YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Львівська область

/

Львівський апеляційний господарський суд

Постанова № 57098190, 04.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення

04.04.2016

Номер справи

909/691/15

Номер документу

57098190

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2016 р.Справа № 909/691/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді:Якімець Г.Г.,

суддів:Бойко С.М.,Кравчук Н.М.,

при секретарі судового засідання Федорів Н.В.

за участю представників:

від позивача (скаржника) ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції)

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», вих.№11/2-50460 від 30.11.2015 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 року (підписане 30.10.2015 року), суддя Калашник В.О.

у справі №909/691/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», м. Київ

до відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця», м. Тисмениця Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в сумі 197 069 898,89 грн. звернувши стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 30.09.2008 року, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3»

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 року по справі №909/691/15 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в сумі 197069898,89 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 30.09.2008 року, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3».

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права, що слугувало підставою для відмови в позові. Суд у рішенні зазначив, що з моменту затвердження судом мирової угоди зобовязання сторін за цивільно-правовим договором трансформувалися в обовязок виконання судового рішення на умовах затвердженої мирової угоди, при цьому, фактичне поновлення провадження в такій справі шляхом повторного звернення до суду з позовом з такими вимогами є неправомірним. Поряд з тим, суд зазначив, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, інша сторона не позбавлена права, якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження», звернути її до виконання або звернутися до суду на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 року по справі №909/691/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, зазначає, що укладена між сторонами мирова угода не є новацією в розумінні ст.604 ЦК України та не припиняє дію кредитного договору. Поряд з тим, вказує, що пунктом 7 мирової угоди передбачено, що укладення останньої жодним чином не скасовує чинність іпотечного договору, відтак, вважає, що звернувшись з даним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором обрав вірний спосіб захисту. Крім того, вважає правомірними нарахування відповідачу процентів за користування кредитом, штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за період після укладення мирової угоди, у звязку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди щодо повернення заборгованості.

Ухвалою суду від 14.12.2015 року, серед іншого, вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та відстрочено Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення в даній справі.

Судові засідання з розгляду апеляційної скарги в даній справі проводились в режимі відеоконференції на підставі ст.74-1 ГПК України за клопотанням позивача.

Представник позивача в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 року по справі №909/691/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Поряд з тим, 04.04.2016 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання (вих.№11/1-17/37 від 01.04.2016 року) про долучення до матеріалів справи доказів, на підтвердження вчинення банком дій, спрямованих на стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№3 від 21.01.2016 року) та письмових поясненнях до відзиву (вих.№24 від 25.02.2016 року). Зокрема, зазначав про безпідставність вимог позивача, оскільки, уклавши мирову угоду, сторони змінили зобовязання зі сплати заборгованості за кредитним договором, погодивши новий строк виконання обовязку відповідача щодо повернення коштів в розмірі 54529652,33 грн. Поряд з тим, вказував про сплив позовної давності, оскільки перебіг останньої слід обраховувати саме з 08.07.2011 року (на наступний день коли зобовязання мало бути виконано), беручи до уваги умови додаткової угоди №3 від 17.12.2010 року до мирової угоди від 07.08.2009 року, відповідно до якої сторони погодили, що кінцевим терміном повернення зазначеного вище боргу є 07.07.2011 року. Крім того, наголошував, що позивачем безпідставно нараховано проценти за користування кредитом, пеню, штраф, інфляційні нарахування та 3% річних, оскільки, додатковим договором №3 від 19.08.2009 року про внесення змін до кредитного договору сторони погодили припинити зобовязання позичальника перед кредитором за кредитним договором в частині сплати процентів річних за користування кредитними коштами, пені, інфляційних нарахувань, інших штрафних санкцій, нарахованих станом на дату затвердження мирової угоди.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2008 року між ОСОБА_4 акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3» (в тексті договору кредитодавець) та ОСОБА_4 акціонерним товариством «Хутрофірма «Тисмениця» (в тексті договору позичальник) укладено кредитний договір №08/44-03, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 кредитодавець надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невідємну частину договору.

Згідно з п.1.1.1 кредит надається у формі відновлюваної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі еквівалентній 29200000,00 грн.

Термін остаточного повернення кредиту до 29 вересня 2010 року (п.1.1.2 Договору).

Відповідно до п.1.1.3 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом по траншах у доларах США становить 15,25 процентів річних, у гривні 20,25 процентів річних.

У відповідності до додаткової угоди №1 від 30.09.2008 року до кредитного договору №08/44-03 від 30.09.2008 року кредитодавець надав позичальнику транш кредиту в сумі 6006994,45 доларів США із сплатою 15,25 відсотків річних з остаточним терміном повернення суми траншу 29 вересня 2010 року.

30.03.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №08/44-03 від 30.09.2008 року, якою сторони, серед іншого, погодили новий графік повернення кредиту, згідно з яким, остання частина кредиту підлягала поверненню позичальником не пізніше 29 вересня 2010 року.

Враховуючи факт невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, кредитодавець, використавши своє право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього договору, звернувся до господарського суду.

Так, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2009 року по справі №2/69 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3»: присуджено до стягнення з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» 6006994,45 доларів США заборгованості по кредиту, 450399,45 доларів США процентів за користування кредитом, 207966,99 грн. пені, 2312692,84 грн. штрафу, 3311,69 доларів США держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На стадії виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської від 28.05.2009 року по справі №2/69 між сторонами у даній справі укладено мирову угоду від 07.08.2009 року, яка затверджена ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2009 року у справі №2/69-12/116.

Відповідно до умов мирової угоди (п.2) сторони погодили, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року становить 54529652,33 грн.

Згідно з п.5 мирової угоди сторони домовились, що відповідач зобовязується погасити суму боргу за кредитним договором (зі змінами і доповненнями до нього) в сумі 54529652,33 грн. в строк не пізніше 07.08.2010 року в повному обсязі.

19 серпня 2009 року між сторонами укладено договір про внесення змін №3 до кредитного договору №08/44-03 від 30.09.2008 року, яким сторони погодили новий графік повернення кредиту, згідно з яким, остання частина кредиту підлягала поверненню позичальником не пізніше 07.08.2010 року.

Додатковою угодою №3, що затверджена ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.02.2011 року у справі №2/69-12/116-18/9 до мирової угоди, пункт 5 мирової угоди викладено в новій редакції, а саме: «сторони домовились, що відповідач зобовязується погасити суму боргу за кредитним договором (зі змінами і доповненнями до нього) в сумі 54529652,33 грн. в строк не пізніше 07.07.2011 року в повному обсязі.

Всупереч умовам мирової угоди від 07.08.2009 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року здійснено погашення заборгованості лише у розмірі 25678,02 грн., шляхом договірного списання грошових коштів з рахунків боржника.

Відтак, заборгованість відповідача за кредитним договором після списання вказаних коштів становила 54503974,31 грн.

Враховуючи невиконання зобовязань позичальника за кредитним договором, кредитодавець звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів: ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал плюс інвест» про звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення публічних торгів.

Так, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2012 року по справі №5010/1612/2011-18/70 позов задоволено повністю: в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» перед ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» за укладеним між ними кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54503974,31 грн. суд вирішив звернути стягнення на предмет застави відповідно до договору застави від 30.09.2008 року, шляхом проведення публічних торгів. Вказані рішення суду на даний час не виконані.

Відповідно до вимоги (вих.№31/1-6392 від 20.09.2013 року) банк просив позичальника у тридцятиденний термін з дня отримання вимоги погасити заборгованість в розмірі 54485613,03 грн., що залишилась непогашеною за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року, у протилежному випадку, банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року. Вказана претензія отримана позичальником 24.09.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Оскільки позичальником вказана вимога залишилась без виконання, банк 10.06.2014 року направив на адресу відповідача повторну вимогу (вих.№31-6854 від 10.06.2014 року), в якій просив у тридцятиденний термін з дня отримання вимоги погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 65121010,88 грн. (з яких: 54485613,03 грн. прострочена заборгованість та 3979688,89 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 6655708,96 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту). Поряд з тим, банк повідомив, що у випадку невиконання вказаної вимоги, він розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року. Зазначена вимога отримана позичальником 13.06.2014 року, що підтверджується відповідним документом про вручення відправлення курєрською доставкою.

У звязку з невиконанням позичальником вказаної вимоги, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось до господарського суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в сумі 197 069 898,89 грн. (з яких: 54485613,03 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 48524679,69 грн. заборгованість за процентами, 13085503,66 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 11126504,72 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 2726482,62 грн. штраф за порушення вимог п.3.3.3 кредитного договору, 32717195,82 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 26284464,60 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів та 8119454,75 грн. заборгованість по сплаті 3% річних) звернувши стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 30.09.2008 року, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3».

Судом також встановлено, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» (в тексті договору іпотекодержатель) та ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» (в тексті договору іпотекодавець) 30.09.2008 року укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 іпотекодавець передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку предмет іпотеки, який у відповідності до визначення термінів у договорі являє собою:

- автотранспортні гаражі, А, загальною площею 531,7 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 14.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 14.05.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №2. Реєстраційний номер 18394486;

- виробничий корпус, А, заг. площею 8582,8 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/29. Реєстраційний номер 18399552;

- адміністративний корпус, А, заг. площею 1226,7 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №1. Реєстраційний номер 18393734;

- склад-магазин, А, заг. площею 256,3 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 14.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 14.05.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №4. Реєстраційний номер 18691100;

- овочесховище, А, заг. площею 60,0 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №7. Реєстраційний номер 18395599;

- вага автомобільна, А, заг. площею 10,1 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 14.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 14.05.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №8. Реєстраційний номер 18395809;

- склад трачки, А, заг. площею 145,6 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.20'07 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №10. Реєстраційний номер 18396502;

- сплінкерна, А, заг. площею 86,8 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №11. Реєстраційний номер 1 8396737;

- склад, А, заг. площею 193,8 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/18. Реєстраційний номер 18396106;

- бомбосховище, А, заг. площею 1137,7 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/19. Реєстраційний номер 18396235;

- магазин-кафе, А, заг. площею 165,3 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/20. Реєстраційний номер 18401832;

- трансформаторна, А, заг. площею 72,2 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/23. Реєстраційний номер 18396880;

- солерозчинна насосна станція, А, заг. площею 118,8 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/27. Реєстраційний номер 18399394;

- каналізаційна насосна станція №1, А, заг. площею 132,0 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 14.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 14.05.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл.,Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/21. Реєстраційний номер 18396413;

- мазутосховище, А, заг. площею 66,1 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 14.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 14.05.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №6. Реєстраційний номер 18840306;

- головний виробничий корпус, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано- Франківська обл., Дисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №3 і складається з: - головний виробний корпус літ. №4, А, заг. площею 22555,6 кв. м.; - адміністративно-побутовий корпус літ. №5, Б, заг. площею 4 196,6 кв.м.; - адміністративно-побутовий корпус літ. №3, Б, заг. площею 4107,2 кв.м. Реєстраційний номер 18402870;

- учбово-виробничий комбінат, А, заг. площею 981,5 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/28. Реєстраційний номер 18399485;

- хлораторна, А, заг. площею 281,6 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №16. Реєстраційний номер 18398757;

- хутроочистка, заг. площею 939,1 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 14.05.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано- Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 14.05.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/17. Реєстраційний номер 18396006;

- котельня, А, заг. площею 1310,8 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/31. Реєстраційний номер 18399737;

- склад лоскуту, А, заг. площею 671,1 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9, корп. №9. Реєстраційний номер 18396337;

- ремонтно-механічний цех, А, заг. площею 1654,2 кв. м., що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тисменицької міської ради Івано-Франківської області 03.04.2007 року на підставі рішення виконавчого комітету б/н від 09.02.2007 року, яке зареєстроване Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 03.04.2007 року та знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд. 9/30. Реєстраційний номер 18399684.

Згідно з п.1.5 договору іпотеки узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 89115535,00 грн. згідно акту огляду та погодження вартості від 30.09.2008 року.

Пунктом 5.1 іпотечного договору сторони погодили права іпотекодержателя, серед яких, право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобовязання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане (п.5.1.6).

Крім цього, відповідно до п.5.1.7 іпотечного договору у разі порушення позичальником зобовязання за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року чи іпотекодавцем за цим договором, а також інших обовязків іпотекодавця (позичальника), іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, а в разі його невиконання отримати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки.

Відповідно до п.7.1 іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобовязання за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обовязків, встановлених цим договором в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, у відповідності до п.7.4 іпотечного договору, здійснюється на підставі: - рішення суду; - виконавчого напису нотаріуса; - переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору; - продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

Згідно з п.7.5 іпотечного договору іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п.7.4 цього договору.

Враховуючи наведене вище, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулось до господарського суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 30.09.2008 року, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3», в рахунок погашення заборгованості відповідача в сумі 197 069 898,89 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року, (з яких: 54485613,03 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 48524679,69 грн. заборгованість за процентами, 13085503,66 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 11126504,72 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 2726482,62 грн. штраф за порушення вимог п.3.3.3 кредитного договору, 32717195,82 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 26284464,60 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів та 8119454,75 грн. заборгованість по сплаті 3% річних).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно з ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не допускається.

В силу положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України), а відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не доведено протилежного, неналежне виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року, у зв'язку з чим в останнього перед банком утворилась заборгованість в розмірі 54529652,33 грн., що також погоджено сторонами в мировій угоді від 07.08.2009 року, затвердженій ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2009 року у справі 2/69-12/116.

На момент звернення з даним позовом до суду прострочена заборгованість позичальника перед банком становила 54485613,03 грн., з урахуванням договірного списання коштів, що становили частину простроченої заборгованості, яка сторонами не заперечується.

З огляду на наведене вище, враховуючи невиконання в повному обсязі мирової угоди від 07.08.2009 року, затвердженої ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2009 року у справі 2/69-12/116, колегія суддів вважає доведеною наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54485613,03 грн.

Поряд з тим, звертаючись з даним позовом, банк нарахував позичальнику додатково до простроченої заборгованості наступні суми: 48524679,69 грн. заборгованість за процентами, 13085503,66 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 11126504,72 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 2726482,62 грн. штраф за порушення вимог п.3.3.3 кредитного договору, 32717195,82 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 26284464,60 грн. інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів та 8119454,75 грн. заборгованість по сплаті 3% річних.

Однак, колегія суддів вважає такі нарахування необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

У пункті 1 укладеної між сторонами мирової угоди від 07.08.2009 року, затвердженої ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2009 року у справі №2/69-12/116 сторони домовилися припинити зобовязання відповідача перед позивачем за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в частині сплати процентів річних за користування кредитними коштами, пені, інфляційних нарахувань, інших штрафних санкцій, нарахованих станом на дату затвердження цієї мирової угоди ухвалою суду, та заявлених позивачем збитків, шляхом укладення з ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» додаткової угоди до кредитного договору про новацію зобовязань у вигляді нових правовідносин, згідно до цієї мирової угоди.

Відповідно до п.1 договору про внесення змін №3 від 19 серпня 2009 року до кредитного договору №08/44-03 від 30.09.2008 року сторони дійшли згоди, у звязку з затвердженням ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2009 року (справа №2/69-12/116) мирової угоди від 07.08.2009 року, припинити зобовязання позичальника перед кредитодавцем за кредитним договором в частині сплати процентів річних за користування кредитними коштами, пені, інфляційних нарахувань, інших штрафних санкцій, нарахованих станом на дату затвердження зазначеної мирової угоди, у звязку з чим, положення кредитного договору стосовно сплати позичальником процентів за користування кредитними коштами, пені, інфляційних нарахувань, інших штрафних санкцій втрачають чинність з 14.08.2009 року.

Вказаний договір про внесення змін до кредитного договору підписано уповноваженими представниками обох сторін, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб сторін договору.

З огляду на наведене, сторони досягли двосторонньої згоди на зміну умов договору щодо припинення нарахування процентів за користування кредитними коштами, пені, інфляційних нарахувань, інших штрафних санкцій, а відповідно положення кредитного договору, які передбачали нарахування зазначених вище санкцій втратили чинність з 14.08.2009 року.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим нарахування банком відповідачу процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату процентів по кредиту, штрафу за порушення вимог п.3.3.3 кредитного договору, інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, а також 3% річних.

Зважаючи на наведене, позов є обґрунтованим в частині стягнення з відповідача заборгованості перед банком за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54485613,03 грн.

У відповідності до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України).

Згідно з ст.1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем є іпотекодавцем, яким може бути сам боржник або майновий поручитель.

Відповідно до ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як зазначалось вище, згідно з п.7.1 іпотечного договору від 30.09.2008 року у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобовязання за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обовязків, встановлених цим договором в цілому або в тій чи іншій його частині, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, у відповідності до п.7.4 іпотечного договору, здійснюється на підставі: - рішення суду; - виконавчого напису нотаріуса; - переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання по кредитному договору в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору; - продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

У пункті 7.5 іпотечного договору сторони погодили, що іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п.7.4 цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Пунктом 4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» розяснено, що у разі встановлення у договорі іпотеки такого способу звернення стягнення, як набуття права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК України має право звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з п.7.6.1 іпотечного договору ціною придбання у власність предмета іпотеки є сума заборгованості позичальника перед іпотекодержателем за кредитним договором на дату прийняття іпотекодержателем одностороннього рішення про придбання предмета іпотеки у власність. Іпотекодержатель також має право на свій розсуд вказати вартість предмета іпотеки, визначену на підставі здійсненої на його замовлення експертної оцінки та/або на підставі зафіксованої в цьому договорі оцінки та/або на підставі балансової вартості предмета іпотеки, що значиться в балансі іпотекодавця.

У матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна, а саме: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, м. Тисмениця, вул. Вербова (Толстого), буд.9, що знаходяться у власності ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця», та відповідно висновок про вартість майна (комплексу будівель та споруд), складений субєктом оціночної діяльності Закритим акціонерним товариством «Консалтингюрсервіс», про те, що ринкова вартість зазначеного вище майна станом на 05 травня 2015 року становить 66808749 грн., що еквівалентно на дату оцінки 3161483 доларів США. Слід зазначити, що вказаний висновок про оцінку майна був чинним на момент прийняття рішення судом першої інстанції, поряд з цим, відповідачем не подано суду будь-яких доказів, які б свідчили про іншу, ніж зазначену у висновку, вартість майна, що є предметом іпотеки.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на все наведене вище, враховуючи наявність заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54485613,03 грн., колегія суддів вважає обґрунтованою та підставною вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», в рахунок погашення заборгованості відповідача за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54485613,03 грн.

В матеріалах справи міститься заява відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву (вих.№91 від 17.08.2015 року) про застосування наслідків спливу позовної давності.

Щодо вказаної заяви колегія суддів зазначає наступне:

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Положеннями статей 253-255 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Як зазначалось вище, 19 серпня 2009 року між сторонами укладено договір про внесення змін №3 до кредитного договору №08/44-03 від 30.09.2008 року, яким вони погодили новий графік повернення кредиту, а саме: не пізніше 07.08.2010 року.

Беручи до уваги наведені вище положення законодавства та умови договору про внесення змін №3 до кредитного договору, перебіг позовної давності слід обраховувати саме з 08.08.2010 року.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги кінцевий строк повернення заборгованості (а саме: 07.07.2011 року), який погоджено сторонами у додатковій угоді №3 до мирової угоди, оскільки відповідних змін до кредитного договору сторонами внесено не було, а зазначений кінцевий строк стосується виключно виконання умов мирової угоди.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

При цьому, відповідно до п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання.

Поряд з тим, у п.4.4.2 вказаної вище Постанови розяснено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

В матеріалах справи знаходиться копія позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до відповідачів: ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал плюс інвест» про звернення стягнення на предмет застави відповідно до договору застави б/н від 30.09.2008 року, шляхом проведення публічних торгів, в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» перед ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54503974,31 грн.

Як вбачається з відмітки суду, вказана заява подана до суду 11.08.2011 року, відтак, зважаючи на положення ч.2 ст. 264 ЦК України, саме 11.08.2011 року перервався перебіг позовної давності за вимогами банку про стягнення заборгованості з позичальника за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року.

Так, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2012 року по справі №5010/1612/2011-18/70 позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» задоволено повністю: в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» перед ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» за укладеним між ними кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54503974,31 грн. суд вирішив звернути стягнення на предмет застави відповідно до договору застави від 30.09.2008 року шляхом проведення публічних торгів.

Відповідно до ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на наведене вище, після набрання законної сили рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2012 року по справі №5010/1612/2011-18/70, тобто після 02 березня 2012 року, перебіг позовної давності продовжився відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України з 03 березня 2012 року.

На виконання вказаного рішення видано відповідні накази №№311, 312, 313, 314.

Згідно Інформації про виконавче провадження ВП №36717900 з виконання наказу №311 від 06.03.2012 року (про звернення стягнення на предмет застави (майно) за договором застави б/н від 30.09.2008 року), станом на 01.04.2016 року, так само як і станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом, стан виконавчого провадження: виконавчий документ прийнятий до виконання (не виконаний на даний час).

Згідно Інформації про виконавче провадження ВП №36719979 з виконання наказу №312 від 06.03.2012 року (про звернення стягнення на предмет застави (прості іменні акції) за договором застави б/н від 18.12.2008 року), станом на 01.04.2016 року, виконавче провадження завершено, а виконавчий документ повернений стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», у звязку з відсутністю у боржника майна, яке він повинен передати.

Накази Господарського суду Івано-Франківської області №№313, 314 стосувались державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому банк направив на адресу позичальника вимогу (вих.№31/1-6392 від 20.09.2013 року), в якій просив позичальника у тридцятиденний термін з дня отримання вимоги погасити заборгованість в розмірі 54485613,03 грн., що залишилась непогашеною за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року, у протилежному випадку, банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року. Вказана претензія отримана позичальником 24.09.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Оскільки позичальником вказана вимога залишилась без виконання, банк 10.06.2014 року направив на адресу відповідача повторну вимогу (вих.№31-6854 від 10.06.2014 року), в якій просив у тридцятиденний термін з дня отримання вимоги погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 65121010,88 грн. (з яких: 54485613,03 грн. прострочена заборгованість та 3979688,89 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 6655708,96 грн. інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту). Поряд з тим, банк повідомив, що у випадку невиконання вказаної вимоги, він розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року. Зазначена вимога отримана позичальником 13.06.2014 року, що підтверджується відповідним документом про вручення відправлення курєрською доставкою.

З наведеного вище вбачається, що станом на момент звернення до суду з даним позовом (19.06.2015 року), рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21 лютого 2012 року по справі №5010/1612/2011-18/70 виконане так і не було, як і залишились без задоволення наведені вище письмові вимоги банку, що слугувало підставою для звернення банку до суду, з метою отримання захисту свого порушеного права іншим способом (а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року).

В матеріалах справи міститься клопотання позивача (вих.№11/1-17137 від 01.04.2016 року) з долученими документами, які свідчать про поважність причин пропуску банком позовної давності на звернення до суду з даним позовом, відтак, колегія суддів розцінює вказане клопотання позивача як заяву про визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Зважаючи на все наведене вище, з огляду на переривання перебігу позовної давності 11.08.2011 року та новий її перебіг починаючи з 03.03.2012 року, не зважаючи на звернення позивача з даним позовом 19.06.2015 року, у звязку з обставинами, які зумовили пропуск такого строку (на три з половиною місяці), колегія суддів вважає, що порушене право позивача в даному випадку підлягає захисту судом, визнавши поважними причини пропущення позовної давності.

Враховуючи наведене, вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача в розмірі 54485613,03 грн. за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року, підлягає задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Поряд з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем, при зверненні з даним позовом до суду, невірно обрано спосіб захисту, оскільки, у пункті 4.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» розяснено, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Місцевий господарський суд у рішенні дійшов помилкового висновку, що фактичне поновлення провадження в справі шляхом повторного звернення до суду з позовом з такими вимогами є неправомірним, а у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, інша сторона не позбавлена права, якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження», звернути її до виконання або звернутися до суду на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, оскільки, попри наведене вище, банк також не позбавлений права звернутись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором.

Більше того, колегія суддів зазначає, що провадження у справі №2/69, предметом позову у якій, було стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року, не припинялось, оскільки мирова угода укладена між сторонами вже на стадії виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської від 28.05.2009 року, винесеного за результатами розгляду вказаної справи.

Наведене вище свідчить про неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ч.1 ст.104 ГПК України слугує підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» розяснено, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

З огляду на наведене вище, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 року по справі №909/691/15 підлягає частковому скасуванню, а саме: в частині відмови в позові щодо стягнення 54485613,03 грн., вимога про стягнення яких за висновками суду апеляційної інстанції є підставною та обґрунтованою.

Крім того, оскаржуваним рішенням суд присудив до стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 182700,00 грн. судового збору, проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

На момент звернення до суду першої інстанції з даним позовом Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» було звільнене від сплати судового збору на підставі п.22 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подання позовної заяви).

Згідно з ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Поряд з тим, пунктом 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов залишено без задоволення судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Враховуючи наведене вище, з огляду на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в позові, а позивач, станом на момент подання позовної заяви 23.06.2015 року, звільнявся від сплати судового збору, в місцевого господарського суду не було правових підстав для покладення судового збору на позивача та присудження до стягнення з останнього в доход Державного бюджету України 182700,00 грн. (що є максимальною ставкою судового збору у відповідності до нової редакції ЗУ «Про судовий збір», яка діє починаючи з 01 вересня 2015 року).

Однак, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» коли приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

З огляду на все наведене вище, враховуючи часткове задоволення позову судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання позову підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.

Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом з тим, відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачалось, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становив 1218 грн.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення законодавства, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача підлягає до стягнення в доход Державного бюджету України судовий збір за подання позову в розмірі 20205,06 грн. (пропорційно задоволеним вимогам).

Крім того, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року, серед іншого, відстрочено Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення в даній справі.

Згідно з п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як зазначалось вище, відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачалось, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становив 1218 грн.

Відтак, при поданні апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір в розмірі 80388 грн. (110% від 73080 грн.).

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, часткове скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне стягнути в доход Державного бюджету України за подання та розгляд апеляційної скарги судовий збір в розмірі 22225,56 грн. з відповідача (пропорційно задоволеним вимогам) та 58162,44 грн. з позивача.

Керуючись ст.ст.49, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволити частково.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.10.2015 року по справі №909/691/15 скасувати в частині відмови в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3» за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54485613,03 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року, посвідченим 30.09.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за №1564, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 акціонерного товариства «Хутрофірма «Тисмениця» перед Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3» за кредитним договором №08/44-03 від 30.09.2008 року в розмірі 54485613,03 грн., шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_3» права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2008 року, а саме на: