Постанова № 57099600, 31.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року № 813/6073/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Іванес Х.О.,

представника позивача Малярчука О.О.,

представника відповідача Холявки І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Медіа Принт" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Медіа Принт" (далі - позивач, ТОВ "Експрес Медіа Принт") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Городоцька ОДПІ), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.09.2015 № 000822201.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Експрес Медіа Принт" зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 08.07.2015 № 187/2201/38502239 що позика згідно Договору позики від 25.12.2013 укладеного з нерезидентом Exprеs Group International S.r.o. використовувалася не у господарській діяльності є безпідставними, оскільки відсотки за користування позикою, отриманою від нерезидента Exprиs Group emational S.r.o. згідно Договору позики від 25.12.2013 були нараховані у зв'язку з проведенням ТОВ "Експрес Медіа Принт" господарської діяльності протягом 2014 року та підтверджені належними первинними документами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Звертає увагу, що у зв'язку з різким погіршенням політичної та соціально-економічної ситуації в Україні у лютому - березні 2014 року та початком девальвації національної валюти ТОВ "Експрес Медіа Принт" прийняло рішення про призупинення всіх проектів з розвитку (розширення) виробничої діяльності до стабілізації ситуації, в тому числі фінансування будівництва офісної будівлі за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 5а. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що позика отримана від Exprеs Group International S.r.o. використовувалась не у господарській діяльності. Крім того, до перевірки не надано первинних документів, зокрема розрахунки погоджені між нерезидентом та позичальником, актів виконаних робіт (наданих послуг), що підтверджують щомісячне нарахування відсотків нерезидента за користування позикою (згідно договору № б/н від від 25.12.2013) за 2014 рік. Також, ТОВ "Експрес Медіа Принт" зайво віднесено до складу витрат операційної діяльності и в банку) фінансові витрати за 2014 рік в сумі 490208 грн по відсотках за користування позикою від нерезидента, так як ці витрати не пов'язані з провадженням господарської діяльності платника податків, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

Городоцькою ОДПІ у період з 24.06.2015 про 01.07.2015 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ ""Експрес Медіа Принт" (код ЄДРПОУ 38502239) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.11.2012 по 11.06.2015, про що 08.08.2015 складено акт № 187/2201/38502239 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.10.5, п. 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141, пп. 153.1.3 п. 153 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в загальній сумі 827103 грн, в т.ч.: за 2014 рік в сумі 707081 грн та за 2015 рік в сумі 120022 грн та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки) в декларації з податку на прибуток за 2014 рік (код рядка 07 декл.) в сумі 716121 грн.

Вказані у актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про те, що позика отримана від резидента Exprиs Group emational S.r.o. використовувалась не у господарській діяльності та щомісячне нарахування відсотків нерезидента за користування позикою не підтверджено належними первинними документами.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 04.09.2015 винесено податкове повідомлення-рішення № 000822201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 102020 грн (основний платіж - 81616 грн, штрафна (фінансова) санкція - 20404 грн).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленнями-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 141.1 ст. 141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, установлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

З вимог Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансовий результат», що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415 вбачається, що фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченням. Якщо облікова політика підприємства не передбачає капіталізацію фінансових витрат, які пов'язані зі створенням кваліфікаційного активу, то фінансові витрати визнаються витратами такого звітного періоду, в якому вони були нараховані.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Згідно з Наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 02.04.2013 № 89 затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та реконструкцію з розширенням ТОВ "Експрес Груп" нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 5а під офісні приміщення за рахунок надбудови трьох поверхів зі знесенням нежитлової будівлі.

Згідно з договором від 03.12.2012 про спільну діяльність, укладеного між ТОВ "Експрес Медіа Принт" та ТОВ "Експрес Груп", ТОВ "Експрес Медіа Принт" брало на себе зобов'язання фінансування першої черги будівництва об'єкта нерухомості "Реконструкція нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 5а - "Офісна будівля з орендованими площами класу "В".

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Експрес Медіа Принт" від 24.12.2013 ухвалено укласти договір позики про отримання від компанії Exprеs Group International S.r.o. - резидента Чеської республіки позики у розмірі 1050000,00 доларів США строком до одного року під 7,5 % річних. Позикові кошти, які будуть отримані згідно договору позики використати протягом 2014 року для фінансування першої черги будівництва об'єкта нерухомості "Реконструкція нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. В.Великого, 5а - "Офісна будівля з орендованими площами класу "В".

Між Exprиs Group International Spoleсnоst s rucenim omezenym адреса, місцезнаходження : Корунні 810/104, 101 00 Прага 10 - Віногради, Чеська Республіка, ідентифікаційний номер: 291 33 211, юридична особа за законодавством Чеської Республіки, в особі директора ОСОБА_5 (позикодавець) та ТОВ "Експрес Медіа Принт", зареєстрованого за адресою вул. Свободи, 5, село Рясне-Руське, Яворівський р-н, Львівська обл., 81085, Україна, ідентифікаційний код 38502239, в особі ОСОБА_4, який діє на підставі статуту підприємства (позичальник) укладено договір позики від 25.12.2013 № б/н.

Відповідно до статті 1 договору позикодавець погоджується, на умовах, передбачених цим Договором, надати позичальнику позику загальною основною сумою до 1050000,00 (один мільйон п'ятдесят тисяч і доларів США) доларів США ("Позика").

Позика надається одним траншем після виконання умов, передбачених в цій статті 1. позикодавець не зобов'язаний надавати повну суму у 1050000,00 доларів США до того, як позикодавець надав копії свідоцтва про реєстрацію цього Договору Національним банком України відповідно до статті 23 цього Договору;

Позикодавець перераховує суму шляхом банківського переказу на рахунок позичальника Банківський рахунок 26007.00.00.13365 в ПАТ "Ві Ес Банк" м. Львова, МФО 325213

Стаття 2 договору передбачає, що строк Позики складає починаючи з цієї дати та закінчуючи 30.09.2014 ("Строк"). Позичальник повертає неповернуту основну суму Позики шляхом двох платежів, перший з яких повинен бути здійснений 31.03.2014 у розмірі USA 50000,00, та останній повинен бути здійснений 30.09.2014 у розмірі USA 1000000,00 ("День Повернення"); при цьому неповернута основна сума та всі нараховані, але несплачені, проценти на суму Позики повертається в День Повернення.

Згідно з ст. 3 договору на суму позики нараховуються проценти у розмірі 7,5 % за рік, що нараховуються щомісяця на основну суму. Проценти за Позикою сплачуються Позичальником Позикодавцю в День Повернення.

Відповідно до повідомлення Управління Національному банку України у Львівській області ПАТ "Ві Ес Банк" договір позики від 25.12.2013 № б/н зареєстровано у Управлінні Національному банку України у Львівській області 03.01.2014 № 1266.

01.02.2014 внесено зміни до договору позики від 25.12.2013 № б/н, відповідно до яких стаття 2 договору передбачає, що строк позики складає починаючи з цієї дати та закінчуючи 20.03.2014 ("Строк"). Позичальник повертає неповернуту основну суму Позики шляхом двох платежів, перший з яких повинен бути здійснений 31.03.2014 у розмірі USA 50000,00, та останній повинен бути здійснений 20.04.2014 у розмірі USA 1000000,00 ("День Повернення"); при цьому неповернута основна сума та всі нараховані, але несплачені, проценти на суму Позики повертається в День Повернення, кім випадків дострокового повернення Позики, який встановлюється ст. 5 цього договору.

Ці зміни до договору набувають чинності з моменту його незалежної реєстрації у Національному банку України згідно з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до повідомлення Управління Національному банку України у Львівській області ПАТ "ВіЕс Банк" договір позики від 25.12.2013 № б/н (зміни № 2 до договору позики від 25.12.2013), зареєстрованого 03.01.2014 за № 1266 зареєстровано у Управлінні Національному банку України у Львівській області 24.03.2014 № 2.

За користування позикою ТОВ "Експрес Медіа Принт" нараховано 43927 доларів США відсотків.

Відсотки по такому кредиту були віднесені позивачем до складу витрат в 2014 році, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства.

Оплата відсотків за договором позики підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 06.08.2014 № 2 на суму 93927 доларів США 07 центів (50000 доларів США основної суми + 43927,07 доларів США відсотків).

Отже, факт нарахування та сплати відсотків на загальну суму 43927,07 доларів США за договором позики від 25.12.2013 № б/н підтверджується первинними документами - договором позики від 25.12.2013 № б/н та платіжним дорученням в іноземній валюті від 06.08.2014 № 2 про сплату компанії Exprеs Group International S.r.o. відсотків.

За таких обставин, суд вважає, що висновки контролюючого органу про неправомірність віднесення ТОВ "Експрес Медіа Принт" до складу фінансових витрат, витрат пов'язаних із нарахуванням і сплатою відсотків за договором позики від 25.12.2013 № б/н через не підтвердження відповідними первинними документами, спростовуються вищевказаними доказами.

Крім того суд звертає увагу, що позивач при укладенні договору від 03.12.2012 про спільну діяльність мав на меті отримання прибутку і здійснення своєї діяльності у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від Товариства причин, що спростовує висновки податкового органу про здійснення позивачем негосподарської діяльності, тобто такої що не передбачає мети отримання прибутку. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю Товариства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

При цьому, неодмінною рисою господарської діяльності платника податку визначається її направленість на отримання доходу, однак окремі господарські операції можуть не призводити до отримання доходу, що не свідчить про відсутність господарської діяльності.

З наведеного вбачається, що проценти, сплачені (нараховані) позивачем як позичальником за вказаним договором позики відносяться до фінансових витрат та включаються до складу інших витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 04.07.2011 по справі за позовом ТОВ «Альтернатива+» до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до витрат нарахованих відсотків за коштами позики, отриманими за договором позики від 25.12.2013 № б/н.

Таким чином, позивачем правомірно визначено, що витрати на оплату відсотків за користуванням позикою враховуються на загальних підставах і відносяться до складу фінансових витрат за пп. 138.10.5 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення від 04.09.2015 № 000822201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Експрес Медіа Принт" судовий збір у розмірі 1530,30 грн підлягає стягненню на користь позивача з Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 04.09.2015 № 000822201.

3. Стягнути з Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Медіа Принт" (ЄДРПОУ 38502239, Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське, вул. Свободи, 5) судовий збір в розмірі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн 30 коп.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.