Ухвала суду № 57101597, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/19578/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач),

суддів: Олексієнка М.М.,

Швеця В.В.,-

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Податкової міліції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, ОСОБА_4 - начальника відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області, ОСОБА_5 - заступника начальника відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області, ОСОБА_6 - старшого оперуповноваженого відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області, ОСОБА_7 - старшого оперуповноваженого відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області про стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди, визнання протиправними дій, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого

2015 року, -

встановив:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом про:

- визнання бездіяльності Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі щодо неприйняття законних заходів при звинуваченні майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_3 при розгляді заяви ОСОБА_9, яка не відповідала вимогам Закону України «Про звернення громадян» та дії ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 щодо звинувачення майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_3 при розгляді заяви ОСОБА_9 - протиправними;

- стягнення на користь майора ОСОБА_2 100000 грн. моральної шкоди з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, солідарно;

- стягнення на користь майора ОСОБА_2 40000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, солідарно;

- стягнення на користь капітана ОСОБА_3 60000 грн. моральної шкоди з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, солідарно;

- стягнення на користь капітана ОСОБА_3 20000 грн. моральної шкоди з ОСОБА_4., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, солідарно;

- стягнення з Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі на користь майора ОСОБА_2 середньої заробітної плати за час незаконного відсторонення від займаної посади - 20101 грн.;

- стягнення з Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі на користь капітана ОСОБА_3 середньої заробітної плати за час незаконного відсторонення від займаної посади - 18123 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року адміністративний позов залишено без розгляду, в зв'язку з пропущенням без поважних причин встановленого законом строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року скасовано в частині стягнення середнього заробітку за час незаконного відсторонення від посади (суд першої інстанції не з'ясував час, з якого відсторонення від посади позивачів визнано незаконним), з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в цій частині, а в решті ухвалу суду першої інстанції від 12 серпня 2013 року залишено без змін.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2014 року, на підставі пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 березня 2014 року відмовлено у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2014 року.

У вересні та листопаді 2014 року ОСОБА_3, після змін своїх позовних вимог, просить суд стягнути на його користь з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області:

- середню заробітну плату за час незаконного відсторонення з 3 серпня 2010 року до 14 березня 2012 року від займаної посади в сумі 52689,12 грн.;

- втрачену різницю в заробітку внаслідок незаконного звільнення під час відсторонення з 14 березня 2012 року до 31 серпня 2014 року від займаної посади, за час пошуку роботи та виконання нижчеоплачуваної роботи, в сумі 52149,98 грн.;

- моральну шкоду, нанесену незаконними діями співробітників Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області в сумі 735 мінімальних заробітних плат - 895230 грн.

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 змінив свої вимоги, просить суд:

- визнати незаконними дії ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 щодо проведення службової перевірки відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі;

- визнати протиправним висновок за результатами службової перевірки від 9 червня 2010 року та зобов'язати Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області скасувати такий;

- визнати протиправними дії щодо: необґрунтованої відмови у поновленні його на попередній посаді; незаконного відсторонення та зобов'язати скасувати наказ Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 3 серпня 2010 року № 353-о «Про відсторонення від займаних посад працівників податкової міліції»; незаконного звільнення та зобов'язати скасувати наказ Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 14 березня 2012 року № 140-о «Про звільнення працівників податкової міліції» (через скорочення штатів);

- зобов'язати Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області: поновити його на посаді старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів або запропонувати йому рівнозначну посаду, у відповідності до вимог чинного законодавства України; зарахувати до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, до стажу державної служби, до безперервного стажу час, протягом якого він не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від посади;

- стягнути на його користь з Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 3 серпня 2010 року по 14 березня 2012 року у розмірі 104384,98 грн., а також за період з 15 березня 2012 року по 31 серпня 2014 року у розмірі 150522,96 грн.; моральну шкоду, нанесену незаконними діями співробітників відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у розмірі 62118 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено. Позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області поновити ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів або запропонувати ОСОБА_2 рівнозначну посаду, у відповідності до вимог чинного законодавства

України - залишено без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року - без змін.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого

2015 року, позивач ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, просить такі скасувати та приняти нове судове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи в оскаржуваній позивачем ОСОБА_3 частині судових рішень та застосування судами норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що наказом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 9 грудня 2003 року № 531-о ОСОБА_3 призначений старшим інспектором групи обліку інформації міжрайонного відділу податкової міліції Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції з 10 грудня 2003 року. Наказом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 31 січня 2004 року № 96-о, згідно статті 24 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОСОБА_3 присвоєно перше спеціальне звання начальницького складу - лейтенант податкової міліції, наказом від 9 березня 2005 року № 155-о - звання старший лейтенант податкової міліції та наказом від 29 лютого 2008 року № 116-о - спеціальне звання начальницького складу - капітан податкової міліції. Наказом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 28 вересня 2009 року № 421-о «Про призначення працівників податкової міліції» капітана податкової міліції ОСОБА_3 з вказаної дати призначено старшим оперуповноваженим відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що 13 травня 2010 року приватний підприємець ОСОБА_9 звернулася до начальника відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації у Дніпропетровській області із заявою на неправомірні дії працівників відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та притягнення їх до відповідальності. В заяві зазначила, що вказані працівники 1 травня 2010 року, без її відома і без надання направлення, приступили до проведення перевірки в її кіоску, що розташований за адресою: вулиця Каткова, 47, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області. Прибувши через 40 хвилин після початку перевірки за вказаною адресою, вона з'ясувала, що ОСОБА_3 переглядав внутрішній облік та, побачивши назву Товариство з обмеженою відповідальністю «Колорит», запропонував надати документи на закупку товару, після отримання яких, написав протокол огляду, після чого лікеро-горілчана продукція разом з накладною та чеком від 28 квітня 2010 року згаданого товариства були вилучені, без зазначення в протоколі чека та накладної.

З висновків експертного технічного дослідження документів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз вбачається, що наклеєні на пляшки алкогольної продукції, вилученої у ОСОБА_9, акцизні марки для алкогольних напоїв виготовлені не державним підприємством, а рідини в цих пляшках не є алкогольними напоями, а є водноспиртовими сумішами.

Постановою старшого слідчого прокуратури міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2010 року, санкціонованою в.о. прокурора того ж міста, за матеріалами кримінальної справи № 58109341 обвинуваченого ОСОБА_3 відсторонено від займаної посади старшого уповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, а також від посади виконуючого обов'язки начальника відділення БНОПТ вказаного відділу.

Наказом в.о.Голови Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 3 серпня 2010 року № 353-о, на виконання зазначеної вище постанови прокуратури від 2 серпня 2010 року, капітана податкової міліції ОСОБА_3 (М-238649), старшого оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, з вказаної дати відсторонено від займаної посади.

Згідно розпорядження в.о.начальника відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі від 3 серпня 2010 року № 36-р «Про відсторонення із займаної посади», на виконання наказу управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 3 серпня 2009 року № 353-о та згаданої постанови прокуратури від 2 серпня 2010 року, позивача ОСОБА_3 відсторонено від займаної посади з 3 серпня 2010 року.

Вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 грудня 2011 року ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого частигою 1 статті 365, частиною 2 статті 162, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу (далі - КК) України, із застосуванням статтей 70, 75, 76 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати в правоохоронних органах посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, і звільнено від відбування призначеного показання, якщо він протягом одного року не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

З рапортів від 14 березня 2012 року вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від запропонованих вакантних посад та без проходження медичної комісії просив звільнити його з податкової міліції через скорочення штатів.

Наказом Голови Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 14 березня 2012 року № 140-о «Про звільнення працівників податкової міліції», згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, капітана податкової міліції ОСОБА_3 (М-238649), старшого оперуповноваженого відділення боротьби з суб'єктами господарювання, що мають ознаки фіктивності відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі, на підставі рапорта позивача від 13 березня 2012 року, звільнено з податкової міліції в запас Збройних Сил за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) з 14 березня 2012 року, виплативши йому грошову компенсацію за невикористану чергову відпустку за 2010 рік у кількості 35 днів.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 грудня 2012 року задоволено подання в.о.заступника Центрально-міського МРВ КВІ Довгинцівського районного підрозділу УДПтС України в Дніпропетровській області та звільнено ОСОБА_3 від призначеного вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 13 грудня 2011 року покарання. Згадану ухвалу не оскаржено і така набрала законної сили 2 січня 2013 року.

Листом від 19 лютого 2013 року № 249/6/08-004-14 позивачеві повідомлено, що відділом внутрішньої безпеки при Державній податковій службі у Дніпропетровській області управління внутрішньої безпеки Державної податкової служби України службові розслідування у відношенні працівників відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції міста Кривого Рогу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проводилися, а проведено розгляд заяви суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_9 «щодо неправомірних дій ВПМ Південної МДПІ» від 13 травня 2010 року і зібрані матеріали службової перевірки були направлені до прокуратури міста Кривого Рогу в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу (далі - КПК) України.

Постановою старшого прокурора відділу процессуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області від 26 серпня 2014 року кримінальне провадження за фактом кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013040230000044 від 13 лютого 2013 року, стосовно старших оперуповноважених відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за частиною 2 статті 162, частиною 1 статті 365, частиною 1 статті 366 КК України, в зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості вказаних осіб в суді і вичерпаною можливостю їх отримання, - закрито.

Дії Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області по відстороненню позивача від посади вчинені не з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України та Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, а на виконання постанови старшого слідчого прокуратури міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за матеріалами кримінального справи № 58109341 про відсторонення від займаної посади тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділення БНОПТ відділу податкової міліції Південної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому Розі ОСОБА_3, яка згідно частини 5 статті 114 КПК України є обов'язковою для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами. Відшкодування заробітної плати у випадку відсторонення працівника від посади на підставі постанови слідчого провадиться у визначеному законом порядку.

Колегія Вищого адміністративного суду України відмічає, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 1, пунктів 1, 5 статті 3, статтей 12, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (у редакції, чинній на час звернення з позовом в суд) відшкодуванню в порядку цивільного судочинства підлягає заробіток та інші грошові доходи і моральна шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження і незаконного відсторонення від роботи (посади). Пунктом 3 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5/3/41, передбачено, що право на відшкодування шкоди у громадянина, який був незаконно засуджений судом, виникає у випадку повної його реабілітації.

Правильно відмовивши у задоволенні вимог позивача ОСОБА_3 про стягнення з Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області на його користь середньої заробітної плати за час відсторонення від займаної посади та різниці в заробітку внаслідок звільнення під час відсторонення від займаної посади, суд дійшов вірного висновку і про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди з вказаного відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 220? КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року, постановлена з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220?, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237-239? Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Швець В.В.