважає необхідним визнати нечинними арешти всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зокрема, квартири за адресою: АДРЕСА_1, які були накладені Центральним відділом ДВС 09.02.11 та 06.12.12, скасувати запис у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна НОМЕР_3 від 10.02.11 про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.02.11 Центральним відділом ДВС ММУЮ, скасувати записи у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна НОМЕР_2 від 06.12.12 про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.12.12 Центральним відділом ДВС ММУЮ.

Разом з тим, суд вважає за необхідним наголосити, що зазначене судове рішення не позбавляє можливості Центральний відділ ДВС накласти повторні арешти на майно ОСОБА_1 у разі необхідності по іншим виконавчим провадженням, або у разі повторного пред'явлення до виконання виконавчих документів раніше повернутих стягувачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними арешти всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зокрема, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, які були накладені Центральним відділом ДВС 09.02.11 та 06.12.12.

3. Скасувати запис у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна НОМЕР_3 від 10.02.11 про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.02.11 Центральним відділом ДВС ММУЮ.

4. Скасувати записи у Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна НОМЕР_2 від 06.12.12 про арешт нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.12.12 Центральним відділом ДВС ММУЮ.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11.04.16

Суддя В.В. Біоносенко