Постанова № 57104048, 11.04.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 рокум. Ужгород№ 807/54/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості у сумі 158082,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 13 квітня 2016 року.

Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (далі - позивач, УПФУ в Тячівському районі) звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" (далі - відповідач, ДП "Солотвинський солерудник"), яким просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 158082,00 грн.

18.03.2016 року представником позивача УПФУ в Тячівському районі згідно довіреності (довіреність приєднано до заяви) до суду подано заяву, якою просить провести розгляд справи за його відсутності та у відповідності до ст. 122 КАС України, розгляд проведено за відсутності представника позивача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову (лист в.о. директора ДП "Солотвинський солерудник" від 19.01.2016 року № 05/ЛК, а.с.42), яким просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ДП "Солотвинський солерудник" перебуває у процедурі банкрутства юридичної особи відповідно до вимог ухвали господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015р. (справа № 907/136/15) і цей суд провів офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство боржника та про оголошений мораторій, а тому, просить зупинити провадження у адміністративній справі. Одночасно, зазначає, що в ліквідаційної комісії відсутні кошти для відрядження представника для участі в судовому засіданні по справі. Відтак, справа вирішується за відсутності представника відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

ДП "Солотвинський солерудник" (код 00383544) зареєстроване в УПФУ в Тячівському районі, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначений ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року, та з 01.01.2004 року також, як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року.

Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі призначило пенсію за віком на пільгових умовах наступним громадянам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Підставою призначення пенсії за віком на пільгових умовах вказаним громадянам є те, що вони працювали в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях за професією, яка включена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 за № 162 (втратила чинність згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2003 року за № 36, та даною Постановою КМ затверджено Списки №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах), що підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи доказами, зокрема, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, направленими відповідачеві, довідками про пільговий стаж наступних пенсіонерів: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15

У відповідності до Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року (справа № 807/2019/15, головуючий - суддя Рейті С.І.) встановлено обставини щодо правомірності призначення пільгових пенсій за віком на пільгових умовах, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", рішення суду не оскаржено та набрало законної сили та вказані обставини повторно не доводяться.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року (справа № 807/108/15, головуючий - суддя Микуляк П.П.) встановлено обставини щодо правомірності призначення пільгової пенсії за віком на пільгових умовах громадянину ОСОБА_12 відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", рішення суду не оскаржено та набрало законної сили та вказані обставини повторно не доводяться.

За період з вересня по грудень 2015 року управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі проведено виплату пільгових пенсій та витрат на їх доставку у загальному розмірі 106637,38 грн. громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та відшкодуванню підлягає 91394,48 грн.

Крім того, відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в Тячівському районі підлягає заборгованість ДП "Солотвинський солерудник" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 66687,49 грн. за період з вересня по грудень 2015 року, що нараховані та виплачені наступним пенсіонерам: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 (правомірність призначення пільгової пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 підтверджено постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 року у справі № 807/1687/15, головуючий - суддя Гаврилко С.Є.).

Крім сум виплачених пенсій відшкодуванню підлягають також витрати на їх доставку, які згідно із змінами до граничних тарифів на основні послуги зв'язку згідно з наказом Держкомзв'язку та інформації України від 22.07.2004 року за № 166, становлять для міста 0,79 % та для села 1,56 % (на період дії тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.09.2007 року за N 828, становлять для міста 0,8 % та для села 1,95 %).

Враховуючи те, що пенсіонери ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_22 та ОСОБА_25 отримують пенсію через відділення поштового зв'язку, за період з вересня по грудень 2015 року, згідно розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відшкодуванню ДП "Солотвинський солерудник" підлягає 254,73 грн.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, далі - Інструкція), якою, зокрема, встановлено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким відповідно до п. 6.4 ст. 6 Інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається щорічно, не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування УПФУ в Тячівському районі сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 158082,00 грн. та дана сума заявлена до стягнення в судовому порядку.

Судом відхиляються доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у зв'язку з тим, що ДП "Солотвинський солерудник перебуває у процедурі банкротства, відповідно до ухвали Господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2015 року, та оголошено мораторій, виходячи з наступного: ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2015 року у справі № 907/136/15 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Солотвинський солерудник" та введено мораторій на задоволення вимог кредитора боржника. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 року скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2015 року у справі № 907/136/15, постановою Вищого господарського суду України від 4 листопада 2015 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 липня 2015 року у справі № 907/136/15, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2015 року у справі № 907/136/15 залишено в силі.

Враховуючи, що судова процедура банкрутства регулюється спеціальним законом, положення законодавства, якими регулюються питання стягнення фактичних витрат на виплату та доставку сплачених пільгових пенсій, слід застосовувати в поєднанні з положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343 - XII (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 2343).

За визначенням терміну мораторію, встановленого ст. 19 Закону 2343, - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Цією статтею Закону 2343 встановлені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Виходячи з аналізу положень ст. 19 Закону 2343, мораторій застосовується виключно на задоволення вимог кредиторів, термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство боржника, та не застосовується до поточної заборгованості, що передбачено ч. 5 ст. 19 Закону 2343 (Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів).

Як встановлено в судовому засіданні, порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Солотвинський солерудник" та введено мораторій на задоволення вимог кредитора ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17 квітня 2015 року, відповідно, мораторій застосовується виключно до вимог кредиторів, термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство боржника (до 17 квітня 2015 року), до стягнення заявлена сума витрат по відшкодування виплаченої пенсії та витрат на доставку такої за період вересень - грудень 2015 року, що є поточною заборгованістю, що виникла після введення мораторію, відтак, положення ст.. 19 Закону 2343 до спірних правовідносин не застосовуються.

При цьому, норми Закону 2343 не містять обмежень щодо стягнення заборгованості боржника, що перебуває у стадії ліквідації, за зобов'язаннями, на які не поширюється мораторій, та ч. 5 ст. 19 цього Закону містять застереження виключно щодо можливості подальшого звернення стягнення на майно боржника (виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Доказами, наявними в матеріалах справи, доведено заборгованість відповідача у сумі 158082,00 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, правомірність звернення до суду з зазначеним позовом, в зв'язку з чим вимоги позовної заяви є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до Державного підприємства "Солотвинський солерудник" про стягнення заборгованості у сумі 158082,00 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Солотвинський солерудник" (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Шахтарська, 36 код 00383544) на користь управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, 18 код 20449713) заборгованість у сумі 158082,00 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімдесят дві гривні) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті