Постанова № 57099743, 06.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 р. Справа № 641/3961/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Виконавчого комітету Харківської міської ради на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі № 641/3961/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту комунального господарства Харківської міської ради третя особа: Виконавчий комітет Харківської міської ради

про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, третя особа Виконавчий комітет Харківської міської ради, та просила визнати протиправними дії Департаменту комунального господарства Харківської міської ради щодо знесення нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 61,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй на праві приватної власності та стягнути за рахунок коштів місцевого бюджету з Департаменту комунального господарства Харківської міської ради на її користь грошові кошти в розмірі 581656,00 грн. в якості відшкодування майнової шкоди у вигляді прямих збитків, заподіяної протиправними діями, а також стягнути за рахунок коштів місцевого бюджету з Департаменту комунального господарства Харківської міської ради на її користь грошові кошти в розмірі 707000,00 грн. в якості відшкодування майнової шкоди у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), заподіяної протиправними діями.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі №641/3961/15-а вимоги позивача були задоволені частково.

Визнані протиправними дії Департаменту комунального господарства Харківської міської ради щодо знесення нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 61,8 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Стягнуто з Департаменту комунального господарства Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30495,01 грн. в якості відшкодування майнової шкоди у вигляді прямих збитків, заподіяної протиправними діями.

В решті позовних вимог відмовлено.

Судове рішення, окрім іншого, вмотивовано ненаданням відповідачем достатніх доказів на підтвердження правомірності своїх дій та приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Не погоджуючись з постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі №641/3961/15-а позивач подала апеляційну скаргу, просить її скасувати змінити та викласти пункт про стягнення грошових в розмірі 581656 грн. в якості відшкодування майнової шкоди у вигляді прямих збитків та 707000 грн. в якості відшкодування майнової шкоди у вигляді неодержаних доходів(упущеної вигоди), заподіяних протиправними діями

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції з власної ініціативи було взято за основу при вирішенні питання про визначення розміру збитків балансову вартість знесеної відповідачем нежитлової будівлі, розрахованої КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» станом на 14.07.2008 року, що складає 30495,01 гривень. При цьому, судом фактично не взято до уваги, що розрахована КП «ХМБТІ» балансова вартість є застарілою у порівнянні із розрахованою оцінювачем ОСОБА_2 ринковою вартістю, а тому не може об'єктивно відображати реальну вартість майна на момент його знищення. Також, судом не враховано різницю між поняттями балансової та ринкової вартості, які використовуються для різних цілей, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Не погоджуючись з постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі №641/3961/15-а третя особа подала апеляційну скаргу, просить її скасувати прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Скаржник зазначає, що Департаментом комунального господарства та посадовими особами Департаменту не вживалось жодних дій по демонтажу майна, що належало ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, не вживалось, а лише було зафіксовано, що територія була звільнена, як то передбачено Правилами благоустрою території м. Харкова.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що 7 серпня 2008 року позивачкою ОСОБА_1 за Договором купівлі-продажу нежитлової будівлі було придбано нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 61,8 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

10 березня 2011 року між позивачем та Харківською міською радою укладений Договір оренди землі, відповідно до умов якого було надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0090 га для обслуговування вищевказаної Будівлі. Вказаний договір укладено строком до 1 листопада 2014 року із переважним правом орендаря на поновлення строку дії.

Передача земельної ділянки в оренду позивачці відбулася на підставі рішення 38 сесії Харківської міської ради V скликання від 25 листопада 2009 року №281/09 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд".

2 жовтня 2013 року виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийнято рішення № 605 "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан", яким відповідачу - Департаменту комунального господарства міста Харкова згідно п.1.1. було доручено забезпечити звільнення території від безхазяйного майна, самовільно розміщених об'єктів, тимчасових будівель торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення у відповідності з додатком., згідно п. 1.2. в разі не звільнення території в добровільному порядку провести звільнення території від самовільно набудованих об'єктів і розташованого майна згідно додатку шляхом їх демонтажу і переміщення на територію КП "Харківводоканал", згідно п. 1.3. забезпечити складання Інспекції по благоустрою і екології міста Харкова Управління екології та благоустрою Департаменту комунального господарства Харківської міської ради актів звільнення території міста Харкова, Пунктом 7 Додатку до вказаного рішення ("Перелік самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкові з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан") було визначено Будівлю, що належала позивачці на праві приватної власності.

3 жовтня 2013 року відповідачем на підставі вищезазначеного рішення було здійснено знесення вказаної Будівлі, про що того ж дня складено відповідний Акт № 582/13. Згідно з відомостями, вказаними в Акті, відповідачем було проведено роботи з демонтажу цегляної конструкції із залізобетонним перекриттям, а її рештки транспортовано для зберігання на полігон до смт. Дергачі.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині, якою частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 30495,01 грн. в якості відшкодування майнової шкоди у вигляді прямих збитків, заподіяної протиправними діями, колегія суддів зазначає, що ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166).

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Зі змісту ст. 22 Цивільного кодексу України вбачається, що майнова шкода виражається у формі збитків. В свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту цивільних прав характеризується чітко визначеним суб'єктом - заподіювачем шкоди, якими є відповідні державні органи чи їхні посадові і службові особи. Підставою для подання позову про відшкодування шкоди є прийняття незаконних рішень, незаконні дії чи бездіяльність зазначених органів, що призвели до заподіяння шкоди особі.

У таких справах суд, по-перше, встановлює невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування вимогам закону чи іншим правовим актам, по-друге, суд встановлює, чи порушуються суб'єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси фізичної або юридичної особи цим рішенням, дією чи бездіяльністю.

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 8 липня 2014 року, що набрала законної сили 01 жовтня 2014 року, по справі № 641/3200/14-а, окрім іншого, задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 та скасовано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 605 від 02 жовтня 2013 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" в частині пункту 7 Додатку до вказаного рішення "Перелік самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкові з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан".

Колегія суддів вважає, що між протиправним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 605 від 02 жовтня 2015 року та встановленим фактом заподіяння позивачу майнової шкоди наявний причинний зв'язок.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що позов ОСОБА_1 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди є необґрунтованим, так як пред'явлений не до заподіювача шкоди.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами позивача ОСОБА_1 про протиправність дій відповідача, оскільки такі дії вчинялись на виконання вищезазначеного протиправного рішення виконавчого комітету Харківської ради. При цьому, протиправність правової підстави для вчинення оскаржуваних дій відповідачем була встановлена судовим рішенням після їх вчинення.

За приписами ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою (ч. 1 ст. 21).

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Колегія суддів вважає, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України слід закрити, роз'яснив позивачу її право на звернення до суду з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди до належного відповідача в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника стосовно того, що відповідач по справі є таким же органом місцевого самоврядування як і виконавчий комітет Харківської міської ради, а відтак повинен нести матеріальну відповідальність на наслідки протиправного акту.

Так, Європейський Суд з прав людини в рішенні від 26 липня 2011 року по справі «Георгел і Георгета Стоіческу (Georgel and Georgeta Stoicescu) проти Румунії» зазначив, що факт доступу до внутрішніх засобів правового захисту тільки для отримання відповіді про те, що вимога відхилена внаслідок тлумачення компетенції органу - відповідача в порівнянні з одним з його підрозділів або виконавчим органом, може викликати питання з точки зору пункту 1 статті 6 Конвенції. Ступінь доступу, що допускається національним законодавством і його тлумачення з боку судів країни, також повинна бути достатньою для забезпечення «права на суд» з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Щоб право доступу було ефективним, особа повинна мати ясну практичну можливість заперечування акту, що становить втручання в його права.

Встановлені судом обставини справи свідчать, що про прийняття 02 жовтня 2013 року виконавчим комітетом Харківської міської ради рішення № 605 позивач дізналась після 03 жовтня 2013 року. Будучи незгодною з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради, з метою захисту своїх майнових прав, позивач ОСОБА_1 оскаржила це рішення в судовому порядку і рішенням суду даний нормативно-правовий акт (як акт індивідуальної дії в частині, яка стосується позивача) скасований як протиправний.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом про скасування вищеозначеного рішення, позивач не скористалась положеннями ч. 3 ст. 21 КАС України, які надавали їй можливість заявити в одному провадженні як вимогу про скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 605 від 02 жовтня 2013 року, так і вимогу про відшкодування матеріальної шкоди.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 мала ясну практичну можливість заперечування акту, що становить втручання в його права.

Що стосується вирішення питання щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлені вимоги як майнового так і не майнового характеру - стягнення грошових коштів та визнання дій суб'єкту владних повноважень протиправними. Ціна позову - 1 288 656,00 грн.

При подачі позовної заяви до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір за подання позовних вимог немайнового характеру - 73,08 грн. та майнового характеру - 487,20 грн. (т. 1 а.с. 53).

У відповідності до ч. 1 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як передбачено ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті Кодексу, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення, вирішуючи питання про судові витрати, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкту владних повноважень - Департаменту комунального господарства Харківської міської ради відшкодування судових витрат за подання позовної заяви немайнового характеру до суду першої інстанції в розмірі 73,08 грн., що сплачені 06.03.2015 року згідно до квитанції № 970610003, наявної в матеріалах справи (т. 1 а.с. 53). Тому постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, оскільки судом стягнуто розмір судового збору саме з Департаменту комунального господарства Харківської міської ради.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, враховуючи викладене, повернути судовий збір за відсутністю відповідного клопотання від особи, яка сплатила судовий збір, немає можливості та колегія суддів не вбачає підстав стягнення в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Департаменту комунального господарства Харківської міської ради як і стягнення з ОСОБА_1 сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в частині вимог майнового характеру.

Заявлені позивачем до Департаменту комунального господарства Харківської міської ради вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, на думку колегії суддів, не підпадають під ознаки ч. 3 ст. 21 КАС України, оскільки відповідач по справі, по суті, є технічним виконавцем рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 605 від 02 жовтня 2013 року, а не заподіювачем такої шкоди. Тобто заподіяна позивачу матеріальна шкода не є наслідком публічно-правових відношення, що склались між позивачем та відповідачем, оскільки між діями (волевиявленням) останнього і негативними наслідками для позивача відсутній причинно-наслідковий зв'язок.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі №641/3961/15-а прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі № 641/3961/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Департаменту комунального господарства Харківської міської ради на її користь грошових коштів в розмірі 30195,01 грн. в якості прямих збитків, заподіяних протиправними діями з прийняттям нового судового рішення про закриття провадження у справі в частині цих позовних вимог.

Роз'яснити ОСОБА_1 про можливість її звернення для вирішення цього спору до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.

Скасувати постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі № 641/3961/15-а в частині стягнення судового збору.

В іншій частині постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015р. по справі № 641/3961/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Бартош Н.С. Повний текст постанови виготовлений 11.04.2016 р.