Постанова № 57101832, 02.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2010 р.Справа № 22-а-10902/08

Категорія:2.11.17Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Коваля М.П.

суддів Потапчука В.О.

ОСОБА_1

при секретарі Кудінової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Білгород-Дністровської ОДПІ на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ПП «Агентство 2500»до Білгород-Дністровської ОДПІ, про визнання неправомірними дій та недійсним рішення від 23.04.2007 р. за вих. №55779/23,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Агентство 2500»звернулось до суду з позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просило судвизнати неправомірними дії відповідача щодо залишення без розгляду заперечення проти акту №1149/232025048752 від 12.04.2007р. про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у ПП «Агентство 2500» за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р. та визнати недійсним рішення відповідача від 23.04.2007р. за вих. №5579/23 про залишення без розгляду заперечення проти акту №1149/2320-25048752 від 12.04.2007р. про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у ПП «Агентство 2500»за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі. Відповідач пояснив, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача позов уточнив та просив визнати недійсним висновок Білгород-Дністровської ОДНІ від 23.04.2007 року за вих.№5579/23 про залишення без розгляду заперечення проти акту №1149/2320-25048752 від 12.04.2007 року про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства у ПП «Агентство 2500» за період з 01.07.2005 по 31.12.2006р., мотивуючи це тим, що 12.04.2007р. відповідачем вручено позивачу акт №1149/2320-25048752 від 12.04.2007р. про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства підприємством з 01.07.2005р. по 30.12.2006р. 16.04.2007р. позивачем у відповідності до діючого законодавства поштою було направлено до відповідача заперечення проти зазначеного акту, які отримані відповідачем 19.04.207р. та 23.04.2007р. заперечення залишенні відповідачем без розгляду з посиланням на прострочення строку подання заперечень до органів Державної податкової служби.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Акт ненормативного характеру (правовий акт індивідуальної дії), породжує права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

В даному випадку позивач просив визнати недійсним висновок Білгород-Дністровської ОДНІ від 23.04.2007 року за вих.№5579/23 про залишення без розгляду заперечення проти акту №1149/2320-25048752 від 12.04.2007 року про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства у ПП «Агентство 2500» за період з 01.07.2005 по 31.12.2006р.

Але судова колегія з такою вимогою погодитись не може, оскільки термін „висновок" як оформлений результат розгляду заперечень на акт перевірки був введений наказом Державної податкової адміністрації України від 13.06.2007 р. N 354, тобто вже після виникнення спірних правовідносин, та на час надання відповіді на заперечення в квітні 2006 року не існував, тому судова колегія вважає, помилковим його застосування позивачем до рішення відповідача щодо відмови від розгляду заперечень від 23.04.2006р. оформлене листом (а.с. 7).

Зважаючи на таке, неможливо задовольнити позовну вимогу щодо визнання недійсним листа, якій не носить нормативного характеру та не містить приписів обовязкових для виконання. Це не є рішення в тому сенсі розуміння, з огляду на який можливо було б його оскаржити як правовстановлюючий акт органу власних повноважень.

Судом першої інстанції в оскаржуваній постанові було також встановлено вище зазначене та наголошено на помилковості застосування терміну «висновок»при застосуванні позивачем до рішення відповідача щодо відмови від розгляду заперечень від 23.04.2006р., яке оформлене листом. При цьому суд першої інстанції вважав за можливе задовольнити позовні вимоги, але не обґрунтував таку можливість.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла до висновку що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права так як висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п. 3 ч.1 ст. 198; п.3 п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської ОДПІ задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ПП «Агентство 2500»до Білгород-Дністровської ОДПІ, про визнання неправомірними дій та недійсним рішення від 23.04.2007 р. за вих. №55779/23 скасувати.

В задоволенні позовних вимог ПП «Агентство 2500»до Білгород-Дністровської ОДПІ, про визнання неправомірними дій та недійсним рішення від 23.04.2007 р. за вих. №55779/23 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: / ОСОБА_2/

Суддя: /ОСОБА_3/

Суддя: / ОСОБА_1 /