Рішення № 57097924, 04.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2016Справа №910/27797/15

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДепартамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення з орендованого нерухомого майнаСуддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Гайдай Т.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: Захарченко К.П. - представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" (надалі - відповідач) про:

- виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро «Печерська», загальною площею 21,0 кв.м.;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції (кіоск), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМА", які знаходяться за адресою: станція метро «Печерська», загальною площею 21,0 кв.м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2015 порушено провадження у справі №910/27797/15, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та призначено розгляд справи на 23.11.2015.

20.11.2015 представником позивача через відділ діловодства суду подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

23.11.2015 відповідач через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав ряд клопотань: про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київської міської ради; про огляд оригіналів доказів; про зупинення провадження у справі №910/27797/15 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/29167/15.

Також, відповідач подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких проти позову заперечив в повному обсязі, оскільки вважає, що Комунальне підприємство "Київський метрополітен" є неналежним позивачем. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення його прав, як орендодавця, саме відповідачем - орендарем та наявність підстав щодо виселення останнього з орендованого приміщення.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2015 подав додаткові документи до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.11.2015 за клопотанням відповідача судом оглянуто оригінали доказів, наданих позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2015 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Київської міської ради; провадження у справі №910/27797/15 зупинено до вирішення по суті справи №910/29167/15 та набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі.

15.03.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства «Київський метрополітен» надійшла заява про поновлення провадження у справі №910/27797/15, у зв'язку з набранням законної сили рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/29167/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 поновлено провадження у справі №910/27797/15 та призначено до розгляду на 04.04.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 04.04.2016 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, а також подав додаткові документи до матеріалів справи і письмові пояснення.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги також підтримав у повному обсязі.

Відповідач в засідання господарського суду свого представника не направив, втім 04.04.2016 представник ТОВ "ТЕМА" - Юрчик М.В. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано раптовим захворюванням представника відповідача - Юрчика М.В., у якого перебувають всі матеріали справи.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вирішив відмовити в його задоволенні, у зв'язку з необґрунтованістю.

Так, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Крім того, у пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 роз'яснено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Вказані обставини подання суду необґрунтованих належним чином клопотань в сукупності з тривалим ненаданням письмових пояснень у справі та заперечень проти заявлених позовних вимог, а також витребуваних судом документів, можуть свідчити про зловживання відповідачем процесуальними правами.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі №01-08/140 від 15.03.2010 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснив, що матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України процесуальні строки розгляду спору, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.04.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.05.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке перейменоване у Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" (орендар) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (підприємство) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №251 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.04.2012 №115 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, далі - об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: станція метро "Печерська", б/н, для торгівлі непродовольчими товарами (п. 1.1. договору).

За умовами п. 2.1. договору об'єктом оренди є частина вестибюлю, визначені відповідно проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 21,0 кв.м. та зазначена в викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п. 2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Пунктом 4.15. договору сторони визначили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акти приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Згідно з п. 7.6. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 29.03.2015. Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п.п. 9.1., 9.4. договору).

На виконання умов даного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором оренди №251 від 03.05.2012 частину вестибюлю, що перебуває на балансі КП «Київський метрополітен», загальною площею 21,0 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, станція метро «Печерська», що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.05.2012, який підписано сторонами без заперечень та скріплено печатками.

В подальшому, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" лист №062/07/15-1011 від 02.02.2015, в якому повідомив, що орендарю необхідно повернути об'єкт оренди за актом приймання передавання Комунальному підприємству "Київський метрополітен", у зв'язку з закінчення строку дії договору оренди.

29.04.2015 третя особа повторно направила на адресу відповідача лист №062/07/15-4833 про необхідність звільнити орендоване приміщення та передати його за актом приймання передавання Комунальному підприємству "Київський метрополітен".

Однак, об'єкт оренди відповідачем за актом приймання-передачі повернутий не був, у зв'язку з чим Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до господарського суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна, отже між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним для даного виду правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

У пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» роз'яснено, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Таким чином, можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї зі сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Судом встановлено, що орендодавець направляв на адресу ТОВ "ТЕМА" листи №062/07/15-1011 від 02.02.2015 та №062/07/15-4833 від 29.04.2015 про відсутність наміру продовжувати дію договору і необхідність звільнити та повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі Комунальному підприємству "Київський метрополітен".

Лист №062/07/15-4833 від 29.04.2015 отримано представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" 05.05.2015, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Разом з тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 у справі №910/29167/15, яке набрало законної сили 01.03.2016, відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" до Комунального підприємства "Київський метрополітен", Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання продовженим (пролонгованим) Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №251 від 03.05.2012.

Таким чином, враховуючи ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.п. 9.1., 9.4. Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №251 від 03.05.2012, строк дії останнього сплив 29.03.2015.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 4.15. договору сторони погодили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству (позивачу).

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем зобов'язання з передачі майна позивачу сплив.

Проте, всупереч вимог чинного законодавства та договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» об'єкт оренди не повернуло.

За таких обставин, оскільки з припиненням Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №251 від 03.05.2012 відповідач втратив статус орендаря і, враховуючи, що жодних доказів на підтвердження права користування орендованою частиною приміщення відповідач не надав, то вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро «Печерська», загальною площею 21,0 кв.м., підлягають задоволенню.

Як наслідок, задоволенню підлягає вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції (кіоск), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМА", які знаходяться за адресою: станція метро «Печерська», загальною площею 21,0 кв.м.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про припинення користування орендованим майном після закінчення строку дії спірного договору, як і не надав доказів на підтвердження права користування орендованою частиною приміщення.

Доводи відповідача про те, що КП "Київський метрополітен" є неналежним позивачем у даній справі, спростовуються наступним.

Так, статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За приписами ч. 1 ст. 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

При цьому відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 №464-р Державне підприємство «Київський метрополітен» передано у власність територіальної громади міста Києва.

На виконання вказаного розпорядження КМУ, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.10.1998 №2155 "Про зарахування майна державного підприємства у комунальну власність територіальної громади міста Києва" майно державного підприємства Київський метрополітен зараховано у комунальну власність.

Пунктом 2 вказаного розпорядження КМДА Головному управлінню майном Київської міської державної адміністрації було доручено оформлення приймання майна підприємства "Київський метрополітен" та у встановленому порядку вирішення питання закріплення майна за Київським метрополітеном.

За змістом статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (у редакції від 03.03.1998, чинній на момент передачі державного підприємства "Київський метрополітен") передача підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Так, Актом прийому-передачі у комунальну власність територіальної громади м. Києва Державного підприємства "Київський метрополітен" від 06.11.1998, відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 30.06.1998 №464-р, вказане підприємство передано у комунальну власність територіально громади міста Києва.

Пунктом 5.2. Статуту КП "Київський метрополітен" передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Правомірність дій КП "Київський метрополітен" та визначення його повноважень, як орендодавця спірного майна, також підтверджується Порядком передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженим рішенням КМР від 28.09.2006 №34/91, який був чинним на момент укладення договору оренди.

До того ж, на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі, а також на момент її розгляду є чинним Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затверджене рішенням КМР від 21.04.2015 №415/1280, яким також передбачені повноваження комунальних підприємств бути орендодавцями майна, яке закріплено за ними на праві господарського відання (з усіма правами сторони договору оренди, в тому числі право на розірвання договору в судовому порядку та пред'явлення вимог про виселення).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що КП "Київський метрополітен" є належним позивачем у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 31 березня 2016 року у справі №910/20050/15.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" (04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 30554777) з нерухомого майна (частини переходу), згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що знаходиться за адресою: станція метро «Печерська», загальною площею 21,0 кв.м.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" (04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 30554777) у строк не пізніше 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати тимчасові огороджуючи конструкції (кіоск), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕМА", які знаходяться за адресою: станція метро «Печерська», загальною площею 21,0 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМА" (04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 2-Б; ідентифікаційний код 30554777) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35; ідентифікаційний код 03328913) 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.04.2016

Суддя О.А. Грєхова