Ухвала суду № 57101510, 11.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року м. Київ К/800/30174/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013

у справі №27817/10/9104

за позовом Державного підприємства «Бурштин України»

до Державної податкової інспекції в м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному від 23 липня 2009 року №0003332342/0 (повторні від 26 серпня 2009 року №0003332342/1 та від 28 жовтня 2009 року №0003332342/2); від 23 липня 2009 року №0003342342/0 (повторні від 26 серпня 2009 року №0003342342/1 та від 28 жовтня 2009 року №0003342342/2); від 27 липня 2009 року №0001771742/0/17-123 (повторні від 19 серпня 2009 року №0001771742/1/17-123 та від 28 жовтня 2009 року №0001771742/2/17-123); від 26 серпня 2009 року №0004102342/0 (повторне від 28 жовтня 2009 року №0004102342/2).

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 15.07.2009 №920/23-100/34112754.

За висновками акта перевірки позивачем зайво включено до складу валових витрат 3500 грн. по господарській операції з НДППГР кооператив «Геолог», безпідставно сформовано валові витрати на суму боргу перед ПП ОСОБА_2, який в наступному по договору переуступки перейшов до ПП ОСОБА_3 на суму 65715 грн., укладення ДП «Бурштин України» договорів, що не мали реального характеру на придбання ТМЦ з ПП «Євроторг-2012» та ПП «Ільвест плюс», та як наслідок валові витрати та податковий кредит по вказаних господарських операціях не підтверджується документально в порушення пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, порушення вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 № 1963-XII, внаслідок чого не сплачено транспортний податок з автомобіля КрАЗ 6510, що відповідно до УКТ ЗЕД відноситься до вантажних автомобілів.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0003332342/0 від 23.07.2009 про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 122615 грн., у т.ч. 88376 грн. основного платежу та 34239 грн. штрафних санкцій; № 0003342342/0 від 23.07.2009 про донарахування податку на додану вартість в сумі 85286 грн., у т.ч. 56857 грн. основного платежу та 28429 грн. штрафних санкцій та № 0001771742/0/17-123 від 27.07.2009 про донарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 3715 грн. основного платежу та 1857,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження скарги платника залишено без задоволення, прийнято податкові повідомлення-рішення з значком « 1», « 2», якими доведено нові граничні строки сплати податкових зобов?язань, а також збільшено штрафну санкцію по податку на прибуток підприємств на суму 945 грн. про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0004102342/0 від 28.10.2009.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.02.2009 між ДП «Бурштин України» та Науково-дослідним, проектно-пошуковим та геологорозвідувальним кооперативом «Геолог» було укладено договір № 22 на виконання інженерно-геодезичних робіт для розробки проекту відведення земель для ДП «Бурштин України». Вартість виконаних робіт становить 10000 грн. без ПДВ.

24.02.2009 між сторонами підписано акт виконаних робіт на суму 10000 грн. Вказана сума витрат позивачем відображена в складі валових витрат по декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2009 року, що відповідає приписам пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Відповідачем, всупереч вимогам частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено включення позивачем до складу валових витрат 3500 грн., перерахованих НДППГР кооператив «Геолог» за роботи, що мають бути виконанні в майбутньому.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

При цьому, відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі договору уступки вимоги від 18.06.2008 кредитор Державного підприємства «Бурштин України» приватний підприємець ОСОБА_2 уступила право вимоги на суму 65715 грн. по зобов?язаннях позивача приватному підприємцю ОСОБА_3

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов?язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Господарські операції ДП «Бурштин України» з ПП ОСОБА_2 підтверджуються копіями накладних та довіреностей на отримання товару, їх реальність відповідачем не заперечується.

За встановлених обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач не втратив право на формування валових витрат на суму 65715 грн. заборгованості по господарській операції з приватним підприємцем ОСОБА_2 у зв?язку з переуступкою останньою права вимоги до позивача приватному підприємцю ОСОБА_3

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то, відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено договори поставки з ПП «Євроторг-2012» № 0075 від 01.10.2008 та ПП «Ільвест плюс» № 0025 від 26.03.2009, щодо придбання профілю рамного з багету.

Виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, які були оцінені судом з дотриманням вимог ст.86 КАС України, а саме видатковими та податковими накладними, накладними на внутрішнє переміщення, актами списання ТМЦ у виробництво.

Вищевикладене свідчить, що реальні наслідки угоди настали для вищезазначених сторін правочину, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджують первинні бухгалтерські та податкові документи позивача, виписані з додержанням вимог п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і п. 2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Факти, які б позбавляли правового значення конкретні, видані за здійсненою господарською операцією документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

На момент проведення позивачем господарських операцій з ПП «Євроторг-2012» та ПП «Ільвест плюс» контрагенти позивача були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Наявність у позивача належно оформлених первинних документів на підтвердження понесених витрат та податкового кредиту, які були належним чином відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, жодних свідчень того, що спірні договори та/або їх виконання спричинило заниження чи приховування об'єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судами не встановлено.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Однак, таких доказів відповідачем, всупереч положенням ч.2 ст.71 КАС України, суду не надано.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товарів (робіт, послуг) правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Не можуть бути підставою для інших висновків доводи відповідача про нікчемність правочинів, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваних угод відповідачем не надано.

Щодо здійсненого відповідачем донарахування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в розмірі 3715 грн., то судова колегія вважає за необхідне погодитись з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки автомобіль КрАЗ 6510 державний номер Т 0578 перебуває на реєстрації в Територіальному управління Держгірнагляду та використовується в замкнутому циклі поза межами доріг загального користування, що підтверджується копіями маршрутних листів на даний транспортний засіб, він не є об?єктом оподаткування в розумінні Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

Доказів того, що зазначений транспортний засіб належить до товарної позиції 8704 УКТ ЗЕД податковим органом не надано.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, а фактично спрямовані на переоцінку установлених судом обставин, що перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

За встановлених обставин, підстави для скасування постановлених у справі рішень суду першої та апеляційної інстанцій, з мотивів наведених у касаційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун