Рішення № 57097974, 07.04.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 квітня 2016 року Справа № 913/189/16

Провадження №4/913/189/16

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокстроймонтаж", с. Карпати Перевальського району Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 138 508 грн. 24 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Старкова Г.М.

Секретар судового засідання Семеніхіна В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду на виконання робіт № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015 в сумі 138 508 грн. 24 коп., з яких: заборгованість за виконанні роботи в сумі 112 958 грн. 40 коп., пеня в сумі 20 412 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 1336 грн. 07 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 801 грн. 19 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобовязань в частині оплати виконаних підрядних робіт в сумі 112 958 грн. 40 коп. відповідно до договору підряду на виконання робіт № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача подав до канцелярії господарського суду Луганської області 29.03.2016 (згідно штемпеля вхідний № 2654/16) відзив на позовну заяву № 026-17/1 від 28.03.2016, за яким заперечує проти заявлених вимог посилаючись на те, що акти приймання виконаних робіт, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, які є первинними документами, оформлені неналежним чином і не можуть бути правовою підставою для підтвердження господарської операції.

Також від представника відповідача 29.03.2016 на адресу господарського суду Луганської області (згідно штемпеля вхідний № 456/16) надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду № 26-17/2 від 28.03.2016, за якою відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 913/189/16 зі сплатою боргу у травні 2016 року, яка судом долучена до матеріалів справи.

Представник відповідача 04.04.2016 подав до суду згідно штемпеля вхідний №2731/16 доповнення до заяви про відстрочку виконання рішення суду, за яким просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 913/189/16 на 1,5 місяця зі сплатою боргу до 31 травня 2016 року, яка судом долучена до матеріалів справи з наданими до неї документами.

В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, на те, що заборгованість за договором виникла у зв'язку з тим, що Публічне акціонере товариство "Алчевський металургійний комбінат", було зареєстроване на території, де проводиться антитерористична операція, зокрема, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, та товариство не мало можливості виконувати свої зобов'язання через форс мажорні обставини.

ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» є юридичною особою, яка зареєстрована та здійснює господарську діяльність відповідно до законодавства України і має намір продовжувати її здійснювати у повній відповідності до вимог законодавства України. Всі фінансові операції здійснюються через банківські рахунки, відкриті у банках, які знаходяться на території, яка повністю підконтрольна органам влади України. Основним видом діяльності товариства є виробництво металопродукції, чавуну, сталі. ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» зареєстровано як платник податків в СДПІ з ОВП у м. Луганськ МГУ ДФС (місцезнаходження в м. Сєвєродонецьку ) та сумлінно виконує свої зобов'язання перед державою. Станом на 30 березня 2016 року підприємство не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів до бюджету України, що підтверджено довідкою №53 від 30.03.2016.

ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", за наказом №313 від 31.07.2015, після гарячої консервації, введено в експлуатацію основні засоби, що свідчить про поступове відновлення платоспроможності.

На сьогоднішній день, відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, відповідно до звіту про фінансові результати за формою №2, за 12 місяців 2015 року підприємство має збитки на загальну суму 23 448 880 тис. грн.

Дія вищенаведених обставин, призвели до суттєвого дефіциту обігових коштів у відповідача, що і стало причиною несвоєчасного та неповного виконання зобов'язань перед позивачем. Разом з тим, сума дебіторської заборгованості контрагентів (як резидентів так і нерезидентів) перед ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» становить 17 955 985 тис. грн., що значно перевищує розмір позовних вимог по справі.

Враховуючи вищевикладене, та з метою збереження працездатності підприємства, недопущення подальшого скорочення робочих місць та ліквідації підприємства, відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 1,5 місяця зі сплатою боргу до 31 травня 2016 року.

Представник позивача 29.03.2016 (вх. по канцелярії № 2646/16) подав до суду клопотання від 25.03.2016 про розгляд справи без участі представника позивача. Вказане клопотання судом розглянуто, задоволено та долучено до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування вимог за позовом позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокстроймонтаж" (надалі за текстом Підрядник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (надалі за текстом - Замовник, відповідач) було укладено договір підряду на виконання робіт № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015 (далі за текстом Договір).

Згідно умов п. 1.1 договору підрядник взяв на себе зобовязання на свій ризик, своїми силами та в термін, обумовлений цим договором, виконати експлуатаційно-налагоджувальні роботи електрообладнання в цеху улавлювання коксохімічного виробництва комбінату.

Згідно до п.1.2 договору склад робіт, що виконуються за договором, встановлюються в локальних кошторисах (додаток № 2), які є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 договору зазначено, що місце виконання робіт: Україна, Луганська обл., м. Алчевськ, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт за договором складає 118 905,60 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 19 817,60 грн. та встановлюється на підставі протоколу узгодження договірної ціни.

Договірна ціна погоджена сторонами договору шляхом підписання та скріплення печатками протоколу узгодження договірної ціни.

Відповідно до п. 3.1 договору етапи та строки виконання робіт встановлюються у графіку виконання робіт, який є невідємною частиною цього Договору

Пунктом 3.3 договору встановлено, що повноважними представниками сторін за цим договором є підрядник - директор ОСОБА_1, замовник - заступник начальника відділу головного енергетика ОСОБА_2

Відповідно до п. 5.1 договору здача - приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в.

Відповідно до п. 5.3 договору у разі відсутності зауважень та заперечень по відношенню обєму та складу фактично виконаних робіт, а також наявності всієї необхідної виконавчої документації, замовник здійснює підписання документів та передає один примірник підряднику.

Сторони погодили, що відповідно до п. 6.1. договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником за фактично виконаний обєм робіт, передбачений цим договором на підставі підписаних обома сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт підрядних робіт за формою № КБ-3. При цьому, підрядник повинен надати замовнику оформлені документи до оплати у місяці, коли була виконана робота, але не пізніше 29-го числа.

Відповідно до п. 6.2 договору оплата фактично виконаних робіт здійснюється на протязі 30-ти календарних днів з дати підписання замовником акта приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та отримання рахунку на оплату.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині гарантійних зобовязань - до повного їх виконання (п.12.1 договору).

Договір прийнятий сторонами до виконання.

Позивач у позові зазначив, що на виконання умов договору ним були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 112 958 грн. 40 коп., що підтверджується підписаними сторонами договору актами приймання виконаних робіт з експлуатаційно-налагоджувальним випробуванням (технічне обслуговування) за формою № КБ-2в за липень 2015 року №№ 1-07-15 , 2- 07-15, 3-07-15, 4-07-15, 5-07-15, 6-07-15, 7-07-15, 8-07-15, 9-07-15, 10-07-15 від 27.07.2013 на загальну суму 100 701 грн. 60 коп. та актами приймання виконаних робіт з експлуатаційно - налагоджувальним випробуванням (технічне обслуговування) за формою № КБ-2в за жовтень 2015 року №№ 1-10-15, 2-10-15 від 28.10.2015 на загальну суму 12 256 грн. 30 коп.

Вказані акти підписані сторонами договору без зауважень, претензій щодо якості виконаних робіт у відповідача не було.

На виконання умов договору, позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на підставі актів приймання виконаних робіт з експлуатаційно - налагоджувальним випробуванням (технічне обслуговування) за формою № КБ-2в загальною вартістю 112 958 грн. 40 коп.

Позивачем були складені та виставлені відповідачу рахунки на оплату № 1/07 від 27.07.2015 на суму 100 701 грн. 60 коп. з ПДВ та № 2/10 від 28.10.2015 на суму 12256 грн. 80 коп. з ПДВ.

В порушення умов договору, відповідач свої зобовязання щодо оплати рахунків не виконав, у звязку з чим за останнім утворилась заборгованість за виконані та прийняті роботи в сумі 112 958 грн. 40 коп.

Згідно умов договору відповідач повинен оплатити виконані роботи на протязі 30-ти календарних днів з дати підписання відповідачем акта приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та отримання рахунку на оплату.

Враховуючи те, що акти приймання виконаних робіт за липень 2015 року були підписані відповідачем 27.07.2017, то граничний термін для оплати робіт за липень 2015 року спливає 28.10.2015. Оскільки акти приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року були підписані 28.10.2015, то граничний термін для оплати робіт за жовтень 2015 року спливає 27.11.2015.

Пунктом 8.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором сторони несуть відповідальність у відповідності з договором та діючим законодавством України.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення строку оплати виконаних та прийнятих робіт замовник сплачує підряднику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочки.

На підставі вказаного пункту позивач нарахував відповідачу пеню за період з 27.08.2015 по 27.01.2016 в сумі 20 412 грн. 58 коп. (згідно наданого позивачем розрахунку).

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 336 грн. 07 коп. за період з 27.08.2015 по 27.01.2015, інфляційних нарахувань в сумі 3 801 грн. 19 коп. за період вересень, листопад, грудень 2015 року.

Оскільки відповідач оплату за виконані підрядні роботи за вищевказаним договором у повному обсязі не провів, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за виконанні роботи в сумі 112 958 грн. 40 коп., пеню в сумі 20 412 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 1336 грн. 07 коп., інфляційних нарахувань в сумі 3 801 грн. 19 коп. Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на умови договору підряду на виконання робіт № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015 та положення ст. ст. 525, 526, 530, 611, 625, 837, 853 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та вказаних вище. При цьому відповідачем підтверджено наявність заборгованості за договором у заявленій позивачем сумі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином Відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами 1, 4 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною Свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання. Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Спір між сторонами цієї справи виник у звязку із простроченням виконання відповідачем зобовязань з оплати виконаних робіт за договором підряду на виконання робіт № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015, що укладений між позивачем та відповідачем (а.с.34-41).

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Загальні положення про підряд визначені главою 61 Підряд ЦК України.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Передання та прийняття робіт регулюється ст.882 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Загальні умови виконання зобовязань визначені статтею 526 ЦК України, за змістом цієї норми зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За правилами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони погодили, що відповідно до п. 6.1. договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником за фактично виконаний обєм робіт, передбачений цим договором на підставі підписаних обома сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт підрядних робіт за формою № КБ-3. При цьому підрядник повинен надати замовнику оформлені документи до оплати у місяці, коли була виконана робота, але не пізніше 29-го числа.

Відповідно до п. 6.2 договору оплата фактично виконаних робіт здійснюється на протязі 30-ти календарних днів з дати підписання замовником акта приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та отримання рахунку на оплату.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 112 958 грн. 40 коп., що підтверджується підписаними сторонами договору актами приймання виконаних робіт з експлуатаційно-налагоджувальним випробуванням (технічне обслуговування) за формою № КБ-2в за липень 2015 року №№ 1-07-15 , 2- 07-15, 3-07-15, 4-07-15, 5-07-15, 6-07-15, 7-07-15, 8-07-15, 9-07-15, 10-07-15 від 27.07.2013 на загальну суму 100 701 грн. 60 коп. та актами приймання виконаних робіт з експлуатаційно-налагоджувальним випробуванням(технічне обслуговування) за формою № КБ-2в за жовтень 2015 року №№ 1-10-15, 2-10-15 від 28.10.2015 на загальну суму 12 256 грн. 30 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень (а.с.43-55). Проте відповідач оплату за виконані роботи в сумі 112 958 грн. 40 коп. не здійснив.

Для оплати виконаних за договором робіт, позивачем були складені та виставлені відповідачу рахунки № 1/07 від 27.07.2015 на суму 100 701 грн. 60 коп. з ПДВ та № 2/10 від 28.10.2015 на суму 12256 грн. 80 коп. з ПДВ.( а.с. 42,53).

Відповідач в порушення умов договору оплату за виконані позивачем підрядні роботи у повному обсязі не здійснив, у звязку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 112 958 грн. 40 коп.

Судом встановлено факт порушення відповідачем договірних умов в частині оплати за виконанні підрядні роботи на зазначену вище суму.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду на виконання робіт № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015 складає 112 958 грн. 40 коп.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором підряду на виконання робіт № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015 зобовязань.

В той же час, відповідачем було порушено зобовязання з оплати виконаних підрядних робіт за договором № АМК-258 -2015-пдр від 11.03.2015 в сумі 112 958 грн. 40 коп. і доказів оплати вказаної суми не надано.

Виходячи з наведених фактичних обставин та доказів у справі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 112 958 грн. 40 коп. слід задовольнити та стягнути з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 336 грн. 07 коп. за період з 27.08.2015 по 27.01.2015, інфляційних нарахувань в сумі 3 801 грн. 19 коп. за період вересень, листопад, грудень 2015 року(відповідно до наданого позивачем розрахунку) слід зазначити наступне.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Перевіривши розрахунки позивача та враховуючи п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань (із змінами і доповненнями), суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правильність нарахування 3% річних в сумі 1 336 грн. 07 коп. за період з 27.08.2015 по 27.01.2015, інфляційних нарахувань в сумі 3 801 грн. 19 коп. за період вересень, листопад, грудень 2015 року, тому вказані вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 20 412 грн. 58 коп. за період з 27.08.2015 по 27.01.2016 (згідно наданого позивачем розрахунку), нараховані відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України. слід зазначити наступне.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобовязань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобовязань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань".

Згідно пункту 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань зазначено, що грошові зобовязання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобовязання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

У господарських відносинах грошові зобовязання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобовязання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобовязання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Умовами пункту 8.2 договору передбачено, що за порушення строку оплати виконаних та прийнятих робіт замовник сплачує підряднику пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочки.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Оскільки відповідач допустив прострочення зобовязань за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 8.2 договору, нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 20 412 грн. 58 коп. за період з 27.08.2015 по 27.01.2016.

Перевіривши розрахунок розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми пені за вказаний період, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині також слід задовольнити.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконанні роботи в сумі 112 958 грн. 40 коп., пеню в сумі 20 412 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 1336 грн. 07 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 801 грн. 19 коп.

Щодо заяви відповідача №026-17/2 від 28.03.2016 про надання відстрочки виконання рішення суду у справі слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, господарський суд на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З урахуванням доводів відповідача за заявою про відстрочку виконання рішення суду та доповненнями до вказаної заяви, суд вважає за можливе задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» та надати останньому відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком до 31 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2077 грн. 62 коп. слід покласти на відповідача.

Згідно із ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.04.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокстроймонтаж" до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення 138 508 грн. 24 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», вул. Вілєсова, 20А, м.Сєвєродонецьк Луганської області(юридична адреса), пр. Гвардійський, 22 а/с 4, м. Сєвєродонецьк Луганської області (поштова адреса), код ЄДРПОУ 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокстроймонтаж", вул. Ворошилова, бул.1, кв.1, селище Карпати Перевальського району Луганської області, код ЄДРПОУ 37319405, заборгованість за виконанні роботи в сумі 112 958 грн. 40 коп., пеню в сумі 20 412 грн. 58 коп., 3% річних в сумі 1336 грн. 07 коп., інфляційні нарахування в сумі 3 801 грн. 19 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2077 грн. 62 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Відстрочити виконання рішення суду до 31 травня 2016 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення 12.04.2016.

Суддя Г.М. Старкова