Постанова № 57103681, 04.04.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/199/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріВересняк А.А. за участі:представників позивача, представника відповідача та представника третьої особирозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 до Державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни в якому просить визнати протиправними і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № НОМЕР_1 від 09.02.2016 року, № НОМЕР_2 від 09.02.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішеннями Державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № НОМЕР_1 від 09.02.2016 року, № НОМЕР_2 від 09.02.2016 року зареєстровано право власності за ОСОБА_5 на приміщення площею 3035 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та приміщення площею 1332,2 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 на підставі іпотечних договорів, додаткових договорів та договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки. Вважає рішення протиправними оскільки законним власником вказаного майна є ТОВ «Октант-центр», майно позивача було арештоване згідно постанови про арешт майна від 10.01.2011 року. Крім того, вказує, що Господарським судом Хмельницької області 24 липня 2014 року було порушено провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ «Октант-центр» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

До участі в справі протокольною ухвалою суду за заявою залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 (арбітражного керуючого).

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, направив суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи на стороні відповідача подав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що дії відповідача щодо реєстрації є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, оскільки арешт державного виконавця зареєстрований після державної реєстрації іпотеки, а тому Іпотекодержатель має переважне право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги. Вказує, що у державного реєстратора не було підстав, передбачених ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для відмови у проведенні державної реєстрації права власності.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, 24.12.2015 року ТзОВ «Факторингова компанія «Факторинг» (первісний кредитор) та ОСОБА_5 (новий кредитор) уклали договір про права вимоги за договорами іпотеки, який зареєстровано в державному реєстрі за № 2274.

Відповідно до вказаного договору первісним кредитором відступлено новому кредитору права вимоги за генеральною угодою № 15/2007 від 20.12.2007 року, кредитним договором № 25.89/08-СК від 23.12.2008 року, кредитним договором № 07-2007/01 від 06.02.2007 року, договором про відкриття кредитної лінії № 25.43-15/07-КЛ від 20.12.2007 року, кредитним договором № 25.20.-15./08-СК від 14.03.2008 року, укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_6 та ТОВ «Октант-центр».

Згідно вищезазначеного договору Первісний кредитор передав, а Новий кредитор отримав належні Первісному кредитору права Іпотекодержателя в зобов'язанні за Іпотечним договором № 25.89/08-ДІ-2 від 23.12.2008 року, Іпотечним договором № 25.43-15/07-ДІ-І від 20.12.2007 року, Іпотечним договором № 08/2007/04 від 06.12.2007 року, Іпотечним договором № 25-89/08-ДІ-3 від 22.04.2010 року, Іпотечним договором № 15-2007-01-ДІ-1 від 22.04.2010 року, Іпотечним договором № 07-2007/01-ДІ-1 від 22.04.2010 року, Іпотечним договором № 25.89/08-ДІ-1 від 23.12.2008 року.

Таким чином, ОСОБА_5 набув право вимоги до боржника ТОВ «Октант-центр» та ОСОБА_6 у розмірі заборгованості 23066082,66 грн.

Відповідно до договорів іпотеки Іпотекодержатель - ОСОБА_5 отримав у іпотеку приміщення площею 3035 кв.м. та приміщення площею 1332,2 кв.м., які находяться за адресою АДРЕСА_1.

09.02.2016 року державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Л.В. зареєструвала право власності за ОСОБА_5 на об'єкти нерухомості:

- приміщення загальною площею 3035 кв.м. за адресою АДРЕСА_1; індексний номер: НОМЕР_1 від 09.02.2016 року. Підставами виникнення права власності відповідач зазначив ряд іпотечних договорів, додаткових договорів і договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, серія та номер: 2274, виданий 24.12.2015 року, видавник: ПН КМНО Джуринська Л.В.

- приміщення зальною площею 1332,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1; індексний номер: НОМЕР_2 від 09.02.2016 року. Підставами виникнення права власності відповідач зазначив ряд іпотечних договорів, додаткових договорів і договорів про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, серія та номер: 2274, виданий 24.12.2015 року, видавник: ПН КМНО Джуринська Л.В.

Позивач вважає, що державним реєстратором було допущено порушенням норм чинного законодавства, а тому, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-ІV).

Відповідно до ст.2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону № 1952-IV державним реєстратором є нотаріус.

Пунктом 1 ч.1 ст.27 Закону № 1952- IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до ч.1 ст.4 ст.9 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягає іпотека.

Таким чином, серед правовстановлюючих документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та підставі яких здійснюється державна реєстрація, визначено, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року N 898-IV іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваних рішень були вищевказані договори іпотеки, а тому, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, діяв на підставі та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства.

Згідно ч.3 ст.10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність обтяжень прав на нерухоме майно.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що під час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень на все нерухоме майно ТОВ «Октант-центр» було накладено арешт згідно постанови про арешт майна від 10.01.2011 року, оскільки відповідно до інформаційної довідки від 16.02.2016 року на майно(а.с.10-25), яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 накладено обтяження нерухомого майна лише іпотекою, інформація про накладення арешту відсутня.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно ч.5 ст.24 Закону № 1952-IV відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

У відповідності до ст. 27 Закону Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації чи його дубліката.

Відповідно до п. 53 Постанови КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке надувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Пунктом 57 Постанови передбачено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також даються:

1. копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2. документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з менту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Отже, наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації власності за іпотекодержателем.

Порядок доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 визначає умови, підстави для безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, органів самоврядування, адвокатів та нотаріусів (далі - користувачі) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, та процедуру отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками процедури.

Пунктом 10 даного Порядку «Пошук відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого КМУ, за такими ідентифікаторами: за суб'єктом права та за об'єктом нерухомого майна.

Як встановлено судом, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Джуринська Л.В. реєстраційні дії вчиняла щодо об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1., а суб'єктом права, який звертався до реєстратора був ОСОБА_5

В зв'язку з цим, відомості відносно ТОВ «Октант-центр» не перевірялися, оскільки останній не був суб'єктом права відносно якого перевіряти згідно чинного законодавства не потрібно, так як останній не звертався до державного реєстратора.

Оскільки позивачем не наведено, а в судовому засіданні не встановлено підстав, передбачених статтею 24 Закону № 1952-IV, тому, суд вважає, що державний реєстратор діяв відповідно до наданих йому повноважень.

Щодо твердження позивача про те, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 року у справі 924/159/14 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому відповідач не мав права приймати оскаржувані рішення, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, статтею 24 Закону № 1952-IV передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації. Оскільки цією статтею не передбачена відмова в державній реєстрації прав з підстави порушення справи про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також, як було встановлено судом реєстратор був зобов'язаний перевірити лише обтяження щодо нерухомого майна, а не заборони, які існують у власника майна, тому у відповідача не було заборони на вчинення реєстраційних дій.

Крім того, згідно ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор зобов'язаний перевірити наявність обтяження щодо нерухомого майна, а не заборони, які існують у його власника.

Суд додатково звертає увагу на ту обставину, що 03.02.2016 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. видала свідоцтво, в якому встановлено, що станом на 31.12.2015 року заборгованість ОСОБА_6 та ТОВ «Октант-центр» перед ОСОБА_5 в розмірі 23066082,66 грн. не погашена, у випадку не погашення заборгованості протягом 30 днів, ОСОБА_5 буде змушений звернутись для реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі ст.37 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до відстеження відправлення поштового відправлення свідоцтво вручене позивачу 05.01.2016 року. Вказане свідоцтво у судовому порядку не скасовано.

Між тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до наданих документів, жодного майна за товариством з обмеженою відповідальністю "Октант" не зареєстровано, натомість іпотекодавцем за спірними об'єктами є закрите акціонерне товариство "Октант".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1,3 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх висновків, а тому вони є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № НОМЕР_1 від 09.02.2016 року, № НОМЕР_2 від 09.02.2016 року відповідають дійсним обставинам справи та прийняті відповідно до норм чинного законодавства, в зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 до Державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Джуринської Людмили Володимирівни, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень,- відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2016 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань