Постанова № 57098123, 04.04.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2016 р. Справа № 922/6144/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Шепітько І.І. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.618Х/1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17 лютого 2016 року по справі №922/6144/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами ДІКВ-Л, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія Слобода, м. Харків

про стягнення 14310302,29 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17 лютого 2016 року по справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кухар Н.М., суддя Доленчук Д.О., суддя Калініченко Н.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти в межах суми позовних вимог і сплаченого судового збору в сумі 14517002,29 (чотирнадцять мільйонів п'ятсот сімнадцять тисяч дві грн. 29 коп.) грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Слобода" (61001, м.Харків, пл.Повстання, буд. 7/8; код ЄДРПОУ 35971443) та знаходяться на будь-яких рахунках в кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не виключно:

- українська гривня - 350385 - Філія ПАТ "ПУМБ" в м. Харкові - 26056891;

- українська гривня - 380236 - АТ "Дельта Банк" - 26000002025072;

- долар США - 380236 - АТ "Дельта Банк" - 26000002025072;

- українська гривня - 350385 - Філія ПАТ "ПУМБ" в м.Харкові - 26007996106281;

- українська гривня - 350385 - Філія ПАТ "ПУМБ" в м.Харкові - 26042961052529;

- долар США - 380548 - ПАТ "Астра Банк" - 26002003072701;

- євро - 380548 - ПАТ "Астра Банк" - 26002003072701;

- українська гривня - 380548 - ПАТ "Астра Банк" - 26002003072701;

- українська гривня - 380537 - ПАТ "ВіЕйБі Банк" - 26103200000151;

- українська гривня - 334851 - ПАТ "ПУМБ" - 261083864;

- долар США - 300012 - ПАТ "Промінвестбанк" - 26000621028412;

- долар США - 334851 - ПАТ "ПУМБ" - 26002962505903;

- українська гривня - 300528 - АТ "ОТП Банк" - 26002455002675;

- долар США - 300528 - АТ "ОТП Банк" - 26002455002675;

- українська гривня - 334851 - ПАТ "ПУМБ" - 26002962505903;

- українська гривня - 351607 - ПАТ "Банк Грант" - 26001820600431;

- долар США - 351607 - ПАТ "Банк Грант" - 26001820600431;

- українська гривня - 334851 - ПАТ "ПУМБ" - 26056962495672.

Ухвала набирає чинності 17.02.2016р., підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом, згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до - 18.02.2017 р.

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ДІКВ-Л" (61072, м. Харків, вул. Шекспіра, 24, літ. "А-5"; код ЄДРПОУ 36024529).

Відповідач з ухвалою суду не погодився, звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви пр. забезпечення позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком повне припинення господарської діяльності відповідача, оскільки вони не матимуть можливості виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати податки і збори, розраховуватися з іншими контрагентами.

Також вказує на те, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено жодної обставини, яка може свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2016 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 21.03.2016 року на 12:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 року було продовжено за клопотанням позивача строк розгляду скарги до 05.04.2016 року та відкладено розгляд справи на 04 .04.2016 року о 12:30 год.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявив письмове клопотання про відмову від апеляційної скарги на хвалу господарського суду Харківської області від 17 лютого 2016 року по справі №922/6144/15.

Представник позивача проти вказаного клопотання не заперечував.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, не вбачає підстав для прийняття зазначеної відмови від апеляційної скарги, оскільки за даними наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 рішенням загальних зборів ТОВ ТВК "Слобода" надано повноваження виконуючого обовязки на час проведення аудиту з 01.07.2015 року по 14.03.2016 року. Докази наявності у вказаної особи повноважень керівника ТОВ ТВК "Слобода" після 14.03.2016 року в матеріалах справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши усні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи. їх посадових осіб виконати певні дії (звіряти розрахунки, провести огляд доказів у місті їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості. Висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитись з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, отже, приймаючи ухвалу про накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено про те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, в абзацах 1, 2 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказано на те, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції вчиняв дії, спрямовані на затягування судового процесу : заявлення клопотань про відвід, про відкладення розгляду справи, про колегіальний розгляд справи. Також, з матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача проводиться аудит, у звязку з чим повноваження директора передавались тимчасово певній особі, що свідчить про існування спірних відносин між учасниками товариства відповідача щодо складу його керівництва. При цьому, відповідач має можливість вільно розпоряджатись грошовими коштами.

Вказані обставини дають підстави побоюватись, що відповідач може вчинити дії щодо витрачення грошових коштів, які ускладнять або унеможливлять виконання судового рішення у разі задоволення позову.

А тому місцевий господарський суд цілком правомірно застосував заходи до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові рахунки відповідача в межах суми позовних вимог та суми витрат на сплату судового збору.

Відповідач в апеляційній скарзі вказував на те, що вжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком повне припинення господарської діяльності відповідача, оскільки вони не матимуть можливості виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати податки і збори, розраховуватися з іншими контрагентами.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки оскаржуваною ухвалою арешт накладено на рахунки відповідача лише в межах позовних вимог та суми витрат на сплату судового збору, при цьому відповідач не надав жодних доказів, в тому числі документів первинної бухгалтерської документації, які б відображали той обіг коштів на підприємстві відповідача, який є необхідним для здійснення господарської діяльності та вплив на нього застосованого заходу до забезпечення позову.

Також відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено жодної обставини, яка може свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову.

Однак, колегія суддів не може погодитися із таким твердженням, оскільки з матеріалів справи вбачаються існування обставин, які свідчать про можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити або унеможливити виконання судового рішення і вказані обставини вже було наведено вище у мотивувальній частині постанови.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, а тому підстави для скасування вказаної ухвали відсутні.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17 лютого 2016 року по справі №922/6144/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.04.2016 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Шепітько І.І.

Суддя Хачатрян В.С.