Ухвала суду № 57101541, 08.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 квітня 2016 року м. Київ К/800/5934/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 4 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області, Начальника відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Руденко Олени Петрівни про визнання незаконним та скасування постанов, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області, Начальника відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Руденко Олени Петрівни в якому просив визнати незаконними та скасувати постанови відповідача від 17 серпня 2015 року та 15 жовтня 2015 року про відкриття виконавчого провадження і накладення арешту на кошти боржника (далі - спірні постанови).

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що спірні постанови відповідача не відповідають вимогам закону, порушують його права, а тому ОСОБА_1 просив про задоволення позову.

Постановою Липоводолинського районного суду Сумської області від 4 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржнику, у строк до 25 березня 2016 року, запропоновано усунути зазначені в ухвалі недоліки та роз'яснено, що у випадку їх невиконання касаційну скаргу буде повернуто.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 22 березня 2016 року, якою недоліки касаційної скарги усунуто.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

За правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідачі, приймаючи спірні постанови діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому прав позивача не порушували.

Такі висновки суду узгоджуються з вимогами законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області, Начальника відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Руденко Олени Петрівни про визнання незаконним та скасування постанов, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 4 грудня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року, відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк