Рішення № 57097449, 07.04.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.2016 Справа № 920/124/16

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/124/16:

за позовом: Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської

ради,м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горобина», м. Суми

про стягнення 12 314 грн. 79 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 04.01.2016 за № 22/1);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 01.01.2016);

при секретарі судового засідання Даніловій Т. А.

Суть спору: позивач подав позовну заяву від 27.01.2016 за № 22/709, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 596 грн. 11 коп. - заборгованості за обєми скинутих понаднормованих забруднених стічних вод, 1614 грн. 86 коп. пені, 110 грн. 37 коп. 3% річних, 180 грн. 83 коп. інфляційних нарахувань, а також судовий збір пов'язаний з розглядом справи.

03.03.2016 відповідачем подано відзив від 02.03.2016 № 1-06/248 на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги відхилити у повному обсязі, обгрунтовуючи тим, що відповідач не має фізичної змоги виконати зобовязання з дотримання передбаченої Правилами СМР граничної допустимої концентрації міді у стічній воді, оскільки якісні показники вхідної на товариство води не відповідають вимогам, що ставляться позивачем до вихідної води, що скидається відповідачем.

03.03.2016 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням від 02.03.2016 № 1-06/249 про зупинення провадження у справі, в якій просить суд зупинити провадження у справі № 920/124/16 до вирішення Зарічним районним судом м. Суми повязаної з нею справи № 591/1519/15-а. Дане клопотання обгрунтовує тим, що на думку ОСОБА_1, у справі № 591/1519/15-а Зарічний районний суд м. Суми встановлює обставини, що впливають на подання і оцінку доказів у справі № 920/124/16, саме, рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 539 від 06.09.2011 р. (у подальшому - «Рішення»), скасування якого є предметом судового спору у зазначеній адміністративній справі, є єдиною підставою для нарахування Відповідачу плати за скид понаднормативних забруднень, стягнення якої вимагає Позивач у справі № 920/124/16. Між ОСОБА_1 та Водоканалом укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод № 7 від 01 лютого 2013 р. Пункт 5.1 Договору дублює перелік ГДК забруднюючих речовин, що викладений у затверджених Рішенням правилах приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми. Проте Договір не містить такого виду відповідальності як плата за скид понаднормативних забруднень, не є підставою для нарахування такої плати, не містить порядку її нарахування та стягнення. Пункт 5.2 Договору посилається на те, що відповідальність за перевищення ГДК передбачена Правилами. Саме п. 7.5 - 7.14 Правил передбачають порядок та підстави нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. У власній позовній заяві та у листі №05/8858 від 25.08.2015 р. Позивач посилається не на Договір, а на Правила як на підставу нарахування зазначеної плати. На думку Відповідача, вищезазначене дозволяє стверджувати про те, що плата за скид понаднормативних забруднень, сплати якої вимагає від ОСОБА_1 Водоканал, не є договірним штрафом чи засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань, а є видом відповідальності, що застосовується виключно на підставі Правил.

21.03.2016 представник позивача подав до суду письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, обгрунтовуючи заперечення тим, що взаємовідносини між КП «Міськводоканал» Сумської міської ради та ТОВ «Горобина» регулюються укладеним між сторонами Договором на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 01.02.2013 № 7; рішенням ВК СМР від 06.09.11 № 539; Іструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.02. № 37. Також зауважує, що наказ від 06.02.2015 № 22 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруджень в систему каналізації м. суми на 2015 рік», згідно з яким здійснено розрахунок плати та виставлено рахунок № 133 від 28.08.2015 не є предметом розгляду справи № 591/1519/15-а у Зарічному районному суді м. Суми, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, нормативи плати за скид понаднормових забруднень у системі каналізації населених пунктів установлюються в місцевих правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Порядок обчислення плати за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів передбачено розділом 3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37.

Враховуючи, що наведені відповідачем у клопотанні від 21.03.2016 № 22/3714 обставини не доводять неможливість розгляду даної справи № 920/124/16 до вирішення справи № 591/1519/15-а, що розглядається Зарічним районним судом м. Суми, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

01.04.2016 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 31.03.2016 № 22/4135, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 596 грн. 11 коп. - заборгованості за обєми скинутих понаднормованих забруднених стічних вод, 1424 грн. 13 коп. пені, 97 грн. 33 коп. 3% річних, 197 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань, а також судовий збір пов'язаний з розглядом справи.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, відповідно до якого позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Сторони в судовому засіданні зазначили, що укладений між сторонами договір є чиним, зміни до нього не вносились, виконується сторонами, до суду не подано заяв про визнання договору не дійсним в цілому чи в окремій частині.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції по справі подав додаткові пояснення від 31.03.2016 № 22/4136.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Таким чином, враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

01.02.2013 року між Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горобина» було укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 7, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а відповідач в свою чергу зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Пунктом 5.1 договору сторонни погодили, що відповідач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, лід, токсичні речовини і т. п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин. Позивач контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць. Крім того, п. 5.1 договору передбачено нормативи скиди забруднюючих речовин у систему каналізацію постачальника, згідно яких забруднюючі речовини стічних вод, що скидаються споживачем в систему каналізації постачальника, не повинні перевищувати норми гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК).

Пунктом 4.2. Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.07 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми» (далі Правила № 539) передбачено, що для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил № 539, а також п. 5.1. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.02.2013 № 7. Вони встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р. Псел, і якісного складу води із міськводопроводу. Дані правила є чинними як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час.

Згідно з п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 № 37 та п. 7.5. Правил № 539, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах при скиді у міську каналізацію, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, яка рахується за встановленим нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), об'ємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Пунктом 6.5 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року № 539 з метою контролю якості стічних вод споживача КП «Міськводоканал» Сумської міської ради здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скидання понаднормативних забруднень. Відбір проб стічних вод абонента виконується уповноваженими представниками КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, що фіксується у акті відбору проб, які підписують як працівник водоканалу, так і представник абонента.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовіин, виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин, зокрема, 17.06.2015 зафіксовано скид відповідачем в міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин: міді 0,046 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л.

Акти відбору проб стічних вод містять інформацію про кількість проби (2 л), номер проби (№ 2), назву та вид проби (відбір проб стічних вод), час та місце відбору, присутніх осіб, об'єкт обстеження, підписи сторін, тощо.

Вищезазначений акт підписано уповноваженими представниками сторін, як зі сторони КП «Міськводоканал» Сумської міської ради так і зі сторони ТОВ «Горобина», без будь яких зауважень з боку сторін.

Отже, акт відбору проб стічних вод складені з дотриманням вимог Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 р. № 539 та п. 9.1. КНД 211.1.0.009-94, а отже є дійсним

Згідно п. 6.7.15 Правил приймання стічних вод № 539 від 06.09.2011 результати аналізів стічних вод оформляються у вигляді Протоколу дослідження якості стічних вод, форма якого вказана в Додатку 3 до Правил. Протокол дослідження стічних вод № 2124 відповідач отримав без зауважень.

За перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідачу виставлено до оплати за червень 2015 суму в розмірі 10596 грн. 11 коп., що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 17.06.2015 № 301, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.06.2015 № 2124, листом від 25.08.2015 № 05/8858, розрахунком боргу, рахунком від 28.08.2015 № 133.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензії від 22.10.2015 № 22/11511, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, законодавчо визначена свобода договору.

Відповідно до п. 5.1 договору споживач несе відповідальність за каналізаційні мережі які находяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також грунтові води і води промислових підприємств з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин. Виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць. Перелік граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК):

1) реакція середовища рН-6,5-9 мг/л;

2) БСК3 256 мг/дм3;

3) завислі речовини 280 мг/дм3;

4) нафти і нафтопродукти 0,73 мг/дм3;

5)жири 8 мг/дм3;

6) азот амонійний 25 мг/дм3;

7) нітрити -0;, 8) нітрати 0,64 мг/дм3;

9) фосфати 6,5 мг/дм3;

10) сульфати - 77 мг/дм3;

11) хлориди 80,4 мг/дм3;

12) СПАР 0,25;

13) залізо - 1 мг/дм3;

14) мідь -0,012 мг/дм3;

15) нікель -0,12 мг/дм3;

16) цинк 0,084 мг/дм3;

17) хром+3 0,5 мг/дм3;

18) свинець 0,12 мг/дм3.

Відповідно до п. 5.2 скидання «Споживачем» стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми», затверджених рішенням виконавчим комітетом Сумської міської ради від 10.12.2007 року № 596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по кожному виду забруднень.

Отже, судом встановлено, що взаємовідносини між КП «Міськводоканал» Сумської міської ради - позивачем та ТОВ «Горобина» - відповідачем регулюються договором на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 01.02.2013 № 7; рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.11 р. № 539 «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми»; Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.02 р. № 37, які на даний час є діючими та не оскарженими в судовому порядку.

Згідно з п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.02 № 37 (далі «Інструкція») при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими Правилами приймання, підприємства сплачують Водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз ) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно до п. 2.3. «Інструкції» нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 7.2. Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, (Нн) встановлений норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста, грн./куб.м (п. 2.3. «Інструкції» наказ № 37), встановлюється Водоканалом строком на один рік на основі фактичних затрат виробництва за звітний період.

Так, відповідно до наказу № 22 від 06.02.2015 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми» комунальним підприємством «Міськводоканал» були встановлені нормативи плати на 2015 в сумі - 1,67 грн./м. куб.

Враховуючи вищевикладене, КП «Міськводоканал» Сумської міської ради правомірно здійснював розрахунки з врахуванням нормативу плати за скид понаднормативних забруднень.

Відповідно до укладено між сторонами договору сторони зобов'язувались керуватись законами, нормативними документами та правилами, зазначеними в преамбулі даного договору.

Відповідно до п. 2.1.6. Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06 вересня 2011 року № 539, КП «Міськводоканал» Сумської міської ради зобов'язаний пред'являти абонентам рахунки, а в разі несплати рахунків - звертатись до господарського суду з позовом щодо примусового стягнення заборгованості. Відповідно до пунктом 2.3.4. Правил № 539 ТОВ «Горобина» зобов'язане оплачувати протягом 30 банківських днів рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 10596 грн. 11 коп. заборгованості за обєми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод за червень 2015, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до п. 5.3. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.02.2013 р. № 7 та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 № 543 за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний прострочений день.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пеня нарахована відповідачеві за період з 12.10.2015 по 31.01.2016 і становить 1424 грн. 13 коп

Згідно з п. 5.4. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.02.2013. № 7, ст. 625 ЦК України, відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачеві нараховано інфляційні збитки за період з 12.10.2015 по 31.01.2016 в сумі 197 грн. 22 коп., 3% річних за період з 12.10.2015 по 31.01.2016 в сумі 97 грн. 33 коп.

Відповідач конррозрахунку пені, інфляційних нарахувань та 3% річних суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 10596 грн. 11 коп. заборгованості за обєми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 1424 грн. 13 коп. пені, 197 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань, 97 грн. 33 коп. 3% річних є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобовязань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1378 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40021, м. Суми, вул Петропавлівська, 21, код 31162928) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул Білопільський шлях, 9, код 03352455) 10596 грн. 11 коп. заборгованості за обєми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 1424 грн. 13 коп. пені, 197 грн. 22 коп. інфляційних нарахувань, 97 грн. 33 коп. 3% річних, 1378 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.04.2016

Суддя ОСОБА_4