Постанова № 57104070, 30.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2016 р. Справа № 814/4377/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про", до за участю: представників позивача: Гринько О.В., Ярошевський Г.В. представника відповідача: Федорінський Є.В.Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, проскасування податкових повідомлень - рішень, В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Альтрус-Про» звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 08.10.2015 року № 0008702205, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 58648 грн. - за основним платежем та 14662 грн. - штрафу, № 0008712205, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52784 грн. - за основним платежем та 13196 грн. - штрафу.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на безпідставність висновків ДПІ про безтоварний характер правочинів з ТОВ «Укрюгконтракт», та у зв'язку із цим не визнання податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з вказаним контрагентам.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що ТОВ «Укрюгконтракт» не мало фактичної можливості виконати свої зобов'язання за договорами з позивачем, у нього були відсутні відповідні трудові та матеріальні ресурси, підприємство не знаходяться за своїм місцезнаходженням, не встановлення походження товару по ланцюгу постачання, в тому числі з урахуванням видів діяльності контрагентів-постачальників.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Альтус-Про» зареєстровано в якості юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з 24.01.2006р. Основними видами діяльності ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Альтус-Про» є будівництво житлових і нежитлових будівель, технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, інші роботи із завершення будівництва.

Здійснюючи господарську діяльність, ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Альтус-Про» уклало з ТОВ «Укрюгконтракт» договір №08/1 від 03.03.2014р. на отримання транспортно-експедиційних послуг, договір № 36/1 від 02.09.2013 на проведення загально-будівельних робіт, договір № 09/1 від 17.03.2014р. на придбання товару (грунт зміцнюючий, арматура, упорні елементи, уайт-спирит, дюбеля, пропан-бутан, електроди, тощо) та договір № 9/2/1 від 12.09.2014 на виконання робіт з фарбування зовнішніх інженерних мереж.

Вказані операції позивачем відображено у власному податковому обліку.

В вересні 2015 року, з урахуванням постанови старшого прокурора прокуратури м. Миколаєва від 07.05.2015р. по матеріалам досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2015 за №12015150010000017, ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2015 року, за результатами якої складено Акт № 379/14-03-22-05/34033573 від 22.09.2015 р.

В ході проведення перевірки податківці дійшли висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, 138.2, 138.6, 138.8 ст. 138, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 58648 грн. та податок на прибуток на суму 52784 грн.

Вказаний висновок грунтується на не встановленні під час перевірки реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Укрюгконтракт», який не мав можливості здійснити постачання товарів, послуг у зв'язку з тим, що ТОВ «Укрюгконтракт» не має достатнього обсягу ресурсів для виконання зобов'язань за вказаними вище договорами купівлі-продажу, ремонтно-будівельних робіт, транспортно-експедиційних послуг: відсутність на підприємстві власних транспортних засобів, у штаті підприємства працювала 1 особа та особи за цивільно-правовими договорами, по яким факт знаходженя на об'єктах виконання будівельних робіт не встановлено, підприємство не знаходяться за своїм місцезнаходженням.

За наслідками перевірки ДПІ 08.10.2015р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0008702205, яким позивачу визначено суму податку на додану вартість в сумі 73310,00 грн., з яких 58648 грн. - податку та 14662,00 грн. - штрафних санкцій, № 0008712205, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 65980 грн., з яких 52784 грн. - донараховано податку та 13196,00 грн. - штрафу.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціям будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання робіт та Довідки про вартість виконаних робіт, кошторисів на будівельні роботи, тощо), бути не може.

У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.

На думку суду, відповідачем таких доказів не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки, є бездоказовими.

ТОВ «Укрюгконтракт» мав необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебував на обліку у органах податкової служби та був зареєстрований як платник податку на додану вартість. У такому разі Державна фіскальна служба та її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства, без достатніх для цього підстав.

Обставини, що викладені у акті перевірки, з якими податковий орган орган також пов'язує безпідставність відображення позивачем господарської операції з ТОВ «Укрюгконтракт», базуються на господарській діяльності, веденні податкового обліку, подаяі звітності, тощо контрагентами ТОВ «Укрюгконтракт».

Натомість позивач не мав правовідносин з зазначеними підприємствами (ПП «Золотий Естамп», ПП фірма «Альфа-Опт», ТОВ «Компанія «Капітал-Інвест», ТОВ «Миколаїв-Вугілля та інші), а тому обґрунтування нарахування грошового зобов'язання ТОВ СП «Альтус-Про» недобросовісністю податкової поведінки цих платників податків, є неприпустимим.

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, відповідно до якої він за надуманими підставами взагалі заперечує цивільну правоздатність постачальника позивача, вважає укладені угоди нікчемними та не визнає з цього приводу право на податковий кредит. Постачальник позивача у першому ланцюгу мав необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебував на обліку у органах податкової служби та мав свідоцтво платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ТОВ «Укрюгконтракт» платником ПДВ, видала йому Свідоцтво, зареєструвала у Єдиному реєстрі податкових накладних видану ним податкові накладні, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємства.

За рахунок яких саме трудових ресурсів (власних, залучених за цивільно-правовими договорами чи неоформленими працівниками), ТОВ «Укрюгконтракт» виконував свої зобов'язання перед позивачем не може впливати на можливість врахування позивачем цих коштів у власному податковому обліку.

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності наданих ТОВ «Укрюгконтракт» послуг, робіт та товарів, підтверджується наданими договорами на виконання робіт, підряду, тощо, укладених ТОВ СП «Альтус-Про» з іншими підприємствами.

З приводу, наявності кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.15р. за № 12015150010000017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, податковим органом не надано суду належних документів, відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, які звільняють їх від доказування протиправності дій позивача.

Враховуючи викладене, за наявності у позивача всіх первинних документів щодо проведення господарських операцій, реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, доведеністю реальності та товарності операцій, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства на відображення у своїй податковій звітності взаємовідносин та врахування сплачених ним коштів ТОВ «Укрюгконтракт» в якості податкового кредиту та витрат.

Сумніви відповідача у нереальності та безтоварності цих господарських операцій, на думку суду, є безпідставними.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновку Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 08.10.2015 року № 0008702202 та № 0008712205.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альтус-Про" (код ЄДРПОУ 34033573) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 2089,35 гривень (дві тисячі вісімдесят дев'ять грн. тридцять п'ять коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 04.04.16

Суддя В.В. Біоносенко