Постанова № 57103327, 05.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2016 року № 826/18768/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

ДФС у Чернігівській області,

Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області,

Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - Відповідач 1), Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області (надалі - Відповідач 2), Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - Відповідач 3) про визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області: від 19.06.2015 р. №№ 0006122521, 0006132521, 0006142521, 0006152521, 0006162521, 0006172521, 000618521, 0006192521, 0006202521, 0006212521, 0006222521, 0006232521, 0006242521, 0006252521, 0006262521, 0006272521, 0006282521, 0006292521, 0006302521, 0006312521, 0006322521, 0006332521, 0006342521, 0006352521, 0006362521, 0006372521, 0006382521, 0006392521, 0006402521, 0006412521, 0006422521, 0006432521, 0006442521, 0006452521, 0006462521, 0006472521,0006482521,0006492521, 0006502521; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області: від 19.06.2015 р. №№ 0001011500, 0001001500, 0001131500, 0001141500, 0001051500, 0001171500, 0000961500, 0000971500, 0001151500, 0001161500, 0001041500, 0001061500, 0001111500, 0001121500, 0001081500, 0001071500, 0001091500, 0001101500, 0000981500,0000991500; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області: від 23.06.2015 р. №№0003681502/226, 0003831502/227, 0003771502/228, 0003801502/229, 0003741502/230, 0003821502/231, 0003891502/236, 0003941502/241, 0003761502/206, 0003841502/211, 0003651502/246, 0003901502/251, 0003551502/216, 0003721502/232, 0003981502/237, 0003951502/242, 0003751502/207, 0003861502/212, 0003621502/247, 0003671502/252, 0003921502/218, 0003851502/233, 0003971502/238, 0003881502/243, 0003731502/208, 0003781502/213, 0003631502/248, 0003601502/253, 0003791502/234, 0003991502/239, 0003931502/244, 0003711502/209, 0003701502/214, 0003661502/249, 0003611502/254, 0003531502/220, 0003871502/235, 0004001502/240, 0003961502/245, 0003811502/210, 0003691502/215, 0003591502/250, 0003641502/255, 0003511502/221, 0003571502/219, 0003521502/222, 0003501502/223, 0003481502/224, 0003471502/225, 0000761500, 0000771500, 0000741500, 0000751500, 0000701500, 0000711500, 0000721500, 0000731500, 0000681500, 0000691500, 0000641500, 0000671500, 0000651500, 0000661500, від 22.06.2015 р. № 0003461502/217.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що позивач, приймаючи 19.05.2015 р. рішення про виправлення раніше допущеної ним помилки та декларування шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з плати за користування надрами за серпень-грудень 2014 року за «старими» ставками, які діяли на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» №1621-VII від 31.07.2014 р. та продовжували діяти після цієї дати, тобто за ставками, встановленими пп. 263.9.1 п.263.9 ст.263 ПК України, діяв відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, пп.4.1.9 п.4.1 ст. 4 ПК України, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідач 1 надав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що на момент прийняття податкових повідомлень - рішень Відповідачами (19.06.15р., 23,06.15 р.) фіскальними органами ПАТ «Укрнафта» вже було визначено суму податкового зобов'язання з плати за користування надрами та застосований штраф у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, отже, застосування штрафу Відповідачами у розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання - є правомірним.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Бахмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Чернігівській області (Талалаївським відділенням) проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами позивача та складено Акти перевірки від 29.05.2015 р. №№ 33/25-21-15/00135390, 34/25-21-15/00135390, 35/25-21-15/00135390, 36/25-21-15/00135390, 37/25-21-15/00135390, 38/25-21-15/00135390, 39/25- 21-15/00135390, 40/25-21-15/00135390, 41/25-21-15/00135390, 42/25-21-15/00135390, 43/25-21- 15/00135390, 44/25-21-15/00135390, 45/25-21-15/00135390, 46/25-21-15/00135390, 47/25-21- 15/00135390, 48/25-21-15/00135390, 49/25-21-15/00135390, 50/25-21-15/00135390, 51/25-21- 15/00135390, 52/25-21-15/00135390, (надалі - Акти перевірок-1), якими з однаковим обґрунтуванням встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» пп. 1.1. підрозділу 9-1 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 31.07.2014 р. № 1621-VII), що на думку Відповідача 1, призвело до заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами.

На підставі згаданих вище Актів перевірок-1 Відповідачем 1 було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 19.06.2015 р. №№ 0006122521, 0006132521, 0006142521, 0006152521, 0006162521, 0006172521, 000618521, 0006192521, 0006202521, 0006212521, 0006222521, 0006232521, 0006242521, 0006252521, 0006262521, 0006272521, 0006282521, 0006292521, 0006302521, 0006312521, 0006322521, 0006332521, 0006342521, 0006352521, 0006362521, 0006372521, 0006382521, 0006392521, 0006402521, 0006412521, 0006422521, 0006432521, 0006442521, 0006452521, 0006462521, 0006472521, 0006482521, 0006492521, 0006502521.

Варвинською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами позивача та складено Акти перевіркивід 28.05.2015 р. №№ 000038/25-05-15/00135390, 000039/25-05-15/00135390, 000040/25-05- 15/00135390, 000041/25-05-15/00135390, 000042/25-05-15/00135390, 000043/25-05-15/00135390, 000044/25-05-15/00135390, 000045/25-05-15/00135390, 000046/25-05-15/00135390, 000047/25-05-15/00135390 (далі - Акти перевірок-2), якими з однаковим обґрунтуванням встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» пп. 1.1. підрозділу 9-1 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 31.07.2014 р. № 1621-VII), що на думку Відповідача 2 призвело до заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами.

На підставі згаданих вище Актів перевірок - 2 Відповідачем 2 було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 19.06.2015 р. №№ 0001011500, 0001001500, 0001131500, 0001141500, 0001051500, 0001171500, 0000961500, 0000971500, 0001151500, 0001161500, 0001041500, 0001061500, 0001111500, 0001121500, 0001081500, 0001071500, 0001091500, 0001101500, 0000981500,0000991500.

Прилуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами позивача та складено Акти перевіркивід 29.05.2015 р. №№ 28/25-16-15-01-24/00135390, 29/25-16-15-01-24/00135390, 30/25-16-15-01-24/00135390, 30/25-16-15-01-24/00135390, 33/25-16-15-01-24/00135390, 35/25-16-15-01-24/00135390, 38/25-16-15-01-24/00135390, 41/25-16-15-01-24/00135390, 44/25-16-15-01-24/00135390, 31/25-16-15-01-24/00135390, 33/25-16-15-01-24/00135390, 36/25-16-15-01-24/00135390, 39/25-16-15-01-24/00135390, 42/25-16-15-01-24/00135390, 45/25-16-15-01-24/00135390, 32/25-16-15-01-24/00135390, 34/25-16-15-01-24/00135390 37/25-16-15-01-24/00135390, 40/25-16-15-01-24/00135390, 43/25-16-15-01-24/00135390 46/25-16-15-01-24/00135390, 47/25-16-15-01-24/00135390, 35/25-07-15/00135390, 35/25-07-15/00135390, 36/25-07-15/00135390, 37/25-07-15/00135390, 38/25-07-15/00135390, 39/25-07-15/00135390, 40/25-07-15/00135390, 41/25-07-15/00135390, 42/25-07-15/00135390, 43/25-07-15/00135390, 44/25-07-15/00135390, 45/25-07-15/00135390, 46/25-07-15/00135390, 47/25-07-15/00135390, 48/25-07- 15/00135390, 49/25-07-15/00135390, 50/25-07-15/00135390, 51/25-07-15/00135390, 52/25-07-15/00135390, 53/25-07-15/00135390, 54/25-07-15/00135390, 55/25-07-15/00135390, 56/25-07-15/00135390, 57/25-07-15/00135390, 58/25-07-15/00135390, 59/25-07-15/00135390 (далі - Акти перевірок-3), якими з однаковим обґрунтуванням встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» пп. 1.1. підрозділу 9-1 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 31.07.2014 р. № 1621-УІІ), що на думку Відповідача 3 призвело до заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами.

На підставі згаданих вище Актів перевірок Відповідачем 3 було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 23.06.2015 р. №№0003681502/226, 0003831502/227, 0003771502/228, 0003801502/229, 0003741502/230, 0003821502/231, 0003891502/236, 0003941502/241, 0003761502/206, 0003841502/211, 0003651502/246, 0003901502/251, 0003551502/216, 0003721502/232, 0003981502/237, 0003951502/242, 0003751502/207, 0003861502/212, 0003621502/247, 0003671502/252, 0003921502/218, 0003851502/233, 0003971502/238, 0003881502/243, 0003731502/208, 0003781502/213, 0003631502/248, 0003601502/253, 0003791502/234, 0003991502/239, 0003931502/244, 0003711502/209, 0003701502/214, 0003661502/249, 0003611502/254, 0003531502/220, 0003871502/235, 0004001502/240, 0003961502/245, 0003811502/210, 0003691502/215, 0003591502/250, 0003641502/255, 0003511502/221, 0003571502/219, 0003521502/222, 0003501502/223, 0003481502/224, 0003471502/225, 0000761500, 0000771500, 0000741500, 0000751500, 0000701500, 0000711500, 0000721500, 0000731500, 0000681500, 0000691500, 0000641500, 0000671500, 0000651500, 0000661500, від 22.06.2015 р. № 0003461502/217.

Незгода позивача із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду за захистом свої порушених прав з даним адміністративним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

У 2014 році ПАТ «Укрнафта» було платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Відповідно до ст. 264 Податкового кодексу України позивач заповнив та подав відповідачам податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень-грудень 2014 року (за кожен місяць із зазначеного періоду).

Загалом позивачем було задекларовано до сплати Відповідачу 1 190 774 296,78 грн., Відповідачу 2 - 115 247 102,32 грн.; Відповідачу 3 - 214 098 071,96 грн.

ПАТ «Укрнафта» подало 19 травня 2015 року уточнюючі розрахунки з плати за користування надрами за серпень-грудень 2014 року та зменшило раніше задекларовані податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин: по Відповідачу 1 - на 31 730 668, 87 грн., задекларувавши уточнену суму 159 043 627,91 грн.; по Відповідачу 2 - на 17 503 616,90 грн.; задекларувавши уточнену суму 97 743 485,42 грн.; Відповідачу 3 - на 67 241 089,12 грн., задекларувавши уточнену суму 146 856 982,84 грн.

Шляхом подання згаданих уточнюючих розрахунків позивач виправив допущену ним раніше помилку

Відповідно до підпункту 21 пункту 1 розділу І Закону №1621-VII Верховна Рада України постановила внести зміни і до Податкового кодексу України, зокрема розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнити підрозділом 9-1 такого змісту: «тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюються такі особливості застосування деяких норм розділу XI «Плата за користування надрами» цього Кодексу. 1.1. Ставки плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, залізної руди, визначені підпунктом 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 цього Кодексу, встановлюються на період, визначений абзацом першим цього пункту, у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах...». У цій же нормі наведено і таблицю із зміненими Законом 1621-VII ставками.

Закон №1621-VII, як вбачається із його змісту, містив норми, спрямовані на внесення змін не лише до Податкового кодексу України, але і інших законодавчих актів.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1621-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон №1621-VII опубліковано 2 серпня 2014 року у газеті «Голос України» №146.

Станом на дату набрання чинності Законом №1621-VII підпункт 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 цього Кодексу діяв у такій редакції «ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах...». У цьому ж підпункті законодавцем наводилась таблиця із розмірами ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі тих, для яких ставки встановлювались з 03.08.2015 р. підпунктом 1.1. підрозділу 9-1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відповідно до п. 7.3. ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно із п. 7.4. ст. 7 Податкового кодексу України елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Відповідно до ст. 25 Податкового кодексу України ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Згідно із ст. 26 Податкового кодексу України базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Відповідно до пп. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, зокрема на принципі стабільності - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Зазначений принцип визнано законодавцем однією з основних засад податкового законодавства. Закріплений у нормах права, а саме - у положеннях Податкового кодексу України, процитований принцип є елементом правового регулювання. Зазначений принцип не лише окреслює правила нормотворення у сфері оподаткування, він визначає обсяг прав та обов'язків учасників правовідносин у такій сфері. Будь-який платник податків в Україні, опираючись на принцип стабільності, має право на незмінність режиму оподаткування, елементів податків, які ним сплачуються, протягом бюджетного року, як результат - на визначеність умов здійснення ним тієї чи іншої оподатковуваної діяльності чи діяльності, пов'язаної з виникненням об'єкта оподаткування. У випадку ж зміни елементів податків протягом такого року законодавцем, такий платник має право та обов'язок з урахуванням способу та змісту здійснених змін, враховуючи наявний у платника обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи, виконувати свої зобов'язання відповідно до закону із тими межами свободи, які допускаються.

У пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку, відповідно до якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Закон №1621-VII не є законом, яким вносились зміни виключно до Податкового кодексу України, як про це йдеться у п. 7.3. ст. 7 Податкового кодексу України. Зміни ставок плати за користування надрами для окремих видів корисних копалин запроваджувались шляхом доповнення «Перехідних положень» Податкового кодексу України новим підрозділом, в умовах, коли норми пп. 263.9.1. п. 263.9. ст. 263 Податкового кодексу України, будучи нормами, які відповідно до ст. 26 Податкового кодексу України, визначають основні ставки плати за користування надрами, продовжували встановлювати розміри таких ставок. Закон №1621-VII набув чинності у серпні 2014 року, тобто у восьмому місяці бюджетного року.

З огляду на зазначене, застосовані відповідачами при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень положення Закону №1621-VII (положення Податкового кодексу України в редакції Закону №1621-VII) у їх взаємозв'язку із змістом процитованих вище положень Податкового кодексу України, зокрема положень пп. пп. 4.1.4., 4.1.9. п. 4.1. ст. 4, ст. ст. 1, 7, 26, пп. 263.9.1. п. 263.9. ст. 263 Податкового кодексу України, на переконання суду, припускали неоднозначне трактування прав та обов'язків платника плати за користування надрами, яким був і позивач.

Посилання позивача на існування у нього відповідно до пп. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України в умовах набуття чинності Законом № 1621-VII права на незмінюваність ставок податків протягом бюджетного року, як одночасно і обов'язку здійснювати декларування та сплату податків відповідно до правила, за яким податки та збори, їх елементи протягом бюджетного року не змінюються, нормативно підтверджується.

Зазначене вказує на те, що приймаючи рішення про уточнення раніше задекларованих податкових зобов'язань з плати за користування надрами та застосування нижчих ставок оподаткування, які діяли протягом бюджетного року та до прийняття Закону № 1621-VII, позивач діяв на підставі закону, а саме, зокрема, положень пп. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4, пп. 263.9.1. п. 263.9. ст. 263 Податкового кодексу України. Прийняті ж відповідачами оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в умовах коли норми Податкового кодексу України допускали прийняття позивачем рішення та застосування незмінюваних ставок плати за користування надрами, що встановлено судом, додатково підтверджують наявність неоднозначного підходу в тлумаченні норм Податкового кодексу України.

З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника (позиція Суду викладена у рішеннях «Сєрков проти України» (serkov v. Ukraine), «ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ» (SHCOKIN v. UKRAINE)), а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України, а навпаки існують достатні передумови для прийняття рішення на користь платника, а саме - позивача.

Суд також погоджується із доводами позивача з приводу безпідставного визначення відповідачами розміру штрафних санкцій, зокрема, із застосуванням ст. 123 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, відповідачами в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях визначено позивачу штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 50 відсотків від суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, самостійне визначення відповідачами податкового зобов'язання позивачу пов'язане із поданням ПАТ «Укрнафта» 19.05.2015 року Розрахунків. Кількість поданих розрахунків, як і кількість складених актів перевірок та податкових повідомлень-рішень, самостійно не доводять наявність ознаки повторюваності, що є обов'язковою передумовою застосування підвищеного розміру відповідальності за ст. 123 Податкового кодексу України. Інших доказів повторного протягом 1095 днів визначення контролюючими органами суми податкового зобов'язання з цього ж податку відповідачами суду не надано.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Бахмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області: від 19.06.2015 р. №№ 0006122521, 0006132521, 0006142521, 0006152521, 0006162521, 0006172521, 000618521, 0006192521, 0006202521, 0006212521, 0006222521, 0006232521, 0006242521, 0006252521, 0006262521, 0006272521, 0006282521, 0006292521, 0006302521, 0006312521, 0006322521, 0006332521, 0006342521, 0006352521, 0006362521, 0006372521, 0006382521, 0006392521, 0006402521, 0006412521, 0006422521, 0006432521, 0006442521, 0006452521, 0006462521, 0006472521,0006482521,0006492521, 0006502521.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Варвинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області: від 19.06.2015 р. №№ 0001011500, 0001001500, 0001131500, 0001141500, 0001051500, 0001171500, 0000961500, 0000971500, 0001151500, 0001161500, 0001041500, 0001061500, 0001111500, 0001121500, 0001081500, 0001071500, 0001091500, 0001101500, 0000981500,0000991500.

4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області: від 23.06.2015 р. №№0003681502/226, 0003831502/227, 0003771502/228, 0003801502/229, 0003741502/230, 0003821502/231, 0003891502/236, 0003941502/241, 0003761502/206, 0003841502/211, 0003651502/246, 0003901502/251, 0003551502/216, 0003721502/232, 0003981502/237, 0003951502/242, 0003751502/207, 0003861502/212, 0003621502/247, 0003671502/252, 0003921502/218, 0003851502/233, 0003971502/238, 0003881502/243, 0003731502/208, 0003781502/213, 0003631502/248, 0003601502/253, 0003791502/234, 0003991502/239, 0003931502/244, 0003711502/209, 0003701502/214, 0003661502/249, 0003611502/254, 0003531502/220, 0003871502/235, 0004001502/240, 0003961502/245, 0003811502/210, 0003691502/215, 0003591502/250, 0003641502/255, 0003511502/221, 0003571502/219, 0003521502/222, 0003501502/223, 0003481502/224, 0003471502/225, 0000761500, 0000771500, 0000741500, 0000751500, 0000701500, 0000711500, 0000721500, 0000731500, 0000681500, 0000691500, 0000641500, 0000671500, 0000651500, 0000661500, від 22.06.2015 р. № 0003461502/217.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук