Постанова № 57104209, 11.04.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року м.Житомир справа № 806/235/16

категорія 9.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Максимчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

19.02.2016 ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, в якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 26.02.2015 р., укладеного між ПАТ"Дельта Банк" та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 3000,00 доларів США, що на день звернення до суду за офіційним курсом НБУ становить 78251,00 грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачу за договором №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 26.02.2015 р., укладеного між ПАТ"Дельта Банк" та ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26 лютого 2015 року між нею та АТ "Дельта Банк" укладено Договір №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" на суму вкладу 3000 доларів США терміном на 1 місяць - до 28.03.2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд ) 02.03.2015 року прийнято рішення №51 про запровадження в Банку тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію а АТ "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича. В жовтні 2015 року, на адресу позивача надійшов лист №8821/2037 від 23.09.2015 року, в якому їй повідомлено про нікчемність договору №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 року, укладеного між нею та АТ "Дельта Банк" згідно п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Враховуючи наведене повідомлення про нікчемність договору №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 року, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх конституційних прав та інтересів.

Відповідач у письмових запереченнях проти позову позов не визнав, мотивуючи тим, що комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" було здійснено перевірку договорів (правочинів) на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону, за результатами якої виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами- клієнтами Банку після 16.01.2015 року включно. Зазначає, що фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом ініціатору переказу та/або отримувачу переказу. При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків. При цьому, зазначені операції із перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в Банку, які були здійснені в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних". Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Комісія дійшла до висновку, що умови Договорів банківських вкладів, укладених між Банком та фізичними - особами після 16.01.2015 року включно є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" було вчинено належні відповідні дії, на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у позові підстав, просить його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, допитавши свідка та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

26 лютого 2015 року між позивачем та АТ "Дельта Банк" укладено договір №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" на суму вкладу 3000 доларів США терміном на 1 місяць - до 28.03.2015 року, з процентною ставкою 5,5 % річних (а.с.9).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд ) 02.03.2015 року прийнято рішення №51 про запровадження в Банку з 03.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію а АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (надалі - Уповноважена особа Фонду).

Тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08.04.2015 року тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на 6 місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.08.2015 №147 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" та повноваження Уповноваженої особи Фонду до 02 жовтня 2015 року включно.

Відповідно до наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №813 від 16.09.2015 у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" нікчемних правочинів відповідно до ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку №1 до цього наказу було вирішено застосувати наслідки нікчемності цих договорів (а.с.56). До вказаного переліку було віднесено і договір, укладений з позивачем (а.с.65).

Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію АТ "Дельта Банк".

02.10.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "ДЕЛЬТА БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2015 року, на адресу позивача надійшов лист №8821/2037 від 23.09.2015 року з повідомленням про нікчемність правочину, в якому їй повідомлено про нікчемність договору №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 року, укладеного між нею та АТ "Дельта Банк" згідно з п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.10).

Позивач вважає протиправними такі дії та рішення відповідача, тому звернулась з позовом до суду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

В силу вимог ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Водночас частиною 4 статті 26 цього Закону визначено кошти, які не відшкодовуються за рахунок Фонду, а саме кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 3-6 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Таким чином, змістовний аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що оскільки позивач є вкладником коштів в АТ "Дельта Банк", відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" він мав би бути включений Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.

Водночас передбачених частиною 4 статті 26 Закону № 4452-VI підстав, за наявності яких Фонд може не проводити відшкодування позивачу коштів за вкладами, у ході розгляду справи не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 №006-05706-260215.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідачем не доведено, що договір №006-05706-260215 від 26.02.2015 надавав позивачу переваги (пільги), прямо не встановлені для неї законодавством чи внутрішніми документами банку.

Сліз зазначити, що у спірних правовідносинах отримання гарантованої суми відшкодування кошів за вкладом є гарантією, яка прямо передбачена частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тобто є такою, що прямо встановлена законодавством (постанова ВАСУ №К/800/18814/15 від 03.02.2016).

В судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що нею було перераховано кошти з її поточного рахунку на депозитний вклад позивача, яка є її невісткою, у зв'язку із народженням останньою дитини. Також свідок мала проходити лікування, що підтверджується матеріалами справи, а тому хотіла забезпечити матеріально свого онука на час її відсутності. ОСОБА_7 зазначила, що на момент переказу коштів не володіла інформацію про фінансові проблеми банку, регулярно отримувала кошти зі свого поточного рахунку і працівники банку не повідомляли її про наявність будь-яких заборон щодо укладення депозитних договорів або перерахування коштів з поточного рахунку на інший рахунок. Дані свідчення також підтверджується доданими до справи документами.

Також в судовому засіданні було оглянуто без залучення до матеріалів справи через наявність банківської таємниці постанову Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", в якому серед іншого було заборонено Банку проводити будь-які операції, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Враховуючи, що ОСОБА_7 діяла добросовісно при перерахуванні власних коштів зі свого поточного рахунку на депозитний рахунок ОСОБА_8, не володіла інформацією про заборону банку проводити будь-які операції, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, працівниками банку не було повідомлено про неможливість укладення даного договору, суд не вбачає в її діях чи діях позивача ознаки умислу на укладення нікчемного правочину, визначення якого міститься в п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, суд звертає увагу, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, проте, за змістом вищевикладених норм, дане право не є абсолютним. Є обов'язок встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими пов'язується нікчемність правочину згідно чинного законодавства, в зв'язку з чим, саме по собі трактування про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким. Доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави відповідачем не надано.

Відповідно до ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Отже, суд, оцінюючи докази які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дійшов висновку, що правових підстав в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича для висновку про нікчемність договору №006-05706-260215 від 26.02.2015 не було, а тому таке рішення, оформлене наказом від 16.09.2015 №813, визнається судом протиправним.

Аналіз положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказує на те, що вчинення Уповноваженою особою Фонду дій щодо застосування наслідків нікчемності тих чи інших договорів не звільняє таку особу від обов'язку протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, який прямо закріплено у ч. 2 ст. 27 цього Закону.

Серед прав Уповноваженої особи Фонду, передбачених частиною 2 статті 37 Закону № 4452-VI, відсутнє право не включати до вищезазначеного переліку тих вкладників, договори з якими, на думку Уповноваженої особи, мають ознаки нікчемності.

Аналогічної правової позиції щодо необхідності включення особи до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 06 жовтня 2015р. № К/800/20942/15, від 21.11.2013 №К/800/33412/13, К/800/33416/13, від 22.05.2014 №К/800/16622/14, №К/800/15485/14.

Суд окремо зауважує, що за змістом п.6 розділ ІІІ Положення уповноважена особа Фонду протягом процедури ліквідації наділена правом надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників як щодо збільшення, так і щодо зменшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування або зміни розміру належних їм сум тощо.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованою вимогу щодо зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати відшкодування у розмірі 3000,00 доларів США за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивачу за договором №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 26.02.2015 р., укладеного між ПАТ"Дельта Банк" та ОСОБА_3

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 94,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 26.02.2015 р., укладеного між ПАТ"Дельта Банк" та ОСОБА_3, оформленого наказом від 16.09.2015 №813.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати ОСОБА_3 відшкодування у розмірі 3000,00 доларів США за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №006-05706-260215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" від 26.02.2015 р., укладеного між ПАТ"Дельта Банк" та ОСОБА_3

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 1102 (тисячу сто дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 13 квітня 2016 р.