Рішення № 57098073, 06.04.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2016 р.Справа № 925/1797/14

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Литвин М.О.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2 за посадою, ОСОБА_3 за довіреністю;

від ІІІ особи ОСОБА_2 особисто;

від ІІІ особи (НБУ) - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг", м. Черкаси

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Національний банк України, м. Київ

про стягнення коштів

та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг", м. Черкаси

до Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум, м. Київ

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом гр.ОСОБА_2,

про визнання припиненими зобовязань за кредитним договором;

про визнання припиненими зобовязання за іпотечним договором;

про визнання припиненими зобовязання за договором.

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (далі-ПАТ) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум (далі - Первісний позивач; банк; уповноважена особа Фонду) виходячи із офіційного курсу НБУ 12,92 грн. за 1 дол. США заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг" 327 265,58 доларів США (станом на 09.09.2014 еквівалентно 4 230 258 грн. 12 коп.), що складається: 302 729,80 доларів США загального боргу без штрафних санкцій (станом на 09.09.2014 еквівалентно 3 913 106,89 грн.); 287 000 доларів США заборгованості по поверненню кредитних коштів (станом на 09.09.2014 еквівалентно 3 709 782,38 грн.); 15 729,80 доларів США простроченої заборгованості за нарахованими процентами (станом на 09.09.2014 еквівалентно 203 324,51 грн.) та 24 535,78 доларів США пені (станом на 09.09.2014 еквівалентно 317 151 грн.23 коп.), а всього еквівалентно 4230258 грн. 12 коп. за невиконання грошових зобовязань по кредитному договору від 23.04.2013 за № 3-0006/13/40 KL.

В зустрічній позовній заяві Приватне акціонерне товариство (далі-ПрАТ позивач за зустрічним позовом) Коопзовнішторг заявило суду такі вимоги:

- визнати припиненими зобов'язання за Кредитним Договором № 3-0006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та Приватним акціонерним товариством Коопзовнішторг із змінами внесеними на підставі договору від 05.11.2013 № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 30006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року з 23.04.2014 та додаткових угод до нього, у зв'язку з виконанням, проведеним належним чином;

- визнати припиненими зобов'язання за іпотечним договором №3-0058/13/40-ІР від 23 квітня 2013 року укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та Приватним акціонерним товариством Коопзовнішторг з 23.04.2014 у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором № 30006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року;

- визнати припиненими зобов'язання за договором поруки №3-0059/13/40-Р від 23 квітня 2013 року укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та ОСОБА_2, із змінами від 05.11.2013 у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором № 30006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року.

Представник первісного позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

22.03.2016 представник позивача подав заяву, в якій просив суд стягнути суму заборгованості саме у валюті кредиту доларах США без вказівки про еквівалент у гривні.

Відповідач у відзиві на первісний позов та його представники в судовому засіданні позовних вимог не визнали вважаючи їх безпідставними посилаючись на те, що боржник належним чином виконував кожну умову кредитного договору. Відповідач повністю виконав свої зобовязання за кредитним договором, оскільки станом на 27.03.2014 на рахунках відповідача знаходилась необхідна для погашення кредиту сума грошових коштів та відповідач своєчасно надав банку відповідні заяви на купівлю валюти та перерахування її на погашення кредитного договору.

22.02.2016 від ПрАТ Коопзовнішторг надійшли додаткові пояснення, до яких було надано:

- копію заяви від 01.10.2015 № 15-94, адресованої Уповноваженій особі Фонду із проханням «…розглянути можливість зарахування в рахунок погашення кредитних зобовязань грошових коштів, заявлених ПрАТ Коопзовнішторг, як кредиторські вимоги перед ПАТ «Банк Форум»;

- лист відповідь Уповноваженої особи Фонду.

Ухвалою від 16.03.2015 судом залучено до участі у справі гр. ОСОБА_2 (поручителя за договором поруки № 3-00/59/13/40-Р від 23.04.2013) в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом.

23.03.2016 ухвалою суду залучено до участі у справі Національний банк України в якості ІІІ особи без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом.

Національний банк України (далі-НБУ) про час і місце розгляду справи повідомлявся 28.03.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням від УДППЗ «Укрпошта» про вручення поштового направлення форма №119. Про причини не зявлення представника від НБУ повідомлень не надійшло.

Ухвалою суду від 05.04.2016 відмовлено ПрАТ Коопзовнішторг у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи повністю.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку визначеному ст. 75 ГПК України.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

Спір між сторонами виник із кредитних правовідносин, предметом якого є:

-стягнення банком коштів (заборгованості) внаслідок невиконання клієнтом банку грошових зобовязань по розрахунках за кредитним договором;

-припинення зобовязань клієнта перед банком шляхом зарахування зустрічних однорідних вимогу за заявою клієнта банку.

Правові засади кредитних відносин врегульовано, зокрема положеннями: статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.1950), а також кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність"; від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII "Про заставу"; від 5 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку"; від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів"; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"; від 19 червня 2003 року № 979-IV "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"; від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет про валютне регулювання) та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначених Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України".

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (далі Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Разом з тим відповідно до пунктів 2, 5 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

ПАТ «Банк Форум» отримав банківську ліцензію №62 від 06.10.2011.

Із дослідженого в судовому засіданні Статуту ПрАТ «Коопзовнішторг» вбачається, що одним із предметів діяльності товариства є, зокрема, експорт та імпорт товарів народного споживання, продовольства, сільськогосподарської продукції, лікарської сировини, технічного обладнання (том 1; а.с.149).

05 липня 2012 року між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» було укладено договір банківського рахунку №3-24000/225006, предметом якого є відкриття банком поточних рахунків ПрАТ «Коопзовнішторг» для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів в національній валюті, доларах США, євро:

рах. №26008300225006/840 - дол. США

рах. №26008300225006/978 - євро

рах. №26008300225006/980 - гривня

05 липня 2012 року між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» був укладений додатковий договір до договору банківського рахунку №3-24000/225006 на розрахункове обслуговування за допомогою автоматизованої банківської системи «IFOBS Клієнт-банк».

25 січня 2013 р. ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» було укладено договір банківського вкладу (депозит) «Депозитна лінія» №1, предметом якого є відкриття депозитного рахунку, на якому обліковуються грошові кошти ПрАТ «Коопзовнішторг» (том 1, а.с.186-191; том 2; а.с.26-30).

25.01.2013, на підставі договору банківського вкладу № 1, ПАТ «Банк Форум» відкрив ПрАТ «Коопзовнішторг» вкладний (депозитний) рахунок на вимогу № 26007301225006 (далі депозитний рахунок) (том 1; а.с.182-184), (том 2; а.с.31-33).

23 квітня 2013 року між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» було укладено Кредитний договір № 3-0006/13/40-КL, предметом якого стало відкриття у банку ПАТ «Банк Форум» відновлювальної кредитної лінії розмір якої склав 375 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 22 квітня 2014 р. (том 1; а.с.10-17).

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між сторонами 23 квітня 2013 року також було укладено іпотечний договір № 3-0058/13/40-ІР, за яким в іпотеку банку було передано належне ПрАТ «Коопзовнішторг» нерухоме майно, а саме: майновий комплекс, до складу якого входить адміністративна будівля загальною площею 68,4 кв.м., склади, загальною площею 1085.8 кв.м. склади, загальною площею 884,4 кв., огорожі, замощення та вбиральні. Зазначений комплекс розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська (Комсомольська) буд. 149 (том 1; а.с.178-181), (том 2; а.с.34-37).

23.04.2013, додатково між ПАТ «Банк Форум» та гр. ОСОБА_2 А,А. укладено договір поруки №3-0059/13/40-Р, предметом якого є забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 3-0006/13/40-КЬ від 23 квітня 2013 року (том 2; а.с.53-54).

05.11.2013 між ПАТ «Банк Форум» та гр. ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до договору поруки № 3-0059/13/40-Р від 23.04.2013 (том 2; а.с.55).

Як вбачається із дослідженого у судовому засіданні листа ПАТ «Банк Форум» від 04.03.2014 №993-54/3.4 на адресу гр. ОСОБА_2, банк повідомив третю особу про те, що 19.02.2014 майнові права за кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг», за яким гр. ОСОБА_2, витупає поручителем відповідно до договору поруки №03-0059/13/40-Р від 23.04.2013 укладеного з ПАТ «Банк Форум», передані в заставу Національному банку України.

Вищевикладені обставини сторонами не оспорюються і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин.

05.11.2013 між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» укладено договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору № 3-0006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року в частині розміру фіксованої ставки 10,0 процентів річних (том 1; а.с.18).

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних.

У звязку з цим 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 14 про початок виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум» призначено ОСОБА_4 (далі уповноважена особа Фонду).

Суд бере до уваги, що 14.03.2014 банківська ліцензія ПАТ «Банк Форум» відкликана не була.

В судовому засіданні зясовано, що 25.03.2014 на рахунок ПрАТ «Коопзовнішторг» банк зарахував 59 925 євро, як кошти, що надійшли за інвойсом №6/01, дата 23.01.2014.

Аналізуючи правовідносини сторін, щодо 59 925 євро суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1068 ЦК встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 ЦК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до вимог ст. 1089 ЦК за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

При цьому переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Спеціальним законом, яким унормовано процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", від 23.02.2012 №4452-VI (далі-Закон №4452) згідно з яким тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд; ФГВФО) стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому під кредиторами банку маються на увазі юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширювалося на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 14 березня 2014 р. у Приватному акціонерному товаристві «Банк Форум» з 14 березня 2014 р. по 13 червня 2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію.

Суд приходить до висновку, що кошти у розмірі 59 925 євро надійшли на рахунок ПрАТ «Коопзовнішторг» після запровадження в ПАТ «Банк Форум» процедури тимчасової адміністрації (25.03.2014), а тому обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на них не поширюються з огляду на норми п. 5 ч. 6 ст. 36 цього Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03.02.2016 №3-1182 гс15.

На час виникнення спірних взаємовідносин сторін і до 17.05.2014 діяла постанова НБУ від 15.11.2014 «Про встановлення розміру обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті» за приписами якої надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2002 року № 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2002 року за № 841/7129 (зі змінами)], на які поширюються вимоги пункту 2 Постанови № 453, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України в розмірі 50 процентів.

Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні фінансових документів, 26.03.2015 ПАТ «Банк Форум» за курсом НБУ 1458,2971 грн. за 100 євро купив 50% валютних надходжень ПрАТ «Коопзовнішторг» (29 962 євро) на суму 436 943 грн., які зарахував на рахунок №26008300225006/980.

Станом на 27.03.2014 на рахунку ПрАТ «Коопзовнішторг» з ПАТ «Банк Форум» знаходились грошові кошти в сумі:

Рахунок № 26007301225006/980 - 7600,00 грн.

Рахунок №26006302225006/980 - 746,00 грн.

Рахунок № 26008300225006/980 - 1 441 382,27 грн.

Рахунок № 26008300225006/978 - 29 962,55 євро

Рахунок №26008300225006/840 - 122 594,11 дол. США

27.03.2014 на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором позивач за зустрічним позовом подав ПАТ «Банк Форум» заяву про купівлю іноземної на суму 90 000,00 доларів США. Валютний курс НБУ в цей день становив 10,6721 грн. за 1 дол. США (том 2: а.с.45).

27.03.2014 ПрАТ "Коопзовнішторг" було надано платіжне доручення № 4 на суму 2 416,18 доларів США та платіжне доручення № 5 на погашення кредиту в сумі 210 000,00 доларів США (в рахунок цієї суми входить сума в розмірі 90 000 дол. США, яку ПАТ "Банк Форум" був зобов'язаний купити згідно заяви про купівлю іноземної валюти подану ПрАТ "Коопзовнішторг" цього ж дня) (том 2; а.с.46-47).

Станом на 27.03.2014 рішень про відкликання банківської ліцензії у ПАТ «Банк Форум» у встановленому законом порядку прийнято не було.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 510 ЦК сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Загальні підстави припинення зобовязань визначено у ст. 598 ЦК, згідно з якою зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні умови припинення господарських зобов'язань визначено також ст. 202 Господарського кодексу України (далі ГК), згідно з якою господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У ПрАТ "Коопзовнішторг" термін повернення грошових коштів до банку настав 22 квітня 2014 року.

Станом на 22 квітня 2014 року на рахунках ПрАТ «Коопзовнішторг» продовжували рахуватись кошти, в наступних розмірах:

Рахунок № 26007301225006/980 - 7600,00 грн.

Рахунок №26006302225006/980 - 746,00 грн.

Рахунок № 26008300225006/980 - 1 441 382,27 грн.

Рахунок № 26008300225006/978 - 29 962,55 євро

Рахунок №26008300225006/840 - 122 594,11 дол. США

За приписами ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ст. 198 ГК України, яка регламентує виконання грошових, зобовязань встановлено, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

В судовому засіданні встановлено, що ПрАТ "Коопзовнішторг" своїм листом від 31.03.2014 вих. № 14 -59, надав додаткову згоду на списання грошових коштів з рахунків відкритих у ПАТ «Банк Форум» на повне погашення Кредитного договору№3-0006/13/40-КЬ. Вказаний лист отриманий ПАТ «Банк Форум» 03.04.2014.

Крім того, ПрАТ "Коопзовнішторг" зверталось до ПАТ «Банк Форум» з заявами від 24.04.2014 та від 30.05.2014 щодо виконання договірних зобов'язань та надання відомостей.

Так 24.04.2014 ПрАТ "Коопзовнішторг" подало до ПАТ «Банк Форум» заяви про купівлю іноземної валюти за іншу іноземну валюту та платіжне доручення № 7 на суму 278000 доларів США із призначенням платежу: «Погашення кредитних коштів зг. Кредитного договору №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 р. Без ПДВ» (том 2;а.с.37-41). Доказів розгляду вищеназваних заяв та надання відповіді по суті заяв до суду не подано

Посилання ФГВФО на те, що тимчасова адміністрація не могла здійснювати операції з рахунками ПрАТ "Коопзовнішторг" суд вважає необґрунтованим виходячи із слідуючого.

Так, саме 14.03.2015 було проведено платіжне доручення про погашення кредитного договору на суму 41 390,00 доларів США, та відмовлено у проведенні інших платіжних доручень, а 25.03.2014 банком здійснено зарахування на рахунок ПрАТ "Коопзовнішторг" грошових коштів в сумі 59 925 євро та здійснено продаж 50% отриманої валюти.

Суд приходить до висновку, що посилання позивача на неможливість здійснення операцій з рахунком під час дії тимчасової адміністрації є необґрунтованим, оскільки наведені вище факти свідчать про те, що банком в квітня 2014 р. здійснювались операції із грошовими коштами ПрАТ "Коопзовнішторг".

Після 31.03.2014 ніяких прав і законних інтересів ПАТ «Банк Форум» з боку ПрАТ "Коопзовнішторг" порушено не було.

Суд приходить до висновку, що ПрАТ "Коопзовнішторг" вчинило всі необхідні дії на виконання зобов'язання за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23 квітня 2013 р. та договором про внесення змін №1 до Кредитного договору №3-0006/13/40-KL. Суд вважає, що зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків з користування кредитними коштами могли бути виконані належним чином, і тільки з вини тимчасової адміністрації банку придбання валюти і відповідно наступне погашення за їх рахунок кредиту (в тому числі і реалізація права на дострокове погашення кредиту) ПрАТ "Коопзовнішторг" не здійснене.

Суд приходить до висновку, що вини ПрАТ «Коопзовнішторг» у невиконанні грошових зобовязань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23 квітня 2013 р. немає, а відтак немає і господарського правопорушення з боку ПрАТ «Коопзовнішторг».

З огляду на вищевикладене підстави для стягнення пені із ПрАТ «Коопзовнішторг» за невиконання грошових зобовязань за невиконання грошових зобовязань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23 квітня 2013 р. відсутні і в частині стягнення пені у позові необхідно відмовити.

16.06.2014 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 12 розділу II Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та частини четвертої статті 44 розділу VIII Закону № 4452-VI, згідно з планом врегулювання, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (протокол засідання виконавчої дирекції від 12.06.2014 № 122/14), на підставі Постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК ФОРУМ» за № 49 прийняла рішення, яким зокрема, вирішила:

1.Розпочати ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» відповідно до плану врегулювання з 16 червня 2014 року.

2. Призначити уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду ОСОБА_4 строком на 1 рік з 16 червня 2014 року по 16 червня 2015 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 19.10.2015 № 10 уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» з 19.01.2015 призначено ОСОБА_5

ПАТ «Банк Форум» і ПрАТ "Коопзовнішторг" умовами п. 4.2. пп 4.2.1., пп 4.2.2. Кредитного договору №3-0006/13/40-КL визначили наступне: «п.4.2. ОСОБА_3 домовились, що з метою погашення вимог Кредитора за цим Договором:

Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання коштів з поточного рахунку №26008300225006 в ПАТ «Банк Форум», код банку (МФО) 322948, ідентифікаційний код 22797815 (скрізь за текстом цього Договору - «Поточнй Рахунок Позичальника») та рахунку (-ів) №26007301225006 в ПАТ «Банк Форум», код банку (МФО) 322948, ідентифікаційний код 22797815, а також з будь-яких інших рахунків (поточних, вкладних) Позичальника, що будуть відкриті у Кредитора.

Такі доручення мали бути реалізовані Кредитором за умови настання терміну виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо погашення заборгованості за Кредитом та/або сплати процентів та/або комісій з моменту настання такого терміну і в сумі, яка дорівнює заборгованості Позичальника перед Кредитором, включаючи можливу неустойку пеню), а у випадку недостатності коштів для повного виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором кошти в наявній (доступній) сумі.

Відповідно до п. 4.2.1. Кредитного договору договірне списання здійснюється на підставі цього Договору з оформленням Кредитором відповідного розрахункового документу (меморіальний ордер тощо) без будь-яких додаткових погоджень Позичальника. При договірному списанні за цим Договором Кредитор одночасно виступатиме і отримувачем коштів і банком отримувача.

У випадку, якщо валюта на відповідному рахунку, з якого Кредитором здійснюється договірне списання коштів, є відмінною від валюти виконання зобов'язання Позичальника за цим Договором, Позичальник цим доручає Кредитору на вибір останнього списати кошти у відповідній валюті та:

- від імені Позичальника здійснити купівлю/продаж/конвертацію відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, міжнародному валютному ринку за курсом, який склався на дату здійснення такої купівлі/продажу/конвертації, та зарахувати кошти у відповідній іноземній валюті або гривні, отримані в результаті купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, на відповідний поточний рахунок. Позичальника, з рахунків якого Кредитором здійснено списання сум коштів, з наступним перерахуванням на відповідні рахунки для виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором; або

- від імені Кредитора та за рахунок списаних в порядку договірного списання коштів здійснити залік списаної суми коштів у відповідній іноземній валюті або гривні на свій вибір або за офіційним курсом Національного банку України (крос-курсом, тобто співвідношенням однієї іноземної валюти до іншої іноземної валюти, що визначається через офіційний курс гривні до цих іноземних валют, що встановлюється Національним банком України), встановленим на дату проведення такої операції, або за ринковим курсом крос-курсом), що склався на міжбанківському валютному ринку України чи міжнародному валютному ринку на дату здійснення такого заліку, в рахунок виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором.

Пунктом 4.2.2. Кредитного договору ОСОБА_3 встановили, що порядок визначення курсу купівлі/продажу іноземної валюти з метою виконання вищезазначених доручень Позичальника вважався таким, що узгоджений, та інформація, викладена в даному пункті Договору, є достатньою для купівлі/продажу іноземної валюти без необхідності додаткового отримання від Позичальника заяви про купівлю/продаж іноземної валюти. Витрати, пов'язані як з купівлею-продажем іноземної валюти, так і з її конвертацією, здійснюються за рахунок коштів Позичальника, який, в свою чергу, доручає Кредитору здійснити договірне списання таких витрат з його рахунків в порядку та в спосіб, викладені в п.4.2. Цього договору.

Суд приходить до висновку, що ПАТ «Банк Форум» не потребував додаткової згоди Позичальника на списання коштів з вищезазначених банківських рахунків, для погашення Кредитного договору.

Поза тим, позивач листом від 31.03.2014 вих. № 14 - 59 підтвердив згоду на списання грошових коштів з рахунків відкритих у ПАТ «Банк Форум» на повне погашення Кредитного договору№3-0006/13/40-КL. Вказаний лист отриманий ПАТ «Банк Форум» 03.04.2014 (том 2; а.с.13-132).

Посилання ФГВФО на те, що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (п.1 ч.5 ст. 36 Закону №4452-VI) суд вважає необґрунтованим виходячи із наступного.

За приписами частини 6 ст. 36 Закону №4452-VI в редакції станом на 09.06.2013 обмеження встановлене пунктом 1 частини пятої цієї статті, не поширюється на зобовязання банку щодо:

- виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Суд бере до уваги, що доказів виконання вимог вищеназваного Закону банком уповноважена особа ФГВФО до суду не подала.

За умовами п.1.4 Кредитного договору, кінцевий термін, до набрання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 22 квітня 2014 р. (том 1; а.с.10).

Вищевказана дата сторонами не оспорюється і визнається.

Офіційні банківські курси НБУ станом на 22 квітня 2014 року становили за 100 доларів США 1124.7453 гривень, а за - 100 Євро - 1558.3346 грн.

Розмір заборгованості позивача перед відповідачем станом на 22 квітня 2014 року враховуючи нараховані відсотки становив: 289 416,18 доларів США.

Відповідно до перерахунку грошових коштів, які знаходились на рахунках № 26007301225006/980, № 26008300225006/978, №26008300225006/840 ПрАТ "Коопзовнішторг" в долари США за офіційним банківським курсом НБУ, станом на 22.04.2014, ПрАТ "Коопзовнішторг" мав 293 001,14 доларів США, зобов'язання за кредитним договором № 3-0006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року складали 289 416,18 доларів США. Залишок різниці складав 3 584,96 доларів США або 40 321,66 грн.

Ці кошти було акумульовано на рахунках з метою своєчасного погашення кредитної лінії за Кредитом, що станом на 22 квітня 2014 року становила 287 000,00 доларів США та 2416,18 доларів США відсотки за користування кредитними коштами.

Станом на 23.04.2014, (наступний день зі сплати кредиту та відсотків за кредитним договором № 3-0006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року) розмір коштів на рахунках ПрАТ "Коопзовнішторг", виходячи із офіційного курсу гривні до долару США який за курсом НБУ становив 11,512850 грн. за один долар США, тобто ПрАТ "Коопзовнішторг" мав грошових коштів на суму 289 915,98 доларів США.

З урахуванням того, що сума боргу по кредитній лінії та нарахованих відсотків складала 289 416,18 доларів США, різниця між зобов'язаннями ПрАТ "Коопзовнішторг" пред банком та його правами на грошові кошти становила 499,8 доларів США, або 5 754,12 грн.

Суд приходить до висновку, що оскільки навіть станом на 23.04.2014р. наявних на рахунках ПрАТ "Коопзовнішторг" грошових коштів було достатньо для виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, то ПрАТ "Коопзовнішторг" мав можливість сплати кредитних боргів, а ПАТ «Банк Форум» відповідно мав обов'язок прийняти таке повернення кредитних коштів, за кредитним договором № 3-0006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року у розмірі 59 925 євро спочатку по курсу до української гривні, а потім до долара США станом на 31.03.2014 т.я. кошти в євро надійшли після введення тимчасової адміністрації (14.03.2014) і є поточними надходженням.

Згідно із Законом України від 04.07.2014 №1586-VII частину шосту ст. 36 Закону №4452-VI доповнено пунктами 5 і 6.

Вирішуючи спір між сторонами суд бере до уваги, що на час взаємовідносини сторін, що призвели до судового спору Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» діяв в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16.07.2015.

Цим Законом пункти 5 і 6 ст. 36 і частину другу ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» доповнено пунктом 8 в новій редакції, а саме:

«ст. 36… 5) виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку; (тобто із 14.03.2014)

6) здійснення купівлі-продажу валюти фізичними та юридичними особами дял погашення ними зобовязань за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обовязкового продажу валюти».

«Ст. 46… 8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором його банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом нього боржника перед ним банком за кредитними договорами та/або за емітованими ним боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розмішені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між: боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.»

Тобто, законодавець визнав, що в такому випадку Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках позичальника в рахунок оплати його зобов'язань по кредитам.

В реалізацію вказаних положень законів України відповідач звернувся до ПАТ «Банк Форум» з вимогою вих. № 15-94 від 01 жовтня 2015р., щодо зарахування в рахунок погашення кредитних зобов'язань грошових коштів, заявлених як кредиторські вимоги перед ПАТ «Банк Форум» (том 2 а.с.68; 134-136).

Вданій заяві від 01.10.2015 ПрАТ «Коопзовнішторг» посилаючись на зміни до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме до ст. 46 Закону, повідомив уповноважену особу ФГВФО про зарахування в рахунок погашення кредитних зобовязань грошових коштів, заявлених ПрАТ «Коопзовнішторг» як кредиторські вимоги перед ПАТ «Банк Форум», що станом на 22 квітня 2014 р. на рахунках ПрАТ «Коопзовнішторг» обліковувалися в наступних розмірах:

Рахунок №26007301225006/980 7600,00 грн.

Рахунок №26006302225006/980 746,00 грн.

Рахунок №26008300225006/980 1 441 382,27 грн.

Рахунок №26008300225006/978 29 962,55 євро

Рахунок №26008300225006/840 122 594,11 дол. США

Розмір заборгованості позивача перед відповідачем станом на 22 квітня 2014 р. враховуючи відсотки становив: 289 416,18 доларів США із розрахунку, що офіційні банківські курси НБУ станом на 22 квітня 2014 р. становили за 100 доларів США 1124,7453 гривень, а за 100 Євро 1558,3346 грн.

01.12.2015 за вих. №16547/5.2 та 25 січня 2016 р. за вих. №1081/4 на адресу ПрАТ «Коопзовнішторг» відправлено листи-відповіді від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_5, якими фактично визнається право позивача на проведення зарахування зустрічних вимог, як це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (том 2; а.с.69).

Із вищеназваних листів вбачається, що ФГВФО визнає, що Закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є підставою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках відповідача для оплати зобов'язань по кредитному договору.

На думку ФГВФО, погашення зобов'язань за кредитом боржника, наданим банком в іноземній валюті, за рахунок кредиторських вимог такого боржника до цього банку здійснюється шляхом перерахування суми кредиторських вимог в національній валюті в іноземну валюту за курсом, встановленим на дату проведення операції взаємозаліку.

При цьому уповноважена особа Фонду вимагала у ПрАТ «Коопзовнішторг» «…надіслати до Банку заповнену Заяву про зарахування зустрічних вимог, оформлену у відповідності до вимог затвердженого шаблону Заяви Банку. Шаблон заяви надано в додатку до Листа».

Доводи Уповноваженої особи Фонду викладені у вищенаведених листах суд вважає надуманими виходячи із слідуючого.

Ст. 601 ЦК України не містить обовязкової форми заяви про зарахування зустрічних вимог.

Вищеназвані листи, досліджені в судовому засіданні, взагалі не містять відомостей про законодавчо затверджені будь-які додатки чи шаблони.

Доказів надсилання/вручення відповідачу будь-яких додатків до вищеназваних листів, суду не надано.

Аналізуючи вищенаведений факт суд приходить до наступного.

В силу ст.174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Ст.202 ЦК України закріплено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно положень ст.ст.202, 203 ГК України зобовязання припиняється, зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобовязань між двома особами, де кредитор одного зобовязання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання.

При цьому, характер зобовязань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Суд вважає, що за правовою природою припинення зобовязання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

За таких обставин, та з огляду на приписи ст.202 ЦК України, суд приходить до висновку про те, що повідомлення ПрАТ «Коопзовнішторг» про проведення заліку зустрічних однорідних вимог є правочином, направленим на припинення цивільних прав та обовязків за Кредитним Договором № 3-0006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року та договором банківського вкладу 25 січня 2013 р. (депозит).

З наведеного вище вбачається, що між сторонами станом на 22.04.2014 існували грошові вимоги, які є юридично однорідними, та були предметом зустрічного зарахування.

Випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені ст.602 ЦК України, за даних обставин відсутні.

Аналогічна правова позиція виловлена у поставові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №914/2492/14 (3-255гс15).

Суд враховує, що зарахування здійснюється не з моменту ухвалення судового рішення, а з моменту настання підстав з якими закон повязує можливість зарахування.

Суд приходить до висновку про наявність підстав, визначених Законом, для зарахування зустрічних однорідних вимог сторін за офіційним курсом НБУ гривні до долара США станом на 22.04.2014.

Відповідно до перерахунку грошових коштів, які знаходились на рахунках №26007301225006/980; №26008300225006/978; №26008300225006/840 ПрАТ «Коопзовнішторг» в долари США за офіційним банківським курсом НБУ, станом на 22.04.2014, ПрАТ «Коопзовнішторг» мав 293 001,14 доларів США, а зобовязання за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23 квітня 2013 р. складали 289 416,18 доларів США. Відтак залишок на користь ПрАТ «Коопзовнішторг» після зарахування зустрічних однорідних вимог станом на 22.04.2014 складав 3584,96 доларів США або 40321,66 грн.

Суд приходить до висновку, що в частині вимог ПАТ «Банк Форум» про стягнення коштів та процентів за кредитом з приводу яких суд прийшов до висновку про їх зарахування в розмірі 327 265,98 дол. США, що еквівалентно 4 230 258,12 грн. предмет спору відсутній і в цій частині провадження за позовом ПАТ «Банк Форум» підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення зустрічних вимог ПрАТ «Коопзовнішторг» про визнання припиненим зобовязань суд приходить до наступного.

Доказів визнання недійсним іпотечного договору №3-0058/13/40-ІР від 23 квітня 2013 р. укладений між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» з 23.04.2014 у звязку із припиненнями зобовязань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23 квітня 2013 р. сторони суду не подали.

За умовами п. 4.2 іпотечного договору, іпотека припиняється проведеним належним чином виконанням іпотекодавцем забезпечених нею зобовязань за Кредитним договором, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (том 1; а.с.179 на звороті).

Правовідносини у сфері іпотеки регулюються низкою нормативно-правових актів. Передусім це Закон від 5 червня 2003 р. № 898-ІV «Про іпотеку» (далі Закон № 898-ІV), згідно із ст. 2 якого законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Відповідно до Закону № 898-ІV іпотека це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Визначення іпотеки міститься і у ст. 575 ЦК, згідно з якою іпотека це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобовязання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону № 898-ІV).

Дійсне зобовязання повинне ґрунтуватися на чинних правових підставах виникнення цивільних прав та обовязків, передбачених законом, якими є договір або інший правочин, закон, рішення суду (ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК), і повинне бути спрямоване на реальне настання юридичних наслідків.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у ст. 1 Закону № 898-ІV, основне зобовязання це зобовязання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобовязання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Суд вважає, що згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобовязання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Вимога, що забезпечується іпотекою, виникає після набрання чинності договором, яким вона встановлена.

За ч. 2 ст. 7 Закону № 898-ІV у разі, якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання.

З огляду на вищезазначені норми суд вважає, що не суперечить положенням закону іпотечний договір, за умовами якого забезпечуються вимоги банку за генеральним договором про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, яким визначено загальні принципи й порядок проведення банківських операцій щодо позичальника, ліміт і строк здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій.

Підстави припинення іпотеки наведені у ст. 17 Закону № 898-ІV. Відповідно до цієї норми права іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону № 898-ІV іпотека є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Суд приходить до висновку, що основне зобовязання за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» із змінами внесеними на підставі договору від 05.11.2013 про внесення змін до Кредитного договору №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 з 23.04.2014 та додаткових угод до нього у звязку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог припинено в силу вимог ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України та п. 8 ст. 46 Закону №4452-VI.

Суд приходить до висновку, що договір іпотеки №3-0058/13/40-ІР від 23 квітня 2013 р. укладений між ПАТ «Банк Форум» та ПрАТ «Коопзовнішторг» з 23.04.2014 у звязку із припиненням зобовязань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 є припиненим, а тому у задоволенні вимоги ПрАТ «Коопзовнішторг» в частині припинення зобовязань за іпотечним договором №3-0058/13/40-ІР від 23 квітня 2013 р. необхідно відмовити повністю оскільки ця обставина настала, ще до звернення ПрАТ «Коопзовнішторг» до суду із зустрічним позовом.

Аналізуючи вимогу ПрАТ «Коопзовнішторг» про визнання припиненим зобовязання за договором поруки №3-0059/13/40-Р від 23 квітня 2013 р. укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2, із змінами від 05.11.2013 у звязку із припиненням зобовязань за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013 суд приходить до наступних висновків.

Відносини, повязані з порукою, врегульовано нормами § 3 гл. 49 розд. І кн. 5 ЦК України.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Доказів визнання недійсним договору поруки №3-0059/13/40-Р від 23 квітня 2013 та додаткового договору від 05.11.2013 №1 сторони суду не подали.

За умовами п. 3.2.1 договору поруки поручитель має право достроково виконати зобовязання, забезпечені порукою. П. 5.9 договору поруки передбачено, що довір діє до виконання в повному обсязі зобовязань за Кредитним договором (том 2; а.с.53-54).

ЦК не визначає перелік істотних умов, які повинен містити договір поруки.

Порука гр.. ОСОБА_2 є видом забезпечення виконання зобовязань і має похідний характер (залежить від основного зобовязання) кредитного договору №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013.

За своєю правовою природою порука є зобовязанням, у звязку з чим до таких правовідносин застосовуються загальні правила про припинення зобовязання, визначені у гл. 50 розд. 1 кн. 5 ЦК, а саме: в результаті виконання поручителем договору поруки; за домовленістю сторін тощо. Ст. 559 ЦК України передбачає спеціальні підстави припинення поруки. Так, порука припиняється, зокрема:

- з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності;

- якщо після настання строку виконання зобовязання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Припинення поруки у разі відсутності спору відбувається відповідно до закону і не потребує звернення до суду. За наявності спору, коли кредитор не визнає або заперечує факт припинення поруки на підставі закону, поручитель вправі звернутися до суду за захистом свого оспорюваного права.

Гр. ОСОБА_2 у даній справі не звертався із самостійними вимогами щодо поруки оформленої договором від 23.04.2013 та додатковим договором від 05.11.2013.

Згідно зі ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Суд враховує, що порука припиняється не з моменту ухвалення судом рішення про це, а з моменту настання підстав, з якими Закон повязує припинення поруки.

Суд приходить до висновку, що порука гр. ОСОБА_2 припинилася у звязку із припиненням зобовязань 22.04.2014 ПрАТ «Коопзовнішторг» за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23.04.2013.

З огляду на вищевикладені обставини суд приходить до висновку, що зустрічні вимоги ПрАТ «Коопзовнішторг» про визнання припиненими зобов'язання за іпотечним договором № 3-0058/13/40-ІР від 23 квітня 2013 року укладеним між публічним акціонерним товариством Банк Форум та приватним акціонерним товариством Коопзовнішторг з 23.04.2014 у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором № 30006/13/40-КL від 23 квітня 2013 року - задоволенню не підлягають.

Суд також бере до уваги, що ПрАТ «Коопзовнішторг» вже звертався із інших підстав до господарського суду міста Києва із позовними вимогами:

- визнати припиненими зобов'язання за Кредитним договором №3-0006/13/40-KL від 23 квітня 2013 року укладеним між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та приватним акціонерним товариством «Коопзовнішторг» із змінами внесеними на підставі договору від 05.11.2013 № 1 про внесення змін до Кредитного договору №3-0006/13/40-KL від 23 квітня 2013 року з 23.04.2014 року та додаткових угод до нього, у звязку з поєднанням в особі ПАТ «БАНК ФОРУМ» боржника, щодо вимог за грошовими коштами на рахунках та кредитора по кредитному договору;

- визнати припиненим іпотечний договір № 3-0058/13/40-ІР від 23 квітня 2013 року укладений між публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та приватним акціонерним товариством «Коопзовнішторг» з 23.04.2014 у зв'язку із припиненням зобов'язань за Кредитним договором № 30006/13/40-KL від 23 квітня 2013 року.

У задоволенні визначених вимог господарський суду міста Києва відмовив.

Суд приходить до висновку, що у зустрічному позові ПрАТ «Коопзовнішторг» необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

За позовними вимогами публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 287 000 дол. США та простроченої заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитними коштами у розмірі 15 729 дол. США 80 центів, а всього 302 729 дол. США 80 центів, що еквівалентно 3 913 106 грн. 89 коп. провадження у справі припинити.

У стягненні пені у розмірі 24 535 дол. США 78 центів, що еквівалентно 317 151 грн. 23 коп. - відмовити повністю.

За зустрічними позовними вимогами приватного акціонерного товариства "Коопзовнішторг" - у позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 11.04.2016.

Суддя В.В.Єфіменко